Постанова № 21068606, 11.10.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

11.10.2011< копія >

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 вересня 2011 р. Справа № 2а/0470/10099/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Юркова Е.О.

при секретарі - Кисельові К.П.

за участю:представника позивача -Паращенко О.Г.

представника відповідача -Годьо Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «ЛВС-Оіл-Транс»до Західно-Донбаської обєднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного підприємства «ЛВС-Оіл-Транс» до Західно-Донбаської обєднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області з вимогою :

Податкове повідомлення-рішення Західно-Донбаської обєднаної державної податкової інспекції № 0001431542 від 15.04.2011 р. про нарахування приватному підприємству «ЛВС-Оіл-Транс» 2485,19 грн. штрафних (фінансових) санкцій за порушення граничних строків сплати суми грошового зобовязання з податку на додану вартість за грудень 2010 р. скасувати.

В обгрунтування позову ПП «ЛВС-Оіл-Транс» зазначило, що момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Позивач подав податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2010 року 20.01.2011 р. із самостійним визначенням податкового зобов'язання у сумі 24851,85 грн. Тому позивач вважає, що податковий обов'язок позивача по сплаті податку на додану вартість виник 21 січня 2011 р. та закінчився 30 січня 2011 року.

Позивачем 31.01.2011 р. самостійно сплачено суму податкового зобов'язання, зазначену у податковій декларації за грудень 2010 року, у розмірі 24851,85 грн. Тобто кількість днів затримки зі сплати узгодженого податкового зобов'язання із ПДВ дорівнює одному дню.

Відповідно до п. 7 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення, перше півріччя 2011 р. ПК був встановлений особливий розмір штрафних санкцій, які застосуються до платників податків за порушення законодавства, відмінний від розміру таких санкцій, визначеного ст. 126

Не заперечуючи той факт, що позивач дійсно прострочив на 1 день строк сплати податку на додану вартість, позивач вважає, що до нього мали бути застосовані штрафні санкції у розмірі 1 гривні, оскільки порушення позивачем податкового законодавства сталося у січні 2011 р. - в період дії спеціальної норми, встановленої Перехідними положеннями ПК.

Отже позивач вважає, що у нього достатньо підстав стверджувати про незаконність винесення оскаржуваного рішення на підставі п. 126.1 ст. 126 ПК. Тому це рішення підлягає скасуванню як незаконне.

Представник відповідача позов не визнав, подав до суду письмові заперечення в яких зазначив, що в порушення п.57.1 ст.57 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 p. №2755-VI позивачем несвоєчасно сплачено податок на додану вартість зазначений ним в податковій декларації за грудень 2010 року.

Згідно декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року від 20.01.2011р. №9006457620 підприємством узгоджено податкове зобов'язання у сумі 24 852,00 грн. по строку 30.01.2011р. Фактично сума боргу погашена платіжним дорученням від 31.01.2011 № 3 у сумі 24 852,00 грн.

Статтею 126 Податкового кодексу регулюється порушення правил сплати (перерахування) податків.

Штрафна санкція, передбачена пунктом 7 підрозділу 10 розділу XX Кодексу, застосовується за порушення податкового законодавства виключно при обчисленні податкових зобов'язань за період з 01.01.2011 по 30.06.2011р.

В даному випадку платником несвоєчасно сплачено податок на додану вартість зазначений ним в податковій декларації за грудень 2010 року, а тому податковим органом було правомірно застосовано ст.126 Податкового кодексу України.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував та просив відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи та доводи сторін суд доходить висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 01.04.2011 року в приміщенні Західно-Донбаської ОДПІ м. Павлоград працівниками Західно-Донбаської обєднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області була проведена документальна невиїзна перевірка щодо своєчасності сплати податку на додану вартість за грудень 2010 року.

Перевіркою встановлено: в порушення п.57.1 ст. 57 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI. Платником податків несвоєчасно сплачено податок на додану вартість за грудень 2010 р.

За результатами документальної невиїзної перевірки приватного підприємства «ЛВС - Оіл Транс» з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість за грудень 2010 року було складено Акт № 120-15/227-37172659 від 01.04.2011 року «Про результати документальної невиїзної перевірки своєчасності сплати податку на додану вартість за грудень 2010р.».

На підставі акту № 120-15/227-37172659 від 01.04.2011 року Західно-Донбаською ОДПІ 15.04.2011 року було складено податкове повідомлення-рішення форми «Ш» № 0001431542 про визначення штрафу з податку на додану вартість у сумі 2485,19 грн.

Пунктом 57.1 ст.57 Податкового кодексу встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В порушення п.57.1 ст.57 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 p. №2755-VI позивачем несвоєчасно сплачено податок на додану вартість зазначений ним в податковій декларації за грудень 2010 року.

