Рішення № 21022843, 23.01.2012, Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 2-2347/2011

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2012 року Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Козака А.В., при секретарі Нікітенковій М.М., без участі сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави, -

ВСТАНОВИВ:

публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк»(надалі банк) звернулось до суду 04.08.2011 року із позовом, в якому зазначило, що відповідно до укладеного кредитно-заставного договору № KRНОАN02000007 від 14.03.2006 року (надалі-договір) ОСОБА_1 (надалі відповідач) отримав кредит у розмірі 64073,91 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14,76% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 13.03.2013 року.

У звязку з порушенням зобовязань за кредитним договором, у відповідача утворилась заборгованість, через що банк звернувся до суду за захистом своїх прав.

В судове засідання представник позивача Бібленко Ю.Г. не зявилась, про час і місце його проведення була повідомлена судом належним чином, надала суду заяву, в якій зазначила, що підтримує позовні вимоги з підстав викладених у ньому, просить суд розглянути справу без її участі та винести у справі заочне рішення.

Відповідач на судове засідання не зявився, про час і місце його проведення був повідомлений належним чином, , однак не подав до суду письмових заперечень проти позову та посилань на докази, якими вони обґрунтовуються, причину неявки суду не повідомив.

Суд, приймаючи до уваги вимоги ч.1 ст.157 ЦПК України, зі згоди представника позивача ухвалює рішення про заочний розгляд справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів.

Оскільки судове засідання проводиться без участі сторін, на підставі наявних у справі доказів, суд вважає, що його можливо провести без фіксування технічними засобами, що буде відповідати вимогам ст.197 ЦПК України.

Дослідивши докази наявні у справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

У судовому засіданні встановлено, що між банком та відповідачем було укладено кредитно-заставний договір № KRНОАN02000007 від 14.03.2006 року, за умовами якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 64073,91 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14,76% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 13.03.2013 року (а.с.9-10).

Через те, що відповідач не належним чином виконував взяті на себе зобовязання за договором, у нього станом на 01.07.2011 року утворилась заборгованість у розмірі 80325,36 грн., яка складається з: 39339,62 грн. заборгованості за кредитом; 25381,45 грн. заборгованості за відсотками за користування кредитом; 2530,08 грн. заборгованості по комісії за користуванням кредитом; 13074,21 грн. - пені за несвоєчасність виконання зобовязань за договором.

В забезпечення виконання зобовязань за договором, між банком і відповідачем 14.03.2006 року було укладено договір застави рухомого майна (надалі - договір застави), згідно з яким відповідач надав в заставу автомобіль ДЕУ, модель Нексія, рік випуску: 2005, тип ТЗ: легковий седан, № кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_3, що належить на праві власності ОСОБА_1 (50000, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) (а.с.11-12).

Договором застави передбачено, що у випадку порушення заставодавцем зобовязань за кредитним договором, або за договором застави, заставодавець зобовязаний передати предмет застави заставодержателю в заклад. В порушення вищезазначених вимог закону та умов договору, відповідач зобовязання за кредитним договором не виконує, предмет застави в заклад банку не передав.

Відповідно до ст.ст.526,527,520 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином, у встановлений строк та відповідно до умов договору та вимог Закону.

Згідно ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Ч.2 ст.1050 цього ж Кодексу передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати відсотків, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу.

В зв'язку з порушенням з боку боржника взятих на себе зобовязань, настали правові наслідки, встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного судочинства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст.610 ЦК України зобов'язання вважається порушеним у випадку або повного його невиконання або неналежного виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ст.625 того ж Кодексу божник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, а згідно зі ст.629 цього ж Кодексу договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст.19 Закону України «Про заставу», за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобовязання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано (ч.1 ст.20 Закону України «Про заставу»). Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом, або договором застави (ч.6 ст.20 Закону України «Про заставу»).

Відповідно до договору застави, звернення стягнення та реалізація предмету застави здійснюється відповідно до чинного законодавства та цього договору, у тому числі шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю з правом укладання заставодержателем договору купівлі-продажу предмету застави від імені заставодавця.

Приймаючи до уваги, що банком заявлено позов саме з підстав, вказаних у попередньому абзаці, цілком очевидно, що виконання рішення суду стосовно звернення стягнення на предмет застави шляхом надання права безпосереднього продажу конкретному покупцю неможливо без фактичного знаходження предмету застави у володінні банку.

Відповідно до ст.16 ЦК України, одним із способів захисту судом цивільних прав та інтересів є примусове виконання зобов'язання в натурі. Примусове виконання зобовязання в натурі - це спосіб захисту, який випливає з загального принципу повного і належного виконання зобовязання та полягає в зобовязанні здійснити дію, або утриматися від її здійснення, незалежно від застосування до боржника інших заходів впливу.

З огляду на те, що законом та умовами договору передбачено обовязок відповідача передати предмет застави в заклад заставодержателя, вимоги банку щодо зобовязання відповідача виконати зобовязання в натурі є законними і обґрунтованими.

Окрім цього, відповідно до ч.2 ст.28 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», якщо протягом 30 днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження зобовязання боржника, виконання якого забезпечене обтяженням, залишається невиконаним і в разі, якщо предмет забезпечувального обтяження знаходиться у володінні боржника, останній зобовязаний на вимогу обтяжувача негайно передати предмет обтяження у володіння обтяжувача (заклад). Аналогічна умова міститься і в договорі застави.

Відповідно до ст.25 цього ж Закону у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет застави в рішенні суду зазначаються спосіб реалізації предмета застави ... із застосуванням однієї із процедур, передбачених ст.26 цього Закону, яка передбачає і продаж предмета застави шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем.

У відповідності до ст.590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду.

Згідно із ч.1 ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Отже, відповідно до вимог ст.88 ЦПК України та Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 року № 7-93 (із змінами і доповненнями) «Про державне мито»та постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ та їх розмірів»від 21.12.05 № 1258 (із змінами і доповненнями) з відповідача на користь позивача належить стягнути судові витрати у розмірі 923,25 грн., які складаються з судового збору у розмірі 803,25 грн. (а.с.1) та витрат повязаних з інформаційно-технічним забезпеченням розгляду цивільної справи у розмірі 120 грн. (а.с.1).

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.16,526,590,610,625,1048,1050,1054 ЦК України, ст.ст.19-20 Закону України «Про заставу», ст.ст.25-26,28 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»ст.ст.10,60,88,157,197,208-210,212-215,218,224-227 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

позов публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»задовольнити.

Передати в заклад (володіння) ПАТ КБ “Приватбанк” (49094, м. Дніпропетровськ, вулиця Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) шляхом вилучення предмету застави, а саме автомобіль ДЕУ, модель Нексія, рік випуску: 2005, тип ТЗ: легковий седан, № кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_3, що належить на праві власності ОСОБА_1 (50000, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1).

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № KRНОАN02000007 від 14.03.2006 року в сумі 80325,36 грн.: звернути стягнення на предмет застави: автомобіль ДЕУ, модель Нексія, рік випуску: 2005, тип ТЗ: легковий седан, № кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_3, що належить на праві власності ОСОБА_1 (50000, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1), шляхом продажу вказаного автомобіля публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк»(49094, м. Дніпропетровськ, вулиця Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАЇ України, а також наданням ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»судові витрати у розмірі 923,25 грн. (на рахунок № 64993919400001).

Відповідачу, який не зявився на судове засідання, направляється рекомендованим листом із повідомленням копія заочного рішення не пізніше трьох днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: суддяКозак А.В.

Суддя:А. В. Козак