Рішення № 20992224, 17.01.2012, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.01.12 Справа № 1/204/2011

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фра-М", м. Донецьк

до Приватного підприємства "Нікафарм", м. Луганськ

про стягнення 22102 грн. 53 коп.

Суддя Зюбанова Н.М.

Представники сторін не прибули

Суть спору: про стягнення з відповідача 20132 грн. 22 коп. боргу, 318 грн. 67 коп. 3 % річних, 1651 грн. 64 коп. пені за договором поставки товару від 01.02.11 № 42.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, у судове засідання не прибув.

Учасників судового процесу було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Неприбуття у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно положень ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських суддів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

Тому, направлення кореспонденції на адресу відповідача відповідно до інформації, що міститься в матеріалах справи, є належним доказом виконання господарським судом обов’язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

Дослідивши обставини справи, додатково надані документи, суд прийшов до наступного.

Так, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фра-М" /позивачем/ та Приватним підприємством "Нікафарм" /відповідачем/ було укладено договір поставки товару від 01.02.11 № 42.

За умовами даного договору позивач прийняв на себе зобов'язання систематично поставляти та передавати у власність покупця лікарняні засоби, вироби медичного призначення, засоби особистої гігієни та інше, а відповідач зобов’язався прийняти вказаний товар та своєчасно здійснити його оплату, що встановлено п. 1.1 договору.

Порядок оплати товару сторонами узгоджено, зокрема, п. 3.1 договору, яким передбачено, що сума кожної поставки, відстрочка оплати поставленого товару та розмір націнки вказуються у товарно-транспортних накладних, які є невід'ємною частиною договору.

Належне виконання позивачем своїх зобов'язань по поставці товару відповідачу на загальну суму 20517 грн. 63 коп. підтверджено матеріалами справи, зокрема, товарно-транспортними накладними, перелік яких наведено у позовній заяві та які додані до справи у належно засвідчених копіях.

У ході розгляду справи судом було встановлено, що згідно платіжного доручення № 71 відповідачем 31.05.11 здійснено часткову оплату поставленого товару позивачем за товарно-транспортної накладної від 15.04.11 № 1145568 на суму 385,41 грн.

Тому позивачем до стягнення з відповідача заявлена сума боргу у розмірі 20132 грн. 22 коп. з врахуванням часткової оплати останнього.

Як було встановлено при розгляді справи, решту боргу відповідачем не погашено, тому позивач звернувся до суду.

Так, правове регулювання правовідносин поставки здійснюється § 3 глави 54 ЦК України. Зокрема, ст. 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов‘язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов‘язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов‘язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За Господарським кодексом України договір поставки регулюється ст. 265, а саме : за договором поставки одна сторона –постачальник зобов‘язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов‘язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

У відповідності зі ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, зобов’язання має виконуватись належним чином, зокрема, відповідно до умов договору.

Таким чином матеріалами справи підтверджено факт неналежного виконання відповідачем грошового зобов'язання по сплаті боргу за отриманий товар, тому суд встановлює факт прострочення його сплати на суму 20132 грн. 22 коп., що дає підстави для застосування відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, встановленої законом.

Так, щодо стягнення 318 грн. 67 коп. 3%річних /за період з 19.04.11-02.06.11 по 13.11.11/, то дана вимога позивача є обґрунтованою та такою що відповідає чинному законодавству, зокрема, ст. 625 ЦК України, якою встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, інший розмір процентів за договором сторонами не встановлено та індекс інфляції позивачем на суму основного боргу відповідачу не нараховувався.

Пунктом 5.2 договору, передбачено, що покупець за несплату вартості товару у встановлений строк сплачує пеню в розмірі 0,2%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який нараховується пеня, від несплаченої суми за кожний день прострочення. Також сторонами узгоджено, що пеня нараховується до здійснення погашення заборгованості.

Тому з урахуванням умов договору до стягнення з відповідача підлягає 1651 грн. 64 коп. пені, нарахованої за кожною накладною окремо за обгрунтованим розрахунком.

Відповідачем, який належним чином повідомлений про день засідання суду, позов не оспорений, доказів погашення боргу не надано.

За таких обставин позов підлягає повному задоволенню з віднесенням на відповідача судового збору відповідно до ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Нікафарм", м. Луганськ, вул. А.Ліньова, буд. 79, кв. 144, ідент. код 30409282 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фра-М", м. Донецьк, пр. Полеглих Комунарів, буд. 95-б, ідент. код 20322326 –20132 грн. 22 коп. боргу, 318 грн. 67 коп. 3 % річних, 1651 грн. 64 коп. пені, 1411 грн. 50 коп. судового збору, видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складене та підписане 23.01.12.

Суддя Н.М.Зюбанова

Помічник судді Г.А.Кравцова