Постанова № 20993145, 12.01.2012, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" січня 2012 р. Справа № 5021/1325/2011

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі:

головуючий суддя Сіверін В. І., суддя Терещенко О.І. , суддя Медуниця О.Є.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників сторін:

за участю представників:

позивача -ОСОБА_1, дов. б/н від 05.01.12 року

відповідача - ОСОБА_2, дов. №62 від 11.03.2011 року.

третьої особи - не з"явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 4999 С/1-18) на рішення господарського суду Сумської області від 13.10.2011 року у справі № 5021/1325/2011

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛеСтар", м. Суми,

третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Товариство з обмеженою відповідальністю "Music Trade", м. Київ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "УК.АЗ.-Дружба", м. Суми,

про визнання права власності та зобов"язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛеСтар" звернувся до господарського суду Сумської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "УК.АЗ.-Дружба", відповідача, про визнання права власності на чотири преси ПДВ-1 у комплекті з шафою управління, які знаходяться в жомосушильному цеху по вул. Заводській, 26 смт Жовтневе Білопільського району Сумської області, а також зобовязання відповідача передати вказане майно позивачеві.

Рішенням господарського суд Сумської області від 13.10.2011 року у справі № 5021/1325/2011 (суддя Коваленко О.В.) у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Позивач із вказаним рішенням не погодився, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального і процесуального права. Подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу. Просить скасувати оскаржуване ним рішення, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що відповідно до договору купівлі- продажу від 15.11.2010 року, укладеного між ТОВ "Musik Trade»та ТОВ «ЛеСтар», та з урахуванням положень статті 334 Цивільного кодексу України позивач - ТОВ «ЛеСтар»з 15.11.2010 року є власником спірного майна, однак вказане майно позивачеві передано не було через перебування цього майна у володінні ТОВ "УК.АЗ.-Дружба", яке придбало це майно в процесі процедури банкрутства відповідального зберігача майна - ТОВ "ЮВС" (за договором відповідального зберігання №15 від 01.10.2007 року, укладеним між ТОВ "ЮВС" та ТОВ "Musik Trade»), що є порушення вимог статей 16, 321, 386, 387 Цивільного кодексу України.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 25.11.2011 року апеляційну скаргу позивача було прийнято до провадження та призначено її до розгляду на 08.12.2011 року на 12:30 год.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 08.12.2011 року розгляд справи було відкладено на 21.12.2011 року на 11:00 год. у зв"язку із задоволенням клопотання відповідача про відкладення розгляду справи для надання йому можливості підготувати відзив на апеляційну скаргу.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 21.12.2011 року розгляд справи було відкладено на 11.01.2012 року у зв"язку із неявкою в судове засідання представників позивача та третьої особи.

Позивач у судових засіданнях 08.12.2011 року, 11.01.2012 року підтримав апеляційну скаргу.

Відповідач у судових засіданнях 21.12.2011 року та 11.01.2012 року проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає оскаржуване рішення законним та обгрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник третьої особи в судове засідання не з"явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце його проведення, про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення №6115824023941 про вручення йому копії ухвали, якою було призначено розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні, а штамп на зворотньому боці ухвали про відкладення розгляду справи від 08.12.2011 року про відправлення її копій сторонам та третій особі і є доказом належного повідомлення учасників спору про дату, час та місце судового засідання відповідно до пункту 3.5.2. Інструкції з діловодства в господарських судах України.

А тому колегія суддів розглядає апеляційну скаргу за відсутності представника третьої особи за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши усні пояснення представників позивача та відповідача, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, дослідивши обставини і матеріали справи, в тому числі наявні у ній докази, відповідність викладених в рішенні висновків цим обставинам і доказам, а також перевіривши додержання та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду першої інстанції - скасуванню, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, 01.10.2007 року між ТОВ «ЮВС», зберігачем, та ТОВ "Musik Trade», поклажедавцем, було укладено договір відповідального зберігання № 15, відповідно до умов якого поклажодавець передав, а зберігач прийняв на відповідальне безоплатне зберігання майно, зазначене в додатку №1, який є невідємною частиною договору.

Відповідно до додатку № 1 до договору відповідального зберігання № 15 від 01.10.2007 року в перелік майна включено 4 преси ПДВ-1 в комплекті з шафою управління.

