Ухвала суду № 20996347, 23.11.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

23 листопада 2011 року м. КиївВ/9991/2912/11

Суддя Вищого адміністративного суду України Розваляєва Т. С., перевіривши заяву ОСОБА_1 про перегляд постанови Вищого адміністративного суду України від 07 липня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Служби безпеки України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про перерахунок пенсії,

встановив:

04 листопада 2011 року ОСОБА_1 звернувся з заявою про перегляд постанови Вищого адміністративного суду України від 07 липня 2011 року.

Відповідно до статті 2391 Кодексу адміністративного судочинства України (зі змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 07 липня 2010 року №2453-VІ «Про судоустрій і статус суддів»), заява про перегляд судових рішень подається до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України, який за змістом статей 2392 та 240 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряє відповідність заяви вимогам цього Кодексу та вирішує питання про допуск справи до провадження.

Як встановлено приписами частиною 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах подається з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Зазначеними приписами чітко визначено, що необхідною підставою для подання заяви є неоднакове застосування судом (судами) конкретних норм матеріального права, однак скаржником у поданій заяві не зазначено, які саме норми матеріального права неоднаково застосовані судом (судами) касаційної інстанції.

Крім того, відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини 1 статті 2391 Кодексу адміністративного судочинства України до заяви про перегляд судових рішень мають бути додані копії заяви відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі; копії судових рішень, про перегляд яких подано заяву; копії різних за змістом судових рішень, в яких має місце неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Однак, ОСОБА_1 до заяви таких документів не додано.

Також 01 листопада 2011 року набрав чинності Закон України «Про судовий збір», яким визначені правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до частини 2 статті 4 цього Закону ставки судового збору за подання заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України встановлюються в розмірі 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 70 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Оскаржувана постанова прийнята по спору немайнового характеру, за подання позовної заяви за яким на день набрання чинності Законом України «Про судовий збір»підлягає сплаті судовий збір в сумі 0,03 розміру мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Заявником сплачено судовий збір в сумі 14 грн. 78 коп., що не відповідає вимогам Закону України «Про судовий збір». При цьому судовий збір сплачено не за тими реквізитами.

Реквізити для зарахування судового збору:

Отримувач коштів: УДК у Печерському р-ні,

Рахунок отримувача: 31210255700007,

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) : 26077922.

Код банку отримувача: 820019,

Банк отримувача: ГУ ДКУ у м. Києві,

Код класифікації доходу бюджету: 22030005 «Судовий збір (Вищий адміністративний суд України, 075).

Символ звітності: 255.

Вказані порушення позбавляють Вищий адміністративний суд України можливості вирішити питання про допуск справи до провадження.

За таких обставин заяву слід залишити без руху, надавши скаржнику строк для усунення вказаних недоліків до 3 грудня 2011 року.

У разі невиконання вимог даної ухвали заяву буде повернуто скаржнику у відповідності до вимог частини 4 статті 2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 236 240 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

Встановити ОСОБА_1 строк до 3 грудня 2011 року для усунення недоліків.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Т. С. Розваляєва