ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
_______________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"16" січня 2012 р.Справа № 6/18/1545-10 За позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю „Альфред С. Топфер Інтернешнл (Україна)” (скорочена назва - ТОВ „АСТІ (Україна)”, м. Київ
за участю третьої особи на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору - ПП "Рускус",
м. Дніпропетровськ, вул. Романовського,б.80.
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Комбікормовий завод” с. Веснянка, Старокостянтинівського району
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача:
1) Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Інтер-Случ” с. Веснянка, Старокостянтинівського району.
2) Фермерського господарства „Богданна” с. Пеньки, Старокостянтинівського району
про зобов'язання ТОВ „Комбікормовий завод” виконати умови договору №14 від 27.07.10р. та відвантажити ріпак в кількості 699195 кг. І класу
Головуючий суддя Танасюк О. Є. суддя Виноградова В.В.
суддя Муха М.Є.
За участю представників сторін:
Позивача: не зявився
Відповідача: не зявився
Третіх осіб: ПП „Рускус” не зявився
С/г ТОВ „Інтер-Случ” - не зявився
ФГ „Богданна” не зявився
Суть спору: позивач звернувся з позовом, в якому просить суд зобов'язати відповідача виконати зобовязання за договором №14 від 27.07.10р. та відвантажити 699,195 тон ріпаку 1го класу, що належить позивачу на праві власності.
В обгрунтування позовних вимог зазначає, що відповідач є сертифікованим зерновим складом в розумінні ЗУ „Про ринок зерна в Україні”, що підтверджується сертифікатом відповідності послуг із зберігання майна та продуктів його переробки №2887, виданим Державною інспекцією з контролю за якістю сільськогосподарської продукції та моніторингу її ринку Мінагрополітики України від 12.08.09р., тому 27.07.2010р. між позивачем та ТОВ „Комбікормовий завод” було укладено договір про приймання на зберігання, сушку, очистку та відвантаження зерна, за умовами якого позивач передав відповідачу на зберігання 699, 195 тон ріпаку 1-го класу, що підтверджується складською квитанцією на зерно №72 від 27.07.10р.
Зазначений товар був придбаний позивачем у ПП „Рускус”, м. Дніпропетровськ, за договором №519/1-54617 від 26.07.10р. на умовах EXW „франко-склад” ТОВ „Комбікормовий завод”, за 2426209,45 грн., які перераховані ПП „Рускус” відповідно до рахунку №5180 від 27.07.10р. на банківський рахунок ПП „Рускус” (платіжне доручення №200380 від 28.07.10р.)
Вказує, що п.2.2. Договору передбачено обовязок відповідача відвантажити ріпак позивачу по предявленню письмової вимоги та необхідних документів.
Однак, на звернення позивача про відвантаження 699,195 тон. вищезазначеної сільськогосподарської продукції залізничним транспортом (лист вих.№39 від 09.08.10р.), відповідач повідомив, що придбане позивачем у ПП „Рускус” зерно ріпаку в кількості 699,15 тон. згідно постанови Старокостянтинівського РВ УМВС України в Хмельницькій області від 06.08.10р. приєднане до кримінальної справи №15/4054 як речовий доказ та накладено заборону на його видачу зі складу та будь-яке відчуження. (Лист №79 від 09.08.10р.) За таких обставин, відповідач відмовився виконати умови договору від 27.07.10р. та відвантажити зерно.
З огляду на вищезазначене, позивач вказує, що є добросовісним набувачем 699,15 тон. ріпаку, у встановленому законом порядку набув права власності на придбану продукцію, тому просить суд зобовязати відповідача виконати умови договору від 27.07.10р. щодо відвантаження належного позивачу ріпаку 1 класу в кількості 699.15 тон.
Ухвалами суду від 08.09.10р. та від 27.09.10р. до участі в даній справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, залучено СТОВ „Інтер-Случ” та ФГ „Богданна”, які є одними із продавців зерна ріпаку представнику ПП „Рускус”.
За клопотанням відповідача, ухвалою суду від 04.11.10р. провадження у справі зупинялося в звязку з направленням матеріалів справи до Старокостянтинівської міжрайонної прокуратури для проведення перевірки в порядку ст.97 КПК України та зясування питання щодо справжності підпису відповідних посадових осіб ТОВ „Комбікормовий завод” на складській квитанції №72 від 27.07.10р., а також справжності відтиску печатки ТОВ „Комбікормовий завод” на цій квитанції.
