Постанова № 21048426, 21.10.2011, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 2-а-8149/11

П О С Т А Н О В А

Іменем України

21.10.2011 р.м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

в складі : головуючого судді Верьовочнікова В.М.

при секретарі Росовській О.Ю.

-позивача ОСОБА_1

-відповідача Павлишина В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Жмеринка справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора АП Жмеринського ВДАІ Павлишина Віталія Володимировича про оскарження рішення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 01.09.2011 року звернувся до суду з цим позовом і вказав, що 14.07.2011 року керуючи автомобілем "Газель", він вїхав на привокзальну площу м.Жмеринка, де здійснив вимушену зупинку та увімкнув аварійну сигналізацію, так як вантажний автомобіль КРАЗ, який рухався попереду нього також зупинився. В цей час позивача зупини працівник міліції, який одразу почав вимагати його документи. Не зважаючи на зауваження та заперечення позивача інспектор ДАІ Павлишин В.В. склав протокол про адміністративне правопорушення, копію якої позивачу не вручив. Згодом лише 22.08.2011 року позивач вперше отримав копію протоколу від 14.07.2011 року та копію постанови від 29.07.2011 року, яку вважає незаконною з вищенаведених підстав, що на його думку визначають відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення. Просив скасувати постанову серії АВ1 №105170 від 29.07.2011 року та закрити провадження в адміністративній справі.

Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду від 20.09.2011 року ОСОБА_1 поновлено строк звернення до адміністративного суду.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав заявлені вимоги. Пояснив, що вважає протиправним рішення відповідача щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КупАП, та притягнення його до адміністративної відповідальності, так як за обставинами, що зумовили вимушену зупинку, відповідач Якубович І.І. без урахування доводів позивача склав протокол про адміністративне правопорушення та згодом виніс постанову про накладення адміністративного стягнення. Позивач вважає, сам він не порушував визначених Правилами дорожнього руху правил зупинки та стоянки, так як увімкнув аварійну сигналізацію і виставив знак аварійної зупинки. Зауважив, що на привокзальній площі щодо частини земельної ділянки ним оформлено земельний сервітут, куди він регулярно підвозить вантаж. Саме на тому місці в той час знаходився інший легковий автомобіль, відїзду якого очікував позивач. Просив задоволити позов.

Відповідач Павлишин В.В. позов не визнав, пояснивши, що позивач на привокзальній площі ст.Жмеринка 14.07.2011 року зупинив керований ним автомобіль "Газель" у другій смузі проїзної частини без крайньої необхідності. Зазначив, що відповідач відмовився від отримання складеного щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення у звязку з власним несприйняттям вчиненого правопорушення. Зауважив також про безпідставність доводів позивача стосовно увімкнення ним аварійної сигналізації. Просив відмовити у позові.

Свідок ОСОБА_4 суду пояснила, що 14.07.2011 року разом із дочкою та своїм чоловіком під його керуванням рухалися автомобілем "Газель", коли заїхали на привокзальну площу ст.Жмеринка. Перед ними зупинився завантажений автомобіль "КрАЗ". Позивач зупинився безпосередньо за ним, лівіше по напрямку руху біля автомобілів, що були припарковані в тому місці. На місці здійснення підприємницької діяльності позивача стояла інша машина, водію якої вона сказала про намір ОСОБА_1 зупинитись на робочому місці. ОСОБА_1 залишався в кабіні свого автомобіля, увімкнувши аварійну сигналізацію.

Свідок ОСОБА_5 пояснив, що перебуваючи на привокзальній площі ст.Жмеринка він бачив, як тентований автомобіль "Газель" під керуванням позивача, який зупинився ліворуч по напрямку руху біля припаркованих автомобілів. Свідок зауважив, що його було запрошено відповідачем у якості свідка при складанні протоколу про адміністративне правопорушення щодо позивача за порушення тим правил стоянки. Вказав, що великий вантажний автомобіль перед автомобілем позивача не зупинявся. Зазначив, що позивач не робив ніяких перестроювань, а одразу зупинився ліворуч. Свідок також повідомив, що він особисто ознайомлювався із змістом протоколу про адміністративне правопорушення, складеного щодо позивача, підписав цей протокол, зауважень не мав. Не памятає чи вмикав позивач після зупинки аварійну сигналізацію та чи виставляв він знак аварійної зупинки.

З копії протоколу про адміністративне правопорушення серії АВ1 №195435 від 14.07.2011 року (а.с.4,13) вбачається, що його складено відповідачем Павлишиним В.В. стосовно позивача ОСОБА_1 за ознакою здійснення останнім при керуванні автомобілем "ГАЗ-330202", державний номерний знак НОМЕР_1, зупинки в два ряди на Привокзальній площі в м.Жмеринка о 8 годині 30 хвилин 14.07.2011 року.

Згідно копії постанови серії АВ1 №105170 від 29.07.2011 року, винесеної відповідачем Павлишиним В.В. (а.с.4,17), позивача ОСОБА_1. за вказані у протоколі від 14.07.2011 року дії притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 255 грн.

Заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши інші докази, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна чи необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність; адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Відповідно до ст.251 КУпАП - доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, тощо.