Відповідно до пункту 1.2 вказаного договору період зберігання вказаного майна склав 5 років,

Відповідно до пункту 1.4 договору відповідального зберігання № 15 від 01.10.2007 року місце зберігання майна знаходиться в жомосушильному цеху на ТОВ «ЮВС»(Велико-Октябрський цукровий завод), що знаходиться за адресою: Сумська область, Білопільський район, смт. Жовтневе, вул. Заводська, 26.

Відповідно до Акту прийому-передачі від 01.10.2007 року ТОВ "Musik Trade»прийняв в строкове платне користування 4 преси ПДВ-1 в комплекті з шафою управління.

Як вбчачається з матеріалів справи, 15.11.2010 року між ТОВ "Musik Trade», продавцем, та ТОВ «ЛеСтар», покупцем, було укладено договір купівлі-продажу, відповідно до якого продавець продав, а покупець придбав товар: преса ПДВ-1 в комплекті з шафою управління в кількості 4 шт., які знаходяться в жомосушильному цеху за адресою: Сумська область, Білопільський район, смт. Жовтневе, вул. Заводська, 26.

Відповідно до пункту 2.1 договору купівлі-продажу товар мав бути переданий продавцем покупцю на протязі 7 днів з моменту підписання даного договору. В свою чергу покупець мав зробити відмітку в акті прийому-передачі продавця.

Згідно з пунктом п. 2.3 договору купівлі-продажу обовязки продавця вважаються виконаними в момент передачі товару покупцю, про що складається акт прийому-передачі товару.

Сторони договору купівлі-продажу зазначили, що право власності на товар переходить від продавця до покупця в момент підписання даного договору.

Матеріали справи свідчать про те, що 17.01.2011 року ТОВ "Musik Trade»направило на адресу позивача лист, відповідно до якого було повідомлено позивача про неможливість передачі товару за договором купівлі-продажу від 15.11.2010 року у звязку з тим, що ТОВ «ЮВС», зберігач майна, що було продане за договором від 15.11.2010 року, визнано банкрутом, а цілісний майновий комплекс Велико-Октябрського цукрового заводу було придбано ТОВ «УК.АЗ.-Дружба», що підтверджено рішенням господарського суду Сумської області від 22.07.2010 року по справі № 13/99-10, у звязку з чим, ТОВ "Musik Trade»звернулося до ТОВ «УК.АЗ.-Дружба»з вимогою про повернення пресів.

ТОВ "Musik Trade»17.01.2011 року було направлено претензію-вимогу до підприємства відповідача, відповідно до якої третя особа вказала, що відповідач придбав цілісний майновий комплекс Велико-Октябрського цукрового заводу на підставі договору купівлі-продажу від 19.04.2010 року, в складі якого є 4 преси ПДВ 1, які стали власністю ТОВ «ЛеСтар», а тому третя особа просить відповідача повернути вказані преси новому власнику - ТОВ «ЛеСтар».

Місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, яким відмовив у задоволенні позову, посилався на те, що після порушення господарським судом провадження по справі № 24/501-б про визнання ТОВ «ЮВС»банкрутом та відповідного оголошення в газеті «Голос України»№242 від 18.12.2008 року ТОВ "Musik Trade»у встановленому Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»порядку до ліквідатора ТОВ «ЮВС»не зверталося з кредиторськими вимогами щодо переданого на зберігання майна пресів ПДВ-1 в комплекті з шафою управління в кількості 4 шт.

Крім того, господарський суд першої інстанції зазначив, що серед переліку майна, продавного відповідно до біржового договору (угоди) купівлі-продажу від 02.03.2010 року, укладеного між ТОВ «УК.АЗ.-Дружба»та ТОВ «ЮВС», спірне майно не значиться і позивачем та третьою особою не було подано первинних облікових документів стосовно перебування спірного майна у власності третьої особи та позивача у відповідні періоди.

Однак, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення було порушено норми процесуального права, що є підставою для його скасування з припиненням провадження у справі, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про третейські суди" завданням третейського суду є захист майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних чи юридичних осіб шляхом всебічного розгляду та вирішення спорів відповідно до закону.

Згідно із частиною 1 статті 5 Закону України "Про третейські суди" юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.

Згідно зі статтею 6 Закону України "Про третейські суди" третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком:

1) справ у спорах про визнання недійсними нормативно-правових актів;

2) справ у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб;

3) справ, пов'язаних з державною таємницею;

4) справ у спорах, що виникають із сімейних правовідносин, крім справ у спорах, що виникають із шлюбних контрактів (договорів);

5) справ про відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом;

6) справ, однією із сторін в яких є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт під час здійснення ним владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, державна установа чи організація, казенне підприємство;

7) справ у спорах щодо нерухомого майна, включаючи земельні ділянки;

8) справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення;

9) справ у спорах, що виникають з трудових відносин;

10) справ, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, пов'язаних із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цих товариств;

11) інших справ, які відповідно до закону підлягають вирішенню виключно судами загальної юрисдикції або Конституційним Судом України;

12) справ, коли хоча б одна із сторін спору є нерезидентом України;

13) справ, за результатами розгляду яких виконання рішення третейського суду потребуватиме вчинення відповідних дій органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими чи службовими особами та іншими суб'єктами під час здійснення ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень;

14) справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).

При цьому, спори про визнання права власності на обладнання, тобто на рухоме майно, та про витребування такого майна з чужого володіння не входять до переліку спорів, які відповідно до вищевказаної норми не підвідомчі третейському суду.

Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України "Про третейські суди" третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди.

Згідно з частиною 6 цієї норми посилання у договорі, контракті на документ, який містить умову про третейський розгляд спору, є третейською угодою за умови, що договір укладений у письмовій формі і це посилання є таким, що робить третейську угоду частиною договору.

Із аналізу змісту договору купівлі-продажу від 15.11.2010 року, укладеного між ТОВ "Musik Trade»та ТОВ «ЛеСтар», вбачається, що пунктами 5.1 та 5.2 цього договору встановлено, що всі спори та розбіжності, які виникли при виконанні або у зв"язку із цим договором, повинні вирішуватись шляхом переговорів між сторонами. А у разі, якщо сторони не прийдуть в процесі переговорів до взаємоприйнятного результату, спір передається на вирішення до третейського суду при Асоціації Третейської справи у складі одного третейського судді, згідно із діючим законодавством України про третейські суди та регламента даного суда.

Отже, дана частина договору купівлі-продажу від 15.11.2010 року в розумінні частини 1 статті 12 Закону України "Про третейські суди" є третейською угодою про вирішення спорів, що виникають між сторонами при виконанні цього договору та у зв"язку із ним.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач просить визнати за ним право власності на спірне майно та зобов"язати відповідача передати йому це майно. При цьому, позивач посилається на виникнення у нього права власності на спірне майно як у покупця за договором купівлі-продажу від 15.11.2010 року.

Також слід зазначити, що позивач в позовній заяві фактично просить зобов"язати продавця за договором купівлі-продажу від 15.11.2010 року - ТОВ "Music Trade" виконати цей договір, тоді як вказана юридична особа позивачем у позовній заяві як відповідач не зазначена, а є третьою особою у справі. При цьому відповідачем у позовній заяві визначено ТОВ "УК.АЗ.-Дружба", яка не є учасником відносин за цим договором.

Отже, спір у даній справі стосується виконання договору купівлі-продажу від 15.11.2010 року щодо передачі об"єкту купівлі-продажу та визнання відповідачем юридично значущого факту (виникнення у позивача права власності на спірне майно), який, на думку позивача, походить від юридичного факту укладення зазначенного договору, тобто безпосередньо стосується цього договору.

А тому, за своєю суттю вказаний спір є саме тим спором, відносно якого сторонами договору купівлі-продажу від 15.11.2010 року укладено третейську угоду про передачу цього спору на вирішення конкретного третейського суду.

Згідно із пунктами 1, 5 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі якщо, зокрема, спір не підлягає вирішенню в господарських судах України або сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду, у зв"язку з чим позивач при поданні позову повинен був звернутися за вирішенням спору до третейського суду при Асоціації Третейської справи, додавши до позовної заяви в порядку статті 54 ГПК України документи на підтвердження правового статусу юридичних осіб, які є сторонами у справі.

У пункті 14 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 року №10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам " зазначено, що якщо в законодавчому акті підвідомчість спорів визначена альтернативно: суду чи господарському суду, або зазначено, що спір вирішується в судовому порядку, господарському суду слід виходити з суб'єктного складу учасників спору та характеру спірних правовідносин.

