Постанова № 21068249, 30.09.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

30.09.2011< копія >

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 вересня 2011 р. Справа № 2а/0470/8138/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЛуніна О.С. <Текст > при секретаріГрунт Ю.В. представники сторін в судове засідання не зявилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу № 2а/0470/8138/11 за позовом Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДП - Продукт»про стягнення заборгованості, - ВСТАНОВИВ:

У липні 2011 р. Лівобережна МДПІ м. Дніпропетровська звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до ТОВ «ДП - Продукт», в якому просила стягнути з рахунків у банках обслуговуючих відповідача на користь бюджету в рахунок погашення боргу по земельному податку з юридичних осіб суму у розмірі 261,15 грн. та податку на прибуток у розмірі 509,98 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що за результатами проведених перевірок податковим органом за порушення ЗУ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»були винесені відповідні податкові повідомлення рішення та вимоги, які відповідач не виконав, а тому у нього виник податковий борг, який підлягає примусовому стягненню.

Позивач у судове засідання не зявився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, проте до суду надав клопотання, в якому просив адміністративний позов задовольнити та розгляд справи провести без його участі.

Відповідач у судове засідання не зявився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Тому у відповідності до ст.. 41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У прохальній частині адміністративного позову Лівобережна МДПІ м. Дніпропетровська просила поновити строк на звернення до адміністративного суду з позовом до ТОВ «ДП - Продукт».

З набранням чинності Закону України «Про судоустрій і статус суддів»від 07.07.2010 № 2453- VI, строк звернення до суду повинен встановлюватись Кодексом адміністративного судочинства України, а саме ч.2 ст.99 КАС України, якою передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Положення ч. 3 цієї статті встановлюють, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Так, підпунктом 15.2.1. Закону України №2181 «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що у разі коли податкове зобовязання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 15.1. цієї статті, податковий борг, що виник у звязку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобовязання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобовязання.

Тобто, строки давності, визначені статтею 15 зазначеного закону і становлять 1095 днів.

Також, аналогічний строк встановлений ст..102 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011 року.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до адміністративного суду в межах 1095 днів, а тому суд вважає за необхідне його клопотання задовольнити та поновити строк на звернення до суду з даним позовом.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи позовної заяви, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі з наступних підстав.

Так, з 01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України, з 01.01.2011 року Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Закон України «Про систему оподаткування»втрачають чинність.

Проте, у звязку з тим, що правовідносини, щодо наслідків несплати податків юридичної особи виникли до набрання чинності Податкового Кодексу України, суд приходить до висновку, що в даному випадку слід застосовувати саме норми Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «ДП - Продукт»зареєстроване Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради від 17.10.2000 р. та знаходиться на обліку у Лівобережній МДПІ м. Дніпропетровська як платник податків.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про систему оподаткування»платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).

Відповідно до ст. 9 Закону платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни, у зв'язку з чим повинні подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).

З матеріалів справи вбачається, що податковий борг що ТОВ «ДП - Продукт» обґрунтовується наступним.

Лівобережною МДПІ м. Дніпропетровська були проведені перевірки позивача щодо своєчасності подання декларації з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за результатами яких були складені акти №2467/15-3/31177735 від 31.03.2009 р. та №1661/15-3/31177735 від 10.03.2010 р., якими зафіксовано, що в порушення ст.. 14 ЗУ «Про плату за землю»відповідач не подав податкову декларацію орендної плати за землі державної та комунальної власності на 2009 рік по строку подання до 01.02.2009 р. та на 2010 рік по строку подання до 01.02.2010 р.

На підстав наведених актів перевірки податковим органом були винесені податкові повідомлення-рішення №0001901503/0 від 06.04.2009 р. про застосування штрафних санкцій у сумі 170 грн. та №0001011503/0 від 15.03.2010 р. про застосування штрафних санкцій у сумі 170 грн. У зв`язку з наявною переплатою у ТОВ «ДП - Продукт»з цього податку у сумі 78,85 грн., податковий борг за цими повідомленнями рішеннями склав 261,15 грн.

Також, Лівобережною МДПІ м. Дніпропетровська були проведені перевірки позивача щодо не подання податкової звітності з податку на прибуток, за результатами яких були складені акти перевірок №7329/15-1/31177735 від 21.08.2008 р. та №10733/15-1/31177735 від 27.11.2008 р., якими зафіксовано, що в порушення п.п б, п.п 4.1.4 п.4.1 ст. 4 Закону України № 2181 від 21.12.2000р. «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»відповідачем не надано звітність по податку на прибуток за І квартал 2008 року та за півріччя 2008 року по строку надання до 12.05.2008 р. та до 11.08.2008р., та за ІІІ квартал 2008 року по строку надання до 10.11.2008 р.

На підстав наведених актів перевірки податковим органом були винесені податкові повідомлення-рішення №0038621505/0 від 02.09.2008 р. про застосування штрафних санкцій у сумі 340 грн. та №0042641505/0 від 11.12.2008 р. про застосування штрафних санкцій у сумі 170 грн. У зв`язку з наявною переплатою у ТОВ «ДП - Продукт»з цього податку у сумі 0,02 грн., податковий борг за цими повідомленнями рішеннями склав 509,98грн.

Відповідно до зворотнього боку облікової картки платника податків наданої позивачем, станом на 16.08.2011 р. ТОВ «ДП - Продукт»має податковий борг з вищенаведених податкових зобов`язань з податку на прибуток підприємств у сумі 509,98грн. та з земельного податку за землі державної та комунальної власності у сумі 261,15 грн.

Тобто, відповідач самостійно не сплатив податкові зобов`язання нараховані податковим органом у вищенаведених податкових повідомленнях-рішеннях.

Відповідно до підпунктів 5.2.1 та 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Відповідно до пункту 5.4 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Пунктом 1.3 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»передбачено, що податковий борг (недоїмка) визначається як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. У разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.

У строк, встановлений підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»відповідач податкове зобов'язання, визначене рішеннями про застосування фінансових санкцій самостійно не сплатив. В адміністративному порядку зазначені вище рішення про застосування фінансових санкцій відповідач не оскаржував., доказів сплати податкового боргу до суду не надавав.

Відповідно до пункту 11 статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Також, пунктом 20.1.18 ст. 20 Податкового кодексу України (який набрав чинності з 01.01.2011р.) передбачено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платників податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачем доведено наявність у відповідача податкового боргу з податку на прибуток підприємств у сумі 509,98грн. та з земельного податку за землі державної та комунальної власності у сумі 261,15 грн., а тому важає за необхідне позовні вимоги задовольнити.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 158-163, 254 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДП - Продукт» про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути на користь державного бюджету кошти з рахунків у банках обслуговуючих платника податків Товариство з обмеженою відповідальністю «ДП - Продукт» (р/р 2600930136112 Філія ПАТ ПІЬ м. Дніпропетровськ, МФО 305437) в рахунок погашення податкового боргу з податку на прибуток у сумі 509,98 грн. та податку з земельного податку за землі державної та комунальної власності у сумі 261,15 грн. (на р/р 35213001001246 УДКУ у Дніпропетровській області МФО 805012).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України. Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя <(підпис) >

< Список >

< Список >

< Список >О.С. Луніна

< Текст >