Рішення № 21017268, 16.01.2012, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 121

РІШЕННЯ

Іменем України

16.01.2012Справа №5002-23/4483-2011 За позовом Спільного українсько-германського підприємства «Амтек ЛТД» (вул.Ушинського, буд. 2/46, Центральний район, м. Сімферополь, АР Крим, 95000; ідентифікаційний код 13776742)

До відповідача Приватного підприємства «Архітектурна майстерня «Новий проект» (вул. І. Франко, буд. 54, м. Керч, АР Крим, 98300; ідентифікаційний код 34406484)

про стягнення 73102,43 грн.

Суддя Доброрез І.О.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача ОСОБА_1, представник, довіреність № 406 від 12.10.2011 р.

Від відповідача не зявився.

Суть спору: Спільне українсько-германське підприємство «Амтек ЛТД» звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою про стягнення з Приватного підприємства «Архітектурна майстерня «Новий проект» грошових коштів у розмірі 73102,43 грн., що включають: 54000,00 грн. заборгованості, 6007,34 грн. пені, 5462,32 грн. збитків у вигляді оплачених штрафів, 7632,77 грн. збитків у вигляді оплачених процентів. Також, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати по оплаті державного мита в сумі 731,02 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням ПП «АМ «Новий проект» зобовязання зі сплати позивачу заборгованості, яка виникла на підставі договору уступки вимоги № 1 від 25.12.2009 р., акту звірки розрахунків від 25.12.2009 р. і акту звірки розрахунків № 3 від 01.01.2011 р. Разом з тим, позивачем заявлені до стягнення сума пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 01.01.2011 р. по 19.04.2011 р.; сума збитків сплачені штрафи за перевитрати електроенергії більш встановлених лімітів, які СП «Амтек ЛТД» підтверджує відповідними актами і платіжними документами; сума збитків сплачені проценти по кредитному договору № 1001/041/3010 від 29.11.2010 р.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Ковтун Л.О.) від 21.10.2011 р. позовну заяву прийнято до розгляду і порушено провадження у справі.

Розпорядженням керівника апарату суду № 122 від 07.12.2011 р. у звязку з тимчасовою непрацездатністю судді Ковтун Л.О., в провадженні якої перебувала справа №5002-1/4483-2011, з метою недопущення порушення строку її розгляду, призначено повторний автоматичний розподіл справи № 5002-1/4483-2011 (вхідний номер позову 5016-2011) відповідно до п.п. 3.1.11, 3.1.13 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та на підставі ст. 21 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до Протоколу розподілу справ автоматизованою системою документообігу господарського суду Автономної Республіки Крим від 08.12.2011 р. справа № 5002-1/4483-2011 розподілена автоматизованою системою документообігу на суддю господарського суду Автономної Республіки Крим Доброреза І.О.

Ухвалою суду від 09.12.2011 р. справу № 5002-1/4483-2011 прийнято до провадження судді Доброреза І.О. з привласненням їй нового номера 5002-23/4483-2011.

Представник позивача в судове засідання зявився, позов підтримав, надав доповнення до позовної заяви про стягнення заборгованості та збитків. Також представник позивача надав уточнений розрахунок пені, нарахованої відповідачу за невиконання зобовязань.

Приватне підприємство «Архітектурна майстерня «Новий проект» явку свого представника у судові засідання 22.12.2011р. та 16.01.2011р. не забезпечило, відзив на позовну заяву не надало, про час та місце слухання справи проінформоване належним чином рекомендованою кореспонденцією за адресою його місцезнаходження, проте 22.12.2011 р. до канцелярії суду директором відповідача надане клопотання про відкладення розгляду справи на більш пізніший строк у звязку із залученням нового представника та участі його в іншому судовому процесі в Окружному адміністративному суді Автономної Республіки Крим, що підтверджується копією повістки про виклик до суду в адміністративній справі № 2а-13512/11/0170/4.

Згідно статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України було надано можливість відповідачу захищати свої інтереси, але відповідач своїми правами не скористався.

Відповідно до абз. 3,4,6 п. 3.6 Розяснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України» №02-5/289 від 18.09.1997р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку незявлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. У разі незявлення відповідача за викликом господарського суду, суд має право відкласти розгляд справи (стаття 77 ГПК), вжити заходів, передбачених пунктом 5 статті 83 ГПК або статтею 90 ГПК, чи прийняти рішення за відсутності цього представника.

Суд вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, суд

Встановив :

25.07.2011 р. між Спільним українсько-германським підприємством «Амтек ЛТД» та Приватним підприємством «Архітектурна майстерня «Новий проект» був укладений договір №15-07/2011/1, згідно якому відповідач (Виконавець) зобов'язався у встановлений термін виконати для позивача (Замовника) роботи з реконструкції зовнішнього електропостачання дитячого кафе.

Згідно п.3.2 договору, відповідач зобов'язувався почати роботу з придбання необхідних матеріалів і монтажу кабельно-провідникової продукції з дня підписання договору, в рахунок вже наявного боргу перед позивачем в сумі 54 000,00 грн.

