Постанова № 21066579, 09.12.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

<Текст >

09 грудня 2011 р. (10:15) Справа №2а-13273/11/0170/21 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Євдокімової О.О., при секретарі судового засідання Кузьміній Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим <Список ><Позивач в особі >

до Комунального підприємства виробничого обєднання хімічного чищення, фарбування одягу і лазньо - пральних послуг <Список ><Відповідач в особі ><Текст >

про стягнення 195742,02 грн.,

Обставини справи: Державна податкова інспекція в м. Сімферополі АР Крим (далі позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Комунального підприємства виробничого обєднання хімічного чищення, фарбування одягу і лазньо - пральних послуг (далі відповідач) про стягнення 195742,02 грн. податкової заборгованості, з яких 165979,91 грн. основного боргу з податку на додану вартість, 26519,53 грн. штрафні (фінансові) санкції та 3242,58 грн. пені.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не сплачується самостійно визначені суми з податку на додану вартість, а також у порушення вимог п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181 від 21.12.2000р. відповідачем несвоєчасно сплачено податок на додану вартість, в звязку з чим до відповідача застосовані штрафні (фінансові) санкції та нарахована пеня.

Позивач у судове засідання явку свого представника не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, 08.12.2011р. надав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності його представника, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити.

Відповідач неодноразово у судове засідання не зявився, письмових заперечень на позов суду не надав, про час, дату та місце розгляду справи сповіщений належним чином - судовою повісткою, а також штампом про відправку поштової кореспонденції (а.с.45,53) про причини неявки суд не повідомив.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для зясування обставин по справі, суд вважає можливим, на підставі ч. 6 ст. 71, ст. 128 КАС України, розглядати справу за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідач зареєстрований 10.06.1994р. у якості юридичної особи, що підтверджується відповідним Свідоцтвом (а.с.11), та з 01.02.1996р. перебуває на податковому обліку в ДПІ в м. Сімферополі АР Крим за № 141 (а.с. 12).

19.11.2010р. відповідач надав до позивача податкову декларацію з податку на додану вартість за 10 місяць 2010р. № 219605, в якій самостійно визначив суму заборгованості в розмірі 43831,00 грн. (а.с.18-19). Відповідно до наданих позивачем розрахунків, заборгованість була частково сплачена відповідачем на суму 30851,09 грн., отже несплачена сума заборгованості складає 12979,91 грн. (а.с.4).

20.12.2010р. відповідач надав до позивача податкову декларацію з податку на додану вартість за 11 місяць 2010р. № 229987, в якій самостійно визначив суму заборгованості в розмірі 20256,00 грн. (а.с.20-21).

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який втратив чинність з 01.01.11р., але діяв під час виникнення спірних відносин, далі (Закон № 2181) податкове зобовязання, це зобовязання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та в строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Згідно п.5.1 ст.5 Закону № 2181 податкове зобовязання самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобовязання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону № 2181 податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до п.п.1.10. ст.1 Закону № 2181 податкова вимога - письмова вимога податкового органу до платника податків погасити суму податкового боргу.

У разі коли платник податків не сплачує суму податкового зобовязання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Судом встановлено, що про необхідність погашення податкового боргу позивачем на адресу відповідача було направлено першу податкову вимогу від 03.12.2009р. № 1/3707 (а.с.11 зворотній бік) та другу податкову вимогу від 11.01.10р. (а.с.11 зворотній бік), яке отримано його представником 20.01.2010р.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що відповідачем узгоджене податкове зобовязання в сумі 33235,91 грн., з яких 12979,91 грн. за податковою декларацію № 219605 від 19.11.2010р. та 20256,00 грн. за податковою декларацією № 229987 від 20.12.2010р.

Закон №2181 був спеціальним законом з питань оподаткування, який установлював порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Відповідно до п.п 16.1.1. п.16.1 ст. 16 Закону №2181 після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Пеня - плата у вигляді процентів, нарахованих на суму податкового боргу (без урахування пені), що справляється з платника податків у зв'язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов'язання.

