23.01.2012
Справа № 1-650/11
Номер провадження 1/2208/47/12
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 січня 2012 року Кам`янець-Подільський міськрайонний суд
Хмельницької області в складі:
головуючого судді - Мантуляка Ю.В.
з участю секретаря - Зінкевич Д.О.
прокурора - Мензило Л.В.
потерпілої- ОСОБА_1
захисника- ОСОБА_2
підсудного- ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Камянець-Подільському кримінальну справу про обвинувачення
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Зіньківці Камянець-Подільського району, жителя АДРЕСА_1 українця, громадянина України, освіта середня спеціальна, не працюючого, не одруженого, раніше судимого вироком Камянець-Подільського міськрайонного суду від 17 травня 2011 року за ч. 3 ст.15, ч.1 ст. 185 КК України до покарання у виді громадських робіт на строк 150 (сто пятдесяти) годин, відбуте повністю,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, -
в с т а н о в и в :
ОСОБА_3 7 липня 2011 року близько 23 год. 30 хв. в м. Камянець-Подільському, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, шляхом вільного доступу зайшов на подвіря домоволодіння по вул. АДРЕСА_2 звідки умисно, повторно, таємно викрав гирю вагою 16 кг. вартістю 152 грн. та гирю вагою 24 кг. вартістю 264 грн., спричинивши ОСОБА_1 матеріальну шкоду на загальну суму 416 грн.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 вину у вчиненні злочину визнав повністю та показав, що 7 липня 2011 року на території залізничного вокзалу вживав спиртне, а у вечірній час вирішив піти до господарства ОСОБА_1, чоловіку якої періодично допомагав по господарству, щоб викрасти гирі з метою їх продати. Через відсутні ворота зайшов на господарство, де біля бесідки взяв одну гирю вагою 16 кг., яку перекинув через паркан, а з іншою гирею вагою 24 кг. вийшов із подвіря. Наступного дня спільно із ОСОБА_4 одну із гир він заніс до знайомого на імя ОСОБА_9 в с. Камянка, якому продав за 50 гривень, іншу гирю продав на центральному ринку невідомому чоловіку також за 50 гривень. Гроші витратив на купівлю спиртного та продуктів харчування.
Потерпіла ОСОБА_1 в суді показала, що одного з днів липня 2011 року коли вона перебувала в дома, почула на вулиці шум. Вийшовши з будинку, побачила ОСОБА_3, який на її запитання, що він робить на подвірї, відповів, що хоче напитися води. Після того як вона повернулася в будинок, почула шум, тому знову вийшла на подвіря, на її запитання ОСОБА_3 відповів, що впав. Вона пішла в приміщення будинку і більше ОСОБА_3 не бачила. Через деякий час вона виявила зникнення двох металевих гир, якими періодично займався її чоловік, у звязку з чим звернулася в міліцію.
Із показань в суді свідка ОСОБА_4 встановлено, що на початку липня 2011 року зранку він на залізничному вокзалі зустрів ОСОБА_3, який попросив його допомогти перенести речі. Він зачекав ОСОБА_3 біля туалету на залізничному вокзалі. Через деякий час ОСОБА_3 приніс дві металевих гирі, одну з яких вони разом занесли до знайомого, який проживає в с. Камянка, де продали за 50 гривень. Про те, що гирі крадені він не знав.
Свідок ОСОБА_6 в суді показав, що в середині липня 2011 року до нього додому прийшов ОСОБА_3, який запропонував придбати гирю 16 кг. за 50 грн., при цьому запевнив його, що вона не крадена. При цьому вони домовились, що гроші він віддасть на наступний день. Наступного дня він пішов на центральний ринок, де продав гирю чоловіку на імя ОСОБА_3 за 100 гривень, 50 гривень із яких він передав в подальшому ОСОБА_3
В суді свідок ОСОБА_7 показав, що на почату липня 2011 року він на центральному ринку у чоловіка на імя ОСОБА_8 придбав гирю вагою 16 кг. за 100 гривень. Через деякий час ОСОБА_8 прийшов на ринок із працівниками міліції, які вилучили у нього придбану гирю, повідомивши, що вона крадена.
Як показав свідок ОСОБА_5 на початку липня 2011 року до нього до торгівельного місця на центральному ринку підійшов ОСОБА_3, який запропонував придбати в нього гирю вагою 24 кг. за 100 гривень. На його запитання ОСОБА_3 відповів, що гиря не крадена, тому він вирішив її придбати. Домовились із ОСОБА_3 про купівлю гирі за 50 гривень. Через декілька днів гирю він добровільно видав працівникам міліції, які повідомили, що гиря крадена.
