Рішення № 21037772, 24.01.2012, Кам’янський районний суд Запорізької області (до 25.04.2025 - Куйбишевський районний суд Запорізької області)

Справа 2-453/11

Р І Ш Е Н НЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2012 року смт Куйбишеве

Куйбишевський районний суд Запорізької області в складі:

головуючого судді Мальованого В.О.

при секретарі Синяковій О.І.,

за участю:

представника позивача адвоката ОСОБА_1

представника відповідача адвоката ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Куйбишеве Запорізької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди завданої внаслідок скоєння злочину, -

ВСТАНОВИВ:

01 грудня 2011 року до Куйбишевського районного суду Запорізької області надійшла позовна заява ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди, завданої неповнолітньою особою.

В своїй позовній заяві позивач ОСОБА_3. прохає суд стягнути з ОСОБА_4 на його користь моральну шкоду в сумі 20 000 гривень, завдану її сином ОСОБА_6, який вчинив суспільно-небезпечне діяння, але через недосягнення віку кримінальної відповідальності був звільнений від неї постановою суду на підставі п.5 ст.6 КПК України. В обгрунтування своїх позовних вимог позивач вказав, що 03 жовтня 2011 року винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи за його скаргою в порядку ст.27 КПК України про злочин ОСОБА_6, 2000 року народження, який 23 квітня 2011 року близько о 17:00 годині по АДРЕСА_1 побив руками по голові, спині та іншим частинам тіла його малолітню доньку ОСОБА_7, 2002 року народження, спричинивши їй при цьому три подряпини овальної форми по лінії хребта на рівні 3,7,8 ребер, струс головного мозку.

Згідно акту судово-медичного обстеження Пологівського міжрайонного відділення Запорізького бюро судово-медичної експертизи №135 від 26.04.2011 року ОСОБА_7 заподіяні тілесні ушкодження у вигляді садна на тілі та струс головного мозку, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що потягли за собою короткочасний розлад здоровя. Всі ушкодження сталися від дій тупих твердих предметів з обмеженою поверхнею та могли статися в строк та при обставинах, вказаних ОСОБА_7 Одночасно в постанові суду зазначено, що у матеріалах по справі наявні достатні дані про склад злочину, передбаченого ч.2 ст.125 КК України в діях малолітнього ОСОБА_6 На підставі винесеної судом постанови про відмову в порушенні кримінальної справи, на матір малолітнього ОСОБА_6 - ОСОБА_4 було складено протокол про адміністративне правопорушення передбачене ст.184 КУпАП та направлений на розгляд до суду. За результатами розгляду вказаного протоколу, відносно ОСОБА_8 було винесено постанови про закриття провадження у справі на підставі п.7 ст.247 КУпАП ( у зв"язку з закінченням строків розгляду справи, встановлених ст.38 КУпАП). Вважає, що за наведених обставин є всі підстави для задоволення позову про стягнення з матері малолітнього ОСОБА_6 20 000 гривень моральної шкоди, оскільки шкода спиричинена малолітній ОСОБА_7 ОСОБА_6 є наслідком несумлінного здійснення його батьками виховання та нагляду за малолітньою особою.

Ухвалою Куйбишевського районного суду Запорізької області від 08 грудня 2011 року до участі у справі в якості співвідповідача був залучений батько неповнолітнього ОСОБА_6 - ОСОБА_5.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_3 та його представник адвокат ОСОБА_1 повністю підтримали позовні вимоги по тих підставах , що викладені в позовній заяві і прохали задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_5 в судовому засіданні позовні вимоги позивача ОСОБА_3 не визнали, заперечували проти задоволення позову.

Представник відповідача адвокат ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, вказав, що позивачем не доведено та не надано доказів, які б підтверджували , що відповідачі ОСОБА_5, та ОСОБА_4 не належним чином виконували свої батьківські обов'язки , щодо виховання свого малолітнього сина ОСОБА_6, а навпаки позитивні характеристики додані до матеріалів справи на малолітнього ОСОБА_6, та його батьків , свідчать протилежне. Крім того адвокат ОСОБА_2, зазначив , що розмір суми заявлених позовних вимог в сумі 20000 гривень позивачем не обгрунтований і не доведений належними доказами , тому прохає відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Суд, вислухав пояснення сторін, представників позивача та відповідача, вивчивши матеріали справи, важає позов таким, що підлягає задоволенню частково.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

23 квітня 2011 року близько о 17:00 годині по АДРЕСА_1, малолітній ОСОБА_6 2000 року народження побив руками по голові, спині та іншим частинам тіла малолітню ОСОБА_7, 2002 року народження, спричинивши їй при цьому три подряпини овальної форми по лінії хребта на рівні 3,7,8 ребер, струс головного мозку.

