Ухвала суду № 21025671, 03.03.2011, Київський районний суд м. Одеси

_________________

Справа№1512/2-1249/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.03.2011 року.

Київський районний суд м.Одеси

У складі судді Калашнікової О.І.

При секретарі Мішанчук О.Ф.

Розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом

Публічного Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» в особі філіїї „Южне головне регіональне управління „ПАТ КБ „ПриватБанк” до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором кредиту

Встановив:

ЗАТ Комерційний Банк «ПриватБанк»у 2009 році звернувся до суду з вимогами постановити рішення, яким стягнути в солідарному порядку з відповідачів на користь банку заборгованість за кредитним договором № 139 МБА від 19 березня 2008 року , прострочену заборгованість за нарахованими відсотками за користування кредитом, пеню за порушення умов договору, судові витрати у вигляді держмита та витрати на технічне забезпечення судового процесу, всього стягнути з відповідачів на користь банку 269928,17 грн. Заочним судовим рішенням від 30 листопада 2009 року вимоги банку були задоволені. Судовою ухвалою від 10 червня 2010 року заочне рішення за заявою відповідача ОСОБА_4 було скасовано і справу призначено до судового розгляду. Після уточнення позову в порядку ст.31 ЦПК України представник позивача у судовому засіданні підтримав такі вимоги: стягнути солідарно з відповідачів на користь банку заборгованість за кредитним договором №139 МБА від 19.03.2008 року у розмірі 51029,28 дол.США, що складає 405249,03 грн, та судові витрати у сумі 1950 грн.

Відповідач ОСОБА_2 позов визнав частково.

Відповідачі ОСОБА_3 і ОСОБА_4 до суду не з”явились, про час і місце слухання справи сповіщені належним чином, причини неявки суду не сповістили.

Суд вислухав сторони, вивчив матеріали по справі і встановив наступне:

19 березня 2008 року ЗАТ КБ „ПриватБанк” (нині ПАТ КБ «ПриватБанк») і ОСОБА_2 уклали кредитний договір № 139 МБА, за умовами якого ОСОБА_2 надавався кредит у сумі 36800 доларів США для придбання транспортного засобу марки IVEKO EUROSTAR 440E43 . Відповідно до п.п.1.3, 2.2.3. договору і додатку №1 до кредитного договору ОСОБА_2 зобов»язався у термін до 19 березня 2013 року у порядку та строки, передбачені умовами договору, повернути суму кредиту та сплачувати щомісяця відсотки за користування кредитом у розмірі 16% річних. У якості забезпечення позичальником зобов»язань за кредитним договором 19 березня 2008 року Банк уклав договори поруки з ОСОБА_3 (договір №139 МБАР) і з ОСОБА_5 (договір №139 МБАРІ), за умовами яких ОСОБА_3 і ОСОБА_5 поручились за належне виконання ОСОБА_2 обов»язків за кредитним договором у повному обсязі. 20 березня 2008 року банк виконав свої зобов»язання за договором кредиту і видав готівку позичальнику через касу банку шляхом оформлення ордера-розпорядження. До січня місяці 2009 року Позичальник виконував свої обов»язки за договором кредиту за встановленим графіком повертав суму кредиту і сплачував щомісяця відсотки за користування кредитом. З січня місяця 2009 року ОСОБА_2 не повертає кредит і не сплачує відсотки за користування кредитом. У травні місяці 2009 року Банк звернувся до суду з позовом про стягнення з позичальника суми боргу за договором кредиту, суми відсотків за користування кредитом, пені . Умовами Договору кредиту передбачена відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору кредиту. Так, у разі порушення Позичальником вимог п.п. 1.3, 2.2.3. договору Позичальник зобов»язаний сплатити Банку збільшені відсотки за користування кредитом у розмірі 32% річних від суми залишку непогошаеної заборгованості за кредитом, а у разі прострочення Позичальником строку сплати відсотків та внесків по погашенню кредиту, визначенних у п.2.2.2. і п.2.2.3. договору та у додатку №1 до договору, Позичальник сплачує Банку пеню за кожен випадок порушення у розмірі 0,2% від суми простроченого платежу (п.6.1 договору).

Станом на 1.02.2011 року р. ОСОБА_2 не повернув банку 32980,48 дол.США основного кредиту, не сплатив відсотки у сумі 13139,62 дол.США за право користування кредитом, комісію 700 дол.США. Відповідач прострочив строки сплати кредиту і відсотків за користування кредитом , за що договором передбачена пеня у розмірі 4208,18 дол.США. Таким чином, з відповідача представник позивача просить стягнути на користь банку 51029,28 дол.США, що еквівалентно 405249,03 грн (за курсом НБУ 1 дол.США = 7,9415 грн).

Представник позивача у підтвердження своїх вимог посилався на такі докази: кредитний договір №139 МБА від 19 березня 2008 року,розрахунок за основним боргом, по відсотках, пені за вищеназваним договором кредиту, договори поруки, листи-претензії до відповідачів, направлені Банком 25.02.2009 року, ордер-розпорядження про надання кредиту.

Відповідач, визнаючи позов частково, стверджував наступне: 1.03.2010 року банк вилучив у нього автомобіль, на придбання якого він відповідач отримував кредит. ОСОБА_2 вважає, що банк повинен відрахувати з суми позову вартість автомобіля.

При вищевикладених обставинах суд вважає позов банку обґрунтованим і підлягаючим задоволенню з таких підстав: 19.03.2008 року сторони уклали кредитний договір на умовах повернення, строковості, платності, забезпеченості та цільового характеру використання грошових коштів у сумі 36800 дол.США, договір підлягає виконанню обома сторонами. Відповідно до вимог ст.554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов»язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, відсотків, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Надані суду позивачем розрахунки заборгованості за кредитним договором відповідають умовам договору і наданим матеріалам по справі.

Заочним рішенням Київського райсуду м.Одеси від 3.12.2009 року було звернуто стягнення заборгованості за кредитним договором на предмет застави автомобіль, і у ОСОБА_2 вилучено заставне майно. На сьогодні зазначений автомобіль Банк заявив до продажу. Представник Банку пояснив, що після укладання договору купівлі-продажу автомобіля, отримана від продажу грошова сума буде відрахована від суми позову по даній справі. Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. У даному випадку це державне мито у сумі 1700 грн і витрати на технічне забезпечення судового процесу у сумі 250 грн.

Правовідносини, які виникли між сторонами з приводу виконання умов договору кредиту та відповідальності за невиконання договору, регулюються нормами ст.ст.525,526, 530,549,554,624,651,1046-1050, 1054 ЦК України.

Керуючись ст.213,214,215 ЦПК України, суд

Вирішив

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк” задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний НОМЕР_2), ОСОБА_3 (АДРЕСА_3, ідентифікаційний № НОМЕР_1) та ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2 ідентифікаційний НОМЕР_3) солідарно на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»(м.Дніпропетровськ 49094, вул.Набережна Перемоги,50 МФО305299, код ЄДРПОУ 14360570, п\рах 29092829003111) 405249 грн 03 коп ( чотириста п»ять тисяч двісті сорок дев»ять грн.), де борг за тілом кредиту 261914,48 грн, борг за відсотками 104348 грн 29 коп, по комісії 5559,05 грн, пеня 33427,2 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк»судові витрати у сумі 1950 грн .

Рішення може бути оскаржено в Одеський апеляційний суд через Київський райсуд м.Одеси протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя : Калашнікова О. І.