Постанова № 21068663, 12.10.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

12.10.2011 10.10.2011

<копія >

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2011 р. Справа № 2а/0470/11452/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Серьогіної О.В., розглянувши в порядку скороченого провадження у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 163,98 грн.,-

ВСТАНОВИВ

13.09.2011 року Державна податкова інспекція у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи підприємця ОСОБА_1, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 податковий борг в розмірі 163,06 грн. на користь місцевого бюджету та перерахувати на р/р № 33211813700008, код платежу: 13050300, отримувач: УДК в Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУДКУ в Дніпропетровській області, код 24244847, банк отримувача: ГУДКУ в Дніпропетровській області, МФО 805012.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок порушення вимог статті 36 Закону України «Про оренду землі» відповідач має заборгованість по орендній платі за землю в розмірі 163,98 грн.

Ухвалою судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.09.2011 року відкрито скорочене провадження у справі.

Відповідачу надіслано копію ухвали про відкриття скороченого провадження в даній адміністративній справі за адресою: 49000, АДРЕСА_1.

Відповідно до поштового повідомлення копію ухвали про відкриття скороченого провадження відповідач отримав 21.09.2011 року.

Станом на 10.10.2011 року на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду заперечення на адміністративний позов не надходили.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів з дня закінчення строку, передбаченого частиною третьою цієї статті, якщо до суду не було подано заперечення відповідача та за умови, що справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.

Розглянувши матеріали справи та доводи позовної заяви, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

07.10.2011 року на адресу суду надійшла заява Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська, в якій повідомляється, що громадянин ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) перебуває на податковому обліку, як платник земельного податку з фізичних осіб на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1.

Як вбачається з матеріалів справи, 1/3 частка домоволодіння АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі договору міни, посвідченого 06.04.1995 року 2-ою ДДНК за реєстром № 2-1489.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про плату за землю»від 03.07.1992 року № 2535-XII (надалі по тексту Закон України № 2535-XII) використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

У статті 5 цього Закону визначено, зокрема, що об'єктом плати за землю є земельна ділянка, яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, суб'єктом - власник земельної ділянки і землекористувач, у тому числі орендар.

За змістом статті 15 вказаного Закону обов'язок сплачувати за землю виникає у власників та землекористувачів з дня виникнення права власності або користування земельною ділянкою.

У частинах 1, 2 статті 125 Земельного кодексу України від 25.10.2001 року № 2768-ІІІ (надалі по тексту Закон України № 2768-ІІІ) (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) встановлено, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Статтею 126 Закону України № 2768-ІІІ (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) передбачено, що право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Питання переходу права на земельну ділянку у разі набуття права на жилий будинок, будівлю, споруду, що розміщені на ній, регулюється статтями 120 Закону України № 2768-ІІІ та 377 Цивільного кодексу України від 16.03.2003 року № 435-ІV.

Нинішня редакція цих норм чітко встановлює, що до особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені.

Згідно частини 3 статті 14 Закону України № 2535 -ХІІ нарахування громадянам сум земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 15 липня поточного року платіжне повідомлення про внесення платежу.

Відповідно до частини 3 статті 17 Закону України № 2535 -ХІІ земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності громадянами сплачується рівними частками до 15 серпня і 15 листопада.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачу донарахована сума земельного податку з фізичних осіб у сумі 76,91 грн. згідно податкового повідомлення № 0000071720 від 22.06.2011 року та встановлено 60-денний строк для сплати, яке отримано відповідачем 30.06.2011 року.

З урахуванням викладеного податкове зобовязання відповідача зі сплати земельного податку з фізичних осіб у сумі 76,91 грн. є узгодженим з 30.06.2011 року.

Згідно статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

При цьому статтею 59 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли платник не сплачує узгодженої суми грошового зобовязання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення - рішення. У разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Отже, право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу виникає у контролюючого органу на наступний день після закінчення 60 днів з дня надіслання платникові податків податкової вимоги.

Податкова вимога №2/1990 від 04.12.2009 року може бути належним доказом надіслання відповідачу податкової вимоги зі сплати податкового боргу з земельного податку з фізичних осіб.

Відповідно до п. 20.1.18 ст. 20 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

На підставі п. 4 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд в порядку адміністративного судочинства може прийняти постанову про стягнення з відповідача коштів.

За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ч. 1, 2 ст. 125, ст. 126 Земельного кодексу України від 25.10.2001 року № 2768-ІІІ, ч. 1 ст. 2, ст. 5, ст. 15 Закону України «Про плату за землю»від 03.07.1992 року № 2535-XII, п. 20.1.18 ст. 20, ст. 59, ст. 95 Податкового кодексу України, ст. 158-163,183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (49000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь податковий борг в розмірі 163,06 грн. (сто шістдесят три гривні, 06 копійок) на користь місцевого бюджету та перерахувати на р/р № 33211813700008, код платежу: 13050300, отримувач: УДК в Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУДКУ в Дніпропетровській області, код 24244847, банк отримувача: ГУДКУ в Дніпропетровській області, МФО 805012.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною. Постанова підлягає негайному виконанню.

Суддя <(підпис) >

< Список >

< Список >

< Список >О.В. Серьогіна

< Текст >