Постановою старшого помічника Старокостянтинівського міжрайонного прокурора від 02.12.10р. відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно службових осіб товариства з обмеженою відповідальністю „Комбікормовий завод” ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за відсутністю в їх діях ознак складу злочину, передбаченого ст. 366 КК України.
Старокостянтинівською міжрайонною прокуратурою супровідним листом від 18.11.2010р. №07-773, матеріали справи №18/1545-10 були повернуті в господарський суд Хмельницької області.
Ухвалою від 31.01.2011р. провадження у справі №18/1545-10 було поновлено та призначено на 07.02.2011р.
Розпорядженням керівника апарату суду №25/11 від 07.02.2011р. у зв'язку із складністю справи №18/1545-10 за заявою судді Саврія В.А. та відповідно до ст. 15 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", ст. 46 ГПК України, п. 3.1.6 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, п. 2 протоколу зборів суддів Господарського суду Хмельницької області від 30.12.2010р., справу №18/1545-10 призначено в у колегіальному складі: головуючий суддя Саврій В.А., судді - Радченя Д.І., Магера В.В.
За клопотанням відповідача та третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, ухвалою суду від 10.03.2011р. провадження у справі зупинялося до вирішення кримінальної справи, яка розглядалася Дунаєвецьким районним судом.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 20.05.2011р. апеляційну скаргу ТОВ „Альфред С. Топфер Інтернешнл (Україна) м. Київ задоволено. Ухвалу господарського суду Хмельницької області від 10.03.2011 р. у справі 18/1545-10 скасовано, а справу направлено до господарського суду Хмельницької області.
Згідно із розпорядженням керівника апарату суду В.В. Комарніцького № 260/11 від 15.06.2011 р. у звязку із надходженням з апеляційної інстанції матеріалів справи після скасування ухвали про зупинення провадження у справі, відповідно до п. 3.1.13 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та згідно з повторним автоматичним розподілом, справу № 18/1545-10 передано на розгляд судді Танасюк О.Є.
Ухвалою суду від 17.06.2011 р. справу прийнято до свого провадження за №6/18/1545-10.
На підставі заяви судді Танасюк О.Є. від 07.10.2011р., розпорядженням керівника апарату господарського суду Хмельницької області Комарніцького В.В. № 574/11 від 10.11.2011р. відповідно до ст. 15 Закону України „Про судоустрій і статус суддів”, ст. 4-6 ГПК України, п. 3.1.6 „Положення про автоматизовану систему документообігу суду, п. 2 протоколу зборів суддів господарського суду Хмельницької області від 30.12.2010р., справу № 6/18/1545-10 призначено до розгляду в колегіальному складі: Головуючий суддя Танасюк О.Є., судді: Виноградова В.В., Муха М.Є.
Ухвалою господарського суду від 09.11.2011р. провадження у справі було зупинено у звязку з направленням справи № 6/18/1545-10 до суду апеляційної інстанції на підставі запиту Рівненського апеляційного господарського суду від 08.11.2011 р.
Постановою Вищого господарського суду України від 01.12.2011р. касаційну скаргу Фермерського господарства „Богданна” на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 20.05.2011 р. у справі № 18/1545-10 повернуто скаржнику без розгляду.
Ухвалою господарського суду від 16.12.2011 р. провадження у справі поновлено та призначено до розгляду в судовому засіданні.
Представник позивача в судове засідання не зявився, вимог ухвал суду від 18.07.11р., від 28.07.11р., від 10.10.11р., від 20.10.11р., від 16.12.2011р., від 22.12.11р. та 11.0.112р. не виконав, зокрема, не визначено ціну позову та не сплачено державне мито в розмірі, визначеному Декретом Кабінету Міністрів України „Про державне мито” та виходячи із вартості товару (ріпаку) поставленого за договором №519/1-54617 від 26.07.2010 р., а також не подано доказів зарахування державного мита до державного бюджету, згідно платіжного доручення №102336 від 18.08.2010 р. на суму 85,00 грн.
