Постанова № 21069483, 27.10.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

27.10.2011

<копія >

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2011 р. Справа № 2а/0470/11066/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіКоренева А.О.,

при секретарі Литвин Ю.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська до Приватного сільськогосподарського підприємства «Відродження-1»про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, звернувся до суду з позовом до Приватного сільськогосподарського підприємства «Відродження-1» про стягнення з рахунків платника податків заборгованість зі сплати податку на додану вартість в розмірі 276830 грн. 04коп. Позовні вимоги обґрунтовані несплатою Відповідачем самостійно нарахованих у податкових декларація за квітень та травень 2011 р. сум з податку на додану вартість. В судове засідання представник позивача не зявився, направив до суду клопотання з проханням розглянути справу без участі представника та стягнути з Відповідача заборгованість в розмірі 276830 грн. 04 коп., позовні вимоги в частині заборони Відповідачу розпоряджатись активами залишити без розгляду.

Відповідач в судове засідання не зявився, про дату, час та місце судових засідань, призначених на 29.09.11 та 27.10.11, повідомлявся належним чином. До суду повернуті поштові відправлення із повісткою, направлені на адресу Відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, із зазначенням «адресат вибув». Відповідно до ст.35 КАС України в разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Враховуючи наведене, з огляду на приписи ст.41, ст.122, ч.6 ст.128 КАС України суд вважає за можливе здійснити судовий розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами, які повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Вивчивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, суд при винесенні постанови виходить з наступних підстав та мотивів.

Матеріалами справи підтверджено, що Відповідач, Приватного сільськогосподарського підприємства «Відродження-1», пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу юридичної особи з присвоєнням ідентифікаційного коду 33796389, на обліку як платник податків та зборів знаходиться в ДПІ у Бабушкінському районі, відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №100287931 Відповідач є платником податку на додану вартість (а.с.24).

Як встановлено судом Відповідачем до Позивача подані податкові декларації з податку на додану вартість за квітень та травень 2011 р. (а.с. 8-11), відповідно до даних яких сума податку, що підлягає сплаті в бюджет дорівнює за квітень 259150 грн., за травень 17681 грн. Зазначені дії Відповідача узгоджуються з вимогами Податкового кодексу України (далі ПКУ), зокрема п.203.1 ст. 203, відповідно до положень якого податкова декларація подається за звітний базовий період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного місця.

Між тим, відповідачем не здійснювались визначені платежі зі сплати податку на додану вартість в строки, визначені п.203.2 ст. 203 наведеного законодавчого акту, внаслідок чого у підприємства виникла сума податкового боргу в розмірі 276830 грн. 04 коп.

За визначенням, наданим в пп. 14.1.175. п.14.1 ст.14 ПКУ сума грошового зобов'язання самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом. У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.1 ст.59 ПКУ).

Матеріалами справи підтверджено, що Позивачем з урахуванням зазначених положень закону на адресу відповідача направлена податкова вимога від 01.06.11 №1298 на суму 259149 грн. 04 коп. (а.с.6).

Судовим оглядом корінця зазначеної податкової вимоги установлено, що вона за змістом, формою та підставами винесення узгоджується з компетенцією органів державної податкової служби України, встановленою ПКУ та Порядком направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків, затвердженим Наказом ДПА України від 24.12.10 №1037.

Податковий борг по сплаті податку на додану вартість у розмірі 276 830 грн. 04 коп. Відповідачем на момент судового розгляду справи не сплачено, що підтверджується Довідкою про стан розрахунків з бюджетом (а.с.12).

Положеннями п.95.1. ст.95 Податкового кодексу України, визначено, що органи державної податкової служби здійснюють за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги (п.95.2 ст.95 ПК). Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду (ст.95.3 ПК). Отже, в даному випадку позивач правомірно скористався наданим йому правом звернення до суду.

Оскільки визначені законом строки оплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які сформували спірну суму заборгованості, спливли, відповідач доказів оплати спірної суми заборгованості або доказів відсутності в нього такого обов'язку до суду не подав, а судом самостійно при виконанні вимог ст.11 КАС України в частині офіційного з'ясування всіх обставин по справі таких доказів не виявлено, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та доведеними матеріалами справи, відтак позов в частині стягнення заборгованості в розмірі 276830 грн.04 коп. підлягає задоволенню.

З огляду на положення ст.155 КАС України суд не знаходить правових підстав для залишення без задоволення клопотання позивача в частині залишення без розгляду позовних вимоги про заборону Відповідачу розпоряджатись активами.

Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 94, 155, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська в частині стягнення з Приватного сільськогосподарського підприємства «Відродження-1» заборгованості - задовольнити.

Стягнути кошти з рахунків Приватного сільськогосподарського підприємства «Відродження-1» (код ЄДРПОУ 33796389) у банках, обслуговуючих Приватне сільськогосподарське підприємство «Відродження-1» (код ЄДРПОУ 33796389) на користь Державного бюджету України в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 276830 грн. (двісті сімдесят шість тисяч вісімсот тридцять гривень) 04 коп.

Адміністративний позов в частині вимог про заборону Приватному сільськогосподарському підприємству «Відродження-1» розпоряджатись активами - залишити без розгляду.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили згідно зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя <(підпис) >

< Список >

< Список >

< Список >А.О. Коренев

< Текст >