Рішення № 21043008, 25.01.2012, Кельменецький районний суд Чернівецької області

25.01.2012

Справа 2-486/11

Справа № 2-11/12

РІШЕННЯ

Іменем України

25 січня 2012 року Кельменецький районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді Телешмана О.В.,

при секретарі Попельницькій С.С.,

з участю представника позивача Решетнік Н.М.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Кельменці справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет застави, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач публічне акціонерне товариства комерційний банк «ПриватБанк»подало до суду позовну заяву у якій, з урахуванням уточнених в судовому засіданні вимог просить:

в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № CVКWAN00010172 від 10.10.2007 року в сумі - 5 839,59 (доллар США) , що за курсом 7,9735 відповідно до службового розпорядження НБУ № від 23/09/2011 року складає 46 563,14 грн.:

- передати в заклад ПАТ КБ «ПриватБанк»шляхом вилучення у відповідача автомобіль ВАЗ, модель: 21101, рік випуску: 2007, тип ТЗ: легковий, № кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_3, що належить на праві власності ОСОБА_2 (60100, АДРЕСА_1, іпн НОМЕР_1);

- звернути стягнення на предмет застави автомобіль ВАЗ, модель: 21101, рік випуску: 2007, тип ТЗ: легковий, № кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_3, що належить на праві власності ОСОБА_2 (60100, АДРЕСА_1, іпн. НОМЕР_1), шляхом продажу вказаного автомобіля публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк»з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАЇ України, а також наданням ПАТ КБ ''ПРИВАТБАНК'' всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Стягнути з відповідача судові витрати (453,63 грн. судовий збір, 120,00 грн. ІТЗ)

Представник позивача Решетнік Н.М. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю з тих підстав, які зазначені в позовній заяві да дала пояснення, в яких повністю підтримала позов з підстав, зазначених в позовній заяві.

Відповідачка ОСОБА_2 викликалася до суду в порядку, встановленому ЦПК України, про що свідчить розписка про вручення судової повістки, проте в судове засідання не зявилася.

Третя особа на стороні відповідача ОСОБА_3 викликався до суду в порядку, встановленому ч.3 ст.76 ЦПК України, проте в судове засідання не з'явився.

Судом досліджено такі інші докази: копія розрахунку заборгованості за договором кредиту № CVKWAN00010172 від 23.09.2011 року, копія кредитного договору № CVKWAN00010172 від 10.10.2007 року, копія договору № CVKWAN00010172 від 10.10.2007 року, копія договору страхування наземного транспортного засобу № CVKWAN00010172, копія договору застави рухомого майна № CVKWAN00010172 10.10.2007 року, копія заяви про укладення договору особистого страхування від 10.10.2007 року, копія договору поруки № CVKWAN00010172 від 10.10.2007 року, копія повідомлення від 02.09.2011 року копія паспорта ОСОБА_4 серії НОМЕР_4, копія паспорта ОСОБА_2 серії НОМЕР_5, копія довіреності №503-О, копія заяви на видачу готівки від 11.10.2011 року, копія витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 32882733 від 08.09.2011 року, копія вимоги від 17.10.2011 року.

Судом встановлено, що між позивачем - публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» та відповідачкою ОСОБА_2 10.10.2007 року був укладений кредитний договір № CVKWAN00010172, згідно якого відповідачка отримала кредит в розмірі 9859,44 доларів США зі сплатою відсотків у розмірі 1,08 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом та 0,14 % щомісячної винагороди з кінцевим терміном повернення 09.10.2012 року. Отже, між позивачем та відповідачем відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України склалися зобов'язальні правовідносини з приводу позики грошей, тобто грошові зобов'язання. Згідно розділу 2.2 зазначеного вище договору відповідач зобовязався щомісячно сплачувати заборгованість за кредитом, відсотки та інші платежі. Пороте, відповідачка ОСОБА_2 порушила свої зобовязання за договором та не сплачувала щомісячно встановлені договором платежі. Згідно з п. 4.1. та 7.4 кредитного договору відповідач за порушення термінів оплати зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,15 % від суми простроченого платежу але не менше 1 гривні. Станом на 23.09.2011р. заборгованість відповідача становить : основний борг 5065 дол. США; проценти 416,65 дол. США; - пеня 22,42 дол. США, 27,60 дол. США комісії за користування кредитом, 31.35 доларів США та 276,59 штрафів, а всього заборгованість складає 5839,59 доларів США, що згідно офіційного курсу гривні до іноземних валют, встановленого НБУ станом на 23.09.2011 складає 46563 гривні 14 копійок. Банк звертався до відповідача з вимогою про погашення заборгованості по кредиту та відсотків, проте, відповідач не погасив заборгованість в повному обсязі. Згідно ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Згідно ст.1050 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 ЦК України. Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Проте, відповідач в порушення умов договору, який згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обовязковим до виконання, в порушення ст. 525 Цивільного кодексу України односторонньо відмовився від своїх зобовязань за цим договором, порушив свої зобовязання по поверненню суми позики за цим договором. Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив зобовязання якщо він не виконав його у строк, встановлений договором. Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

