Постанова № 21069161, 21.10.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

21.10.2011< копія >

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 вересня 2011 р. Справа № 2а/0470/6730/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЖукової Є.О.

при секретарі судового засіданняКоваленко М.В.

за участю представників позивачаРижикової О.О., Олюхи В.Г.

за участю представника відповідачаРатушної І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Віконда»до Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Кривому Розі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 19.05.2011р. №0000722301, -

ВСТАНОВИВ:

08 червня 2011р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Віконда», в якому позивач просить визнати противоправним та скасувати податкове повідомлення рішення Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Кривому Розі від 19.05.2011р. №0000722301.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

26.05.2011р. товариство з обмеженою відповідальністю «Віконда» отримало податкове повідомлення рішення Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Кривому Розі від 19.05.2011р. №0000722301 про збільшення суми грошового зобовязання з ПДВ на суму 147704грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій на суму 36926грн., яке було прийняте податковим органом на підставі результатів документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Віконда» (код ЄДРПОУ 32974441) щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Фреско» (код ЄДРПОУ 34684312).

Позивач вважає податкове повідомлення рішення Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Кривому Розі від 19.05.2011р. №0000722301 про збільшення суми грошового зобовязання з ПДВ на суму 147704грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій на суму 36926грн. протиправним та таким, що було прийнято з порушенням вимог чинного законодавства України, та на підставі необґрунтованого висновку податкового органу щодо нікчемності правочинів, укладених між позивачем та контрагентом ТОВ «Фреско» (код ЄДРПОУ 34684312).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.06.2011р. провадження по справі було відкрито та справу призначено до судового розгляду.

Представники позивача підтримали позовні вимоги та просили суд задовольнити позов в повному обсязі за викладених у ньому підстав, також зазначили, що жодними нормами чинного законодавства України не передбачена відповідальність платника податків за порушення вимог ведення первинних документів бухгалтерського та податкового обліку контрагентами першої та другої ланки.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти адміністративного позову та просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на заперечення проти адміністративного позову від 28.07.2011р. за вх.№43575, також зазначив наступне.

Центральною МДПІ у м.Кривому Розі в період з 10.01.2011р. по 14.01.2011р. на виконання постанови СВПМ СДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську, була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Фреско» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «С.Дж.Р.Груп» за квітень жовтень 2009 року. За результатами перевірки був складений акт від 24.01.2011р. №192/230/34684312 та встановлено порушення вимог ч.1,5 ст.203, ст.215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч.5 ст.203 ЦК України) по правочинам, укладеним з постачальником - ТОВ «С.Дж.Р.Груп» та покупцем - ТОВ «Віконда» в квітні - жовтні 2009 року. Зазначена перевірка проводилась із урахуванням акту перевірки ДПІ у Печерському районі м.Києва від 14.10.2010р. №823/23-10/34981754 про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «С.Дж.Р.Груп» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.08.2008р. по 31.05.2010р.

Відповідач зазначив, що згідно акту перевірки ДПІ у Печерському районі м.Києва від 14.10.2010р. №823/23-10/34981754, податковим органом встановлено, що в провадженні СУПМ ДПА України знаходиться кримінальна справа №69-107, яка порушена відносно директора ТОВ «С.Дж.Р.Груп» за ознаками злочину, передбаченого змістом ч.5 ст.191 Кримінального кодексу України та на підставі пояснень, наданих в ході допита свідка директора ТОВ «С.Дж.Р.Груп» - ОСОБА_4, податковим органом був зроблений висновок щодо здійснення фінансово - господарської діяльністі ТОВ «С.Дж.Р.Груп» поза межами правового поля, що у свою чергу, на думку відповідача, свідчить про ненабуття належним чином цивільної праводієздатності ТОВ «С.Дж.Р.Груп», а отже і фінансово - господарські взаємовідносини між ТОВ «С.Дж.Р.Груп» та контрагентами, а саме: ТОВ «Фреско» та ТОВ «Віконда» є фіктивними правочинами, тобто такими, що вчинені без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами (ст.234 Цивільного Кодексу України). Також, в свою чергу перевіркою ТОВ «Фреско» від 24.01.2011р. №192/230/34684312 встановлено, що в зв'язку з відсутністю об'єкту оподаткування по операціях з придбання товарів у ТОВ «С.Дж.Р.Груп», відсутній об'єкт оподаткування по операціях з продажу цих товарів підприємству - покупцю ТОВ «Віконда» за квітень - жовтень 2010 року в розумінні ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97- ВР від 03.04.1997року.

