Рішення № 21018411, 09.08.2011, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

09 серпня 2011 року справа № 5020-1121/2011 Господарський суд міста Севастополя, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі господарську справу за позовом прокурора Гагарінського району міста Севастополя (99014, місто Севастополь, вул. П. Корчагіна, 16) в інтересах держави в особі

Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України (99011, місто Севастополь, вул. Леніна, 48),

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма “Сервіс-Стройдом”

(99003, місто Севастополь, вул. Комуністична 4 кв. 3-Б)

про стягнення заборгованості із сплати штрафної санкції та пені в сумі 17000,00 грн.

суддя Плієва Н.Г.

За участю:

прокурора Радулова А.Д., посвідчення № 684 від 09.03.2011

представника позивача ОСОБА_1, довіреність № 9/1129 від 04.07.2011

представник відповідача не зявився

Суть спору:

19.07.2011 прокурор Гагарінського району міста Севастополя в інтересах держави в особі Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі СМТВ АМКУ) звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма “Сервіс-Стройдом” (далі ТОВ „Фірма “Сервіс-Стройдом”) про стягнення заборгованості із сплати штрафної санкції у розмірі 8500,00 грн. та пені в сумі 8500,00 грн.

Позовні вимоги заявлено у звязку з несплатою ТОВ „Фірма “Сервіс-Стройдом” штрафу, накладеного рішенням Адміністративної колегії СМТВ АМКУ №27/03-11-РШ від 26.01.2011 у справі №27/39-10 (далі Рішення) у двомісячний строк з дня одержання зазначеного рішення Відповідачем, та на підставі статті 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції” №2210-III від 11.01.2001, якою встановлений порядок виконання рішень органів Антимонопольного комітету України.

У зв'язку з несвоєчасною сплатою штрафу відповідачем, позивач на підставі частини пятої статті 56 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" №3659-XII від 26.11.1993 нарахував пеню в сумі 8500,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Севастополя від 20.07.2011 порушено провадження у справі та справу призначено до розгляду на 04.08.2011.

Прокурор та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та місце судового розгляду повідомлен належним чином, про що свідчить поштове повідомлення прикладене до матеріалів справи.

Суд вважає заможливе розглянути справу у відсутності представника відповідача за наявними в ній доказами.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні прокурора, представника позивача, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, з'ясувавши всі обставини справи суд,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 121 Конституції України на прокуратуру покладається представництво інтересів громадян і держави в судах у випадках, передбачених законом.

Статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Однією з форм представництва є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Частина перша статті 2 Господарського процесуального кодексу України, в якій визначено підстави порушення справ у господарському суді, відносить до таких підстав позовні заяви прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Відповідно до положень частини третьої цієї статті прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, у позовній заяві самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

У рішенні Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року N 3-рп/99 визначено, що інтереси держави можуть збігатися повністю або частково з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст .2 Господарського процесуального кодексу України справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції.

Адміністративна колегія СМТВ АМКУ рішенням від 26.01.2011 №27/39-10 у справі №27/39-10 (далі Рішення) визнала, що ТОВ „Фірма “Сервіс-Стройдом” здійснило порушення, передбачене пунктом 14 статті 50 Закону України „Про захист економічної конкуренції” №2210-III від 11.01.2001, та наклала штраф в розмірі 8500,00 грн. (а.с. 18-19).

Зазначене рішення було надіслано на адресу відповідача 26.01.2011 за вих. № 8/155 та отримано ним 31.01.2011, про що свідчить копія поштового відправлення (а.с. 20, зв. бік а.с. 20).

Відповідно до частини першої статті 60 Закону України „Про захист економічної конкуренції”, заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення.

В порядку, передбаченому статтею 60 Закону України „Про захист економічної конкуренції” рішення Адміністративної колегії СМТВ АМКУ оскаржено відповідачем не було.

Причиною виникнення спору у даній справі зявилась несплата ТОВ „Фірма “Сервіс-Стройдом” штрафу за Рішенням, та пені за прострочення сплати цього штрафу.

При вирішенні спору суд керується положеннями Закону України „Про Антимонопольний комітет України” та чинного законодавства про захист економічної конкуренції.

Статтею 22 Закону України „Про Антимонопольний комітет України” встановлено, що розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом. Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.

Відповідно до частини другої статті 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції” рішення та розпорядження органів АМКУ, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання.

