Постанова № 21069166, 21.10.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

21.10.2011< копія >

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 жовтня 2011 р. Справа № 2а/0470/11943/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головко О.В.

при секретарі судового засідання Кваші Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

позов Нікопольської обєднаної державної податкової інспекції

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення податкового боргу, -

в с т а н о в и в :

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду 23 вересня 2011 року надійшов адміністративний позов Нікопольської обєднаної державної податкової інспекції, в якому позивач просить стягнути податковий борг з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, АДРЕСА_1) в рахунок погашення податкового боргу з єдиного податку в сумі 1338,50 грн. (р/р 34215379700029, код платежу 18050200, отримувач відділення УДК у м. Нікополь, банк ГУДК у Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 23929847, МФО 805012) на користь держави.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що ФОП ОСОБА_1 є платником податків і перебуває на податковому обліку в Нікопольській ОДПІ, проте не виконує свої зобовязання згідно з законодавством України та станом на 08.09.2011 має податковий борг з єдиного податку в сумі 1338,50 грн.

На адресу відповідача судом було направлено копію ухвали про відкриття провадження та судову повістку, проте 30 вересня 2011 року до суду повернувся конверт з відміткою поштового відділення про повернення у звязку із закінченням терміну зберігання.

Згідно з ч. 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Враховуючи викладене суд доходить висновку про належне повідомлення відповідача про дату, час та місце судового засідання.

Представник позивача подав заяву про розгляд справи за його відсутністю.

Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи суд встановив наступне.

ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) зареєстрований як фізична особа-підприємець Виконавчим комітетом Нікопольської міської ради Дніпропетровської області 09 липня 2002 року.

ФОП ОСОБА_1 є платником податків і перебуває на податковому обліку в Нікопольській ОДПІ як платник єдиного податку.

Як доводиться позивачем, за період з червня по грудень 2010 року ФОП ОСОБА_1 не сплачував єдиний податок, в результаті чого утворилася заборгованість в сумі 1400,00 грн. При цьому у звязку з наявною на особовому рахунку відповідача переплатою у розмірі 61,50 грн., податковий борг відповідача було частково зменшено, та станом на 23 вересня 2011 року податковий борг складає 1338,50 грн.

Надаючи оцінку доводам позивача та письмовим доказам, які додані до позовної заяви, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва»№ 727/98 від 03.07.1998 спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень.

При цьому пунктом 2 Указу встановлено, що субєкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку.

Згідно з ч. 3-6 п. 4 Указу для переходу на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєкт малого підприємництва подає письмову заяву до органу державної податкової служби за місцем державної реєстрації. Субєкт малого підприємництва - юридична особа обовязково зазначає, яку ставку єдиного податку ним обрано. Заява подається не пізніше ніж за 15 днів до початку наступного звітного (податкового) періоду (кварталу) за умови сплати всіх установлених податків та обовязкових платежів за попередній звітний (податковий) період. Рішення про перехід на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності може бути прийняте не більше одного разу за календарний рік. Орган державної податкової служби зобовязаний протягом десяти робочих днів видати безоплатно свідоцтво про право сплати єдиного податку.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем 15 грудня 2009 року до податкового органу була подана заява про переведення на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності за видами діяльності роздрібна торгівля меблями, виробництво меблів. Свідоцтво № 486246 про сплату єдиного податку в розмірі 200,00 грн. підприємець отримав 22 лютого 2010 року.

Відповідно до ч. 2 п. 2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва»ставка єдиного податку для субєктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.

При цьому субєкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України. Відділення Державного казначейства України наступного дня після надходження коштів перераховують суми єдиного податку у таких розмірах:

-до місцевого бюджету - 43 відсотки;

-до Пенсійного фонду України - 42 відсотки;

-на обовязкове соціальне страхування - 15 відсотків (у тому числі до Державного фонду сприяння зайнятості населення - 4 відсотки) для відшкодування витрат, які здійснюються відповідно до законодавства у звязку з тимчасовою втратою працездатності, а також витрат, зумовлених народженням та похованням.

Згідно з пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Згідно зі ст. 6 Закону, який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Підпунктом 6.2.3 пункту 6.2 ст. 6 зазначеного Закону податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобовязання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обовязок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Також суд зазначає, що відповідно до пп. 6.2.4 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення. При цьому, у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у звязку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Нікопольською ОДПІ ФОП ОСОБА_1 03 червня 2010 року було направлено першу податкову вимогу форми «Ф1»№ 1/790. Акт № 13/240 про неможливість вручення податкової вимоги відповідачеві та про розміщення на дошці податкових оголошень був складений посадовими особами Нікопольської ОДПІ 04.06.2010 року.

Друга податкова вимога форми «Ф2»№ 2/1049 була направлена відповідачеві 09 липня 2010 року. Акт про неможливість вручення податкової вимоги було складено 12 липня 2010 року. Також відповідно до акту № 18/240 від 13 липня 2010 року податкову вимогу було розміщено на дошці податкових оголошень.

Пунктом 5 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва»встановлено, що субєкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством України.

Суд зазначає, що докази перерахування коштів на відповідний рахунок Нікопольської ОДПІ в рахунок погашення податкового боргу з єдиного податку в сумі 1338 грн. 50 коп. відповідачем не надані. Також відсутні такі докази в матеріалах справи.

На підставі вищевикладеного суд доходить висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 160, 162, 163 КАС України суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов Нікопольської обєднаної державної податкової інспекції до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податковий борг з єдиного податку в розмірі 1338 (одна тисяча триста тридцять вісім) грн. 50 коп. на користь держави.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена протягом десяти днів з дня отримання повного тексту постанови шляхом подачі апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції з одночасним її направленням до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складений 21 жовтня 2011 року.

Суддя <(підпис) >

< Список >

< Список >

< Список > О.В. Головко

< Текст >