Постанова № 21067751, 31.08.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

31.08.2011

<копія >

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2011 р. Справа № 2а/0470/9332/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головко О.В.

при секретарі судового засідання Кваші Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

позов повного товариства «Ломбард «Дельта ПП «РІА-ФІНАНС»і компанія»

до Західно-Донбаської обєднаної державної податкової інспекції в Дніпропетровській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду 28 липня 2011 року надійшла позовна заява повного товариства «Ломбард «Дельта ПП «РІА-ФІНАНС» і компанія», в якій позивач просить

1.Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Західно-Донбаської обєднаної державної податкової інспекції в Дніпропетровській області:

-№ 0000142241 від 15.04.2011 р. про збільшення суми грошового зобовязання Повного товариства ««Ломбард «Дельта ПП «РІА-ФІНАНС» і компанія» з податку на прибуток на суму 327791,25 грн., в тому числі: за основним платежем 262233,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 65558,25 грн.

-№ 0000372241 від 07.07.2011 р. про збільшення суми грошового зобовязання Повного товариства «Ломбард «Дельта ПП «РІА-ФІНАНС» і компанія» з податку на прибуток на суму 28732,40 грн., в тому числі: за основним платежем 22985,90 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 5746,50 грн.

-№ 0000611742 від 18.04.2011 р. про збільшення суми грошового зобовязання Повного товариства «Ломбард «Дельта ПП «РІА-ФІНАНС» і компанія» з податку на доходи фізичних осіб на суму 151772,99 грн., в тому числі: за основним платежем 121418,39 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 30354,60 грн.

2.Стягнути з відповідача на корить Повного товариства «Ломбард «Дельта ПП «РІА-ФІНАНС» і компанія» судові витрати.

В обґрунтування позову представник Повного товариства «Ломбард «Дельта ПП «РІА-ФІНАНС» і компанія» зазначив, що прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення № 0000142241 від 15.04.2011, № 0000372241 від 07.07.2011 та № 0000611742 від 18.04.2011 є неправомірними та підлягають скасуванню, оскільки висновки податкового органу, викладені в Акті перевірки, є помилковими та такими, що не відповідають дійсності.

Відповідач позов не визнав, в письмових запереченнях зазначивши про правомірність дій посадових осіб ДПІ та обґрунтованість висновків, викладених в Акті перевірки, підтверджених первинними документами, що свідчить про законність спірних податкових повідомлень-рішень.

В судовому засіданні представники сторін зазначили про неможливість закінчити справу шляхом примирення.

Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін суд встановив наступне.

Повне товариство «Ломбард «Дельта ПП «РІА-ФІНАНС» і компанія» зареєстроване Виконавчим комітетом Павлоградської міської ради Дніпропетровської області 30.06.2009 року (ідентифікаційний код юридичної особи 36568811).

Позивач зареєстрований Державною комісію з регулювання ринків фінансових послуг України як фінансова установа 10.09.2009 за № 15102394, код фінансової установи 15 (свідоцтво ЛД № 423).

Згідно з наказом Західно-Донбаської ОДПІ № 190 позивачеві було вручено направлення № 130 від 14.02.2011 на проведення планової виїзної перевірки Повного Товариства «Ломбард «Дельта ПП «РІА-ФІНАНС» і компанія», яку в той же день отримав головний бухгалтер Повного товариства.

За результатами планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 02.07.2009 по 31.12.2010 було складено акт №219/22/36568811 від 04.04.2011.

Перевіркою встановлено порушення ПТ «Ломбард «Дельта ПП «РІА-ФІНАНС» і компанія» вимог:

1.Підпунктів 4.1.1,4.1.2, 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, підпункту 11.3.6, підпункту 11.3 статті 11, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5, підпункту 7.9.5 пункту 7.9 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 262233 грн., в тому числі за наступні звітні періоди: 1 квартал 2010 року в сумі 89581 грн., за 2 квартал 2010 року на суму 22695 грн., за 3 квартал 2010 року на суму 6141 грн., за 4 квартал 2010 року на суму 143816 грн.