Крім того, вина підсудного підтверджується даними, здобутими в ході огляду 16 липня 2011 року місця події домоволодіння АДРЕСА_3, в ході якого зафіксовано обстановку на місці вчинення злочину (а.с.9-13).
Згідно із протоколом добровільної видачі від 17 липня 2011 року ОСОБА_7 добровільно видав працівникам міліції гирю вагою 16 кг. (а.с.21). Відповідно до протоколу добровільної видачі від 16 липня 2011 року ОСОБА_5 добровільно видав гирю вагою 24 кг.(а.с.25).
Із висновку судової товарознавчої експертизи №681т від 11 серпня 2011 року вартість з урахуванням % зносу станом на 7 - 8 липня 2011 року могла становити гирі вагою 16 кг. 152 грн., гирі вагою 24 кг. 264 грн. (а.с.42-44).
Таким чином, сукупність вищевказаних доказів по справі дає підстави дійти висновку, що вина ОСОБА_3 у вчиненні крадіжки майна ОСОБА_1 доведена.
Разом з тим, суд вважає, що органом досудового слідства невірно кваліфіковані дії ОСОБА_3 за ч.3 ст.185 КК України за кваліфікуючою ознакою вчинення злочину з проникненням у сховище.
Так, в ході судового розгляду справи встановлено, що територія домогосподарства ОСОБА_1 АДРЕСА_2 була огороджена парканом, однак були відсутні на час вчинення злочину ворота, через які здійснювався вільний вхід на територію. Із показань потерпілої ОСОБА_1 встановлено, що вона дозволила ОСОБА_3 зайти на території господарства з метою попити води.
Відповідно до п.22 Постанови Пленуму Верховного Суду України №10 від 6 листопада 2009 року «Про судову практику у справах про злочини проти власності»під сховищем слід розуміти певне місце чи територію, відведені для постійного чи тимчасового зберігання матеріальних цінностей, які мають засоби охорони від доступу до них сторонніх осіб (огорожа, наявність охоронця, сигналізація тощо), а також залізничні цистерни, контейнери, рефрижератори, подібні сховища тощо. Не може визнаватися сховищем неогороджена і така, що не охороняється, площа або територія, на яку вхід сторонніх осіб є вільним, а також та, що була відведена та використовується для вирощування продукції чи випасу тварин (сад, город, ставок, поле тощо).
Таким чином, територія домоволодіння ОСОБА_1 не можна розцінювати як сховище, у звязку з чим, дії ОСОБА_3, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій повторно, слід кваліфікувати за ч.2 ст.185 КК України, перекваліфікувавши їх із ч.3 ст.185 КК України.
При призначені покарання підсудному суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Зокрема, суд враховує, що ОСОБА_3 вчинив злочин середньої тяжкості,будучи раніше судимим, обставинами, що пом'якшують покарання, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочинів. Обставиною, яка обтяжує покарання, судом визнається вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного спяніння.
Крім того, суд бере до уваги, що ОСОБА_3 позитивно характеризується за місцем проживання.
Судом не враховується зазначена в обвинувальному висновку обставина, що обтяжує покарання, рецидив злочину, оскільки ця обставина є ознакою злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, що впливає на його кваліфікацію, і відповідно до ч.4 ст.67 КК України суд не може ще раз враховувати її при призначенні покарання як таку, що його обтяжує.
Враховуючи наведене, суд вважає доцільним призначити ОСОБА_3 покарання у виді арешту в межах санкції статті, оскільки таке покарання є необхідними та достатніми для виправлення підсудного та попередження вчинення ним нових злочинів.
Цивільний позов по справі не заявлено, судові витрати підлягають стягненню із засудженого, питання про речові докази слід вирішити відповідно до ст.81 КПК України.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 321 - 324 КПК України, суд, -
з а с у д и в :
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді арешту строком на строк пять місяців.
Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити попередній підписку про невиїзд.
Речові докази гирі вагою 16 кг. та 24 кг. залишити потерпілій ОСОБА_1 (а.с.49-50).
Стягнути із ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Хмельницькій області (розрахунковий рахунок №31258272210321, МФО 815013, Управління Державного казначейства у Хмельницькій області, код №25575309) 225 (двісті дванадцять пять) грн. 12 коп. вартості судової товарознавчої експертизи по справі (а.с.41).
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Хмельницької області через Камянець-Подільський міськрайонний суд протягом пятнадцяти діб з моменту його проголошення.
Суддя
Судове рішення № 20985163, Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області було прийнято 23.01.2012. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 1-650/11. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: