Рішення № 21026093, 19.01.2012, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

19.01.2012

Справа № 2/519/394/12

РІШЕННЯ

іменем України

«19»січня 2012 року Жовтневий районний суд м. Маріуполя в складі: головуючого- судді Папаценко П.І., при секретарі Конівченко Ю.А., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі справу за позовом ТОВ “Жилье-25” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,-

ВСТАНОВИВ:

02.11.2011 року позивач пред`явив власнику квартири № 10 в будинку АДРЕСА_1 Донецької області ОСОБА_1 позов про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, які утворилися в період з 01.11.2006 року по 31.03.2011 року включно у сумі 2994 гривні 64 копійки та судових витрат, посилаючись на ті обставини, що відповідачка послуги не сплачує та добровільно заборгованість не погашає.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та пояснив, що відповідач мешкає в квартирі АДРЕСА_1, порушуючи чинне законодавство, плату за надані житлово-комунальні послуги в добровільному порядку не вносить, внаслідок чого за вказаний період утворилася заборгованість в сумі 2994,65 грн., яку він просить|прохає| стягнути з відповідача.

Відповідачка ОСОБА_1 в судовому засіданні позов не визнала та пояснила, що в офіційних відношеннях з позивачем вона не перебуває, оскільки договір по утриманню будинку, прибудинкової території з позивачем не укладався. Одночасно вказала, що послуги ТОВ «Жилье-25»вона отримує, однак не в повній мірі, тому вважають, що у позивача відсутні юридичні підстави вимоги сплати квартирної плати по утриманню будинку, прибудинкової території у зазначеному ним розмірі. Вона неодноразово зверталася до позивача з письмовими вимогами з приводу наданих неякісних послуг та з приводу розшифрування вартості послуг, що надаються ТОВ «Жилье-25», однак позивач ігнорує її звернення та не надає належної інформації по її зверненням. Просила суд відмовити позивачу у задоволенні позову та застосувати строк позовної давності.

Суд, вислухавши представника позивача, відповідачку, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що житловий будинок АДРЕСА_1 перебуває на балансі ТОВ «Жилье-25»згідно з договором від 31.12.2008 року про обслуговування житлового будинку та прибудинкової території, укладеного між ТОВ «Жилье-25»та ЖБК «Жовтневий-125». За статутом ТОВ «Жилье-25», підприємств надає послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкової території.

Власником квартири № 10 будинку АДРЕСА_1 Донецької області є ОСОБА_1, що не заперечується сторонами та підтверджується копією договору купівлі-продажу квартири від 17.04.2001 року, укладеним між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, посвідченим держнотаріусом Мудрою О.М. та зареєстрованого в реєстрі за № 5-889.

Також судом встановлено, що відповідачка, мешкає в квартирі АДРЕСА_1 користується послугами позивача, однак не в повному обсязі оплачує позивачу плату за надані послуги. Згідно з наданим позивачем розрахунком, вбачається, що заборгованість по оплаті житлово-комунальних послуг виникла за період з 01.11.2006 року по 31.03.2011 року включно та складає 2994 гривні 65 копійок.

Оскільки зазначена особа є власником вказаної квартири, то відповідати перед позивачем по заборгованості повинна саме вона.

За заявою ТОВ "Жилье-25" 17.06.2011 року Жовтневим районним судом м. Маріуполя було видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 суми заборгованості за житлово-комунальні послуги, що утворилася станом на 01.03.2011р., в розмірі 2994 гривні 64 копійки, який за заявою боржника, яка заперечувала проти вимог стягувача, 09.09.2011р. тим же судом було скасовано та роз'яснено стягувачу його право на звернення до суду з тими ж вимогами в порядку позовного провадження.

Згідно зі ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»споживач зобовязаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 322 ЦК України власник зобовязаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами ст. 151 ЖК України громадяни, які мають в приватній власності жилий будинок, квартиру, зобовязані забезпечувати його утримання, проводити за свій рахунок поточний капітальний ремонт, утримувати в порядку прибудинкову територію.

Відповідно до ст. 162 ЖК України, п. 5 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08.10.1992 року (в редакції постанови КМУ №45 від 24.01.2006 року), власник та наймач (орендар) квартири зобовязаний, у тому числі: оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені законом або договором, дотримуватися вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг, пожежної і газової безпеки, санітарних норм і правил.