На забезпечення виконання зобовязання за вказаним вище договором позики позивач та відповідачка ОСОБА_2 уклали 10.10.2007 року договір застави рухомого майна. Згідно з п. 34.4. договору застави відповідачка надала в заставу (заклад) рухоме майно - автомобіль марки Ваз 21101 номер кузова НОМЕР_2 реєстраційний номер НОМЕР_3, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Даний автомобіль належить відповідачці на праві власності відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу. Згідно п.34.5 договору застави сторони визначили, що вартість предмета застави складає 45850 гривень. До початку процедури звернення стягнення подання позову до суду-позивач зареєстрував в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на вказаний вище предмет обтяження.

Вказані вище обставини стверджується взаємним зв'язком доказів, досліджених судом у їх сукупності. Дані докази є належними та допустимими.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»( далі Закон) звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст.25 даного Закону у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються:

1) загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті обтяжувачу з вартості предмета забезпечувального обтяження;

2) опис рухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги обтяжувача;

3) заходи щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні;

4) спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону;

5) пріоритет та розмір вимог інших обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, які підлягають задоволенню з вартості предмета забезпечувального обтяження;

6) початкова ціна предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження.

Якщо інше не передбачено рішенням суду, реалізація предмета забезпечувального обтяження проводиться шляхом його продажу на публічних торгах у порядку, встановленому законом.

Боржник вправі до дня продажу предмета забезпечувального обтяження на публічних торгах повністю виконати забезпечену обтяженням вимогу обтяжувача разом з відшкодуванням витрат, понесених обтяжувачем у зв'язку з пред'явленням вимоги і підготовкою до проведення публічних торгів. Таке виконання є підставою для припинення реалізації предмета забезпечувального обтяження на публічних торгах.

Згідно ст.26 даного Закону обтяжувач має право предмет забезпечувального обтяження відчужити шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем. Відповідно до ч. 5 ст. 30 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»договір купівлі-продажу предмета забезпечувального обтяження укладається обтяжувачем від імені боржника і є правовою підставою для набуття покупцем цього предмета права власності на відповідне рухоме майно. Покупець предмета забезпечувального обтяження набуває право власності на відповідне рухоме майно без будь-яких забезпечувальних та публічних обтяжень, а також інших договірних обтяжень з нижчим пріоритетом.

Початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється для виконання вимог ст.25 та ст. 30 даного закону в частині пропозиції про купівлю предмета застави особі, яка запропонує найвищу ціну та для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження.

У справі немає будь-яких фактичних даних про те, що відповідачка ОСОБА_2 своєчасно виконала свої грошові зобов'язання за вказаним вище договором і не порушувала умови договору, а також відповідачка не надала відповідно до ст. 60 ЦПК України суду доказів, які б підтвердили ту обставину, що відповідно до ст.1049 Цивільного кодексу України борг за кредитним договором вона повернула позивачу і не порушувала умови про сплату кредиту частками.

Згідно ч.1. ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Позивач не збільшував розміру ціни позову у зв'язку із збільшенням курсу гривні до долара США ( станом на момент розрахунку ціни позову курс складав 7,9735, а на момент вирішення справи 7,9898грн.), тому суд застосовує в даному випадку ст.11 ЦПК України.

