Рішення № 21054765, 23.01.2012, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 23.01.2012

Справа № 2-310/2012

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М УКРАЇНИ

23 січня 2012 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Урупа І.В.

при секретарі: Захаровій І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Мелітополі справу за позовом Публічного Акціонерного Товариства комерційний банк “Приватбанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у звязку з тим, що він не виконує обовязки по поверненню кредиту, згідно з договором № ZPM0AN02006298 від 03.12.2007 року в разі чого станом на 10.08.2011 року виникла заборгованість в сумі 28258,74 грн., яка складається з заборгованості за кредитом в сумі 18326,95 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 6504,73 грн., заборгованості по комісії за користуванням кредитом 1022,85 грн., пенні за несвоєчасність виконання зобовязань за договором 2404,21 гр., при цьому представник позивача пояснив, що припинення зобов`язань за кредитним договором №ZPM0AN02006298 від 03.12.2007 р. в результаті передачі банку предмету застави не відбулося. Сторони кредитного договору №ZPM0AN02006298 від 03.12.2007 р. не укладали додаткових угод про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням. За умовами кредитного договору ПАТ КБ «ПриватБанк»надав ОСОБА_1 кредит в сумі 48708,44 грн., а ОСОБА_1 прийняв на себе зобовязання повернути кредит частинами у строк до 02.12.2014 р., сплатити проценти за користування кредитом та винагороду (п. 7.1 кредитного договору). Так як домовленості між ПАТ КБ «ПриватБанк»про заміну первісного зобовязання не було, передача ОСОБА_1 у заклад автомобіля марки DAEWOO модель MATIZ реєстраційний номер НОМЕР_1 не може розцінюватися як належне виконання за кредитним договором. Передача відповідачем предмету застави у володіння позивачу (заклад) передбачена п. 17.10 договору застави №ZPM0AN02006298 від 03.12.2007 р. й здійснюється у разі порушення відповідачем зобовязань за кредитним договором №ZPM0AN02006298 від 03.12.2007 р. Новації за кредитним договором №ZPM0AN02006298 від 03.12.2007 р. не було, а відтак зобовязання за кредитним договором не припинені. У звязку із порушенням ОСОБА_1 зобовязань за кредитним договором від 03.12.2007 р. у банка виникло право на звернення стягнення на предмет застави яким є автомобіль марки DAEWOO модель MATIZ реєстраційний номер НОМЕР_1 реєстраційний номер НОМЕР_2, власником якого був відповідач. Право звернути стягнення на предмет застави до закінчення строку на який надано кредит передбачено п. 15.7.3 договору застави №ZPM0AN02006298 від 03.12.2007 р. На момент, коли предмет застави був проданий, сума боргу ОСОБА_1 за кредитним договором перевищувала вартість заставного майна. Продаж предмету застави здійснювався 6 місяців, так як не було попиту на покупку цього майна. Сума від продажу автомобіля надійшла до банку 06.05.2010 р. й становить 39052 грн. Частина із цих коштів в сумі 531,24 грн. була використана на покриття розходів банку у зв'язку із зняттям автомобілю з реєстраційного обліку та сплатою податку з власників транспортних засобів, кошти, що залишилися після покриття витрат, 38520,76 грн. зараховані на сплату грошового боргу ОСОБА_1 в черговості, що визначена ст. 534 Цивільного кодексу України та п. 3.3 кредитного договору від 03.12.2007 р. Збільшення банком процентної ставки за кредитним договором №ZPM0AN02006298 від 03.12.2007 р. є правомірним і вчинено відповідно до положень п.2.3.1 кредитного договору №ZPM0AN02006298 від 03.12.2007 р. Зміна умов договору щодо збільшення процентної ставки з 17,16 до 27,48 % річних відбулася 25.12.2008 р. Про це ОСОБА_1 був повідомлений письмово.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов не визнав, при цьому пояснив, що між ним та позивачем був укладений кредитний договір, ПАТ КБ «ПриватБанк»надав йому кредит на купівлю автомобіля. Але він передав банку предмет застави автомобіль марки DAEWOO модель MATIZ реєстраційний номер НОМЕР_1 та банк реалізував зазначений автомобіль за ціною меншою, ніж його вартість. Вважає, що банк порушив умови п. 7.1 договору. Так в січні 2009 року с кредитного рахунку була списана сума та направлена на оплату чергового страхового платежу, погашення якої, підлягала рівними частинами до 2014 року. Відповідач посилається на те, що банк невірно нарахував заборгованість та надав свій розрахунок. Крім того зазначив, що банк безпідставно збільшив процентну ставку по відсоткам, про що він не був повідомлений.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

