Ухвала суду № 21004802, 29.09.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2011 року м. КиївК-30246/10

К-30831/10

Вищий адміністративний суд України у складі:

суддівОстровича С.Е.

Маринчак Н.Є.

Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

Степашка О.І. провівши попередній розгляд справи за касаційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю «Восход»та Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 9 вересня 2010 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Восход»до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и л а :

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 8 червня 2010 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Восход»про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000291503/02849 від 20.01.2010 року та № 0000301503/02850 від 20.01.2010 року задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення №0000291503/02849 від 20.01.2010 року. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення №0000301503/02850 від 20.01.2010 року.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 9 вересня 2010 року скасовано постанову Донецького окружного адміністративного суду від 8 червня 2010 року та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Восход»до Державної податкової інспекції у м. Краматорську про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000291503/02849 від 20.01.2010 року та № 0000301503/02850 від 20.01.2010 року задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення №0000301503/02850 від 20.01.2010 року про визначення Товариству з обмеженою відповідальністю «Восход»податкового зобовязання по сплаті штрафних санкцій в сумі 15,78 грн. В решті позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Восход»судовий збір в розмірі 1,70 грн.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2010 року та залишити в силі постанову Донецького окружного адміністративного суду від 8 червня 2010 року.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2010 року та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги колегія суддів приходить до висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ у м. Краматорську проведена перевірка позивача з питання повноти та своєчасності розрахунків з бюджетом по орендній платі за період з 31.01.2008 року по 26.12.2008 року та своєчасності надання податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2008 рік.

Перевіркою встановлено порушення вимог: ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування»із змінами та доповненнями, вимоги ст. 14 та ст. 17 Закону України «Про оплату за землю»із змінами та доповненнями, а саме: товариством несвоєчасно сплачений залишок суми узгодженого податкового зобовязання по орендній платі за жовтень 2008 року по терміну сплати 01.12.2008 року та несвоєчасно надана податкова декларація з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за 2008 рік.

За результатами перевірки складено акт № 3329/15-3-31018243 від 21.12.2009 року, на підставі якого відповідачем прийняті оскаржувані податкові повідомлення - рішення № 0000291503/02849 від 20.01.2010 року та № 0000301503/02850 від 20.01.2010 року та застосовані до позивача штрафні (фінансові) санкції на суму 170 грн. та 15,78 грн. відповідно.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджує висновок судів попередніх інстанцій про незаконність податкового повідомлення-рішення № 0000301503/02850 з наступних підстав.

ТОВ «Восход»платіжним дорученням № 225 від 27.11.2008 року перерахував орендну плату за землю за жовтень 2008 року в сумі 32216,71 грн., вказавши в графі призначення платежу «Краматорськ Орендна плата за землю за жовтень 2008р. Без ПДВ».

Згідно довідки АКБ «Укрсоцбанк»від 28.04.2010 року № 07.2-007/67-636 платіжне доручення № 225 від 27.11.2008 прийнято банком в операційний день 27.11.2008 року та виконано (проведено) в операційний день 28.11.2008 року.

Термін сплати податкового зобовязання за жовтень 2008 року до 01.12.2008 року включно, тобто платіжне доручення отримане банком у встановлений законодавством термін.

Згідно платіжного доручення № 5161 від 20.06.2008 року ТОВ «Восход»перерахував штрафні санкції по орендній платі за землю в сумі 170,00 грн., вказавши в графі призначення платежу «Краматорськ штрафні санкції по орендній платі за землю. Без ПДВ».

Відповідно до письмових пояснень відповідача та облікової картки, у звязку з несвоєчасною сплатою позивачем суми податкового зобовязання по орендній платі за вересень 2008 року по терміну сплати 30.10.2008, згідно наданої підприємством декларації від 11.04.2008 № 18772 у розмірі 32216,74 грн. у автоматичному режимі нарахована пеня у сумі 327,82 грн. за несвоєчасне перерахування податку.

25.11.2008 Державною податкової інспекцією у звязку з несплатою позивачем пені разом із податковим боргом та не визначенням її окремо у платіжному документі, по особовому рахунку платника здійснено розподіл сплаченої суми ТОВ «Восход»платіжним дорученням № 214 від 25.11.2008 року на суму у розмірі 32046,71 грн., що спрямовується на погашення такого податкового боргу, та суму 170 грн., що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного боргу, про що позивачу було направлено повідомлення від 27.11.2008 року №105150020050379.

Відповідно до пп.7.1.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу.

З аналізу п.6 ст.7 Закону України від 20.05.99 N 679-XIV «Про Національний банк України», п.1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 N 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за N 377/89/76, випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику, а тому суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням вимог пп.16.5.2 п.16.5 ст.16 Закону слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним в ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.

Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який є спеціальним законом з питань оподаткування, установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого п.7.7 ст.7 Закону, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначеного платником податків. За таких обставин самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.

Підпунктом 16.5.1 п. 16.5 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»встановлено, що за порушення строків перерахування податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів, встановлених Законом України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні»банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, у розмірах, встановлених підпунктом 16.4.1 пункту 16.4 статті 16, та штрафні санкції, встановлені підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 цього Закону, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Законом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків, зборів (обов'язкових платежів) звільняється від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування таких платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Вірним є висновок судів попередніх інстанцій, оскільки неперерахування податку банком не є наслідком винних дій платника податку, то до нього не можуть бути застосовані штрафні санкції, пеня.

Відповідно абзацу другого підпункту 16.3.3 пункту 16.3 статті 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»встановлено, що якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), та надсилає такому платнику податків повідомлення, в якому міститься зазначена інформація.

Судами попередніх інстанцій вірно встановлено, що відповідачем не надано доказів того, що зазначені повідомлення про розподіл пені направлені або вручені позивачу у належний спосіб.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджує висновок судів попередніх інстанцій, що за відсутності з боку позивача порушень щодо своєчасного та у повному обсязі перерахування податкових зобовязань прийняте податкове повідомлення-рішення від 20.01.2010 року № 0000301503/02850 у сумі 15,78 грн. є протиправним.

Також, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з судом апеляційної інстанції про те, що суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку при вирішенні питання про протиправність прийнятого податкового повідомлення рішення № 0000291503/02849 від 20.01.2010 року за несвоєчасне надання податкової декларації з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності за 2008 рік з наступних підстав.

Згідно підпункту 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Відповідне порушення було скоєне позивачем, а податковим органом це порушення встановлено, отже податкове повідомлення-рішення було прийнято обґрунтовано.

Стосовно того, що податкове зобовязання добровільно сплаченого раніше, то зазначена обставина може впливати на виконання податкового зобовязання, але не на його виникнення.

Відповідно облікової картки позивача, наданої відповідачем, податкове зобовязання нараховане за вказаним податковим повідомленням-рішенням не обліковується за позивачем, оскільки погашене останнім. Тобто, сплата проведена раніше позивачем, зарахована в оплату такого податкового зобовязання.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що доводи позивача про вірогідність подвійного стягнення є необґрунтованими.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду апеляційної інстанції постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційних скарг висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ухвалила:

Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Восход»та Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області відхилити.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 9 вересня 2010 року залишити без змін.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя

С.Е. Острович

СуддіН.Є. Маринчак О.М. Нечитайло Н.Г. Пилипчук О.І. Степашко Суддя С.Е. Острович