Порядок виконання рішень про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органів АМКУ, голів територіальних відділень АМКУ встановлено статтею 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції”, згідно з частиною першою якої рішення органів АМКУ, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

Відповідно до частини третьої статті 56 цього Закону, особа, на яку накладено штраф за рішенням органу АМКУ, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Частиною пятою статті 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції” встановлено, що за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу.

Відповідно до частини сьомої статті 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції”, у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи АМКУ стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення штрафу, накладеного Рішенням, в розмірі 8500,00 грн. та пені, нарахованої за період з 02.04.2011 по 30.06.2011 включно, в розмірі 8500,00 грн.

Суд, перевіривши розрахунок, наданий Позивачем, визнав його правильним та встановив, що розмір пені за один день прострочення сплати штрафу складає 127,50 грн. (8500,00 грн. х 0,015 = 127,50 грн.), а за період з 02.04.2011 по 30.06.2011 включно (90 днів) 11475,00 грн. (127,50 грн. х 90 = 11475,00 грн.).

Відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції»розмір пені не може перевищувати розмір штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного Комітету України.

А тому, оскільки розмір штрафу складає 8500,00 грн., розмір пені, що підлягає стягненню складає 8500,00 грн.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню, а саме стягненню з відповідача підлягають штраф в розмірі 8500,00 грн. та пеня в розмірі 8500,00 грн., всього 17000,00 грн.

Відповідно до розділу VI Господарського процесуального кодексу України судовими витратами є пов'язані з розглядом справи в господарському суді витрати, які складаються, у тому числі державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

За правилами статті 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача. Державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита.

Згідно з підпунктом „а” пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” із заяв майнового характеру ставка державного мита встановлюється у розмірі 1 відсотка від ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 №1258 „Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів” зі змінами і доповненнями, внесенимипостановами Кабінету Міністрів Українивід 15 листопада 2006 року №1596,від 13 квітня 2007 року №627, від 14 квітня 2009 року №361, від 24 червня 2009 року №658, від 5 серпня 2009 року №825, встановлено розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у господарських справах, що дорівнює 236,00 грн.

Таким чином, державне мито у розмірі 170,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 1, 3, 22, 25 Закону України „Про Антимонопольний комітет України”, статтями 56, 60, 62 Закону України „Про захист економічної конкуренції”, підпунктом „а” пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”, статтями 33-35, 49, 75, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з до Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма «Сервіс-Стройдом» (99003, місто Севастополь, вул. Комуністична 4 кв. 3-Б; ідентифікаційний код 24873276, р/р 26008254599001, ПАТ «ПриватБанк»м. Севастополь, МФО 324935) в дохід державного бюджету України (Державний бюджет Ленінського району, ідентифікаційний код 24035598, р/р 31110106700007 в ГУ ДКУ в місті Севастополі, МФО 824509, код бюджетної класифікації доходів 21081100) суму заборгованості в розмірі 17000, грн. (сімнадцять тисч грн. 00 коп.), з яких штраф 8500,00 грн. та пеня 8500,00 грн.

3.Стягнути до Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма «Сервіс-Стройдом» (99003, місто Севастополь, вул. Комуністична 4 кв. 3-Б; ідентифікаційний код 24873276, р/р 26008254599001, ПАТ «ПриватБанк»м. Севастополь, МФО 324935) в дохід державного бюджету України (Державний бюджет, Ленінський район міста Севастополя, р/р 31113095700007 в ГУ ДКУ у м. Севастополь, ідентифікаційний код 24035598, МФО 824509, код платежу 22090200) державне мито в розмірі 170,00 грн. (сто сімдесят грн. 00 коп.).

4.Стягнути до Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма «Сервіс-Стройдом» (99003, місто Севастополь, вул. Комуністична 4 кв. 3-Б; ідентифікаційний код 24873276, р/р 26008254599001, ПАТ «ПриватБанк»м. Севастополь, МФО 324935) в дохід державного бюджету України (Державний бюджет, Ленінський район міста Севастополя, р/р 31113095700007 в ГУ ДКУ у м. Севастополь, ідентифікаційний код 24035598, МФО 824509, код платежу 22090200) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.).

5.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Н.Г. Плієва

Рішення складено відповідно до вимог статті 84

Господарського процесуального кодексу України

та підписано 09.08.2011.