2. Пп. 4.1.2, пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7, ст. 98, ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижена сума податкових зобовязань за період з 02.07.2009 по 31.12.2010 на загальну суму 84294 грн., в тому числі: серпень 2010 року на суму 13540 грн., вересень 2010 р. на суму 18962 грн., жовтень 2010 р. на суму 17965 грн., листопад 2010 року на суму 14474 грн., грудень 2010 року на суму 19353 грн.

3.Пп. 8.1.1. п. 8.1 ст. 8, пп. 17.2 ст. 17, пп. 19.2-а п. 19.2 ст. 19, пп. 20.3.2 п. 20.3 ст. 20 Закону «Про податок з доходів фізичних осіб», а саме: не нараховано, не утримано та не перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб за період з 02.07.2009 по 31.12.2010. За результатами перевірки податковим органом донараховано податок з доходів фізичних осіб в розмірі 121418,39 грн., в тому числі 2009 177,00 грн., 2010 121241,39 грн.

4.Пп. 19.2-б ст. 19 Закону «Про податок з доходів фізичних осіб», а саме: за період з 02.07.2009 по 31.12.2010 податковий розрахунок сум доходу, нарахованого сплаченого на користь платників податку, відомості за формою 1ДФ до Західно-Донбаської ОДПІ надано в не повному обсязі, а саме не зазначено виплачені доходи фізичним особам за договорами про надання фінансового кредиту під заставу майна та виплати фізичним особам-підприємцям за отримані роботи (послуги).

5.Ст. 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» - здійснення торгівельної діяльності без придбання торгового патенту.

6.П. 2.6 Положення про ведення касових операцій в національній валюті України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України № 637 від 15.12.2004.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення форми «Р»: про збільшення грошових зобовязань з податку на прибуток фінансових установ №0000142241 від 15.04.2011 на суму 327791, 25 грн. та про збільшення грошових зобовязань з податку на доходи фізичних осіб №0000611742 від 18.04.2011 на суму 151772, 99 грн.

Платником податків в порядку ст. 56 Податкового кодексу України було надано скаргу на вищезазначені податкові повідомлення-рішення до Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області.

За результатами розгляду скарги ДПА у Дніпропетровській області винесене рішення № 18922/10/25-008 від 23.06.2011, відповідно до якого:

- залишено без змін податкові повідомлення-рішення ОДПІ від 15.04.11 №0000142241 про збільшення грошового зобовязання з податку на прибуток у сумі 327791,25 грн. (основний платіж - 262233,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 65558,25 грн.), від 18.04.11 № 0000611742 про збільшення грошового зобовязання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 151772,99 грн. (основний платіж 121418,39 грн., штрафні (фінансові) санкції 30354,60 грн.);

- збільшено на 28768,30 грн. (основний платіж 23014,60 грн.; штрафні (фінансові) санкції 5753,70 грн., суму грошового зобовязання по податку на прибуток, визначену ПТ «Ломбард «Дельта ПП «РІА-ФІНАНС» і компанія» в податковому повідомлені-рішенні від 15.04.11 № 0000142241.

З урахуванням вказаного рішення податкового органу вищого рівня ОДПІ направлено податкове повідомлення-рішення від 24.06.11 року № 0000372241, за яким збільшено грошове зобовязання з податку на прибуток у сумі 28768,3 грн. (основний платіж 23014,60 грн., штрафні (фінансові) санкцій 5753,7 грн.).

Згодом відповідно до листа Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області від 04.07.11 за № 19876/10/25-008 до рішення по результати розгляду скарги від 23.06.11 №18922/10/25-008 були внесені зміни в частині збільшення на 28732,40 грн. (основний платіж 22985,90 грн.; штрафні (фінансові) санкції - 5746,50 грн.) суму грошового зобовязання по податку на прибуток, визначену в податковому повідомлені-рішенні від 15.04.11 №0000142241.