Повноважний представник ФГ „Богданна” в судовому засіданні від 11.01.2012р., письмових пояснень по суті спору не подав, при цьому усно зазначив, що ФГ „Богданна” було укладено договір купівлі-продажу зерна ріпаку із особою, що назвалася представником ПП „Рускус”, за умовами якого ФГ „Богданна” продав зерно ріпаку, однак коштів за продане зерно сплачено так і не було.
Відповідно до ст. 64 ГПК України із змінами, внесеними згідно Закону України „Про судоустрій та статус суддів” від 07.07.2010р. № 2453-VІ, які вступили в дію 30.07.2010р. ухвали надсилаються сторонам за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала вручена їм належним чином.
Як вбачається із підпункту 3.9.1. пункту Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.11р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час та місце розгляду справи судом, у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.
Надіслані на зазначені в ЄДРПОУ адреси відповідача, а також третіх осіб ПП „Рускус” і СТОВ „Інтер-Случ” ухвали суду від 17.06.11р., від 07.07.11р., від 18.07.11р., від 08.08.11р., від 10.10.11р., від 20.10.11р., від 09.11.11р. та від 16.12.11р. повернуті на адресу суду, із відміткою поштового відділення про відсутність адресатів за вказаними адресами.
Таким чином відповідач та треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ПП „Рускус”, СТОВ „Інтер-Случ”, були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, однак, повноважних представників в судове засідання не направили, відзиву на позовну заяву та письмових пояснень по суті позовних вимог не подали.
Стаття 22 ГПК України, зобовязує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обовязок, справа може розглядатися без їх участі, якщо незявлення цих представників перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи, що сторони належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, а також обмеженість строків розгляду спору по справі, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.
Розглядом наявних матеріалів справи встановлено.
Товариство з обмеженою відповідальністю „Альфред С. Топфер Інтернешнл (Україна)” зареєстроване як юридична особа та внесене до ЄДРПОУ, що підтверджується спеціальним витягом з ЄДРПОУ №12697590 від 12.01.12р.
Як убачається із наданих державним реєстратором Хмельницької міської ради на виконання ухвали суду від 18.07.11р. витягів з ЄДРПОУ від 26.07.11р.:
1) Товариство з обмеженою відповідальністю „Комбікормовий завод” зареєстроване як юридична особа та внесене до ЄДРПОУ;
2) Приватне підприємство „Рускус” зареєстроване як юридична особа та внесена до ЄДРПОУ.
3) Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю „Інтер-Случ” зареєстроване як юридична особа та внесене до ЄДРПОУ.
Фермерське господарство „Богданна” зареєстроване як юридична особа та внесене до ЄДРПОУ, що підтверджується спеціальним витягом з ЄДРПОУ №12715548 від 13.01.12р.;
26.07.10р. ТОВ „Альфред С.Топфер Інтернешнл (Україна)” (Покупець) укладено із ПП „Рускус” (Продавець) договір купівлі-продажу №519/1-54617, за умовами якого продавець зобовязувався поставити, а Покупець прийняти та оплатити ріпак в кількості 974,679 тон. (п.1.1., 2.1. Договору), на загальну суму 3 382 136,19 грн.
Відповідно до п.4.1. Договору, Продавець здійснює поставку Товару в повному обсязі на умовах франко-склад (EXW) (ТОВ „Комбікормовий завод” 699,195 тон, ДП „Дунаєвецький КХП” 275,484 тон) в строк до 30.07.10р.
Відповідно до п.5.1. Договору, покупець здійснює оплату товару шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Продавця у відповідності до реквізитів, зазначених у рахунку Продавця, протягом 3-х банківських днів від дати отримання оригіналів відповідних документів.
Зазначений товар був оплачений позивачем, що підтверджується рахунком ПП „Рускус” №5180 від 27.07.10р. на суму 2426209,45 грн. по оплаті рапсу (ріпаку) 1 класу в кількості 699,195т. та платіжним дорученням №200380 від 28.07.10р., із призначенням платежу „за ріпак 1кл. по рах.5180 від 27.07.10р.”
В свою чергу, 27.07.10р. між ТОВ „Альфред С.Топфер Інтернешнл (Україна)” (Поклажодавець) та ТОВ „Комбікормовий завод” (Підприємство) укладено договір №14 про приймання, очистку, сушку, зберігання та відвантаження зерна.
