Ухвала суду № 21033214, 10.06.2011, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 4с-15/11

У Х В А Л А

10 червня 2011 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого: судді Некрасова О.О.

при секретарі: Макарчук А.В.

за участю представника скаржника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську справу за скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Євдокименко Є.В. про відкриття виконавчого провадження ВП № 25718678 від 07 квітня 2011 року ,-

В С Т А Н О В И В:

В квітні 2011 року ОСОБА_1, якій діє в інтересах ОСОБА_2, звернувся до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська зі скаргою на постанову державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Євдокименко Є.В. про відкриття виконавчого провадження ВП № 25718678 від 07 квітня 2011 року.

В обґрунтування скарги представником ОСОБА_2 зазначено, що 30 листопада 2010 року Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська було винесено рішення по справі № 2-1150/10, яким було частково задоволено позовні вимоги і стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 30981 грн. 17 коп. Рішення набрало чинності 14 лютого 2011 року. На його виконання 11.03.2011 року було видано виконавчий лист № 2-1150/10. 07 квітня 2011 року державним виконавцем Ленінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Євдокименко Є.В. було прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 25718678.

Станом на 07.04.2011 року, боржниця проживала та продовжує проживати за місцем власної реєстрації: АДРЕСА_1, про що свідчить штамп про реєстрацію у паспорті. Під час розгляду цивільної справи судами боржник проживала в. м. Дніпропетровську, вул. Ставропольська, 40 але ця адреса відноситься до Красногвардійського району м. Дніпропетровська.

Скаржник вважає, що у державного виконавця не було підстав відкривати виконавче провадження з причин предявлення виконавчого документу не за місцем виконання рішення, а само виконавче провадження повинно проводитися Саксаганським відділом державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції.

В судовому засіданні представник скаржника підтримав скаргу та просив її задовольнити з підстав, зазначених в скарзі. Також пояснив, що її права порушені оскільки вона проживає в м. Кривий Ріг, що не дає їй можливості приймати участь у виконавчому провадженні. Крім того, на сьогоднішній день рішення не виконано оскільки у ОСОБА_2 відсутні необхідні кошти. При цьому остання намагається вирішити дане питання шляхом укладання мирової угоди з ОСОБА_4 З заявою до державного виконавця про передачу виконавчого провадження за місцем її реєстрації ОСОБА_2 не зверталася.

У судове засідання ОСОБА_4 не зявився, але надав заяву з проханням розглянути справу у її відсутності та в скарзі відмовити.

Державний виконавець Ленінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Євдокименко Є.В. в судове засідання не зявився. Про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином. Про причини неявки суду не повідомив.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника ОСОБА_2 суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Ч. 1 ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження»передбачено, що виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна.

Ч. 5 ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження»визначено, що у разі якщо у процесі виконавчого провадження державним виконавцем отримано документальне підтвердження про зміну або встановлення місця проживання , перебування чи місцезнаходження боржника, його майна, місця його роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, та з'ясувалося, що майно боржника, на яке можна звернути стягнення, відсутнє на території, на яку поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець не пізніше наступного дня з моменту, коли йому стали відомі зазначені обставини, надсилає виконавчий документ за новим місцем проживання чи місцезнаходженням боржника, місцем його роботи чи місцезнаходженням майна боржника, про що повідомляє стягувачу.

Тобто, Законом передбачена можливість у випадку встановлення місця проживання боржника на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, надіслання виконавчого провадження за місцем проживання боржника.

У відповідності до ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи .

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Представником ОСОБА_2 не надано суду доказів того, що оскаржуваною постановою було порушено права чи свободи останньої. Також, не надано й доказів того, де фактично скаржниця проживає на сьогоднішній день, оскільки зі слів представника ОСОБА_2 навіть при наявності реєстрації в м. Кривий Ріг, остання мешкала в м. Дніпропетровську.

Крім того, сам факт ненадання ОСОБА_2 відомостей стосовно свого місця проживання державному виконавцю після отримання оскаржуваної постанови, суд у сукупності із іншими доказами, розцінює, як недобросовісне користування ОСОБА_2 своїми правами та способом затягування своєчасного виконання рішення суду та проведення виконавчих дій.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 383, 387 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні скарги ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Євдокименко Є.В. про відкриття виконавчого провадження ВП № 25718678 від 07 квітня 2011 року - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

С уддя О.О. Некрасов