Вказані норми матеріального права встановлюють презумпцію обовязку власника нести всі витрати, повязані з утриманням належного йому майна. До таких витрат належать витрати, повязані зі зберіганням майна, його ремонтом, забезпеченням збереження його властивостей тощо. Такий обовязок власника є похідним від належних йому як абсолютному володарю правомочностей володіння, користування та розпорядження майном. Невиконання власником свого обовязку по утриманню своєї власності може створювати небезпеку для третіх осіб.

Житловим законодавством встановлюється обовязок власників житлових будинків, квартир забезпечувати утримання, ремонт, експлуатацію тощо цих обєкті за власні кошти. У ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»прямо передбачено, що утримання приватизованих квартир здійснюється за рахунок коштів їх власників.

Пунктом 17 «Правил користування приміщеннями житлових будинків i прибудинковими територіями»встановлено, що власники квартир багатоквартирних будинків зобовязані вносити на відповідний рахунок власника будинку плату за обслуговування i ремонт будинку. Платежі за комунальні та інші послуги власниками квартир, наймачами i орендарями вносяться щомісячно, не пізніше 10 числа наступного місяця, однак але такі платежі відповідачка вносить не в повному обсязі, чим не виконує свої зобовязання та порушує права позивача.

Доводи відповідача про відсутність договірних зобов'язань, суд вважає за неспроможних, оскільки|тому що| такі зобов'язання існують, вони витікають з|із| умов приведених раніше правил користування приміщеннями|помешканнями| житлових будинків і прибудинкової території.

У ст. 60 ЦПК України закріплено, що кожна із сторін в суді повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу|основу| своїх заперечень, в даному випадку відповідач не надала суду достатніх доказів щодо порушення її прав як споживача комунальних послуг, пов'язаних з неналежним надання послуг позивачем, і навпаки зазначені доводи спростовуються наявною в матеріалах справи заявою від 19.12.2011 року Голови правління ЖБК «Жовтневий-152»ОСОБА_4, адресовану директору ТОВ «Жилье-25»ОСОБА_5 з підтвердженням факту того, що ЖБК «Жовтневий-125»обслуговується ТОВ «Жилье-25»в повному обсязі, усі заяви виконуються своєчасно та якісно.

Відповідно до розшифровки особистого рахунку, наданої позивачем в період з 01.11.2006 року по 31.03.2011 року включно відповідачкою отримано послуги від позивача на суму 2994,65 грн.

На підставі зазначеного, суд вважає що відповідачка дійсно має заборгованість перед позивачем по квартирній платі за вказаний період у зазначеній сумі, тобто не виконує покладені на неї обовязки.

Разом з цим, позивач пропустив передбачений ст. 257 ЦК Украины 3-х річний термін для звернення до суду, і суд не знаходить підстав для його поновлення, оскільки позивачем не надані докази, які свідчать про його зупинення або переривання.

У звязку з цим судом розглянуті лише взаємостосунки сторін в період з 01.11.2006 року по 31.03.2011 року включно. Через що суд вважає, що позов слід задовольнити частково, у звязку з чим підлягає стягненню з відповідачки заборгованість за житлово-комунальні послуги за три останні роки, та витрати, понесені по сплаті інформаційно технічного забезпечення розгляду справи у в розмірі 30 гривень 00 копійок, а всього на суму 1745 гривень 64 копійки.

Приймаючи до уваги, що відповідач ОСОБА_1 знаходиться в тяжкому матеріальному становищі, суд вважає можливим звільнити її від сплати судового збору на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 60, 209, 212 ЦПК України, ст. ст. 151, 162, 179 ЖК України, ст. 257, 322, 815 ЦК України, ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ТОВ “Жилье-25” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ “Жилье-25” (розрахунковий рахунок 26004215066841 в АКБ «Укрсоцбанк», МФО 334011, код ЗКПО 31891569) заборгованість за житлово-комунальні послуги за період з 01.11.2008 року по 31.03.2011 року включно в розмірі 1715 гривень 64 копійки та витрати на інформаційно технічне забезпечення, сплачені позивачем при подачі позову до суду, в сумі 30 гривень 00 копійок, а всього на суму - 1745 гривень 64 копійки, звільнивши її від сплати судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м. Маріуполя протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення

Суддя:П.І. Папаценко