Отже, на підставі зазначеного вище, відповідач вважає, що господарські операції по ланцюгу ТОВ «С.Дж.Р.Груп» - ТОВ «Фреско» - ТОВ «Віконда» порушують вимоги ст.228 Цивільного кодексу України, а дії Центральної МДПІ у м.Кривому Розі, в свою чергу, були законними та здійсненими у відповідності до вимог чинного законодавства України, що виключає законність та обгрунтованність позовних вимог ТОВ «Віконда».

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

19.04.2011р. посадовими особами Центральної МДПІ у м.Кривому Розі був складений акт №558/230/32974441 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Віконда» (код ЄДРПОУ 32974441) щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків - ТОВ «Фреско» (код ЄДРПОУ 34684312) за квітень жовтень 2010 року, яка проводилась з урахуванням матеріалів перевірки ТОВ «Фреско» від 24.01.2011р. №192/230/34684312 про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Фреско» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «С.ДЖ.Р.Груп» за квітень жовтень 2010 року.

Згідно висновків акту перевірки господарської діяльності ТОВ «Віконда» за квітень жовтень 2010 року від 19.05.2011р., були виявлені порушення:

- ч.1,5 ст.203, ст.215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч.5 ст.203 ЦК України) по правочинам, укладеним з контрагентом першої ланки - ТОВ «Фреско» в квітні - жовтні 2010 року;

- п.п.7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 147704грн.

Представники ТОВ «Віконда» не зявились до приміщення податкового органу з метою підписання акту перевірки від 19.04.2011р. №558/230/32974441 та отримання відповідної копії акту, про що Центральною МДПІ у м.Кривому Розі був складений акт від 19.04.2011р.

На підставі висновків акту перевірки від 19.04.2011р. Центральною МДПІ у м.Кривому Розі було винесено податкове повідомлення рішення від 19.05.2011р. №0000722301 про збільшення суми грошового зобовязання з ПДВ ТОВ «Віконда» на суму 147704грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій на суму 36926грн., яке було отримане позивачем 26.05.2011р.

При цьому в ході здійснення перевірки ТОВ «Віконда» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Фреско» за квітень жовтень 2010 року, податковий орган не зазначив обґрунтувань в порушення позивачем вимог ст.ст.203, 228 ЦК України в акті перевірки від 19.04.2011р. №558/230/32974441.

Згідно ст.712 ЦК України правовими наслідками договору поставки є виникнення права власності на товар у покупця та одержання грошових коштів постачальником. Договір поставки є консенсуальним, двостороннім і оплатним.

В акті перевірки ТОВ «Фреско» від 24.01.2011р. відповідач зазначає, що придбані у ТОВ «С.Дж.Р.Груп» товари були в подальшому поставлені на адресу ряду покупців, в тому числі ТОВ «Віконда» на суму 886221грн. 55коп. Поставка товарів покупцям підтверджує його попереднє надходження постачальнику, для встановлення якого, як вбачається з акту перевірки ТОВ «Фреско» від 24.01.2011р., податковим органом був застосований метод оцінки запасів - ФІФО, а отже зазначене не виключає наявності товарів у ТОВ «Фреско», які в подальшому були придбані покупцем - ТОВ «Віконда».

В акті перевірки від 19.04.2011р. №№558/230/32974441 відповідач посилається на норми Інструкції Державного арбітражного Союзу РСР про порядок приймання продукції виробничо - технічного призначення і товарів народного споживання за якістю №П-7 від 25.04.1966р. та на норми Закону України «Про підтвердження відповідності» №2406 від 17.05.2001р. щодо відсутності сертифікатів (посвідчень) якості придбаних у ТОВ «Фреско» профілів, не може братися до уваги судом, оскільки відсутність у продавця сертифікатів (посвідчень) не свідчить про відсутність товару.