Згідно п.1.1. зазначеного договору, Підприємство надає послуги по прийманню, переоформленні, сушці, очистці, зберіганню і відпуску зерна та насіння олійних культур на умовах викладених у Договорі.
Пункт 1.2. Договору передбачає, що Підприємство приймає, а Поклажодавець завозить власним транспортом за власний рахунок на тимчасове зберігання ріпак в кількості 1000 тон.
Зерно приймається на зберігання строком до 01.10.10р. (п.1.3.)
Відповідно до п.1.4. Договору, зерно передане на зберігання, є власністю Поклажодавця. Термін зберігання рахується з дня прийняття зерна Підприємством від Поклажодавця. Закінчення терміну збереження зерна чи певної її партії визначається за датою відвантаження.
Згідно п.2.2. Договору, одним із обовязків Підприємства є обовязок відгрузити сільськогосподарську продукцію уповноваженій особі „Поклажодавця” в суворій відповідності при наданні слідуючих документів:
-оригінал листа „Поклажодавця” з вимогою про відгрузку;
-оригінал прихідної складської квитанції;
-доручення на бланку суворої звітності, виписане на представника „Поклажодавця”.
При цьому, „Поклажодавець” має право вимагати від „Підприємства” повернення у будь-який час зерна, що зберігається.
Згідно п.4.1. Договору, сторони несуть відповідальність за виконання умов договору згідно чинного законодавства.
Зазначене у договорі зерно ріпаку в кількості 699,195 т. передане позивачем на зберігання, що підтверджується складською квитанцією на зерно №72 від 27.07.10р.
Листом №39 від 09.08.10р. позивач звернувся до ТОВ „Комбікормовий завод” із вимогою виконати умови договору від 27.07.10р. та повернути позивачу передане на зберігання зерно ріпаку в кількості 699,195т. на вимогу ТОВ „Альфред С.Топфер Інтернешенал (Україна)”, мотивуючи тим, що він є власником переданого на зберігання зерна.
В свою чергу відповідач листами №79 від 09.08.10р. ТОВ „Комбікормовий завод” та №17 від 19.10.10р. повідомив позивача про неможливість термінового відвантаження 699,195 тон. ріпаку, оскільки згідно постанови Старокостянтинівського РВ УМВС України в Хмельницькій області від 06.08.10р. вказане зерно приєднане до кримінальної справи №15/4054 в якості речового доказу та накладено заборону на його видачу зі складу та будь-яке відчуження.
Так, 05.08.10р. слідчим СВ Старокостянтинівського РВ УМВС України в Хмельницькій області Зайцевим О.П. винесено постанову про порушення кримінальної справи та прийняття її до свого провадження №15/4054, в якій встановлено, що 23.07.10р. на території ТОВ „Комбікормовий завод” по вул. Деснянське шосе 5 м. Старокостянтинова невстановленою особою, що видавала себе за представника ПП „Рускус”, м. Дніпропетровськ, було укладено договори купівлі-продажу зерна ріпаку з умовою здійснення оплати за цей товар на протязі 3-х наступних днів із сільськогосподарськими підприємствами: ПП „Гетьман” про продаж 81398 кг. зерна ріпаку, ПАФ „Олена” про продаж 155158 кг. зерна ріпаку, СТОВ „Інтер-Случ” про продаж 339320 кг. зерна ріпаку, ТОВ АФ „Случ-Агро” про продаж 93669 кг. зерна ріпаку, ФГ „Богдана” про продаж 29210 кг. ріпаку.
Однак, умов договорів щодо оплати товару невстановленою особою, що видавала себе за представника ПП „Рускус”, не виконано та згідно складської квитанції №49 від 23.07.10р. переписано зерно ріпаку на ПП „Рускус”, в звязку з чим в її діях наявні ознаки злочину, а саме шахрайства в особливо великих розмірах.
На підставі постанови слідчого СВ Старокостянтинівського РВ УМВС України в Хмельницькій області Зайцева О.П. від 06.08.10р., до кримінальної справи №15/4054 приєднано в якості речового доказу зерно ріпаку в кількості 699195 кг. та передано на зберігання ТОВ „Комбікормовий завод”. Копію постанови направлено директору ТОВ „Комбікормовий завод” для виконання, заборонивши його видачу зі складу та будь-яке відчуження.