Ці обставини підтверджуються постановою Куйбишевського районного суду Запорізької області від 03 жовтня 2011 року №1-112/2011 про відмову в порушені кримінальної справи відносно ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 мешканця АДРЕСА_1 за ч.2 ст.125 КК України( умисне легке тілесне ушкодження, що потягли за собою короткочасний розлад здоровя) у зв"язку з недосягненням віку з якого може наставати кримінальна відповідальність; висновком експерта судово-медичного обстеження Пологівського міжрайонного відділення Запорізького бюро судово-медичної експертизи №477 від 23.12.2011 року , за яким ОСОБА_7 заподіяні тілесні ушкодження у вигляді садна на тілі та струс головного мозку, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що потягли за собою короткочасний розлад здоровя. Всі ушкодження сталися від дій тупих твердих предметів з обмеженою поверхнею та могли статися в строк та при обставинах, вказаних ОСОБА_7; показаннями свідка ОСОБА_9, який був очевидцем події 27.04.2011 року , і підтвердив той факт , що бачив , як малолітній ОСОБА_6, наносив удари кулаком в область спини малолітній ОСОБА_7, показаннями свідка ОСОБА_10, який проводив лікування малолітньої ОСОБА_7, і підтвердив , що у останньої були тілесні ушкодження в області хребта та струс головного мозку. Зі слів ОСОБА_7 та її батьків йому відомо , що дані тілесні ушкодження їй спричинив 23.04.2011 року малолітній ОСОБА_11 , та іншими матеріалами справи .

Оскільки малолітній ОСОБА_6 не досяг віку з якого настає кримінальна відповідальність за скоєння злочину передбаченого ч.2 ст.125 КК України , тому до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.184 КУпАП була притягнена його мати ОСОБА_4.

За результатами розгляду адміністративної справки 21 листопада 2011 року Куйбишевським районним судом Запорізької області було винесено постанову №3-637/2011, якою була встановлена винність ОСОБА_4 у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч.4 ст.184 КУпАП , однак оскільки на момент розгляду адміністративної справи сплинули строки накладення адміністративного стягнення , тому провадження у справі про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення передбаченого ч.4 ст.184 КУпАП було закрито в зв'язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Дана поставнова суду ОСОБА_4, не оскаржувалася і набрала законної сили.

Відповідно до ч.4 ст.61 Цивільно-процесуального кодексу України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченного ч.4 ст.184 КУпАП ( вчинення неповнолітніми діянь, що містять ознаки злочину, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України , якщо вони не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність)-закрито по нереабілітуючим обставинам, у зв"язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст.38 КУпАП, тому звільнення ОСОБА_4 від адміністративної відповідальності не звільняє її від цивільно-правової відповідальності .

Відповідно до ч.1 ст.1178 Цивільного кодексу України, шкода, завдана малолітньою особою (яка не досягла чотирнадцяти років), відшкодовується її батьками (усиновлювачами) або опікуном чи іншою фізичною особою, яка на правових підставах здійснює виховання малолітньої особи, - якщо вони не доведуть, що шкода не є наслідком несумлінного здійснення або ухилення ними від здійснення виховання та нагляду за малолітньою особою.

Відповідно до ст.141 СК УКраїни мати, батько мають рівні права та обов"язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Відповідно до вказаної статті, відповідальність за шкоду, завданну малолітнім покладається повністю на батьків за принципом рівної дольової відповідальності.

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого відділом реєстрації актів громадянського стану Куйбишевського районного управління юстиції Запорізької області від 06 серпня 2000 року, батьками ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 є ОСОБА_5 та ОСОБА_4.

Зважаючи на вище викладене , суд вважає необхідним стягнути заподіяну шкоду солідарно з обох батьків ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Відповідно до ч.1 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно п.2 ч.2 ст.23 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сімї чи близьких родичів.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що малолітній ОСОБА_7 завдана моральна шкода , яка полягає в перенесеному фізичному болю , душевних стражданнях, короткочасному порушенні ритму супільного життя.

Разом з тим враховуючи, обставнини та суспільну небезпечність скоєного, характер тілесних ушкоджень, мотиви та ступінь вини малолітнього ОСОБА_6, суд вважає розмір моральної шкоди заявлений позивачем в розмірі 20000 гривень , необгрунтовано завищеним і тому підлягає зменшенню.

Виходячи з вимог розумності та справедливості суд вважає , що позовні вимоги про стягнення моральної шкоди підлягають задоволенню частково в розмірі 500 гривень солідарно з обох батьків ОСОБА_4 та ОСОБА_5

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат , суд виходить з наступного.

Позивач ОСОБА_3, був звільнений від сплати судового збору при подачі позовної заяви , як інвалід ІІ групи, що передбачено п.1.9 ст.5 Закону України "Про судовий збір".

Відповідно до ч.3 ст..88 ЦПК України , якщо позивача , на користь якого ухвалено рішення , звільнено від сплати судового збору , він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Керуючись ст.23,24,1166, 1178 Цивільного кодексу України, ст.ст.60,61,212,214,215,218 Цивільно-процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5, проживаючих за адресою АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_3 500 (п'ятсот) гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5, проживаючих за адресою АДРЕСА_2 на користь держави на р/р 31217206700152 , одержувач державний бюджет Куйбишевського району , код отримувача 37892243, МФО 813015, код класифікації доходів бюджету 22030001 судовий збір в розмірі 107 (сто сім) гривень 34 копійки , код ЄДРПОУ Куйбишевського районного суду Запорізької області 37599505.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня оголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя: В.О.Мальований