З урахуванням внесених змін, Західно-Донбаською ОДПІ платнику направлено лист від 07.07.2011 №20208/10/22-008 про відкликання раніше направленого податкового повідомлення - рішення від 24.06.2011 № 0000372241, а також направлено нове податкове повідомлення-рішення від 07.07.2011 № 0000372241 про збільшення суми грошового зобовязання з податку на прибуток на суму 28372,40 грн. (за основним платежем 22985,90 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 5746,50 грн.).

Остаточно за результатами перевірки Повного товариства «Ломбард «Дельта ПП «РІА-ФІНАНС» і компанія» винесені наступні податкові повідомлення-рішення:

- № 0000142241 від 15.04.2011 про збільшення суми грошового зобовязання з податку на прибуток на суму 327791,25 грн., в тому числі: за основним платежем 262233,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 65558,25 грн.

- № 0000372241 від 07.07.2011 р. про збільшення суми грошового зобовязання з податку на прибуток на суму 28732,40 грн., в тому числі: за основним платежем 22985,90 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 5746,50 грн.

- № 0000611742 від 18.04.2011 р. про збільшення суми грошового зобовязання з податку на доходи фізичних осіб на суму 151772,99 грн., в тому числі: за основним платежем 121418,39 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 30354,60 грн.

Надаючи оцінку доводам представників сторін щодо нарахування грошового зобовязання з податку на доходи фізичних осіб суд дослідив норми права, на яких ґрунтуються їх правові позиції та встановив, що відповідно до ст.ст. 1, 10 Закону України «Про вищу освіту» підготовка та перепідготовка це навчання, у процесі якого здобувається нова спеціальність, професія, а підвищення кваліфікації розширення і поглиблення раніше здобутих професійних знань, умінь і навичок.

Згідно з пп. 4.3.20 п. 4.3 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» плату за підготовку та перепідготовку найманої особи (у розрахунку на кожний повний чи неповний місяць підготовки чи перепідготовки) не включають до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу у розмірі, який не вище суми, визначеної у пп. 6.5.1 п. 6.5 ст. 6 цього Закону. Тобто не вище суми, яка дорівнює сумі прожиткового мінімуми установленого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженої ш 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень. При цьому ЗУ «Про податок з доходів фізичних осіб» не включає до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу плату за підвищення кваліфікації.

Державна податкова адміністрація України в листі від 30.04.2004 р. № 7944/7/17-3117 надала розяснення щодо порядку оподаткування витрат, повязаних з підвищенням кваліфікації працівників, в яких зазначено, що «оскільки метою проведення підготовки чи перепідготовки працівників створення інтелектуального потенціалу підприємства для досягнення цим підприємством значних позитивних результатів у здійснюваній господарській діяльності витрати підприємства, повязані з професійною підготовкою, перепідготовкою та підвищенням кваліфікації працівників за профілем діяльності такого підприємства є витратами на виробничі цілі, що повязані з господарською діяльністю підприємства, і не вважаються особистими доходами (додатковим благом) працівників».

Необхідність періодичного підвищення кваліфікації встановлена п.3.3 Професійних вимог до головних бухгалтерів фінансових установ, затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 13.07. 2004 №1590, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.08.2004 за №55/91.

Отже суд погоджується з доводами представника позивача, що витрати підприємства на оплату такого підвищення кваліфікації не є особистими доходами працівника.

Представником відповідача в судовому засіданні надані пояснення стосовно розрахунку донарахування грошового зобовязання по податку з доходів фізичних осіб за підвищення кваліфікації: ОСОБА_1 в розмірі 151,50 грн., ОСОБА_2 в розмірі 101,57 грн.

За таких обставин суд доходить висновку, що у ПТ «Ломбард «Дельта ПП «РІА-ФІНАНС» і компанія» відсутній обовязок нараховувати та перераховувати до бюджету податок з доходів фізичних осіб в розмірі 253,07 грн. (за підвищення кваліфікації працівників).

Водночас посилання Повного товариства «Ломбард «Дельта ПП «РІА-ФІНАНС» і компанія» щодо сплати податку з доходів фізичних осіб за підвищення кваліфікації працівників та оплати послуг нотаріуса відповідно до бухгалтерської довідки за лютий 2011 року не можуть бути взяті до уваги судом, оскільки дана довідка не є первинним документом, який підтверджує відповідну сплату податків згідно з нормами чинного законодавства. При цьому згідно з платіжним дорученням №337 від 09.02.2011 позивачем сплачено податок з доходів фізичних осіб із заробітної плати за 2010 рік в сумі 436, 50 грн.

При цьому суд цілком погоджується з іншими висновками податкового органу, які стали підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

Згідно з Актом перевірки ДПІ встановлено заниження валового доходу на суму 192059,00 грн. в результаті не включення до складу валового доходу нарахованих процентів за договорами про надання фінансового кредиту під заставу, чим порушено вимоги підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 підпункту 11.3.6 пункту 11.3 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

В ході перевірки було встановлено, що позивачем за період, який перевірявся, було укладено 8967 договорів фінансового кредиту на загальну суму 5214,87 тис. грн.

Одночасно з укладанням договору фінансового кредиту ПТ «Ломбард «Дельта ПП «РІА-ФІНАНС» і компанія» (Кредитор) укладав договір поруки з ОСОБА_3 (Поручитель).

Відповідно до пункту 2.11 таких договорів, невиконання Позичальником узятих на себе зобовязань за даними угодами визнається сторонами як доручення Позичальника Кредитору розпорядитися предметом застави в цілях покриття в повному обсязі заборгованості Позичальника перед Кредитором за договором застави (включаючи відсотки). Кредитор самостійно і за власним розумінням визначає шляхи виконання цього пункту.

Станом на кінець періоду, який перевірявся, сума погашених фінансових кредитів склала 4475,64 тис. грн., в т.ч.: 3668,04 тис. грн. по 7449 договорам фінансового кредиту погашено позичальниками-фізичними особами шляхом внесення грошових коштів до каси підприємства, 807,60 тис. грн. по 1518 договорам фінансового кредиту погашені за позичальників поручителем фізичною особою ОСОБА_4, який діяв на підставі договорів поруки та одночасно був посадовою особою ломбарду.

Під час укладення договорів фінансового кредиту проценти за користування розраховуються у договорі, їх сума зазначається в пункті 1 договору. Сплата процентів відбувається під час повернення позичальником фізичною особою суми кредиту до каси підприємства.

Перевіркою встановлено, що в бухгалтерському та податковому обліку не нараховані проценти за користування кредитом по 1518 договорам , що були погашені за договорами поруки.

Протягом перевіряємого періоду ПТ «Ломбард «Дельта ПП «РІА-ФІНАНС» і компанія» у звязку з невиконанням позичальником умов договору про надання фінансового кредиту були здійснені операції з передачі предметів застави поручителю на загальну суму 803632,18 грн., у звязку з чим за умовами договорів повинні бути нараховані проценти на загальну суму 92058,97 грн.

Крім того, слід зазначити, що із 1518 договорів, погашених вищенаведеним способом, 648 договорів укладено строком на 1 календарний день (при цьому однією зі сторін договору є посадова особа позивача), що ставить під сумнів відповідність їх укладення статутним цілям позивача та вимогам чинного законодавства.

Фінансові установи в Україні діють відповідно до вимог Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Підпунктом 3 пункту 1 статті 1 Закону «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», фінансовий кредит визначений як кошти, які надаються у позику юридичній або фізичній особі на визначений строк та під процент.

Доходом ломбарду від здійснення господарської діяльності є проценти, нараховані за користування кредитами.

Підпунктом 4.1.2 пункту 4.1 Закону передбачено, що валовий доход включає доходи від здійснення банківських, страхових та інших операцій з надання фінансових послуг, торгівлі валютними цінностями, цінними паперами, борговими зобовязаннями та вимогами.