Згідно декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року від 20.01.2011р. №9006457620 підприємством узгоджено податкове зобов'язання у сумі 24 852,00 грн. по строку 30.01.2011р. Фактично сума боргу погашена платіжним дорученням від 31.01.2011 № 3 у сумі 24 852,00 грн.

Відповідно до пункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України, податковим обов'язком визнається обовязок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу (пункт 6.1 статті 6 Податкового кодексу України).

Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (пункт 38.1 статті 38 Податкового кодексу України).

Пунктом 35.3 статті 35 Податкового кодексу України визначено, що порядок сплати податків та зборів встановлюється цим Кодексом або законами з питань митної справи для кожного податку окремо.

Відповідно до вимог пунктів 203.1, 203.2 статті 203 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з пунктом 31.1. статті 31 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством.

Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності е грошовим зобов'язанням платника податків (підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

В свою чергу, сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, визнається сумою податкового боргу платника податків (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. п. 14.1.152 п. 14.1. ст.14 Податкового кодексу України погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.

Статтею 126 Податкового кодексу регулюється порушення правил сплати (перерахування) податків.

У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах (п. п. 126.1 п. 126 ПК).

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання. - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно з пунктом 7 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України - штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

В даному випадку платником несвоєчасно сплачено податок на додану вартість зазначений ним в податковій декларації за грудень 2010 року, а тому податковим органом було правомірно застосовано ст.126 Податкового кодексу України.

Суд звертає увагу на те, що Наказом ДПА України від 22.12.2010 року № 985 затверджено порядок направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень - рішень платникам податків (зареєстровано в Міністерстві юстиції 30.12.2010 року № 1440/18735)

Даним Порядком затверджені форми податкових повідомлень - рішень, що направляються органами ДПС платникам податків.

Так, відповідний структурний підрозділ органу державної податкової служби складає податкове повідомлення-рішення:

- за формою згідно з додатком 1 для платників податків - фізичних осіб (форма «Ф»). якщо відповідно до законодавства орган державної податкової служби самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків, за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового або іншого законодавства;

- за формою згідно з додатком 2 за наслідками перевірок (форма «Р»);

- за формою згідно з додатком 3 за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання (форма «Ш»);

- за формою згідно з додатком 4 за самостійне відчуження активів, які перебувають у податковій заставі та потребують обов'язкової попередньої згоди органу державної податкової служби на таке відчуження (форма «З»);

- за формою згідно з додатком 5 про перевищення заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (форма «В1»), у тому числі у разі, якщо заявлені до відшкодування уми податку на додану вартість на момент перевірки відшкодовані платнику податку;

- за формою згідно з додатком 6 про заниження заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (форма «В2»);

- за формою згідно з додатком 7 про відмову у наданні бюджетного відшкодування податку а додану вартість (форма «В3»);

- за формою згідно з додатком 8 про зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість платника (форма «В4»);

- за формою згідно з додатком 9 про зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток (форма «П»);

- за формою згідно з додатком 10 про застосування штрафної (фінансової) санкції (штрафу) за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби (форма «С»);

- за формою згідно з додатком 11 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) та/або пені за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (форма «У»).

Здійснивши аналіз даних форм податкових повідомлень - рішень, можна прийти до висновку, що податкове зобов'язання визначається лише в податковому повідомленні - рішенні форми «Ф», тоді як в інших формах податкових повідомлень - рішень зазначаються такі поняття, як грошове зобов'язання, штрафні санкції та ін.

Отже, як вбачається з матеріалів справи Західно-Донбаською ОДПІ Дніпропетровської області було винесено податкове повідомлення - рішення форми «Ш», а тому застосування до позивача штраф) зроблено відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до п.79.1 ст.79 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI «Документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності хоча б однієї з підстав зазначених в статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у п.п.75.1.2 п.п. 75.1 ст.75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом»

В акті про результати проведення документальної невиїзної перевірки своєчасності сплати податку на додану вартість відповідно до декларації за грудень 2010р. №120/15-227-37172659 від 01.04.2011р. зазначено, що рішення про проведення перевірки прийняте керівником інспекції на підставі доповідної записки №155/691/15-224 від 16.03.2011р.

Відповідно до п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 Кодексу документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ч. 1 ст.67 та п.1 ч.2 статті 92 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Виключно законами України встановлюються система оподаткування, податки і збори.

Згідно п.п. 21.1.1. п. 21.1. ст. 21 Податкового кодексу України - посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

За змістом частин 4, 5 ст. 11 КАС України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; зясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що поданих сторонами доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги є необгрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 70-71, 86, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства «ЛВС-Оіл-Транс» до Західно-Донбаської обєднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення рішення відмовити.

Копію постанови направити сторонам по справі.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та в строки, встановленні статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови викладено 03.10.2011 року.

Суддя <(підпис) >

< Список >

< Список >

< Список >Е.О. Юрков

< Текст >