Суд зазначає, що одним із способів встановлення наявності чи відсутності поставок продавцем - ТОВ «Фреско» покупцю - ТОВ «Віконда» у періоді квітень жовтень 2010 року може бути встановлення кількості профілю на дату початку поставок, додавання до отриманого об'єму поставленого профілю від всіх постачальників, віднімання кількості використаного та списаного за час поставок профілю і наступне співставлення із залишком профілю по завершенні поставок.

Як вбачається з матеріалів перевірки від 19.04.2011р. №558/230/32974441 податковим органом не було запитано відповідної інформації щодо встановлення наявності або відсутності поставок продавцем - ТОВ «Фреско» покупцю - ТОВ «Віконда» у періоді квітень жовтень 2010 року, що підтверджується листом Центральної МДПІ у м.Кривому Розі від 25.02.2011р. №4984/10/230.

За договором №01-01/2009 від 08.01.2009р., укладеним між ТОВ «Фреско» та ТОВ «Віконда», останній одержав у власність визначений товар, а постачальник - одержав грошові кошти, що було підтверджено в ході перевірки від 19.04.2011р. та не спростовано ні відповідачем, ні матеріалами справи.

Відповідачем в акті перевірки від 19.04.2011р. №558/230/32974441 не зазначено, які із правових наслідків, передбачених для договору поставки №01-01/2009 від 08.01.2009р., не стояли на меті у обох контрагентів, і чим це підтверджується.

В висновках акту перевірки від 19.04.2011р. №558/230/32974441 відповідач посилається на порушення позивачем вимог п.п.7.4.1., 7.4.4 та 7.4.5 п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», відповідно до яких не включаються до податкового кредиту ті суми ПДВ, які сплачені при придбані товарів, не призначених для використання в господарській діяльності, а також не підтверджені податковими накладними.

Зазначений висновок відповідача спростовується дослідженими в судовому засіданні оригіналами та долученими до матеріалів справи копіями первинних документів бухгалтерського та податкового обліку і звітності, які містяться в матеріалах справи та свідчать про наявність господарської мети у позивача та наявність наміру на отримання прибутку, а також використання придбаних товарів у власній господарській діяльності позивача, а саме: стор.226 250 т.1, стор.1 250 т.2, стор.1 250 т.3, стор.1 250 т.4, стор.1 250 т.5, стор.1 250 т.6 та стор.1 - 250 т.7.

Правовідносини сторін щодо дотримання вимог податкового законодавства регулюються нормами Конституції України №254к/96 від 28.06.1996р., Цивільного кодексу України №435-IV від 16.01.2003р., Закону України «Про державну податкову службу в Україні» №509-XII від 04.12.1990р. та Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97 від 03.04.1997р., який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин сторін.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» визначені функції податкових органів, а саме: державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції виконують такі функції: здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів; забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів; забезпечують застосування та своєчасне стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства, а також стягнення адміністративних штрафів за порушення податкового законодавства, допущені посадовими особами підприємств, установ, організацій та громадянами; аналізують причини і оцінюють дані про факти порушень податкового законодавства; проводять перевірки фактів приховування і заниження сум податків та зборів (обов'язкових платежів) у порядку, встановленому цим Законом та іншими законами України; за дорученням спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю проводять перевірки своєчасності подання та достовірності документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, інших платежів в порядку, встановленому законом; подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна; звертаються до суду в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 20 Податкового кодексу України податковим органам надано право, а саме : запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів, дотримання вимог іншого законодавства, здійснення контролю за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Письмові повідомлення про такі запрошення надсилаються в порядку, встановленому статтею 42 цього Кодексу, не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (представник платника податків); під час проведення виїзних перевірок отримувати у платників податків (представників платників податків) копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), що свідчать про порушення вимог податкового законодавства або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; перевіряти під час проведення перевірок у платників податків - фізичних осіб, а також у посадових осіб та інших працівників платників податків - юридичних осіб документи, що посвідчують особу; проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом; вимагати від платників податків, що перевіряються в ході перевірок, проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, у тому числі зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки. У разі відмови платника податків (його посадових осіб або осіб, які здійснюють готівкові розрахунки та/або проводять діяльність, що підлягає ліцензуванню та/або патентуванню) від проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки), передбаченої абзацом першим цього пункту, або ненадання для перевірки документів, їх копій (за умови наявності таких документів) застосовуються заходи, передбачені статтею 94 цього Кодексу; для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом; під час проведення перевірок вимагати виготовлення і надання копій первинних документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою), які свідчать про порушення податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, та отримувати їх у платників податків у порядку, встановленому цим Кодексом; під час проведення перевірок вивчати та перевіряти первинні документи, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку, інші регістри, фінансову, статистичну звітність, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