03.12.2007 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № ZPM0AN02006298, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу кредит на строк з 03.12.2007 року по 02.12.2014 року у розмірі 64979,52 грн. на наступні цілі: - 45000,00 грн. на купівлю автомобіля (споживчі цілі); 34,00 грн. для страхових платежів за реєстрацію предмету застави в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна; - 2324,44 грн. на сплату страхових платежів за договором страхування ТЗ №zZPM0AN02006298 від 03.12.2007 року та договором особистого страхування №ZPM0LK02006298 від 03.12.2007 року на строк до 02.12.2008 року; - 1350 грн. на винагороду за надання фінансового інструменту; - 16271,08 грн. на сплату страхових платежів у випадках та згідно порядку передбачених п.п. 2.1.3, 2.2.7 даного договору; зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,43 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом та щомісячної винагороди у розмірі 0,14 % на місяць від суми виданого кредиту на придбання автомобіля. Відповідач зобовязався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором, а саме щомісяця, починаючи з наступного місяця. З «3»по «7»число кожного місяця позичальник повинен надавати банку щомісячний платіж у сумі 1074,83 грн. для погашення заборгованості за кредитним договором, що складається із заборгованості по кредиту, відсоткам та винагороди. (а.с. 7-9)

Для забезпечення виконання зобовязання по поверненню кредиту 03.12.2007 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 був укладений договір застави рухомого майна, відповідно до умов якого, ОСОБА_1 надав в заставу автомобіль марки DAEWOO модель MATIZ реєстраційний номер НОМЕР_1. (а.с.12)

Відповідно до розпорядження від 25.12.2008 року та умов кредитного договору № ZPM0AN02006298 від 03.12.2007 року було збільшено процентну ставку з 17,16% річних до 27,48% річних (а.с.56)

Відповідач обовязок по сплаті кредиту належним чином не виконував, в разі чого виникла заборгованість за кредитом, яка згідно наданого розрахунку станом на 10.08.2011 року становить 28258 гр.74 коп. З них заборгованість за кредитом в сумі 18326,95 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом в сумі 6504,73 грн., заборгованість по комісії за користуванням кредитом 1022,85 грн., пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором 2404,21 гр. (а.с. 4-5).

У звязку з порушенням відповідачем зобовязань за кредитним договором позивачем було звернено стягнення на предмет застави автомобіль марки DAEWOO модель MATIZ реєстраційний номер НОМЕР_1, який було реалізовано за 39052 грн. Від продажу автомобіля в рахунок погашення суми боргу за кредитним договором відраховано 38520,76 грн., кошти в сумі 531,24 грн. були використані на покриття витрат банку у зв'язку із зняттям автомобілю з реєстраційного обліку та сплату податку з власників транспортних засобів (а.с. 49-54).

Згідно зі ст.ст. 1050,1054 ЦК України позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти в розмірі та на умовах встановлених договором.

Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання процентів від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

Згідно з п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно з ч.1 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Пунктом 2.3.7 кредитного договору №ZPM0AN02006298 від 03.12.2007 р. передбачено право банку стягнути кредит достроково у разі порушення позичальником умов договору.

Доводи відповідача ОСОБА_1 про те, що банк незаконно збільшив розмір відсоткової ставки за користування кредитом та не повідомив його про це суд вважає необґрунтованими, оскільки пунктом 2. 3. 1 кредитного договору № ZPM0AN02006298 від 03.12.2007 року передбачено, що Банк має право в односторонньому порядку збільшувати розмір відсоткової ставки за користування кредитом у випадку - при зміні конюнктури ринку грошового ресурсу в Україні, а саме: зміна курсу долара США до гривні більше, ніж на 10% у порівнянні з курсом долара США до гривні, встановленого НБУ на момент укладання даного Договору; зміни облікової ставки НБУ, зміні розміру відрахувань у страховий (резервний) фонд або середньо зваженої ставки по кредитах банків у відповідній валюті ( по статистиці НБУ). При цьому Банк надсилає Позичальникові письмове повідомлення про зміну процентної ставки протягом 7 календарних днів з дати вступу в чинність зміненої процентної ставки. Збільшення процентної ставки Банком у вищевказаному порядку можливо в границях кількості пунктів, на яке збільшилась ставка НБУ, розмір відрахувань у страховий фонд, середньозважена ставка по кредитах або пропорційно збільшенню курсу долара США.

Збільшення процентної ставки відбулася 25.12.2008 р. Про це ОСОБА_1 був повідомлений письмово, про що свідчить копія листа банку від 25.12.2008 року № 18280 (а.с. 59) та реєстр про відправлення заказної поштової кореспонденції № 594avt від 07.01.2009 року (а.с. 55). Крім того з пояснень відповідача вбачається, що при сплаті поточного платежу за кредитним договором, йому було повідомлено про збільшення відсоткової ставки.