Постановою старшого помічника Старокостянтинівського міжрайонного прокурора від 02.12.10р. відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно службових осіб товариства з обмеженою відповідальністю „Комбікормовий завод” ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за відсутністю в їх діях ознак складу злочину, передбаченого ст. 366 КК України.
Як вбачається із вищезазначеної постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 01.12.2010р. та повідомлення Старокостянтинівського міжрайонного прокурора від 27.01.11р. Вх.№01-24/742/11, проведеною прокуратурою перевіркою встановлено, що в кінці липня 2010р. на імя директора ТОВ „Комбікормовий завод” надійшли листи від керівників поклажедавців зерна ПП „Гетьман”, ПАФ „Олена”, СТОВ „Інтер-Случ”, ТОВ АФ „Случ-Агро”, ФГ „Богданна” з проханням провести переоформлення належного їм зерна рапсу (ріпаку), що перебувало на зберіганні в складських приміщеннях заводу згідно складських квитанцій на ПП „Рускус”, м. Дніпропетровськ. На підставі цих листів відповідачем було оформлено складську квитанцію №49 від 23.07.10р.
Пізніше на підставі листа представника ПП „Рускус” №8 від 27.07.10р., ТОВ „Комбікормовий завод” переоформлено зерно ріпаку 1 класу в кількості 699,195 т. на ТОВ „Альфред С. Топфер Інтернешнл (Україна)” шляхом виписки складської квитанції №72 від 27.07.10р., яка, з дозволу директора, підписана гол. бухгалтером ТОВ „Комбікормовий завод”.
Таким чином, за результатами проведеної прокурорської перевірки не виявлено фактів службового підроблення при оформленні та видачі складської квитанції №72 від 27.07.10р., однак, встановлено порушення посадовими особами ТОВ „Комбікормовий завод” порядку переоформлення документів в звязку з із зміною власника зерна, передбаченого ЗУ „Про зерно та ринок зерна в Україні” та Інструкцією „Про ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних підприємствах”, затв. наказом Мінагрополітики України №661 від 13.10.08р., оскільки складську квитанцію №72 від 27.07.10р. видано без підпису керівника, однак з його дозволу. З огляду на вищезазначене, винесено подання про усунення порушень вимог Закону України „Про зерно та ринок зерна в Україні”.
Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, судом взято до уваги.
У відповідності до ч.2 п.1 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обовязки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.
Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.
Так, судом враховується, що згідно договору купівлі-продажу №519/1-54617 від 26.07.10р. ТОВ „Альфред С.Топфер Інтернешнл (Україна)” (Покупець) придбано у ПП „Рускус” (Продавець) ріпак в кількості 974,679 тон. (п.1.1., 2.1. Договору), на загальну суму 3 382 136,19 грн., на умовах франко-склад (EXW) (ТОВ „Комбікормовий завод” 699,195 тон, ДП „Дунаєвецький КХП” 275,484 тон) та здійснено його оплату на умовах передбачених п.5.1. цього Договору, шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Продавця у відповідності до реквізитів, зазначених у рахунку Продавця, протягом 3-х банківських днів від дати отримання оригіналів відповідних документів, що підтверджується рахунком ПП „Рускус” №5180 від 27.07.10р. на суму 2426209,45 грн. та платіжним дорученням ТОВ „АСТІ (Україна)” №200380 від 28.07.10р., із призначенням платежу „за ріпак 1кл. по рах.5180 від 27.07.10р.”
Відповідно до ст.7 Закону України „Про зерно та ринок зерна в Україні”, суб'єктами зберігання зерна є: зернові склади (елеватори, хлібні бази, хлібоприймальні, борошномельні і комбікормові підприємства), суб'єкти виробництва зерна, які зберігають його у власних або орендованих зерносховищах, та інші суб'єкти господарювання, які беруть участь у процесі зберігання зерна.
Враховуючи, що придбана позивачем сільськогосподарська продукція перебувала на зберіганні у відповідача, який є субєктом зберігання в розумінні ст.7 вказаного Закону, 27.07.10р. ТОВ „АСТІ (Україна)” укладено із відповідачем договір №14 від 27.07.10р. про приймання, очистку, сушку, зберігання та відвантаження зерна, за умовами якого, ТОВ „Комбікормовий завод” (підприємство) надає ТОВ „АСТІ (Україна)” (Поклажодавець) послуги по прийманню, переоформленні, сушці, очистці, зберіганню і відпуску зерна та насіння олійних культур на умовах викладених у Договорі. (п.1.1. Договору).