З аналізу вищенаведених норм чинного законодавства України, вбачається, що відповідачу відповідно до покладених на нього функцій та повноважень не надано право щодо встановлення висновків в актах перевірки про нікчемність правочинів, укладених чи неукладених субєктами господарювання при перевірці їх господарської діяльності.

Податковим органом в акті перевірки від 19.04.2011р. №558/230/32974441 зроблено висновок про те, що правочини, укладені ТОВ «Віконда» мають ознаки нікчемності та є нікчемними в силу припису закону, порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб, свідчить про відсутність наміру створення правових наслідків, не створють інших юридичних наслідків, крім тих, що повязані з їх недійсністю, тобто, такі правочини носять фіктивний характер.

Частинами 1 та 5 ст. 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Стаття 204 ЦК України закріплює принцип презумпції правомірності правочину, а саме: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Статтею 228 ЦК України передбачено: правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, зниження, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Разом з тим висновок суду стосовно нікчемності правочину має бути викладений у мотивувальній частині судового рішення.

Пленум Верховного суду України в своїй постанові від 06 листопада 2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів нікчемними» роз'яснив, що нікчемними правочинами, які порушують публічний порядок, визначені ст. 228 ЦК України, є: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочинами, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема є: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режими вилучення з обігу або обмеження в обігу об'єктів цивільного права, тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним, тощо.

Акт перевірки від 19.04.2011р. №558/230/32974441 не тільки не містить таких посилань, а й не доводить умислу ТОВ «Віконда» на порушення публічного порядку, не містить посилання і на те, в чому таке порушення полягає, окрім посилань на результати перевірок контрагентів першої та другої ланки ТОВ «Фреско» та ТОВ «С.Дж.Р.Груп».

В матеріалах справи відсутнє рішення суду про визнання правочинів, укладених між позивачем та контрагентом першої ланки ТОВ «Фреско» недійсними, через недодержання вимог щодо їх відповідності інтересам держави і суспільства, моральним засадам суспільства, яке набрало законної сили.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на постанову старшого слідчого в ОВС слідчого УПМ ДПА України Пасюкова В.В. від 27.09.2010р.про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_4 посадової особи ТОВ «С.Дж.Р.Груп, оскільки позивач не несе відповідальності за належне оформлення первинних документів бухгалтерської та податкової звітності контрагентів, в тому числі і контрагентів другої ланки - ТОВ «С.Дж.Р.Груп».

Зокрема, на підставі наявних даних про директора ТОВ «С.Дж.Р.Груп», а саме: його відсутність за місцем реєстрації юридичної особи та його усунення від діяльності ТОВ «С.Дж.Р.Груп», відповідачем був зроблений висновок про фіктивність (нікчемність) договірних правовідносин між контрагентом першої ланки позивача - ТОВ «Фреско» та контрагентом другої ланки - ТОВ «С.Дж.Р.Груп». Суд зазначає, що наявність ознак правопорушень у діяльності ТОВ «С.Дж.Р.Груп» щодо місцезнаходження особи не може створювати правові наслідки для її контрагентів, в тому числі і позивача ТОВ «Віконда».

Статтею 207 ГК України встановлено, що господарське зобовязання, що відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосубєктивності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Аналізуючи наведені норми, суд дійшов висновку, що відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення.

Отже, відповідач, зробивши висновок у акті перевірки від 19.04.2011р. №558/230/32974441 про нікчемність правочинів, не міг керуватися лише припущеннями щодо фіктивності (нікчемності) укладених договорів, його позиція про те, що ці правочини очевидно суперечать інтересам держави, не підкріплена належними доказами чи рішеннями суду про визнання їх такими.

Правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлені цим правочином, про що йдеться в акті, визначається законом як фіктивний (ст.234 ЦК України). Фіктивні правочини не віднесено законом до нікчемних, їх недійсність визнається тільки судом. При цьому, як вже було зазначено вище, судові рішення про визнання правочинів недійсними (нікчемними), укладених позивачем з контрагентами, відсутні.

Сам же факт можливого неналежного ведення контрагентами першої та другої ланки бухгалтерського обліку, а саме: ТОВ «Фреско» та ТОВ «С.Дж.Р.Груп», про що йдеться у актах перевірок Центральної МДПІ у м.Кривому Розі та ДПІ у Печерському району м.Києва, та на які посилається у своїх поясненнях відповідач, не може бути безумовною підставою для висновку в акті перевірки від 19.04.2011р. №558/230/32974441 Центральної МДПІ у м.Кривому Розі про визнання угод, укладених ТОВ «Віконда», нікчемними податковими органами.

Також, слід зазначити, що відповідно до статті 10 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97 від 03.04.1997р., чинного станом на 2010рік та статей 1, 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-III від 21.12.2000р., чинного станом на 2010рік., ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. Такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Виходячи з наведеного, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом, не впливають на права та обовязки іншого платника податків.

На думку відповідача, порушення контрагентами першої та другої ланки платника податку своїх податкових зобовязань є підставою для висновку про необґрунтованість заявлених платником податку вимог про надання податкової вигоди, тобто на підставі висновків зустрічних перевірок контрагентів першої ланки та їх постачальників (контрагентів другої ланки), позивач завищив податковий кредит за операціями з контрагентами першої ланки. При цьому відповідачем не було надано суду жодних доказів щодо підтвердження вчинення контрагентами наступної ланки порушень, повязаних із наданням (отриманням) неправомірної вигоди.

Згідно з п.1 ч.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи.

Відповідно до п.1.3. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства №327 від 10.08.2005р., за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка.

Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Відповідно до п.2.4 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних станових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства №327 від 10.08.2005р., у висновку акта невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок відображається: узагальнений опис виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства з посиланням на підпункти, пункти, статті нормативно-правових актів; виявлені порушення податкового та іншого законодавства відображаються у гривнях у розрізі податків, зборів та інших обов'язкових платежів з розбивкою за роками та податковими періодами, у межах періоду, що перевіряється. Виявлені порушення валютного законодавства відображаються у розрізі зовнішньоекономічних договорів (контрактів).

Відповідно до п. 2.3.4 Порядку, не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання.

З аналізу вищенаведених норм чинного законодавства України, вбачається, що відповідачу відповідно до покладених на нього функцій та повноважень не надано право щодо встановлення висновків в актах перевірки про нікчемність правочинів, укладених чи неукладених субєктами господарювання при перевірці їх господарської діяльності, що виключає право податкового органу в акті перевірки від 19.04.2011р. №558/230/32974441 робити висновки про те, що договори, укладені ТОВ «Віконда», мають ознаки нікчемності та є нікчемними в силу припису закону, порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб, такі правочини свідчать про відсутність наміру створення правових наслідків, не створюють інших юридичних наслідків, крім тих, що повязані з їх недійсністю, тобто, такі правочини носять фіктивний характер.