Згідно з вимогами підпункту 11.3.6. пункту 11.3. статті 11 Закону датою збільшення валових доходів кредитора від здійснення кредитно-депозитних операцій є дата нарахування процентів (комісійних) у строки, визначені кредитним (депозитним) договором.

За таких обставин суд погоджується з висновками податкового органу, що ПТ «Ломбард «Дельта ПП «РІА-ФІНАНС» і компанія» в порушення вимог підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4, підпункту 11.3.6. пункту 11.3 статті 11 Закону №334, занижена сума валового доходу на суму процентів за договорами про надання фінансового кредиту в розмірі 92059,00 грн.

Також перевіркою встановлено, що в порушення вимог підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» повним товариством «Ломбард «Дельта ПП «РІА-ФІНАНС» і компанія» занижено валовий доход на суму 332 грн. за рахунок не включення до валового доходу суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої у вигляді процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до пп. 1.22.1. п. 1.22 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», безповоротна фінансова допомога це сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Згідно з вимогами підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 зазначеного Закону валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг).

Таким чином під час перевірки відповідач дійшов вірного висновку щодо заниження суми валового доходу за рахунок не віднесення до складу валового доходу суми процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Відповідно до рішення ДПА у Дніпропетровській області про результати розгляду скарги від 23.06.11 №18922/10/25-008 із внесеними змінами (лист від 04.07.11 №19876/10/25-008) виявлені помилки в розрахунку умовних процентів, внаслідок чого сума заниження валового доходу склала 217,6 грн., а сума грошового зобовязання за результатами перевірки була зменшена на 35, 9 грн. (в т. ч. податок зменшено на 28,7 грн., фінансова санкція на 7, 20 грн.).

Крім того за результатами перевірки встановлено порушення вимог підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме Повним товариством «Ломбард «Дельта ПП «РІА-ФІНАНС» і компанія» до валового доходу не включена сума безповоротної фінансової допомоги, отриманої у розмірі 241000 грн. готівковими коштами від засновників Товариства.

Перевіркою встановлено, що через касу підприємства були проведені готівкові грошові кошти на загальну суму 241000 грн. з призначенням платежу внесок до статутного фонду відповідно до засновницького договору в наступному порядку:

- 02.02.10 р. на суму 44000 грн. (прибутковий касовий ордер №1358 від ПП «Фартекс- 2005» через ОСОБА_5

- 03.02.10р. на суму 44000 грн.( прибутковий касовий ордер №1359 від ПП «Фартекс- 2005» через ОСОБА_5);

- 04.02.10р. на суму 76000 грн. (прибутковий касовий ордер №1360 від ПП «Ріа-фінанс» через ОСОБА_4);

- 05.02.10р. на суму 77000 грн. ( прибутковий касовій ордер №1361 від ПП «Ріа-фінанс» через ОСОБА_4).

Статтею 9 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що при створенні фінансової установи або у разі збільшення розміру зареєстрованого статутного (пайового) капіталу, статутний (пайовий) капітал повинен бути сплачений у грошовій формі та розміщений на банківських рахунках комерційних банків, які є юридичними особами за законодавством України, якщо інше не передбачено законами України з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг.

Зазначена умова закону позивачем виконана не була, при цьому в день внесення цих коштів вони були передані в якості поворотної фінансової допомоги фізичній особі ОСОБА_3, який є посадовою особою Товариства, у звязку з чим суд доходить висновку про неможливість вважати ці кошти як внесок до статутного фонду Товариства.

Відповідач правомірно визначив, що грошові кошти у сумі 241000,00 грн. внесені до каси ломбарду у 1 кварталі 2010 року є безповоротною фінансовою допомогою у розумінні підпункту 1.22.1 пункту 1.22 статті 1 Закону №334, яка має включатися до валового доходу платника в порядку передбаченому підпунктом 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 цього ж Закону.

Відповідно до абзацу першого п. п. 1.22.1. п. 1.22 статті 1 Закону України від «Про оподаткування прибутку підприємств» безповоротна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податку згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів (за винятком бюджетних дотацій і субсидій), або без укладання таких угод.