Судом враховується, що згідно п.1.2. Договору від 27.07.10р. Підприємство приймає, а Поклажодавець завозить власним транспортом за власний рахунок на тимчасове зберігання ріпак в кількості 1000 тон. Пунктом 1.3. зазначено, що зерно приймається на зберігання строком до 01.10.10р.
Відповідно до ст.37 Закону України „Про зерно та ринок зерна в Україні”, зерновий склад на підтвердження прийняття зерна видає один із таких документів: подвійне складське свідоцтво, просте складське свідоцтво, складську квитанцію.
При цьому, ст.43 зазначеного Закону передбачає, якщо зерновий склад приймає зерно на зберігання без видачі простого або подвійного складського свідоцтва, то для підтвердження прийняття зерна на зберігання він повинен видати складську квитанцію.
Судом приймається до уваги, що на підставі договору №14 від 27.07.10р., ТОВ „Комбікормовий завод” (Поклажодавець) видано ТОВ „Альфред С.Топфер Інтернешнл (Україна)” складську квитанцію №72 від 27.07.10р., якою підтверджується отримання від позивача на зберігання рапсу (ріпаку) І класу в кількості 699 195 кг.
Відповідно до ч.1 ст.175 ГК України, майново-господарські зобовязання, які є одним із видів господарських зобовязань, - це цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно із ст.193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.
Відповідно до п.2.2. Договору зберігання від 27.07.10р., одним із обовязків Підприємства є обовязок відгрузити сільськогосподарську продукцію уповноваженій особі „Поклажодавця” у суворій відповідності при наданні слідуючих документів:
-оригінал листа „Поклажодавця” з вимогою про відгрузку;
-оригінал прихідної складської квитанції;
-доручення на бланку суворої звітності, виписане на представника „Поклажодавця”.
При цьому, „Поклажодавець” має право вимагати від „Підприємства” повернення у будь-який час зерна, що зберігається.
Як вбачається із наявних у справі матеріалів, позивач звернувся до відповідача із листом вих.№39 від 09.08.10р. про відвантаження 699,195 т. ріпаку 1 класу на залізничний транспорт, однак, відповідач листами №79 від 09.08.10р. та №17 від 19.10.10р., відмовився від виконання цього зобовязання, посилаючись на постанову Старокостянтинівського РВ УМВС України в Хмельницькій області від 06.08.10р., згідно якої вказане зерно приєднане до кримінальної справи №15/4054 в якості речового доказу та накладено заборону на його видачу зі складу та будь-яке відчуження.
Відповідно до п.4.1. Договору, сторони несуть відповідальність за не виконання умов договору згідно чинного законодавства.
Згідно із п.5.ч.2. ст.16 Цивільного кодексу України, одним із способів захисту порушеного права є примусове виконання обов'язку в натурі.
З огляду на вищезазначене, суд прийшов до висновку, що у позивача наявні достатні правові підстави для предявлення вимоги до відповідача про відвантаження йому зерна ріпаку в кількості 699195 кг., а тому відмова відповідача терміново відвантажити належне позивачу зерно, є порушенням п.2.2. Договору №14 від 27.07.10р. та суперечить приписам ст.ст.525, 526 ЦК України.
При цьому посилання відповідача на постанову слідчого СВ Старокостянтинівського РВ УМВС України в Хмельницькій області Зайцева О.П. від 06.08.10р., відповідно до якої належне позивачу зерно ріпаку в кількості 699195 кг. приєднане до кримінальної справи №15/4054 в якості речового доказу та передане на зберігання ТОВ „Комбікормовий завод” із забороною його видачі зі складу та будь-якого відчуження, судом оцінюються критично, оскільки вищезазначена постанова не стосується господарської діяльності ТОВ „АСТІ (Україна)” чи самого відповідача, тому не може бути підставою для невиконання договірних зобовязань між ними.
За таких обставин, позовні вимоги ТОВ „АСТІ (Україна)” про зобовязання відповідача виконати умови Договору від 27.07.10р. та відвантажити позивачу придбаний ним ріпак в кількості 699195 кг. 1 класу, належним чином обґрунтовані, підтверджені наявними у справі доказами, грунтуються на вимогах чинного законодавства, тому підлягають задоволенню.