Ст. 69 КАС України відносить до доказів пояснення сторін, третіх осіб та їх представників, показання свідків, письмові і речові доказі, висновки експертів.

Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно вимог ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитись з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, тощо; справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобовязаний зясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що помякшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно вимог п.3 ч.1 ст.288 КУпАП постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими КУпАП.

Згідно ст.289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Відповідно ч.1 ст.293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обгрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення;

2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд;

3) скасовує постанову і закриває справу;

4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно ч.1 ст.122 КУпАП порушення правил зупинки, стоянки, - тягне за собою накладення штрафу від пятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно ч.1, п. ч.2 ст.222 КУпАП України органи внутрішніх справ (міліція) розглядають справи про адміністративні правопорушення: у т.ч. за порушення правил дорожнього руху зокрема, частини перша і друга статті 122); від імені органів внутрішніх справ (міліції) розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право: за адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема частинами першою і другою статті 122, - працівники Державтоінспекції МВС України, які мають спеціальні звання.

У відповідності до змісту п.1.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306, вимушена зупинка припинення руху транспортного засобу через його технічний стан або небезпеку, що створюється вантажем, який перевозиться, станом водія (пасажира) або перешкодою на дорозі.

Згідно п.п."а" п.9.9., п.п."б" п.9.10. Правил дорожнього руху у разі вимушеної зупинки на дорозі повинна бути ввімкнена аварійна світлова сигналізація; у разі вимушеної зупинки в місцях з обмеженою оглядовістю дороги хоча б в одному напрямку менше 100 м. разом з увімкненням аварійної світлової сигналізації слід установити знак аварійної зупинки або миготливий червоний ліхтар на відстані, що забезпечує безпеку дорожнього руху, але не ближче 20 м до транспортного засобу, зокрема, в населених пунктах.

Відповідно п.15.4 Правил дорожнього руху транспортні засоби не дозволяється ставити на проїзній частині в два і більше ряди.

Згідно п.15.14. Правил дорожнього руху у разі вимушеної зупинки в місці, де зупинку заборонено, водій повинен вжити всіх заходів, щоб прибрати транспортний засіб, а за неможливості це зробити, діяти згідно з вимогами пунктів 9.9-9.11 цих Правил.

В судовому засіданні встановлено, що постанова інспектора АП ВДАІ м.Жмеринка Павлишина В.В. від 29.07.2011 року, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. є обґрунтованою і винесена з дотриманням вимог чинного законодавства, оскільки в діях позивача є ознаки події та складу адміністративного вказаного правопорушення за ознакою порушення правил зупинки, зокрема, зупинки транспортного засобу в два ряди, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 14.07.2011 року, поясненнями відповідача та свідка ОСОБА_5, які судом приймаються до уваги, так як вони узгоджуються між собою та підтверджені неупередженою особою.

При цьому суд приймає до уваги також пояснення свідка ОСОБА_4 та позивача, що останнім було здійснено зупинку транспортного засобу поруч із припаркованими автомобілями, тобто у два ряди.

Суд не приймає до уваги доводів позивача та свідка ОСОБА_4 стосовно здійснення саме вимушеної зупинки, оскільки з огляду на пояснення самого позивача щодо вчинення ним додаткового переміщення керованого ним автомобіля задля забезпечення проїзду обабіч нього інших транспортних засобів вбачається відсутність підстав до зупинки через технічну несправність транспортного засобу, небезпеку від вантажу, що перевозився або особистий стан пасажира (водія). Разом з тим, позивачем у жодний спосіб не доведено, а іншими учасниками судового розгляду не підтверджено неможливість прибрати з місця зупинки транспортний засіб відповідача, виключно за обставин чого він мав би діяти згідно пунктів 9.9-9.11 Правил дорожнього руху. Також окрім позивача не підтверджено установлення ним знаку аварійної зупинки з огляду на наявні ознаки відсутності оглядовості в повідомленому місці зупинки менше 100 м.

За таких обставин суд не приймає до уваги тверджень позивача щодо відсутності в його діях складу адміністративне правопорушення з підстав вимушеної зупинки, оскільки дані доводи є субєктивними та не виключають події та складу правопорушення.

Відповідно до вищевикладеного суд доходить до висновку, що оспорюване рішення субєкту владних повноважень, яке є предметом даного судового розгляду, постановлене з дотриманням вимог закону, є належно обґрунтованим, в судовому засіданні не встановлено доказів його неправомірності, накладене адміністративне стягнення перебуває у межах санкції відповідного адміністративного закону, у звязку з чим позовні вимоги про його скасування задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.9, 122, 222, 251, 252, 268, 280, 293 КпАП України, ст. 3-5, 9, 14, 17, 18, 69, 71, 72, 96, 121, 128, 159-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов залишити без задоволення, а постанову інспектора АП Жмеринського ВДАІ старшого лейтенанта міліції Павлишина Віталія Володимировича від 29.07.2011 року серії АВ1 №105170 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП, у вигляді адміністративного штрафу в розмірі 255 гривень без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 3 гривні 40 копійок судового збору (р/р 31418537700006 в Банку ГУДКУ у Вінницькій області, МФО 802015, код ЄДРПОУ 34701261).

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В. М. Верьовочніков