Згідно з вимогами підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді: сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг).

Отже в порушення вимог підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України від «Про оподаткування прибутку підприємств» Повним товариством «Ломбард «Дельта ПП «РІА-ФІНАНС» і компанія» занижено суму валового доходу на суму 241000 грн. за звітний період 1 кварталу 2010 року в частині не віднесення до складу валового доходу суми отриманої безповоротної фінансової допомоги.

Додатково перевіркою встановлено, що ПТ «Ломбард «Дельта ПП «РІА-ФІНАНС» і компанія» в порушення вимог підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 вищезазначеного Закону занижено валовий доход на суму отриманих грошових коштів у вигляді безповоротної фінансової допомоги у розмірі 807599 грн. від ОСОБА_4

Суд встановив, що згідно з укладеними договорами поруки, предмети застави разом з договорами про надання фінансового кредиту, які залишилися не погашеними після закінчення терміну їх дії, були передані поручителю ОСОБА_3 згідно з актами прийому передачі на загальну суму 807961,07 грн.

Заборгованість погашена поручителем на загальну суму 807598,83 грн.: в готівковій формі на загальну суму 552253,30 грн., в безготівковій формі на загальну суму 129510,00 грн., як взаємозалік за договором від 21.08.09 про надання фінансової допомоги ОСОБА_3 на суму 117324,95 грн., як взаємозалік заборгованості по розрахунках з підзвітними особами на суму 8510,58 грн.

Відповідно до статті 4 Закону «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», надання гарантій та поручительств є фінансовою послугою. Згідно з частиною 1 статті 5 зазначеного Закону, фінансові послуги надаються фінансовими установами, а також, якщо це прямо передбачено законом, фізичними особами - субєктами підприємницької діяльності.

Законодавством України не встановлено обмежень кола осіб, які мають право надавати вказані послуги. Разом з тим дія Положення про надання окремих фінансових послуг юридичними особами субєктами господарювання, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, затвердженого розпорядженням Держфінпослуг від 22.01.04 №21, зареєстрованого Міністерством юстиції України 16.04.04 за №492/9091, поширюється виключно на юридичних осіб.

Водночас, у пункті 5 статті 1 Закону «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» визначено фінансові послуги як операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

Відповідно до статті 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно зі статтею 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Суд вбачає в договорах, укладених між позивачем та ОСОБА_3, ознаки нікчемності, оскільки з них випливає мета отримання власної вигоди поручителем, що не відповідає вимогам чинного законодавства щодо своєчасної сплати податків та зборів до Державного бюджету України, тобто порушується публічний порядок.

Враховуючи, що відповідно до статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю, суд погоджується з висновками ДПІ, що грошові кошти, отримані від ОСОБА_4 у сумі 807598,83 грн. є безповоротною фінансовою допомогою та підлягають включенню до складу валового доходу згідно з вимогами підпункту 4.1.6 пункту 4.1. статті 4 цього Закону.

Щодо донарахування податку з доходів фізичних осіб, згідно з Актом перевірки позивачем за період, який перевірявся, було укладено 8967 договорів фінансового кредиту на загальну суму 5214,87 тис. грн.

Одночасно з укладанням договору фінансового кредиту ПТ «Ломбард «Дельта ПП «РІА-ФІНАНС» і компанія» (Кредитор) укладався договір поруки з ОСОБА_3 (Поручитель).

Відповідно до пункту 2.11 таких договорів, невиконання Позичальником узятих на себе зобовязань за даними угодами визнається сторонами як доручення Позичальника Кредитору розпорядитися предметом застави в цілях покриття в повному обсязі заборгованості Позичальника перед Кредитором за договором застави (включаючи відсотки). Кредитор самостійно і за власним розумінням визначає шляхи виконання цього пункту.

Станом на кінець періоду, який перевірявся, сума погашених фінансових кредитів склала 4475,64 тис. грн., в т.ч.: 3668,04 тис. грн. по 7449 договорам фінансового кредиту погашено позичальниками фізичними особами шляхом внесення грошових коштів до каси підприємства, 807,60 тис. грн. по 1518 договорам фінансового кредиту погашені за позичальників поручителем-фізичною особою ОСОБА_4, який діяв на підставі договорів поруки.

Протягом перевіряємого періоду ПТ «Ломбард «Дельта ПП «РІА-ФІНАНС» і компанія» у звязку з невиконанням позичальником умов договору про надання фінансового кредиту були здійснені операції з передачі предметів застави поручителю на загальну суму 803632,18 грн.

Підпунктом 3 пункту 1 статті 1 Закону «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що фінансовий кредит це кошти, які надаються у позику юридичній або фізичній особі на визначений строк та під процент.

Згідно зі статтею 575 Цивільного кодексу України у ломбардів позика під заставу є закладом, який передається заставодавцем лише у володіння ломбарда, а за самим заставодавцем зберігається право користування і розпорядження предметами застави (стаття 586 ЦК України), тобто власник закладених речей не втрачає права власності на них. Також згідно зі статтею 589 ЦК України ломбард у разі невиконання зобовязання, забезпеченого заставою, лише набуває право звернення стягнення на предмет застави. Тобто позивач як протягом дії договору застави (закладу), так і після його закінчення не є власником закладених речей.

Перевіркою встановлено, що згідно з укладеними договорами поруки, предмети застави разом з договорами про надання фінансового кредиту, які залишилися не погашеними після закінчення терміну їх дії, були передані поручителю ОСОБА_4 згідно з актами прийому - передачі на загальну суму 807961,07 грн.

Заборгованість погашена поручителем на загальну суму 807598,83 грн.: в готівковій формі на загальну суму 552253,30 грн., в безготівковій формі на загальну суму 129510,00 грн., як взаємозалік за договором від 21.08.09 про надання фінансової допомоги ОСОБА_4 на суму 117324,95 грн., як взаємозалік заборгованості по розрахунках з підзвітними особами на суму 8510,58 грн.

Станом на 31.12.10 заборгованість по розрахункам з ОСОБА_4 за договорами поруки в бухгалтерському обліку не обліковується.

Відповідно до статті 4 Закону «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», надання гарантій та поручительств є фінансовою послугою.

Законодавством України не встановлено обмежень кола осіб, які мають право надавати вказані послуги. Разом з тим дія Положення про надання окремих фінансових послуг юридичними особами-субєктами господарювання, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, затвердженого розпорядженням Держфінпослуг від 22.01.04 №21, зареєстрованого Міністерством юстиції України 16.04.04 за №492/9091, поширюється виключно на юридичних осіб.

Водночас, у пункті 5 статті 1 Закону «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» надано визначення фінансових послуг як операцій з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

В ході перевірки встановлено, що ПТ «Ломбард «Дельта» не нараховано та не перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб при реалізації майна фізичних осіб у випадках не виконання ними обовязків по договорам займу щодо викупу заставлених речей.

Відповідно до Закону «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та з метою запровадження єдиних умов та правил здійснення діяльності з надання фінансових послуг ломбардами, запровадження вимог долромбарду як фінансової установи, установлення критеріїв облікової та реєструючої системи ломбарду, Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України розпорядженням від 26.04.05 №3981 затвердила Положення про порядок надання фінансових послуг ломбардами, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.05.05 за №565/10845.

Пунктом 1.2 Положення встановлено, що ломбард - це фінансова установа, виключним видом діяльності якої є надання на власний ризик фінансових кредитів фізичним особам за рахунок власних або залучених коштів, під заставу майна на визначений строк і під процент та надання супутніх послуг ломбарду; фінансовий кредит ломбарду - надання ломбардом коштів у позику, забезпечених заставою, на визначений строк та під процент.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення статей 1046 - 1053 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим законом і не випливає із суті кредитного договору.

У відповідності до статті 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобовязується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Оскільки позика (фінансовий кредит) є грошовою сумою, яка підлягає поверненню, тому протягом строку дії договору фінансового кредиту, на підставі підпункту 4.3.23 пункту 4.3 статті 4 Закону «Про податок з доходів фізичних осіб», вона не розглядається як оподатковуваний дохід фізичної особи, яка одержала таку позику.

Відповідно до Закону України «Про заставу» (статті 19, 20) та статей 589 - 591 ЦК України, ломбард як заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобовязання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, тобто, реалізувати такий предмет застави та за рахунок одержаних від цього продажу коштів погасити основну суму кредиту, що залишилася неповернутою, а також задовольниш інші свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання, необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги.

У звязку з не виконанням договору про надання ломбардом фінансового кредиту, у фізичної особи-позичальника виникає оподатковуваний дохід у вигляді основної суми кредиту, що залишилася неповернутою кредитору ломбарду. Такий дохід позичальника має форму відповідної суми грошових коштів від реалізації заставленого предмету рухомого майна, що належало заставодавцю.

Згідно з підпунктом 8.2.2 пункту 8.2 статті 8 Закону «Про податок з доходів фізичних осіб», особою, яка не є податковим агентом, вважається нерезидент або фізична особа, яка не має статусу субєкта підприємницької діяльності, або не є особою, яка здійснює незалежну професійну діяльність.

Відповідно до пункту 12.3 статті 12 Закону «Про податок з доходів фізичних осіб», якщо обєкт рухомого майна продається за посередництвом юридичної особи (її філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу) або представництва нерезидента, то така особа вважається податковим агентом платника податку стосовно оподаткування доходів, отриманих таким платником податку від такого продажу. При цьому, згідно з пунктом 12.1 цієї ж статті, дохід платника податку від продажу обєкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, встановленою пунктом 7.1 статті 7 цього Закону.

Отже, ломбард є податковим агентом відносно доходу позичальника у вигляді суми коштів від реалізації заставленого предмету рухомого майна, розмір якої дорівнює основній сумі кредиту, що залишилася неповернутою кредитору ломбарду.

Щодо питання оподаткування іншого доходу заставодавця, то відповідно до статті 25 Закону України «Про заставу», у разі, якщо при реалізації предмета застави виручена грошова сума перевищує розмір забезпечених цією заставою вимог заставодержателя, різниця повертається заставодавцю.

Враховуючи вищевказане, ПТ «Ломбард «Дельта ПП «РІА-ФІНАНС» і компанія» при реалізації майна фізичних осіб повинно було утримати та перерахувати до бюджету податок з доходів фізичних осіб з суми основного кредиту і направити податковому органу звітність за формою №1-ДФ.

За таких обставин суд вважає, що ОДПІ правомірно визначено податкове зобовязання по податку з доходів фізичних осіб у сумі 121139,82 грн.

Враховуючи вищевикладене суд доходить висновку про часткове задоволення позову.

З питання розподілу судових витрат суд зазначає, що відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 162, 163 КАС України суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов Повного товариства «Ломбард «Дельта ПП «РІА-ФІНАНС» і компанія» задовольнити частково.

Визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення Західно-Донбаської обєднаної державної податкової інспекції в Дніпропетровській області №0000611742 від 18.04.2011 в частині збільшення грошового зобовязання Повного товариства «Ломбард «Дельта ПП «РІА-ФІНАНС» і компанія» з податку на доходи фізичних осіб на суму 253 (двісті пятдесят три) грн. 07 коп.

У задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Присудити на користь Повного товариства «Ломбард «Дельта ПП «РІА-ФІНАНС» і компанія» документально підтверджені судові витрати пропорційно задоволеним позовним вимогам в розмірі 0 грн. 38 коп. з Державного бюджету України.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена протягом десяти днів з дня отримання повного тексту постанови шляхом подачі апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції з одночасним її направленням до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлений 29 серпня 2011 року.

Суддя <(підпис) >

< Текст >

< Список >

< Список >

< Список >О.В. Головко

<Текст >

< ПІБ Судді >

< ПІБ Судді >