Вимоги до змісту первинного облікового документу встановлені ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Відповідно до зазначеної норми документ повинен містити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи податкові та видаткові накладні, видані контрагентом позивача продавцем ТОВ «Фреско» містять усі передбачені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» реквізити, зокрема: податкова накладна №31 від 17.04.2009р.; податкова накладна №30 від 17.04.2009р.; податкова накладна №27 від 06.04.2009р.; податкова накладна №26 від 06.04.2009р.; податкова накладна №55 від 02.06.2009р.; податкова накладна №54 від 01.06.2009р.; податкова накладна №45 від 19.05.2009р.; податкова накладна №44 від 19.05.2009р.; податкова накладна №36 від 05.05.2009р.; податкова накладна №35 від 05.05.2009р.; податкова накладна №116 від 03.09.2009р.; податкова накладна №100 від 14.08.2009р.; податкова накладна №69 від 02.07.2009р.; податкова накладна №57 від 10.06.2009р.; податкова накладна №133 від 05.10.2009р.; видаткова накладна № РН-0000025 від 06.04.2009р.; видаткова накладна № РН-0000026 від 06.04.2009р.; видаткова накладна № РН-0000029 від 17.04.2009р.; видаткова накладна № РН-0000030 від 17.04.2009р.; видаткова накладна № РН-0000034 від 05.05.2009р.; видаткова накладна № РН-0000035 від 05.05.2009р.; видаткова накладна № РН-0000042 від 19.05.2009р.; видаткова накладна № РН-0000043 від 19.05.2009р.; видаткова накладна № РН-000008 віл 01.06.2009р.; видаткова накладна № РН-0000051 від 02.06.2009р.; видаткова накладна № РН-0000053 від 10.06.2009р.; видаткова накладна № РН-0000064 від 02.07.2009р.; видаткова накладна № РН-0000093 від 14.08.2009р.; видаткова накладна № РН-0000106 від 03.09.2009р.; видаткова накладна № РН-0000126 від 05.10.2009р.

Частиною 5 ст.65 Господарського кодексу України передбачено, що керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку визначених установчими документами.

Всі документи, надані позивачем на час проведення перевірки відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та підтверджують фактичне здійснення господарської операції між ТОВ «Фреско» та ТОВ «Віконда» по поставці продукції.

Статтями 3 та 4 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР визначався об'єкт оподаткування, операції, що не є об'єктом оподаткування та база оподаткування ПДВ.

Відповідно до п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю. Копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова закладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) відповідно до підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 цього Закону вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує і факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари і (послуги), на вимогу їх отримувача.

Згідно з п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що піддягає сплаті і перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 нього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.7.4.1. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1. статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податків.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не дозволяється включати до податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Відповідно до пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено заборону на включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Фактична сплата позивачем - отримувачем товарів (послуг) сум податку на додану вартість в ціні товару (послуг) постачальником таких товарів (послуг), які включені до складу податкового кредиту, та використання отриманого товару у господарській діяльності ТОВ «Вконда» підтверджується договорами, відповідними податковими та видатковими накладними, що містяться в матеріалах справи, а саме: стор.226 250 т.1, стор.1 250 т.2, стор.1 250 т.3, стор.1 250 т.4, стор.1 250 т.5, стор.1 250 т.6 та стор.1 - 250 т.7.

В матеріалах справи відсутні докази щодо порушення кримінальної справи відносно директора ТОВ «Віконда» та контрагента першої ланки ТОВ «Фреско» в частині підроблення та використання завідомо підроблених документів або докази визнання недійсними податкових накладних в установленому законом порядку.

Не виконання контрагентом свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цього платника. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Надання податковому органу належним чином всіх оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, є підставою для формування валових витрат та податкового кредиту, оскільки податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит та відповідно бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

З метою однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України, а також врахування при здійсненні правосуддя позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної в листі від 02.06.2011р. №742/11/13 11, особлива увага при розгляді зазначеної справи була приділена саме дослідженню обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку позивача, на підставі яких ним були сформовані дані бухгалтерського обліку, для чого судом був зясований: рух активів у процесі здійснення господарської діяльності позивачем; встановлена спеціальна податкова правосубєктність контрагентів позивача; встановлений звязок між фактом придбання товарів (послуг) позивачем і безпосередньою господарською діяльністю позивача, тощо.

Для зясування зазначених вище обставин судом неодноразово пропонувалося надати відповідачу будь які доводи та докази на підтвердження висновків, зазначених ним у акті перевірки від 19.04.2011р. №558/230/32974441. Будь яких доказів, крім посилань на висновки, викладені Центральною МДПІ у м.Кривому Розі та ДПІ у Печерському районі м.Києва у відповідних актах перевірок №192/230/34684312 від 24.01.2011р. та №823/23-10/34981754 від 14.10.2010р., відповідачем суду надано не було. Натомість, як вбачається з наведених вище та досліджених судом доказів, позивачем були повною мірою доведені як рух активів у процесі здійснення господарської діяльності позивачем, так і встановлена спеціальна податкова правосубєктність контрагентів позивача, а також встановлений звязок між фактом придбання товарів (послуг) позивачем і безпосередньою господарською діяльністю позивача.