Крім того, судом враховується, що позивачем при зверненні з позовною заявою сплачено державне мито в сумі 85,00 грн., згідно платіжного доручення №200380 від 28.07.10р. Проте, враховуючи, що позовні вимоги позивача носять майновий характер, державне мито при зверненні з даним позовом визначається згідно п.п. а) п.2 Декрету КМ України „Про державне мито” (в редакції чинній на момент звернення з позовом 20.08.10р.) та становить 1% від ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При цьому, ціна даного позову визначається судом виходячи із вартості 699,195т. ріпаку придбаного позивачем у ПП „Рускус”, згідно платіжного доручення №200380 від 28.07.10р. та становить 2 426209,45 грн., тому при зверненні з даним позовом сплаті підлягало державне мито в сумі 24262,09 грн.
Враховуючи сплату позивачем державного мита не в повному розмірі, суд вважає за необхідне при прийнятті рішення покласти на нього обовязок сплатити до державного бюджету недоплачену частину державного мита в сумі (24262,09 грн. 85,00 грн.) = 24177,09 грн. із наступним покладенням витрат по оплаті державного мита та витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу на відповідача, у відповідності до ст.49 ГПК України.
Керуючись ст.ст.1, 12, 22, 33, 44, 49, 82-84, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В И Р І Ш И В :
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Альфред С. Топфер Інтернешнл (Україна) м. Київ за участю третьої особи на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору - ПП "Рускус" до Товариства з обмеженою відповідальністю „Комбікормовий завод” с. Веснянка, Старокостянтинівського району за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача: 1) Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Інтер-Случ” с. Веснянка, Старокостянтинівського району та Фермерського господарства „Богданна” с. Пеньки, Старокостянтинівського району про зобов'язання ТОВ „Комбікормовий завод” виконати умови договору №14 від 27.07.10р. та відвантажити ріпак в кількості 699195 кг. І класу задовольнити.
Зобовязати Товариство з обмеженою відповідальністю „Комбікормовий завод” відвантажити Товариству з обмеженою відповідальністю „Альфред С. Топфер Інтернешнл (Україна), м. Київ ріпак в кількості 699195 кг. 1 класу.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Альфред С. Топфер Інтернешнл (Україна)”, (м. Київ, вул. Рейтарська, буд.11, кв.3, код ЄДРПОУ 20027449) в дохід державного бюджету по коду бюджетної класифікації 22090200, символ звітності 095, р/р 31112095700002 УДК у м. Хмельницькому, код 23565225, ГУ ДКУ у Хмельницькій області, МФО 815013 державне мито в розмірі 24177,09 грн (двадцять чотири тисячі сто сімдесят сім гривень 09 коп.).
Видати наказ
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Комбікормовий завод” (Хмельницька обл. Старокостянтинівський район, с. Веснянка, код ЄДРПОУ 00686960) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Альфред С. Топфер Інтернешнл (Україна)” (м. Київ, вул. Рейтарська, буд.11, кв.3, код ЄДРПОУ 20027449) витрати по оплаті державного мита в сумі 24262,09 грн (двадцять чотири тисячі двісті шістдесят дві гривні 09 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.).
Видати наказ.
Головуючий суддя Танасюк О. Є.
суддя Виноградова В.В.
суддя Муха М.Є.
Повне рішення складено 16.01.2012р. Віддруковано 6 прим.
1-до матеріалів справи
2- позивачу (м. Київ, вул. Рейтарська, буд.11, кв.3 ) з повідомленням
3- відповідачу (Хмельницька обл.. Старокостянтинівський р-н, с. Веснянки) з повідомленням
4- ПП „Рускус” (м. Дніпропетровськ, вул. Романовського,б.80) з повідомленням
5- СТОВ „Інтер-Случ” (Хмельницька обл. Старокостянтинівський р-н, с. Веснянки) з повідомленням
6- ФГ „Богданна” (Хмельницька обл. Старокостянтинівський р-н, с. Пеньки) з повідомленням
Судове рішення № 20992424, Господарський суд Хмельницької області було прийнято 16.01.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 6/18/1545-10. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: