Постанова № 21067874, 15.09.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

15.09.2011

<копія >

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2011 р. Справа № 2а-10971/10/0470

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Чорна В.В., одноособово розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -

ВСТАНОВИВ :

          07 вересня 2010 р. Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним адміністративним позовом, в якому просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 адміністративно-господарські санкції в сумі 4300 грн. за невиконання у 2009 році нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, та пеню в сумі 141 грн. 90 коп. за несвоєчасну сплату адміністративно-господарських санкцій.

          Позовну заяву обґрунтовано тим, що на виконання положень Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», фізична особа-підприємець ОСОБА_1 повинна була створити у 2009 році одне робоче місце для працевлаштування інвалідів, при середньообліковій чисельності штатних працівників підприємства - 8 осіб. Відповідач не виконав зазначений норматив, чим порушив вимоги ст.ст. 18, 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», у зв’язку з чим зобов’язаний сплатити адміністративно-господарські санкції в сумі 4 300 грн., виходячи з розміру половини середньорічної заробітної плати штатного працівника, та пеню, нараховану на суму заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій, в сумі 141 грн. 90 коп., за несвоєчасну їх сплату. В добровільному порядку відповідач не сплачує суму заборгованості, тому позивач звернувся до суду із зазначеним адміністративним позовом.

          В судове засідання сторони не з’явились.

          Позивач надіслав заяву про розгляд даної справи в порядку письмового провадження, та повідомив суд про підтримання позовних вимог у повному обсязі.

Відповідач повідомлявся судом про час та місце розгляду справи за адресою його державної реєстрації, проте, судові повістки тричі повернулися до суду з довідкою державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта»про відсутність адресата за вказаною адресою, що у відповідності до частини 11 статті 35 КАС України, вважається належним повідомленням.

За викладених вище обставин, у відповідності до ч. 6 ст. 128 КАС України, справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та чинне законодавство, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Статтею 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»встановлено, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

          Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань інваліда, наявних у нього професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи.

          Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов’язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально –економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 19 вищевказаного Закону, для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів.

Аналіз вищевказаних норм дає підстави дійти до висновку, що на підприємства, установи, організації, які використовують найману працю, покладено обов’язок, по-перше, виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів; по-друге, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; по-третє, якщо середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, сплачувати відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції.

          Судом встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 перебуває на обліку в Дніпропетровському обласному відділенні фонду соціального захисту інвалідів як підприємець, який в своїй діяльності використовує найману працю.

          Згідно форми 10 –ПІ «Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів»за 2009 рік, що надавався відповідачем до Дніпропетровського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу підприємства у 2009 році становила 8 осіб.

          Отже, чисельність інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до чотирьохвідсоткового нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів, встановленого ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», повинна становити 1 особу. Проте, у 2009 р. до середньооблікової чисельності штатних працівників підприємства особи, яким встановлена інвалідність, не входили.

          Таким чином, відповідач не виконав встановлений законом норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів, та самостійно розрахував розмір адміністративно-господарських санкцій за невиконання підприємством вказаного нормативу, що відображено у звіті за формою № 10-ПІ.

Згідно довідки Саксаганського районного центру зайнятості м. Кривого Рогу № 2967 від 04.08.2011 р., наданої на запит суду, ФОП ОСОБА_1 протягом 2009 року звітність за формою 3-ПН з вакансіями для інвалідів до центру зайнятості не подавала.

Аналогічну інформацію викладено в довідці № 2317 від 23.07.2010 р., наданій на запит Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів.

Отже, у 2009 році вимоги ст.ст. 18,19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», відповідачем виконані не були.

У відповідності до ч.2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. Відповідач вказані обставини не довів.

Відповідно до ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадські організації інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж це встановлено нормативом, передбаченим ст. 19 вказаного Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції в сумі, яка визначається в розмірі середньої річної заробітної плати штатного працівника на відповідному підприємстві, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. При цьому, адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами та організаціями самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого ч.1 ст.19 вказаного Закону.

Крім того, згідно ч. 2 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», порушення термінів сплати адміністративно –господарських санкцій тягне за собою нарахування пені.

Оскільки відповідачем в добровільному порядку адміністративно-господарські санкції за невиконання у 2009 р. нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в строки, встановлені законом, не були сплачені, позивач здійснив розрахунок зазначених санкцій за даними наданого відповідачем звіту за формою 10-ПІ від 26.02.2010 року за 2009 рік, виходячи з розміру половини середньої річної заробітної плати штатного працівника та кількості незайнятих робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, в сумі 4 300 грн., а також нарахував пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій в сумі 141 грн. 90 коп. Загальна сума, яка підлягає стягненню з відповідача, складає, таким чином, 4 441 грн. 90 коп.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог і необхідність їх задоволення внаслідок порушення відповідачем у 2009 р. вимог ст.ст. 18 -20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»(незабезпечення виконання встановленого нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, ненадання необхідної для організації працевлаштування інвалідів інформації у державну службу зайнятості, несплату у встановлені строки адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць, тощо).

Керуючись ч. 6 ст. 128, ст.ст. 160-162, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів –задовольнити.

          Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (р/р 31211230700024, отримувач – Саксаганський район м. Кривого Рогу, банк отримувача – ГУДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, код ОКПО 25005978) адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2009 р. в сумі 4300 грн. (чотири тисячі триста гривень), та пеню за порушення терміну сплати адміністративно-господарських санкцій в сумі 141 грн. 90 коп. (сто сорок одна гривня дев’яносто копійок).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Якщо судом у відповідності до частини 3 статті 160 КАС України було проголошено вступну та резолютивну частину постанови, а також в разі прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                                                                     В.В.Чорна