ОСОБА_1 з січня по серпень 2009 року сплачував відсотки за новою ставкою ( а.с. 48), тому пропозицію про її підвищення слід вважати прийнятою і правочин вчиненим, у відповідності з вимогами ч.ч.2,3 ст. 205, ч.2 ст. 642 ЦК України, навіть за відсутності доказів належного повідомлення боржника, оскільки фактичні дії вказують на прийняття пропозиції.

Зміни до кредитного договору №ZPM0AN02006298 від 03.12.2007 р. щодо підвищення відсоткової ставки здійсненні банком до 10.01.2009 року, тобто до набрання чинності Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку».

Таким чином, до 10.01.2009 р. банк, відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України, статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», пункту 2.3.1 кредитного договору №ZPM0AN02006298 від 03.12.2007 р., мав право у односторонньому порядку збільшувати розмір плати за користування кредитом.

Доводи відповідача про те, що для погашення заборгованості він передав банку автомобіль, а тому не має заборгованості, суд до уваги не приймає, оскільки звернення стягнення на цей предмет застави не припинило правовідносин сторін та грошових зобовязань.

Вимогами ст. 559 ЦК України передбачено, що зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У звязку з зарахуванням суми від продажу автомобіля зобовязання відповідача за кредитним договором у повній мірі виконано не було.

Посилання відповідача на те, що позивач здійснив реалізацію автомобіля за заниженою ціною суд також вважає безпідставним. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 довірив Банку здійснити продаж заставного майна, процедура реалізації транспортного засобу відбулася від його імені на підставі довіреності, за якою надано повноваження встановлювати ціну продажу, і будь-яких претензій з цього приводу він не предявляв.

Суд також вважає необґрунтованими доводи відповідача про те, що банк порушив умови договору, а саме в січні 2009 року с кредитного рахунку була списана сума та направлена на оплату чергового страхового платежу, погашення якого, на його думку, підлягала рівними частинами до 2014 року. Відповідно п. 2.2.7 кредитного договору, позичальник зобовязується погасити суму кредиту, направлену на оплату чергового страхового платежу, і сплатити відсотки з його користування не пізніше 30 днів з дня перерахування Банком страхового платежу. У разі непогашення цієї частини кредиту в зазначений термін, вона вважається простроченою і позичальник зобовязаний сплатити відсотки за її користування, відповідно до п. 3.3.8 даного договору.

Розрахунок заборгованості за кредитним договором наданий відповідачем, суд не приймає до уваги, оскільки він не обґрунтований і не відповідає умовам договору.

Між тим, розрахунок заборгованості за кредитним договором наданий банком, складений у відповідності з умовами договору на підставі формули аннуитетного платежу (а.с.4-5).

Доводи відповідача про те, що на його звернення банк не надав необхідної інформації щодо заборгованості за кредитним договором особливого значення по справі не має, оскільки це не припиняє виконання грошового зобовязання. Крім того, з наданих ОСОБА_1 листів вбачається, що при листуванні позивач вказував йому на наявність заборгованості за кредитним договором ( а.с.26,28,29).

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_1 порушив зобовязання за кредитним договором, не сплачував суму кредиту, а тому на користь позивача слід стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № ZPMOAN02006298 від 03.12.2007 року , що складається з заборгованості за кредитом 18326 гр. 95 коп., заборгованості по процентам за користування кредитом 6504 грн. 73 коп., заборгованості по комісії за користуванням кредитом - 1022 грн.85 коп., пенні за несвоєчасність виконання зобовязань за договором 2404 гр. 21 коп., а всього 28258 гр. грн. 74 коп.

Підлягають стягненню з відповідача на користь позивача витрати на сплату судового збору в сумі 282,59 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10,60,212 ЦПК України, ст.ст. 205,526, 527, 530,553,554,559, 610,611,642,1050,1054 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного Акціонерного Товариства комерційний банк “Приватбанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народилася в с. Рязанівка Олексіївського району Оренбурзької області, (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) на користь Публічного Акціонерного Товариства комерційний банк “Приватбанк” юридична адреса м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50 (код ЄДРПОУ 14360570 р/р 29092829003111, МФО 305299) заборгованість за кредитним договором № ZPMOAN02006298 від 03.12.2007 року , що складається з заборгованості за кредитом 18326 гр. 95 коп., заборгованості по процентам за користування кредитом 6504 грн. 73 коп., заборгованості по комісії за користуванням кредитом - 1022 грн.85 коп., пенні за несвоєчасність виконання зобовязань за договором 2404 гр. 21 коп., а всього 28258 гр. ( двадцять вісім тисяч двісті пятдесят вісім) грн. 74 коп.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народилася в с. Рязанівка Олексіївського району Оренбурзької області, (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) на користь Публічного Акціонерного Товариства комерційний банк “Приватбанк” юридична адреса м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50 ( код ЄДРПОУ 14360570 р/р 64993919400001 МФО 305299) витрати на сплату судового збору в розмірі 282 грн.59 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн., а всього 402 гр. 59 коп.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: