Рішення № 21018720, 26.09.2011, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2011 року

справа № 5020-1259/2011

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю “БАД-АЛТАЙ”

(пр-т. Ілліча, 91, м. Донецьк, 83003),

до відповідача –Публічного акціонерного товариства “Фармація”

(вул. М.Музики, 52 А, м. Севастополь, 99007)

про стягнення 11 136,43 грн.

суддя Кравченко В.Є.

представника позивача – не з’явився,

представник відповідача –не з’явився,

суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю “БАД-АЛТАЙ” звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до публічного акціонерного товариства “Фармація” про стягнення простроченої заборгованості, штрафних санкцій у розмірі 11 136,43 грн, у тому числі 6900,00 грн. основного боргу, 1851,54 грн. пені 2 023,42 грн. інфляційних витрат та 3% річних у розмірі 361,47 грн.

Позивач явку свого представника у судове засідання 26.09.2011 не забезпечив, повідомлявся у встановленому законом порядку, надіслав на адресу суду клопотання № 2201 від 19.09.2011 про розгляд справи за відсутності його представника, вказавши що позовні вимоги підтримує повністю.

Представник публічного акціонерного товариства “Фармація” 26.09.2011, у порядку статей 22, 59 Господарського процесуального кодексу України, через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву, у якому визнав заявлений позов в частині стягнення основного боргу та вказав на те, що позивачем невірно здійснений розрахунок пені, 3% річних та індексу інфляції, без врахування умови п. 5.6. договору щодо зарахування сум, які надходять у рахунок погашення заборгованості. Відповідачем також надано суду контррозрахунок вищевказаних нарахувань, залишена заява про можливість розгляду справи за його відсутністю.

Відповідно до частини другої статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони, серед іншого, мають право на участь в засіданнях господарського суду.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи наявні у справі матеріали, які визнані судом достатніми для надання оцінки спірним право відношенням, суд визнав можливим допустити розгляд справи за відсутністю представників сторін.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

09 липня 2010 року між товариством з обмеженою відповідальністю “БАД-АЛТАЙ” (продавець) та публічним акціонерним товариством “Фармація” (покупець) був укладений договір купівлі-продажу № 40п/331, відповідно до предмету якого продавець зобов’язувався протягом дії цього договору передавати у власність покупця дієтичні добавки до раціону харчування та косметичні засоби в асортименті, далі іменовані «товар», а покупець –приймати вищевказаний товар і своєчасно оплачувати його на умовах, передбачених цим договором (пункт 1.1 договору) /а.с.12-16/.

Пунктом 5.1. договору встановлено, що ціна одиниці виміру й загальна вартість переданого товару (партії товару) визначається в накладних документах продавця.

Продаж товару здійснюється за цінами, вказаними в накладній на кожну партію товару, відповідно до діючих на момент оформлення накладної прас-листів продавця, в національній валюті України (п. 5.2. договору).

За умовами пункту 5.3. договору покупець здійснює оплату за переданий товар шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця, зазначений у даному договорі.

Пунктом 5.4 договору передбачено, що оплата за кожною накладною здійснюється протягом 45 (сорока п’яти) календарних днів з моменту отримання товару покупцем, якщо товар було поставлено покупцю без попередньої оплати.

Моментом отримання товару за певною накладною вважається дата зазначеної накладної, якщо покупцем не була проставлена інша дата на обох примірниках накладної у випадку отримання товару із затримкою або в інших випадках, коли дата накладної та дата отримання товару не співпадають. При цьому, фактична дата отримання товару обов’язково проставляється покупцем на обох примірниках –своєму й продавця, в іншому випадку, у тому числі, коли така дата відсутня на обох примірниках, моментом отримання товару вважається дата відповідної накладної (п. 5.5. договору).

