Рішення № 21017238, 18.01.2012, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 301

РІШЕННЯ

Іменем України

18.01.2012Справа №5002-16/4965-2011 за позовом Комунального підприємства «Семиколодезянський ринок» (98200, АР Крим, Ленінський район, смт. Леніне, вул. Енгельса, 11-А)

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_1)

про стягнення 1 728,00 грн.

Суддя ГС АР Крим М.О.Білоус

Представники:

Від позивача ОСОБА_5, довіреність б/н від 02.01.2012р.

Від відповідача не зявився

Обставини справи: Комунальне підприємство «Семиколодезянський ринок» звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, в якій просив суд стягнути з відповідача орендну плату за надання послуг у розмірі 1728,00 грн. Крім того, просить стягнути судові витрати.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на порушення відповідачем умов договору № 155 від 01.04.2010р. в частині сплати орендної плати у встановлений таким договором строк.

Відповідач явку представника жодного разу до судового засідання не забезпечив, відзиву та витребуваних судом документів не наддав, не зважаючи на те, що був повідомлений належним чином рекомендованою кореспонденцією за юридичною адресою.

11.01.2012р. від відповідача у справі надійшло клопотання про відкладання розгляду справи , у звязку з тим, що ним до теперішнього часу не отримані додатки до позовної заяви, зокрема, рішення Ленінської селищної ради № 175-16/2007 та №14-12/2007.

17.01.2012р. до господарського суду АР Крим надійшла телеграма, у який відповідач просить відкласти розгляд справи на підставі того, що позивачем не направлені додаткові документи.

Представник позивача заперечував проти задоволення вказаних клопотань відповідача та просив суд відмовити у задоволені заявлених клопотань, оскільки належним чином ці документи були спрямовані відповідачу під час розгляду справи.

Суд дослідивши матеріали справи, розглянувши вказані клопотання відповідача, суд не вбачає підстав для задоволення, так як стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобовязує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін це право, а не обовязок, справа може розглядатись без їх участі, якщо неявка цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Також, в матеріалах справи є описи вкладення до цінних листів, з яких вбачається, що на юридичну адресу відповідача направлені всі додатки до позовної заяви, зокрема, копії рішень Ленінської селищної ради. (а.с. 26,56)

Таким чином, посилання відповідача щодо неотримання відповідних додатків до позовної заяви є хибними та спростовується матеріалами справи.

При цьому, суд враховує, що відповідач неодноразово направляв аналогічні клопотання, які розглядалися судом та задовольнялися з метою дотримання процесуальних прав відповідача на судовий захист.

Відповідач також не був позбавлений права ознайомитись з матеріалами справи, відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи, сплив строків розгляду справи передбачених ст. 69 ГПК України, підстав для відкладення розгляду справи судом не вбачається.

Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 18.01.2012р. представник позивача заявлені вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити. При цьому, позивачем були надані повідомлення Виконуючого обовязки начальника Ленінського РВ ГУ МВД України в Криму та протокол виїмки бухгалтерських документів КП «Семиколодезянський ринок» від 05.01.2012р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, дослідивши представлені докази, суд

ВСТАНОВИВ :

01.04.2010р. між сторонами у справі Комунальним підприємством «Семиколодезянський ринок» та відповідачем у справі фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4, укладено договір оренди торгового місця та надання послуг №155 (а.с. 8-9, далі-договір).

За умовами договору, позивач (орендодавець) взяв на себе зобовязання передати у строкове платне користування відповідачу (орендарю) торгові місця № НОМЕР_1, №НОМЕР_2, площею 36 кв.м., що розташовані за адресою смт. Леніне, вул.. Енгельса,11а ( п.1.1. договору).

Згідно до п. 1.3 та п. 1.5 договору торгове місце облаштоване тимчасовою нестаціонарною будівлею та передається орендарю з метою розташування торгової точки для реалізації запчастин.

Пунктом 2.1 договору визначено, що право Орендаря на право користування торговим місцем настає одночасно с моменту підписання даного договору.

Як вбачається з договору, відповідач у справі - фізична особа-підприємець ОСОБА_4 підписав договір 11 травня 2010р.

Строк дії договору встановлений п. 6.1, згідно якого договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31 березня 2011р.

Пунктом 6.8. договору встановлено, якщо протягом одного місяця до спливу строку дії договору ні одна з сторін не заявила о його припиненні, то договір вважається продовженим та той же строк на тих же умовах.

У письмовому поясненні директора Комунального підприємства «Семиколодезянський ринок» Н.Г. Ромашової від 15.11.2011р.зазначено, що сторонами продовжений строк дії договору до 31.03.2012р. (а.с. 27).

Отже, суд дійшов висновку, що на момент розгляду спору договір продовжує діяти.

Відповідно п. 3.1. договору розмір плати є договірним та встановлюється 1,30 грн. за одне торгове місце в день (з ПДВ), а в цілому ( з урахуванням загальної орендуємої площі) 2*234 (468 грн.) на місяць та сплачується орендарем орендодавцю наперед не пізніше 2 числа кожного місяцю ( п. 3.6. договору).

