Рішення № 21018065, 16.01.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

Підлягає публікації в ЄДРСР

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" січня 2012 р.Справа № 20/17-4573-2011 За позовом: Фізичної особи-підприємція ОСОБА_1

до відповідача: Публічного акціонерного товариства „Агропромисловий плодоовочевий комбінат „Одеса”

про стягнення заборгованості у сумі 642180,00 грн.

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, згідно паспорту.

від відповідача: не з’явилися

СУТЬ СПОРУ: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства „Агропромисловий плодоовочевий комбінат „Одеса” (яке 12.04.2011р. змінило назву на Публічне акціонерне товариство „Агропромисловий плодоовочевий комбінат „Одеса”), в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 642180,00грн., з яких: 560000,00 грн. –сума основного боргу, 67 200,00 грн. –пеня, 9940,00 грн. –3% річних, 5040,00грн. –інфляційні, а також покласти на відповідача судові витрати.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що між ним та Відкритим акціонерним товариством „Агропромисловий плодоовочевий комбінат „Одеса” 28.12.2010р. був укладений договір позики (безпроцентної поворотної фінансової допомоги), згідно з яким позивач надав у власність відповідачу на умовах зворотного повернення грошові кошти у розмірі 560000,00 грн.

Відповідно до умов договору грошові кошти надаються відповідачу у безготівковій формі на строк 45 календарних днів з моменту отримання грошових коштів. Після спливу строку надання позики, на наступний день, позика повинна бути повернута.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 виконав всі взяті на себе зобов’язання згідно договору позики (безпроцентної поворотної фінансової допомоги) та передав грошові кошти ПАТ „Агропромисловий плодоовочевий комбінат „Одеса” у сумі 560000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями.

Однак, в порушення умов договору, ПАТ „Агропромисловий плодоовочевий комбінат „Одеса” не виконав взяті на себе зобов’язання щодо повернення у строк грошових коштів, що і зумовило звернення позивача до суду.

Ухвалою суду від 03.12.2011р. було порушено провадження у справі №20/17-4573-2011 із призначенням її до розгляду в судовому засіданні.

19.12.2011р. в судовому засіданні позивач надав суду клопотання про продовження строку розгляду справи на п’ятнадцять днів, яке було узгоджене з представником відповідача, для можливості врегулювати спір мировим шляхом.

Судом вказане клопотання було задоволено та ухвалою суду від 19.12.2011р., приймаючи до уваги невиконання частково відповідачем вимог ухвали суду від 03.11.2011 р. та необхідність витребування нових доказів по справі, строк розгляду справи було продовжено, а розгляд справи було відкладено на 16.01.2012р.

У судовому засіданні 16.01.2012р. позивач підтримав заявлений позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 16.01.2012р. не з’явився, відзив на позов не надав. Приймаючи до уваги, що відповідач про час та місце повідомлений належним чином (а.с.43,47), суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст.75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, надані під час судового розгляду, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.12.2010р. між сторонами був укладений договір позики (безпроцентної поворотної фінансової допомоги), згідно умов якого Позикодавець ФОП ОСОБА_1 передає у власність Позичальнику (ВАТ „Агропромисловий плодовоовочевий комбінат „Одеса”) грошові кошти у розмірі 560 000,00грн. (позика), а Позичальник зобов’язується повернути позику у визначений договором строк.

Відповідно до п. 3.1, 3.2 Позикодавець надає позику Позичальникові в день підписання сторонами цього договору. Позика передається у безготівковій формі платіжним дорученням шляхом перерахування відповідних грошових коштів на поточний рахунок Позичальника.

Як свідчать матеріали справи, а саме: платіжне доручення №106 від 28.12.2010р. на суму 200000,00 грн. (а.с.17), платіжне доручення №107 від 29.12.2010р. на суму 355000,00грн. (а.с.18) та платіжне доручення №7 від 08.02.2011р. на суму 5000,00грн. (а.с.19), позивач виконав взяті на себе зобов’язання належним чином, перерахувавши по вказаним платіжним дорученням на рахунок відповідача грошові кошті у розмірі 560000,00 грн.

Відповідно до п. 4.1 строк позики становить 45 календарних днів з моменту надання позики.

Однак, відповідач, незважаючи на неодноразові звернення позивача про повернення грошових коштів за договором позики (а.с.33-35), не виконав взяті на себе зобов’язання за договором від 28.12.2010р.

Так, статтею 1049 параграфа 1 вказаної глави ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позичкодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).

Згідно до ст. 193 ГК України, яка цілком кореспондується із ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Статтею 530 ЦК України обумовлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Будь-яких належних доказів, які б спростовували наявність вищевказаної заборгованості, відповідач, згідно приписів ст.ст. 33-34 ГПК України, суду не надав.

Враховуючи, що відповідач у передбачений договором строк не повернув суму позики, вимоги позивача про стягнення суми основного боргу у сумі 560000,00 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Аналізуючи позовні вимоги про стягнення пені, суд зазначає, що згідно до п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Як свідчать матеріали справи, пунктом 8.1. договору передбачено, що у випадку неналежного виконання зобов’язань за цим договором, сторони несуть відповідальність, визначену договором та чинним законодавством України.

Пунктом 8.2. договору передбачено, що у випадку прострочення повернення позики, Позикодавець вправі вимагати сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми позики за кожен день прострочення. Сплата пені не позбавляє від виконання зобов’язання по поверненню позики.

На підставі зазначеного, позивачем на суму заборгованості відповідача у розмірі 560000,00 грн., була нарахована пеня, яка становить за підрахунком позивача: - 67200,00грн.

Приймаючи до уваги, що при перевірці судом розрахунку позивача встановлена його помилковість в частині розміру подвійної облікової ставки, судом, з урахуванням вказаних положень закону та договору, за допомогою системи „Ліга-Закон” було зроблено власний розрахунок пені, яка складає: 43049,65 грн.

Розрахунок пені

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

555000.014.02.2011 - 13.08.20111817.7500 %0.042 %*42658.97

5000.028.03.2011 - 27.09.20111847.7500 %0.042 %*390.68

Щодо вимог позивача про сплату 3 % річних, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 625 Цивільного Кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний, сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначеної норми закону позивачем на суму заборгованості було нараховано 3% річних, які, згідно розрахунку позивача (а.с.9), перевіреного судом, становлять 9940,00 грн.

У зв'язку з помилковістю розрахунку позивача, судом за допомогою системи „Ліга-Закон” було зроблено власний розрахунок 3% річних.

Розрахунок процентів

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

560000.028.03.2011 - 31.10.20112183 %10033.97

Таким чином, загальна сума процентів за договором складає 10033.97 грн. Разом з тим, оскільки розмір заявлених процентів складає 9 940,00 грн., задоволенню підлягає заявлений розмір процентів.

Крім того, позивачем на суму заборгованості відповідача у розмірі 560000,00 грн., було також нараховано індекс інфляції, який, згідно розрахунку позивача (а.с.9), з яким погоджується суд, становить: - 5040,00 грн.

З урахуванням викладеного позовні вимоги Фізичної особи-підприємція ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Згідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та на ІТЗ судового процесу слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Агропромисловий плодоовочевий комбінат «Одеса» (65044, м. Одеса, Французький бульвар,22, код ЄДРПОУ 05573261) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (65125, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) основний борг в розмірі 560 000 /п’ятсот шістдесят тисяч/ грн., пеню в сумі 43049/сорок три тисячі сорок дев’ять/грн. 65 коп., 3% річних в сумі 9 940 /дев’ять тисяч дев’ятсот сорок/ грн., індекс інфляції у сумі 5040/п’ять тисяч сорок/грн., витрати по сплаті держмита в сумі 6180/шість тисяч сто вісімдесят/ грн. 03 коп. та витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 227/двісті двадцять сім/ грн. 10 коп.

3. В задоволенні решти позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Щавинська Ю.М.

Повне рішення складено 19.01.2012р.