Розрахунок за поставлений товар вважається здійсненим покупцем після надходження в повному обсязі коштів на розрахунковий рахунок продавця. В тому випадку, якщо покупець повинен оплатити товар, поставлений по двох і більше накладних, то грошові суми, які продавець отримує від покупця за даним договором, покривають заборгованість покупця за накладними в порядку черговості: від найдавнішої дати накладної до найближчої (п. 5.6. договору).

Відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання своїх зобов’язань за даним договором встановлена у розділі 9 договору, з урахуванням протоколу узгодження розбіжностей до цього договору (а.с. 17), згідно з вимогами чинного законодавства у вигляді сплати пені, з урахуванням подвійної ставки Національного банку України від суми заборгованості.

Згідно умов розділу 12 Договір є чинним на час розгляду справи.

Судом встановлено, що на виконання умов вказаного договору, товариство з обмеженою відповідальністю “БАД-АЛТАЙ” поставило публічному акціонерному товариству “Фармація” товар на загальну суму –21 060,93 грн, що підтверджується видатковими накладними:

№ БА-0009207 від 23.07.2010 –на суму 14102,38 грн. /а.с.28-31/;

№ БА-0009816 від 09.08.2010 –на суму 6958,79 грн /а.с.34-35/.

Відповідач отримав товар за вказаними видатковими накладними, що підтверджується підписом представника публічного акціонерного товариства “Фармація” у зазначених накладних.

У свою чергу публічним акціонерним товариством “Фармація” був прийнятий товар, однак оплата за нього була здійснена частково на суму –11860,93 грн. за накладною № БА-0009207 та 800,00 грн. - за накладною № БА-0009816, згідно з банківськими виписками /а.с.-36-68/.

Підставою звернення до суду з цим позовом є обставини несплати публічним акціонерним товариством “Фармація” за спливом встановленого у п. 5.4 договору строку решти поставленого товару. Станом на 25.07.2011 спірна сума заборгованості відповідача склала суму –6900,00 грн. Також позивач, посилаючись на статті 549-552, 612, 625 Цивільного кодексу України, порушення з боку покупця грошового зобов’язання, просить стягнути 1851,54 грн. пені 2 023,42 грн. інфляційних нарахувань та 3% річних у розмірі 361,47 грн.

Оцінюючи наявні у матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи визнання позову відповідачем у відзиві в частині основної суми заборгованості , суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

До спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Відповідно до частин першої та другої статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставою виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За своєю правовою природою договір № 40п/331 від 09.07.2010 є договором поставки.

Зобов'язання, що виникають на підставі договору поставки є господарськими зобов'язаннями, до яких застосовуються положення статей 264-271 Господарського кодексу України та положення глави 54 Цивільного кодексу України.

На вимогу статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

До договору поставки, згідно з частиною другою статті 712 Цивільного кодексу України, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За приписами частини першої статті 265 Господарського кодексу України та частини першої статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини першої статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В силу вимог статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що відповідач припустився порушення умов договору стосовно повного та своєчасного внесення плати за договором.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 Цивільного кодексу України.

У статтях 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Аналізуючи сукупність встановлених обставин, судом встановлений факт порушення відповідачем зобов’язання щодо повної та своєчасної оплати одержаного товару за договором № 40п/331 від 09.07.2010 у погодженому сторонами асортименті, на загальну суму 6900,00 грн.

Обраний позивачем спосіб захисту відповідає статтям 16 Цивільного кодексу України та 20 Господарського кодексу України, вимоги позову знайшли своє підтвердження та підлягають задоволенню в силу вищенаведених норм чинного законодавства та умов договору поставки.

Відповідачем у відзиві повністю визнана спірна сума основної заборгованості, що не суперечить законодавству та не порушує права та охоронювані законом інтереси інших осіб, та, відповідно до частини п’ятої статті 78 Цивільного процесуального кодексу України, є підставою для задоволення позову в цієї частині.

Також суд знаходить підстави для застосування до відповідача правових наслідків за порушення відповідачем виконання свого зобов’язання у вигляді стягнення пені, інфляційних нарахувань та 3% річних, ці вимоги узгоджуються з приписами статей 20, 216, 217 Господарського кодексу України, статей 610, 611, 625 ЦК України, ст. ст. 3-4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”.

Згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотка річних від простроченої суми боргу, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

У відповідності з частиною шостою ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Проте, позивачем при здійсненні розрахунку пені не враховано вищевказане положення закону та не обмежено період нарахування шестимісячним строком за накладною № БА-0009207 від 23.07.2010 пеня має бути нарахована за період з 07.09.10 по 07.03.11 та за накладною № БА-0009816 від 09.08.2010 –за період з 24.09.10 по 24.03.11.

З урахуванням викладеного, судом здійснений наступний розрахунок пені.

За накладною № БА-0009207 від 23.07.2010:

Сума боргу, грн.

Період прострочення

Кількість днів прострочення

Сума пені, грн.

14102,38

07.09.10-13.09.10

7

41,92

13602,38

14.09.10-28.09.10

15

86,65

12602,38

29.09.10-05.10.10

7

37,46

12102,38

06.10.10-12.01.11

99

508,80

11602,38

13.01.11-25.01.11

13

64,05

11102,38

26.01.11-24.02.11

30

141,44

10602,38

25.02.11-07.03.11

11

49,53

Всього:

929,85

За накладною № БА-0009816 від 09.08.2010:

Сума боргу, грн.

Період прострочення

Кількість днів прострочення

Сума пені, грн.

5158,55

24.09.10-08.03.11

166

363,64

4658,55

09.03.11-24.03.11

16

31,65

Всього:

395,29

Таким чином стягненню з відповідача підлягає пеня у загальному розмірі 1325,14 грн. згідно вищенаведених розрахунків, а в частині стягнення решти 526,40 грн. пені суд відмовляє.

Наданий відповідачем контррозрахунок судом до уваги не приймається, оскільки відповідачем не враховано наступного.

Умовами договору (п. 5.4, 5.5., 5.6.) передбачений обов’язок покупця здійснити оплату товару протягом 45 календарних днів з моменту отримання товару, при цьому моментом отримання товару є дата накладної, якщо інша дата не зазначена на обох примірниках накладної.

Судом встановлено, що вищевказані накладні не містять жодних інших окрім вихідних дат, у зв'язку з чим, на виконання умов договору, датою отримання товару має вважатись дата накладної –23.07.2010 та 09.08.2010, відповідно.

Стосовно ж здійснених відповідачем часткових оплат товару, то вказані грошові кошти зараховано відповідачем саме за тими накладними, які були зазначені покупцем у призначенні платежу.

Також, позивачем нараховано відповідачу 2 023,42 грн. інфляційних витрат та 3% річних у розмірі 361,47 грн. Проте, при перевірки цих розрахунків, позивачем допущено арифметичні помилки та не враховано рекомендацій, які містяться у листі Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997, у зв’язку з чим судом здійснений перерахунок цих сум наступним чином.

За накладною № БА-0009207 від 23.07.2010:

1). 13602,38 х 102,9%-13602,38 = 394,47, де:

13602,38 грн. –сума боргу відповідача;

102,9% - індекс інфляції за вересень 2010 року;

394,47 грн. –сума інфляційних нарахувань на борг,

2). 12102,38 х 101,6%-12102,38= 193,64, де:

101,6% - середній індекс інфляції за жовтень-грудень 2010 року,

3). 11102,38 х 100,9% - 11102,38 = 99,92, де:

100,9% - індекс інфляції за лютий 2011 року,

4). 6902,38 х 101,3% - 6902,38 = 89,73, де:

101,3% - індекс інфляції за квітень 2011 року,

Всього: 777,76 грн.

За накладною № БА-0009816 від 09.08.2010:

1). 5158,55 х 103,54% - 5158,55 = 182,61, де:

103,54% - середній індекс інфляції за жовтень 2010 року - лютий 2011 року,

2). 4658,55 х 103,95% - 4658,55 = 184,01, де:

103,95% - середній індекс інфляції за березень-червень 2011 року,

Всього: 366,62 грн.

Таким чином, стягненню з відповідача підлягає 1144,38 грн. інфляційних витрат, а в решті вимог про стягнення з відповідача 879,04 грн. інфляційних витрат суд відмовляє.

Задовольняючи частково вимоги про стягнення 3 % річних у розмірі 365,36 грн., та відмовляючи в решті вимог про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 3,89 грн. суд виходив з наступного розрахунку.

За накладною № БА-0009207 від 23.07.2010:

Сума боргу, грн.

Період прострочення

Кількість днів прострочення

Сума 3% річних, грн.

14102,38

07.09.10-13.09.10

7

8,11

13602,38

14.09.10-28.09.10

15

16,77

12602,38

29.09.10-05.10.10

7

7,25

12102,38

06.10.10-12.01.11

99

98,48

11602,38

13.01.11-25.01.11

13

12,4

11102,38

26.01.11-24.02.11

30

27,38

10602,38

25.02.11-09.03.11

11

11,33

10302,38

10.03.11

1

0,85

10002,38

11.03.11-14.03.11

4

3,29

9702,38

15.03.11-21.03.11

7

5,58

9202,38

22.03.11

1

0,76

8902,38

23.03.11-27.03.11

4

2,93

8402,38

28.03.11-10.04.11

14

9,67

7902,38

11.04.11-12.04.11

2

1,30

6902,38

13.04.11-04.05.11

22

12,48

6341,45

05.05.11-10.05.11

6

3,13

5841,45

11.05.11-12.05.11

2

0,96

5341,45

13.05.11-15.05.11

3

1,32

4841,45

16.05.11

1

0,40

4541,45

17.05.11-22.05.11

6

2,24

4241,45

23.05.11-24.05.11

2

0,70

3941,45

25.05.11-30.05.11

6

1,94

3641,45

31.05.11-05.06.11

6

1,80

3341,45

06.06.11-09.06.11

4

1,10

3041,45

10.06.11-13.06.11

4

1,00

2841,45

14.06.11-22.06.11

9

2,10

2641,45

23.06.11-28.06.11

6

1,30

2441,45

29.06.11-11.07.11

13

2,61

2241,45

12.07.11-25.07.11

14

2,58

Всього:

241,76

За накладною № БА-0009816 від 09.08.2010:

Сума боргу, грн.

Період прострочення

Кількість днів прострочення

Сума 3% річних, грн.

5158,55

24.09.10-08.03.11

166

70,38

4658,55

09.03.11-24.03.11

16

53,22

Всього:

123,60

Враховуючі вищевикладені обставини, позов підлягає задоволенню частково, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 6900,00 грн. основного боргу, 1325,14 грн. пені, 1144,38 грн. інфляційних витрат та 3% річних у розмірі 365,36 грн, разом -9734,88 грн.

Витрати на державне мито та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито у розмірі 102,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 206,30 грн.

З оглядом наведеного, керуючись статтями 49, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства “Фармація” (99007, м. Севастополь, вул. М. Музики, 52 А, ідентифікаційний код 16515077, р/р 2600200015733 в СФ ВАТ Укрексімбанк, МФО 384986, або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “БАД-Алтай»” (юридична адреса: проспект Ілліча, 91, м. Донецьк, 83003, код ЄДРПОУ 32011411, р/р 26009342 у ДФ АБ „Укргазбанк”, МФО 335894 або на інші рахунки) 9734,88 грн. заборгованості ( дев’ять тисяч сімсот тридцять чотири грн.. 88 коп.). з яких 6900,00 грн.- сума основного боргу, 1325,14 грн .- сума пені, 1144,38 грн. –сума інфляційних витрат та 365,36 грн. –сума 3% річних, а також витрати по сплаті державного мита в розмірі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 206,30 грн.

3. В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.Є. Кравченко

Рішення оформлено і підписано, в порядку

статті 84 Господарського процесуального

кодексу України 26.09.11