Вказаний борг, узгоджений сторонами, виник у відповідача перед позивачем раніше, на підставі договору поступки вимоги № 1 від 25.12.2009 р. та акту звірки розрахунків № 3 від 01.01.2011р., підписаних та скріплених печатками сторін.

При укладенні договору підряду на виконання робіт по реконструкції зовнішнього електропостачання стогони підписали календарний план виконання робіт відповідачем (Додаток № 2 до договору підряду).

Проте, відповідач план не виконував, до робіт не приступив, і кабельно-провідникову продукцію не купив.

Згідно п. 4.1.4. договору №15-07/2011/1 відповідач після закінчення робіт був зобов'язаний надати позивачеві повний комплект експлуатаційної документації на зовнішнє електропостачання кафе. Такий комплект обов'язково включає новий узгоджений ліміт споживання електроенергії.

В порушення умов договору відповідач, взяті на себе зобов'язання, щодо виконання робіт не виконав, у звязку із чим, за ним числиться заборгованість на суму 54 000,00 грн.

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засадами судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частина 1 ст. 14 ЦК України передбачає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконуватигосподарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено Договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач, в порушення своїх договірних зобовязань, роботу, обумовлену договором №15-07/2011/1 не виконав, грошові кошти у сумі 54000,00грн. не сплатив, у звязку із чим позовні вимоги у частині стягнення 54000,00грн. є обґрунтованими та вказана сума підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання), у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Пунктом 6.3 договору №15-07/2011/1 передбачена відповідальність відповідача за затримку виконання робіт у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який нараховується пеня, за кожен день прострочки виконання робіт від вартості робіт по договору.

Позивач у позовній заяві просив стягнути пеню у розмірі 6007,34 грн.

В судовому засіданні 16.01.2012р. позивач надав уточнений розрахунок пені на суму 1869,99грн. Вказана сума пені розрахована вірно та підлягає стягненню, а частині позовних вимог про стягнення 4137,35грн. пені суд у позові відмовляє.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача 5462,32 грн. збитків у вигляді оплачених штрафів за перевитрати електроенергії більш встановлених лімітів та 7632,77 грн. збитків у вигляді оплачених процентів по кредитному договору № 1001/041/3010 від 29.11.2010 р.

У цій частині позовних вимог суд у позові відмовляє на підставі наступного.

Відповідно до п. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За нормами ст.224 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

З аналізу викладених норм законодавства, суд доходить до висновку, що збитки являють собою встановлені законом наслідки порушення зобовязання, під яким, в свою чергу, на підставі ст.509 Цивільного кодексу України, розуміється правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Одночасно, основою для покладання відповідальності у вигляді відшкодування збитків є склад цивільного правопорушення, в який входять наступні елементи: протиправна поведінка, наявність збитків, причинний зв'язок між протиправною поведінкою і спричиненням збитків, вина. Відсутність хоч би одного елементу складу правопорушення виключає настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

Як випливає з позовної заяви, позивач обґрунтовує спричинення збитків тим, що відповідач не приступив до виконання обовязків за договором №15-07/2011/1, що призвело до перевитрати позивачем електроенергії зверх встановлених лімітів споживання та сплати штрафів за перевитрату електроенергії. Крім того, позивач посилається на укладений 29.11.2010р. між ним та Публічним акціонерним товариством «Чорноморський банк розвитку та реконструкції» кредитний договір №1001/041/3010, за яким позивач сплачував проценти.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Причому обовязковою умовою доказів є їх допустимість, під якою, згідно з ч. 2 ст. 34 ГПК України, розуміється, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що загальний характер допустимості доказів полягає в тому, що незалежно від категорії справ слід дотримуватися вимоги про отримання інформації з визначених законом засобів доказування з додержанням порядку збирання, подання і дослідження доказів.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили (ст. 43 ГПК України).

Суд вважає, що позивачем не доведено наявності причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача і спричиненням збитків.

Таким чином, що відсутнім є склад цивільного правопорушення, у звязку із чим суд частині позовних вимог про стягнення збитків у позові відмовляє.

Витрати на оплату судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам згідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 16.01.2012р. була оголошена тільки вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 23.01.2012р.

З огляду на викладене та керуючись ст. ст. 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного підприємства «Архітектурна майстерня «Новий проект» (вул. І. Франко, буд. 54, м. Керч, АР Крим, 98300; р/р 26009047993200 в АКІБ «Укрсиббанк», МФО 351005, ідентифікаційний код 34406484) на користь Спільного українсько-германського підприємства «Амтек ЛТД» (вул.Ушинського, буд. 2/46, Центральний район, м. Сімферополь, АР Крим, 95000; р/р 26009000130596 в ПАТ ЧБРР, МФО 384577, ідентифікаційний код 13776742) 54000,00 грн. заборгованості, 1869,99 грн. пені та 1078,77грн. судового збору.

3.В частині позовних вимог про стягнення 4137,35грн. пені, 5462,32 грн. збитків у вигляді оплачених штрафів, 7632,77 грн. збитків у вигляді оплачених процентів у позові відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримДоброрез І.О.