Враховуючи наведені вище обставини суд вважає, що позовна заява публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_2, про звернення стягнення на предмет застави підлягає задоволенню частково і в рахунок погашення заборгованості, яка складає 5839,59 доларів США, що згідно офіційного курсу гривні до іноземних валют, встановленого НБУ станом на 23.09.2011 становить 46563 гривні 14 копійок, з якої основний борг 5065 дол. США; проценти 416,65 дол. США; - пеня 22,42 дол. США, 27,60 дол. США комісії за користування кредитом, 31.35 доларів США та 276,59 штрафів слід звернути стягнення на предмет застави автомобіль ВАЗ, модель: 21101, рік випуску: 2007, тип ТЗ: легковий, № кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_3, що належить на праві власності ОСОБА_2 (60100, АДРЕСА_1, іпн. НОМЕР_1), шляхом продажу вказаного автомобіля публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк»відповідно до ст. 26, 30 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем за початковою ціною вказаного вище автомобіля 45850 гривень для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження, вилучити в позивачки ОСОБА_2 та передати автомобіль ВАЗ, модель: 21101, рік випуску: 2007, тип ТЗ: легковий, № кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_3, що належить на праві власності ОСОБА_2 (60100, АДРЕСА_1, інн. НОМЕР_1) в управління публічному акціонерному товариству комерційний банк «ПриватБанк»на період до його реалізації.

Суд вважає, що з відповідачки ОСОБА_2 на користь позивача ПАТ КБ «Приватбанк»слід стягнути судові витрати у виді 453,63 гривень судового збору та 120 гривень витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи.

Суд вважає, що вимоги позивача про надання йому прав зняття автомобіля з обліку в органах ДАІ України та надання іншого, не визначеного кола повноважень, необхідних для здійснення продажу не підлягають задоволенню, оскільки такі позовні вимоги не ґрунтуються на чинному законодавстві України, оскільки вирішення даних питань не є компетенцією суду.

Суд також вважає, що вимога позивача про передачу автомобіля ВАЗ, модель: 21101, рік випуску: 2007, тип ТЗ: легковий, № кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_3, що належить на праві власності ОСОБА_2 в заклад ПАТ КБ «Приватбанк»не підлягає задоволенню і в цій частині в позові слід відмовити за безпідставністю, оскільки даний автомобіль вже перебуває в закладі в позивача відповідно до ст.575 ЦК України, частиною 2 якої передбачено, що закладом є застава рухомого майна. Відповідно до ч.1 ст.574 ЦК України застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду. Тому, відповідно до договору застави рухомого майна № CVKWAN00010172 10.10.2007 року вказаний вище автомобіль з 10.10.2007 року та на даний момент перебуває в закладі в позивача.

Враховуючи викладене вище, на підставі ст. ст. 525,526,574,575,611,612,625,629,1046 - 1050 Цивільного кодексу України ст. 25,26,27,30 Закону України Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» , керуючись ст. ст.3,8,10, 11, 15, 60, 79, 84, 88, 179, 212,213, 214, 215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості, яка складає 5839,59 доларів США, що згідно офіційного курсу гривні до іноземних валют, встановленого НБУ станом на 23.09.2011 становить 46563 (сорок шість тисяч п'ятсот шістдесят три) гривні 14 (чотирнадцять) копійок, з якої основний борг 5065 дол. США; проценти 416,65 дол. США; - пеня 22,42 дол. США, 27,60 дол. США комісії за користування кредитом, 31.35 доларів США та 276,59 штрафів звернути стягнення на предмет застави автомобіль ВАЗ, модель: 21101, рік випуску: 2007, тип ТЗ: легковий, № кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_3, що належить на праві власності ОСОБА_2 (60100, АДРЕСА_1, іпн. НОМЕР_1), шляхом продажу вказаного автомобіля публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» відповідно до ст. 26, 30 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем за початковою ціною вказаного вище автомобіля 45850 ( сорок п'ять тисяч вісімсот п'ятдесят) гривень для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження.

Вилучити в ОСОБА_2 та передати автомобіль ВАЗ, модель: 21101, рік випуску: 2007, тип ТЗ: легковий, № кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_3, що належить на праві власності ОСОБА_2 (60100, АДРЕСА_1, іпн. НОМЕР_1) в управління публічному акціонерному товариству комерційний банк «ПриватБанк» на період до його реалізації.

В решті позовних вимог публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» судові витрати у виді 453 (чотириста п'ятдесят три) гривні 63 ( шістдесят три) копійки судового збору та 120 ( сто двадцять) гривень витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Чернівецької області через Кельменецький районний суд. Особи які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя