Постанова № 21068128, 27.09.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

27.09.2011< копія >

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 вересня 2011 р. Справа № 2а/0470/9914/11 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЗахарчук Н. В. <Текст > при секретарі< Секретар с/з > < за участю/без участі > < найменування Пр. >< ПІБ Представників ><Текст > розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, <відповідач ><предмет спору > ВСТАНОВИВ: 08 серпня 2011 року Центральна міжрайонна державна податкова інспекція у м. Кривому Розі звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить стягнути заборгованість по податку на додану вартість у розмірі 395253,63 грн. та по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 62701,25 грн. з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 виникла заборгованість зі сплати податку на додану вартість у розмірі 395253,63 грн. та податку з доходів фізичних осіб у розмірі 62701,25 грн., яка добровільно відповідачем не сплачується, а тому підлягає примусовому стягненню. Представник позивача надав клопотання про розгляд справи без його участі, підтримавши позовні вимоги у повному обсязі. Відповідач у судове засідання не з'явився, але надав відзив на позовну заяву, в якому вважає, що позовні вимоги позивача безпідставні і такими, що не підлягають задоволенню, також просить розглянути справу без його участі.

Враховуючи, що при підготовці справи до розгляду дотримано вимоги Кодексу адміністративного судочинства України щодо належного повідомлення сторін у справі про час та місце розгляду судового засідання, а тому суд вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Таким чином, суд вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності вважає необхідним задовольнити позов частково, з огляду на наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) є платником податків, зборів (обов'язкових платежів) і перебуває на податковому обліку в Центральній міжрайонній державній податковій інспекції у м. Кривому Розі.

Працівниками Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі була проведена документальна планова виїзна перевірка фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 з питань дотримання вимог діючого податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.06р. по 30.09.09р.

В ході перевірки були встановлені порушення ст.1, 2, 5 Указу Президента від 03 липня 1998 року №727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва» (зі змінами та доповненнями), ст.13 Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року №13-92 (зі змінами та доповненнями), в результаті чого донараховано податок з доходів фізичних осіб субєктів підприємницької діяльності у сумі 62701,25грн., у тому числі по періодам 2008 рік 42892,46грн., 2009 рік 19808,79 грн., окрім цього встановлені порушення абз. 3 пп. 6.3.2 п. 6.3 та пп. «б» пп. 6.5.2 п. 6.5 ст. 6 Закону України від 22 травня 2003 року №889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб» (зі змінами та доповненнями), в результаті чого донараховано податок з доходів фізичних осіб - найманих працівників у травні 2009 року у сумі 45,37 грн. та п. 9.3, п. 9.4 ст. 9, п. 10.1 ст. 10 Закону України від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (зі змінами та доповненнями), у результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість у сумі 314333,95 грн., у тому числі по періодам 2008 рік у сумі 287468,12 грн., 2009 рік у сумі 26865,83 грн.

Відповідно до підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181-III (далі Закон України № 2181-III) у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобовязаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобовязання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обовязкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше пятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Позивачем за результатом перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення:

- податковеповідомлення-рішення №0000061703/0 від 15.02.2010 року на суму 62701,25 грн. прийняте на підставі акта перевірки №134/173/НОМЕР_1 від 29.01.2010р.;

-податкове повідомлення-рішення №0000041703/0 від 15.02.2010 року на суму 471500,93 грн. прийняте на підставі акта перевірки №134/173/НОМЕР_1 від 29.01.2010р.

Зазначені повідомлення-рішення відповідач оскаржував в адміністративному порядку, у звязку з чим 17 травня 2010 року на адресу фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 надійшло рішення №12556/10/25-008 від 14.05.2010р. про результати розгляду скарги, яким залишено без змін податкове повідомлення рішення Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Кривому Розі №0000061703/0 від 15.02.2010р. про визначення сум податкових зобовязань по податку з доходів фізичних осіб та скасовано податкове повідомлення рішення Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі від 15.02.2010р. №0000041703/0 в частині донарахованого ПДВ у сумі 50831,53 грн. застосованих штрафних санкцій з ПДВ у сумі 25415,77грн., і у відповідній частині рішення про результати розгляду первинної скарги від 15.03.2010р., а в іншій частині залишає скаргу на це рішення без задоволення.

З вказаними рішеннями відповідач не погоджується та вважає, що висновки викладені в акті перевірки з питань дотримання вимог діючого податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.06р. по 30.09.09р. за №134/173/НОМЕР_1 від 29.01.2010р. необгрунтовані, а саме зазначає, що п. 1, п. 3 на сторінці 13 акту перевірки є неправомірними і такими, що неправомірно тлумачать норми чинного законодавства.

В запереченнях відповідач просить відмовити в позові, посилаючись на неправомірність висновків, які зазначені в акті перевірки.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 9 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 року № 1251-XII платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

На виконання вимог підпунктів 6.2.2, 6.2.3 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідачу направлено першу податкову вимогу № 1/84 від 09.03.2010 року (а.с. 24), та другу податкову вимогу № 2/180 від 08.04.2010 року, які були отриманні особисто останнім.

Позовна заява відповідачем до суду про визнання недійсними податкових повідомлень рішень №0000061703/0 та №0000041703/0 від 15.02.2010р. не подавалась.

Судом також встановлено, що відповідач вважає, що саме висновки викладені в акті перевірки з питань дотримання вимог діючого податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.06р. по 30.09.09р. за №134/173/НОМЕР_1 від 29.01.2010р. необґрунтовані, а саме зазначає, що п. 1, п. 3 на сторінці 13 акту перевірки є неправомірними і такими, що неправомірно тлумачать норми чинного законодавства, однак не зазначає про необґрунтованість та протиправність прийнятих податкових повідомлень рішень №0000061703/0 та №0000041703/0 від 15.02.2010р, а тому вони є узгоджені.

Таким чином, позовні вимоги Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 18 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Ст.87 КАС України передбачено що, судові втрати складаються із судового збору та витрат, повязаних з розглядом справи. До витрат, повязаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на правову допомогу.

Керуючись ст.94 КАС України встановлено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Керуючись ст.ст. 11, 14, 70, 71, 86, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 (українська гривня), р/р НОМЕР_3 (українська гривня), філія ПАТ «ПУМБ», м. Дніпропетровськ, МФО 305813) на користь бюджету загальну суму податкового боргу у розмірі 457954,88 грн., а саме:

- борг з податку на додану вартість у розмірі 395253,63грн. (код платежу 14010100, р/р 31113029700021, одержувач УДКУ у Дніпропетровській області, код 24230992, МФО 805012);

- борг з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 62701,25 грн. (код платежу 11010200, р/р 33210801700021, одержувач УДКУ у Дніпропетровській області, код 24230992, МФО 805012).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 23.09.2011 року.

Суддя <(підпис) >

< Список >

< Список >

< Список >Н.В. Захарчук

< Текст >