Відповідно до п. 3.2. розмір оплати по договору може змінюватись Ринком (орендодавцем) по рішенню Ленінської селищної ради у разі зміни комунальних послуг (платежів), тарифів на енергоносії, законодавства про оподаткування, розміру плати на землю та т. п., корегується з урахуванням індексу інфляції. Такі зміни застосовуються з моменту повідомлення про це Орендатора та сплачується орендатором у послідуючому платежі. Засіб повідомлення Орендаря про зміни розміру плати по договору застосовується Орендодавцем самостійно (публікація у місцевій газеті, публічне повідомлення або письмове повідомлення Орендатора по вказаній у договорі адресі).

Рішенням 43 сесії 5 скликання Ленінської селищної ради № 135-43/2010 «Про внесення змін до рішення 23 сесії 5 скликання № 26-23/2008 «Про затвердження цін на надання послуг КП «Семиколодезянський ринок» з 01 серпня 2010р. затверджена вартість 1 погонного метру або 2 кв. м. торгової площі, згідно з наданої калькуляції у розмірі 1,60 грн.

У звязку з чим, з 1 серпня 2010р., враховуючи загальну площу, яку займає Фізична особа-підприємець ОСОБА_4, розмір плати склав 576,00грн. на місяць.

Про зміну розміру плати за орендуємі торгові місця орендатор був сповіщений шляхом вивіски публічного оголошення на інформаційному стенді, що розташований та території ринку вільного доступу, що відповідає положенням п. 3.2 договору. У підтвердження вказаних обставин позивачем надане відповідне оголошення (а.с.63).

Крім того, позивач у своїх письмових поясненнях вказує, що відповідач був сповіщений про зміну тарифу, оскільки сплачував до каси підприємства починаючи з 01.10.2010р. по 01.08.2011р. орендну плату виходячи із тарифу 576,00 грн. на місяць. (а.с. 62).

Проте, починаючи з 01.08.2011р. відповідач не здійснює оплату за оренду місць, при цьому, орендні місця в супереч п. 2.3. договору відповідачем не повернуті.

Як вбачається з матеріалів справи укладений сторонами договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобовязань, а саме майново-господарських зобовязань в силу ст. ст. 173, 174, ч. 1 ст. 175 ГК України.

Предметом спору у даній справі є виникнення у відповідача обовязку щодо своєчасного та повного внесення орендної плати та застосування до нього відповідальності, встановленої умовами договору та чинним законодавством України, за порушення відповідних зобовязань.

Згідно до ч.1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Так, в силу ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Отже, матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем обовязків щодо сплати орендної плати за договором №155 від 01.04.2010р.

В силу ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Однак, як встановлено під час розгляду даної справи, відповідач взяті на себе зобовязання щодо оплати орендної плати у строк та у розмірі, встановленому відповідним пунктом договору виконував не у повному обсязі, у звязку з чим станом на момент звернення до суду утворилась заборгованість у розмірі 1728,00 грн. за період з серпня по жовтень 2011р.

До прийняття рішення у даній справі відповідачем не надано доказів оплати відповідної заборгованості.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В силу ст. 629 ЦК України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

За таких обставин, вимоги позивача в частині стягнення заборгованості у розмірі 1728,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Посилання відповідача на про порушення кримінальної справи №12011032050453/5 по факту скоєння невстановленими особами Комунального підприємства «Семиколодезянський ринок» злочину, передбаченого ст. 190 ч.1 Кримінального кодексу України, судом не приймаються з наступних підстав.

Як зазначається у пункті 6 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 11.04.2005 року №01-8/344 „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів”, встановлені у постанові органу дізнання, слідчого, прокурора або закриття кримінальної справи факти на відміну від органів, про які йдеться в частині другій четвертій статті 35 Господарського процесуального кодексу України, - не є преюдиціальними. Відповідна постанова оцінюється господарським судом поряд з іншими доказами на загальних підставах за правилами статті 43 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, постанова органу дізнання не входить в перелік документів, що мають для суду преюдиціальне значення та сторони не звільняються від доведення обставин, на які посилаються в обґрунтування своїх аргументів або заперечень.

При цьому, суд також приймає до уваги, що відповідач не надав своїх обґрунтованих заперечень, що передбачає ст. 33 Господарського процесуального кодексу України та ухилявся від звірки взаємних розрахунків з позивачем.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

Разом з тим, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито ” сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю, зокрема, у випадку внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.

Згідно з п.13 Постанови Кабінету Міністрів України № 1258 від 21.12.2005 р. «Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів» такий самий порядок розповсюджується й на повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

За таких обставин, зайво сплачені позивачем витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 4,00 грн. підлягають поверненню Комунального підприємства «Семиколодезянський ринок» на підставі ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49,75,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, інші відомості у матеріалах справи відсутні) на користь Комунального підприємства «Семиколодезянський ринок» (98200, АР Крим, Ленінський район, смт. Леніне, вул. Енгельса, 11-А, ідентифікаційний номер 34243737, МФО 380805, р/р 26002704131302 в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») заборгованість в сумі 1728,00 грн., 102,00грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Повернути Комунальному підприємству «Семиколодезянський ринок» (98200, АР Крим, Ленінський район, смт. Леніне, вул. Енгельса, 11-А, ідентифікаційний номер 34243737 з Державного бюджету України з рахунку №31218259700002 в ГУ ДКУ в АРК (м. Сімферополь, МФО 824026, Ідентифікаційний код 34740405) зайво сплачені платіжним дорученням №801 від 31.10.2011р. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 4,00 грн.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримБілоус М.О.

Повний текс рішення складений та підписаний 23.01.2012р.