Необхідно мати на увазі, що ГПК не передбачено можливості об'єднання в одне провадження вимог, що підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства. Тому в разі подання позову, в якому такі вимоги об'єднано, господарський суд приймає позовну заяву в частині вимог, що підлягають розглядові господарськими судами, а в іншій частині з посиланням на пункт 1 частини першої статті 62 ГПК - відмовляє у прийнятті позовної заяви. Якщо у розгляді справи буде встановлено, що провадження у відповідній частині порушено помилково, господарський суд припиняє провадження у справі.

Такі ж самі положення передбачав і пункт 4 Рекомендацій Вищого господарського суду України від 27.06.2007 року №04-5/120 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам", які діяли на час прийняття оскаржуваного рішення та втратили чинність у зв"язку із прийняттям на Пленумі Вищого господарського суду України постанови від 24.10.2011 року №10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам".

Таким чином, місцевий господарський суд мав припинити провадження у даній справі на підставі пунктів 1, 5 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, однак, внаслідок неповного з"ясування обставин, які мають значення для справи,та в порушення вимог норм процесуального законодавства, господарський суд першої інстанції розглянув дану справу по суті.

Частиною 2 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, яка регулює питання підвідомчості спорів господарським судам України, встановлено, що підвідомчий господарським судам спір може бути передано сторонами на вирішення третейського суду, крім спорів про визнання недійсними актів, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб, спорів, передбачених пунктом 4 частини першої цієї статті, та інших спорів, передбачених законом.

Відповідно до пунктів 1, 4 частини 1 статті 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є, зокрема, неповне з"ясування обставин, які мають значення для справи, та порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Згідно з частиною 2 цієї статті порушення або неправильне застосування норм процесуального права є підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Колегія суддів вважає, що зазначені порушення призвели до прийняття неправильного рішення у справі.

Так, місцевим господарським судом було неповно з"ясовано обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до статті 658 Цивільного кодексу України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару.

Однак, місцевий господарський суд не дослідив з урахуванням вимог статті 658 Цивільного кодексу України обставини того, чи мав продавець за договором №47 від 04.09.2007 року -ТОВ "Торнадос" відповідне право на продаж Товариству з обмеженою відповідальністю "Music Trade" майна, що є об"єктом договору, та чи мав продавець за договором купівлі-продажу від 15.11.2010 року - Товариство з обмеженою відповідальністю "Music Trade" право на продаж Товариству з обмеженою відповідальністю "ЛеСтар" об"єкту купівлі-продажу за цим договором .

Також місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що серед переліку майна, продавного відповідно до біржового договору (угоди) купівлі-продажу від 02.03.2010 року, укладеного між ТОВ «УК.АЗ.-Дружба»та ТОВ «ЮВС», спірне майно не значиться.

Однак, враховуючи вимоги статті 41 ГПК України, питання щодо ідентифікації зазначеного майна потребує спеціальних знань та повинне вирішуватись в рамках судової експертизи, яка призначається господарським судом, чого місцевим господарським судом здійснено не було.

Крім того, місцевим господарським судом не було витребувано та досліджено докази, які стосуються справи про банкрутства ТОВ "ЮВС", зокрема, докази того, вимоги яких кредиторів заявлялися в рамках такої справи, в якому обсязі вони були задоволені, яке майно було включено в ліквідаційну масу та інші докази.

До того ж, господарським судом першої інстанції було вирішено справу за відсутності у матеріалах справи документів на підтвердження правового статусу юридичних осіб, які є сторонами у справі, які позивач повинен був додати до позовної заяви в порядку статті 54 ГПК України і які суд першої інстанції не витребував для забезпечення принципу всебічності, повноти та об"єктивності господарського процесу (стаття 43 ГПК України).

Таким чином, колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, неповністю дослідив обставини, які мають значення для справи, порушив норми процесуального права, а тому вказане рішення підлягає скасуванню, а провадження у справі - припиненню на підставі пунктів 1, 5 статті 80 ГПК України.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 33, 43, 99, 101, пунктами 1, 5 статті 80, пунктом 3 статті 103, пунктами 1, 4 частини 1, частиною 2 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду Сумської області від 13.10.2011 року у справі № 5021/1325/2011 скасувати.

Провадження у справі припинити.

Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя (підпис) Сіверін В. І.

Суддя (підпис) Терещенко О.І.

Суддя (підпис) Медуниця О.Є.

Повний текст постанови складено 16.01.2012 року.

Згідно з оригіналом

секретар суду Скорописова Н.І.

17.01.2012