Суд зазначає, що є безпідставними посилання відповідача в акті перевірки від 19.04.2011р. №558/230/32974441 на розбіжності між реєстраційними та фактичними даними щодо підприємства, а саме: ТОВ «Укрпромскло», ГОВ «Мікро», ТОВ «Лада», ФОП ОСОБА_5, з якими в свою чергу у позивача ТОВ «Віконда» ніяких господарських правовідносин не було. Незалежно від наявності або відсутності порушень у діяльності контрагента позивача другої ланки - ТОВ «С.Дж.Р.Груп» або його посадових осіб не може призводити до недійсності угод, укладених без участі позивача. Для визнання недійсним правочину або для застосування наслідків нікчемного (фіктивного) правочину мають беззаперечно існувати передбачені законом України підстави. Наявність чи відсутність господарських правовідносин із постачання певного товару між ТОВ «С.Дж.Р.Груп» та ТОВ «Фреско» ніяким чином не впливає на відносини ТОВ «Фреско» із ТОВ «Віконда», лише повне, достатнє, здійснене, у встановленому порядку, доведення відсутності фактичних господарських правовідносин між ТОВ «Фреско» та ТОВ «Віконда» може бути підставою для висновків про завищення або заниження податкового зобов'язання позивачем - ТОВ «Віконда». Відповідачем в ході судового розгляду справи не було не надано доказів на спростування фактів поставок товарів продавцем - ТОВ «Фреско» покупцю - ТОВ «Віконда».

Згідно з ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частина 1 ст.71 КАС України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а ч.2 ст.71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем у ході судового розгляду справи не доведено правомірність своїх висновків щодо нікчемності правочинів, викладених в акті перевірки від 19.04.2011р. №558/230/32974441 з урахуванням наданих відповідачу повноважень та у спосіб, що передбачений законодавством України, оскільки податкові органи правом на встановлення нікчемності правочинів не наділені, а отже і законності підстав винесення податкового повідомлення рішення від 19.05.2011р. №0000722301 про збільшення суми грошового зобовязання з ПДВ на суму 147704грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій на суму 36926грн.

За викладеного вище, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо висновків, зазначених у акті перевірки від 19.04.2011р. №558/230/32974441 щодо нікчемності правочинів є неправомірними та такими, що прийняті за межами наданих відповідачу повноважень та у спосіб, що не передбачений Конституцією та законами України, а податкове повідомлення рішення від 19.05.2011р. №0000722301 є таким, що було прийняте: всупереч вимогам чинного законодавства України, без наявності підстав для збільшення суми грошового зобовязання ТОВ «Віконда» з ПДВ на суму 147704грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 36926грн; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття такого податкового повідомлення рішення від 19.05.2011р. №0000722301, про що свідчить неврахування відповідачем обставин, що мають значення у даній конкретній ситуації; упереджено, що виявляється в дискримінаційному ставленні до позивача, яке полягає в прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення рішення від 19.05.2011р. №0000722301; недобросовісно; нерозсудливо; без дотримання принципу рівності перед законом.

При цьому, слід зазначити, що адміністративний суд також не може встановлювати недійсність або нікчемність правочинів, оскільки розгляд спорів щодо визнання договорів недійсними (нікчемними) не віднесені до юрисдикції адміністративних судів у відповідності до вимог ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Віконда» до Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Кривому Розі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 19.05.2011р. №0000722301 є законними і обґрунтованими, а тому такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Віконда» до Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Кривому Розі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 19.05.2011р. №0000722301 задовольнити повністю.

Визнати противоправним та скасувати податкове повідомлення рішення Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Кривому Розі від 19.05.2011р. №0000722301 про збільшення суми грошового зобовязання з ПДВ на суму 147704грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій на суму 36926грн.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 05.10.2011р.

Суддя <(підпис) >

< Список >

< Список >

< Список >Є.О. Жукова

< Текст >