Відповідно до п.п 16.3.1. п. 16.3 ст. 16 Закону №2181 нарахування пені закінчується у день прийняття банком, обслуговуючим платника податків, платіжного доручення на сплату суми податкового боргу. У разі часткової сплати суми податкового боргу нарахування пені зупиняється на таку сплачену частку.

У звязку із несвоєчасною сплатою відповідачем податкових зобовязань, позивачем на несвоєчасно сплачену суму податкових зобовязань за період з 02.11.2010 по 29.12.2010р. нарахована пеня у сумі 149,37 грн., яка була частково погашена відповідачем у розмірі 63,95 грн.(а.с.6). Отже, залишок несплаченої пені за період з 02.11.2010р. по 29.12.2010р. складає 85,42 грн. (149,37-63,95).

Таким чином, сума заборгованості в розмірі 33321,33 грн., з яких 33235,91 грн. основного боргу з податку на додану вартість та 85,42 грн. пені підлягає стягненню з відповідача, оскільки не була їм сплачена у добровільному порядку.

Стосовно позовних вимог про стягнення податкового боргу, який виник у 2011 році на суму 162420,69 грн., суд зазначає наступне.

20.01.2011р. відповідач надав до позивача податкову декларацію з податку на додану вартість за 12 місяць 2010р. № 256000, в якій самостійно визначив суму заборгованості в розмірі 13090,00 грн.

Судом встановлено, що 31.01.2011р. ДПІ в м. Сімферополі АР Крим проведена перевірка своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету, в ході якої були встановлені порушення п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону № 2181, яке виразилось у несвоєчасної сплаті податку на додану вартість до бюджету.

За результатами вищезазначеної перевірки був складений Акт № 455/15-2/05430917 від 31.01.2011р.(а.с.26), на підставі якого прийняті податкові повідомлення-рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001461502/0 від 14.02.2011р. на суму 1638,19 грн. та № 0001451502/0 від 14.02.2011р. на суму 17220,24 грн.(а.с.24,25).

Вказане податкове повідомлення-рішення було направлено на поштову адресу відповідача та отримано його представником 16.02.2011р.(а.с.24 зворотній бік).

Також, судом встановлено, що відповідач надав до позивача податкові декларації з податку на додану вартість за 1,2,3 місяці 2011р. № 9000558798 від 18.02.2011р., № 9001448503 від 21.03.2011р. та № 90002443290 від 20.04.2011р. на загальну суму 95364,00 грн.(а.с.29-34).

14.04.2011р. ДПІ в м. Сімферополі проведена камеральна перевірка з питань своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету, в ході якої були встановлені порушення п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону № 2181, яке виразилось у несвоєчасної сплаті податку на додану вартість до бюджету.

За результатами вказаної перевірки був складений Акт № 4258/15-2/05430917 від 14.04.2011р. (а.с.37), на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення № 0006711502/0 від 20.04.2011р. на суму 7661,10 грн.(а.с.35).

Вказане податкове повідомлення-рішення було направлено на поштову адресу відповідача та отримано його представником 22.04.2011р.(а.с.35 зворотній бік).

20.05.2011р. відповідач надав до позивача податкову декларацію з податку на додану вартість за 4 місяць 2011р. № 9003612285, в якій самостійно визначив суму заборгованості в розмірі 2636,00 грн.(а.с.38).

20.06.2011р. відповідач надав до позивача податкову декларацію з податку на додану вартість за 5 місяць 2011р., в якій самостійно визначив суму заборгованості в розмірі 21654,00 грн.(а.с.39).

У звязку із несвоєчасною сплатою відповідачем податкових зобовязань, позивачем на несвоєчасно сплачену суму податкових зобовязань за період з 02.11.2010 по 24.07.2011р. нарахована пеня у сумі 3157,16 грн.(а.с.6).

Як вже було зазначено вище, стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

З 01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України № 2755 від 02.12.2010 року (далі - ПК України)

Згідно з п.п. 9.1.10. ст. 9 Податкового кодексу України (далі ПК України) плата за землю відноситься до загальнодержавних податків та зборів.

Положенням п.п. 16.1.4. статті 16 ПК України визначено обовязок платника податків сплачувати належні суми податків та зборів у строки та у визначених розмірах.

Пунктом 16.1.3. ст.16 ПК України передбачено обовязок платника податків подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Статтею 31, зокрема п.п. 31.1. та п.п.31.3., ПК України встановлено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо.

Пунктом 287.3. ст. 287 ПК України визначене, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

За правилами п.п. 1.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Податковим кодексом України встановлений чіткий порядок стягнення податкового боргу, в тому числі, визначений момент, з якого податкові органи отримують право на його стягнення в судовому порядку.

Згідно п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів платника податків проводяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Податкова вимога надсилається платнику податків органом державної податкової служби в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, що встановлено в ч. 1 п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України.

З урахуванням аналізу зазначених положень Податкового кодексу України, податкові органи мають право звертатися із позовом про стягнення сум податкового боргу виключно після дотримання всіх умов, визначених ст.ст. 59, 95 Податкового кодексу України, тобто після настання двох подій:

-після надіслання податкової вимоги на податковий борг із зазначенням конкретного розміру податкового боргу;

-сплив терміну 60 днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Проте позивачем до матеріалів адміністративного позову не надано доказів формування та направлення податкової вимоги відповідачу про погашення відповідного податкового боргу на загальну суму в розмірі 162420,69 грн., з яких 132744,00 грн. основного податкового боргу, 26519,53 грн. штрафні (фінансові) санкції та 3157,16 грн. нарахованої пені.

Згідно статті 2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” однією із задач органів податкової служби є здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства, повною і своєчасною сплатою до бюджетів податків і зборів.

Відповідно до п. 20.1.18. ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Частинами 1,4 ст.70 КАС України закріплено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно з ч. 1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування покладається в спорі на орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Суд ухвалою від 21.11.2011р. у справі № 2а-13273/11/0170/21 витребував у позивача докази направлення податкової вимоги на податковий борг, який виник після 01.01.2011р., але ухвалу суду позивачем не виконано.

В порядку передбаченому ст.71 КАС України, доказів правомірності, законності та обґрунтованості стягнення суми податкового боргу, яка виникла у 2011 році, позивачем суду не надано.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 162420,69 грн. необґрунтованими та безпідставними, у зв'язку з чим, в задоволенні позовних вимог в цій

частині позивача необхідно відмовити, оскільки у суду не має правових підстав для стягнення 162420,69 грн. податкового боргу, який виник у 2011році.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошені в судовому засіданні 09.12.2011р.

У повному обсязі постанову складено та підписано 14.12.2011р.

Керуючись ст. ст. 9, 69-71, ст.ст. 158-159, 161-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства виробничого обєднання хімічного чищення, фарбування одягу і лазньо - пральних послуг (95013, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, б. 57, ЄДРПОУ 05430917, МФО 351005, АТ «УкрСиббанк», р/р 26044154025800, р/р 26009154025801, р/р 26008154025802, р/р 26000154025800, ВАТ «ЄБРЗ», м.Сімферополь, МФО 324485, р/р 26003010049905, Ф. Сімферопольське МІ АТ Ощад, м.Сімферополь, МФО 384016, р/р 2600830131146) заборгованість зі сплати податку на додану вартість у розмірі 33235,91 грн. та пені у розмірі 85,42 грн., а всього 33321,33 грн. в Державний бюджет м. Сімферополя (р/р 31114029700002, ГУ ДКУ в АРК, ЄДРПОУ 34740405, МФО 824026, код платежу 3014010100) шляхом стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

3. В інший частині позову - відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

<Текст >

Суддя <підпис >Євдокімова О.О.

<Текст >