Рішення № 20963927, 20.01.2012, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" січня 2012 р.

Справа № 5004/2567/11 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Наш Край-ЛЦ", м. Луцьк

до відповідача-1: фірми "Волвест" у формі товариства з обмеженою відповідальністю, м. Луцьк

відповідача-2: підприємця ОСОБА_1, м. Луцьк

про стягнення 65 428 грн. 44 коп.

Суддя Якушева І. О.

при секретарі судового засідання Мороз Д.В.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2 (дов. від 06.06.2011р.)

від відповідача-1: н/з

від відповідача-2: ОСОБА_1 підприємець.

Суть спору: позивач в позовній заяві просить стягнути:

- солідарно з фірми "Волвест" у формі ТзОВ та підприємця ОСОБА_1 800 грн. суми боргу згідно з договором комерційної концесії від 10.10.2006р.

- з підприємця ОСОБА_1 64628,44 грн. суми боргу згідно з договором комерційної концесії від 10.10.2006р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, пояснив, що в позовній заяві та розрахунку до позовної заяви допущено помилку в частині визначення періоду нарахування періодичних внесків за договором комерційної концесії від 10.10.2006р. Фактично ж періодичні внески нараховані за період з січня 2007р. по вересень 2009р.

Відповідач-1 в судове засідання не зявився, вимог суду (ухвала про порушення провадження у справі від 03.01.2012р.) подати письмові пояснення на заявлений позов не виконав.

В позовній заяві позивач зазначив адресу відповідача-1: АДРЕСА_2

Згідно із Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням фірми "Волвест" у формі товариства з обмеженою відповідальністю є: АДРЕСА_2

Ухвалу суду про порушення провадження у справі від 03.01.2012р. було надіслано відповідачу-1 саме за цією адресою.

Проте, ухвала суду повернулась з поштовою відміткою «За зазначеною адресою не існує».

Відповідно до ч.1 ст.64 ГПК України в редакції доповнень, внесених Законом України №2453-VІ від 7.07.2010р., ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Згідно з п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-8/123 від15.03.2007р. до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до ст.75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача та відповідач-2 не заперечують проти розгляду справи за відсутності представника відповідача-1.

З огляду на викладене, справу розглянуто за відсутності відповідача-1 за наявними в ній матеріалами.

Відповідач-2 підприємець ОСОБА_1 в судовому засіданні заборгованість перед позивачем в розмірі 65428,44 грн. визнала, просить застосувати положення про термін позовної давності.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача - 2, господарський суд

в с т а н о в и в:

10.10.2006 року між ТзОВ "Наш Край-ЛЦ" як правоволодільцем та підприємцем ОСОБА_1 як користувачем було укладено договір комерційної концесії (надалі договір), за умовами якого позивач зобов'язувався надати відповідачу-2 за плату право користування комплексом належних позивачу прав з метою виготовлення, використання, ввезення, пропозиції до продажу, продажу і іншого введення в господарський обіг товарів, надання послуг і виконання робіт з використанням торговельної марки „НАШ КРАЙ".

Позивачу належить право інтелектуальної власності на торговельну марку «НАШ КРАЙ». Набуття права інтелектуальної власності засвідчене свідоцтвом на знак для товарів і послуг № 44417 від 14.10.2003 року за заявкою № 20031010840 та доповненням до свідоцтва на знак для товарів та послуг від 14.04.2006 року, з зазначеними у цьому свідоцтві класами МКТП на товари та послуги.

Згідно з п. 1.2 договору під комплексом прав сторони договору комерційної концесії розуміють: право на використання знака для товарів і послуг (торгової марки «НАШ КРАЙ» та документацію з веденню бізнесу (регламент директора; регламент категорійного менеджера; регламент працівника бухгалтерії; регламент адміністратора регламент касира; регламент менеджера торгового залу; регламент працівника охорони, регламент технолога; регламент кухаря; регламент технічного працівника; регламент вантажника; регламент завідувача складом; положення про безпеку; положення про бюджетування).

На виконання умов договору комерційної концесії від 10.10.2006р. позивачем було надано відповідачу-2 копію документа, що підтверджує право власності на торгову марку, дані про розмір інвестицій, вартість обов'язкового для придбання устаткування та інвентаря, технологію роботи магазина, що включає основні принципи і задачі торговок підприємства, технологічну схему і документообіг, правила функціонування внутрішніх підрозділів (торгового залу, складу, розрахунково-касового вузла, охорони), методи форми планування і звітності, а також було надано у використання бази постачальники та асортименту товарів.

Позивач забезпечив: організування ввідного навчання персоналу відповідача-2 на базі функціонуючого супермаркету, організовування проведення тренінгів та семінарів для працівників відповідача-2 згідно навчальних програм, проведення атестації персоналу, проведення рекламної підтримки як на стадії відкриття магазину, так і в його подальшій роботі (загальна реклама в ЗМІ, проведення різних рекламних акцій у торговому залі магазина), надання юридичної підтримки, консультації, інформування про нововведення, зміни у законодавстві, нормативній документації .

Позивачем була надана допомога відповідачу-2 на стадії відкриття магазину в складанні оптимальної планограми торгового залу, схеми розташування відділів, у придбанні обладнання.

Позивачем було виділено куратора для відповідача-2, який консультував з питань організації виробничих процесів та контролював їх дотримання.

Відповідач доказів на підтвердження протилежного суду не надав.

Згідно з п. 2.3.16 договору відповідач протягом 3-ох днів, наступних за звітним періодом (звітний період дорівнює місяцю, починаючи з моменту вступу договору в силу), надає позивачеві зведені бухгалтерські дані у вигляді звіту за користування франшизою за цей звітний період. Звіт повинен бути підписаний керівником підприємства і головним бухгалтером. Звіт направляється позивачу разом з документом, що підтверджує сплату винагороди за звітний період.

Згідно з п.п. 4.1., 4.3. договору комерційної концесії користувач сплачує плату за користування франшизою правоволодільцю, яка складається з періодичних внесків.

Періодичні внески сплачуються щомісячно, не пізніше 5-го числа кожного наступного місяця у розмірі 1,5 відсотків від суми реалізованих товарів з ПДВ.

На підставі звітів про використання реєстраторів розрахункових операцій, наданих відповідачем-2, за період з січня 2007 року по вересень 2009 року позивачем було нараховані періодичні внески у розмірі 88 489,57 грн., зобовязання по оплаті яких відповідач-2 виконав частково - на суму 23 061,13 грн.

Проте, станом на час звернення з позовом до суду відповідач-2 не оплатив періодичних внесків на суму 65 428,44 грн. У звязку з цим у відповідача-2 перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 65428,44 грн.

На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача-2 64628,44 грн. заборгованості.

12.05.2011р. між фірмою «Волвест»у формі товариства з обмеженою відповідальністю як поручителем і товариством з обмеженою відповідальністю «Наш Край - ЛЦ»як кредитором було укладено договір поруки. Згідно з п.1 предметом цього договору є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання підприємцем ОСОБА_1 своїх обов'язків за договором комерційної концесії від 10.10.2006 року.

Відповідно до умов договору поруки від 12.05.2011 року поручитель відповідає перед кредитором за виконання боржником обовязків за договором комерційної концесії від 10.10.2006 року в розмірі 800 грн.

Листом від 20.10.2011р., адресованим відповідачу-1, позивач вимагав погасити 800 грн. заборгованості протягом 7-ми днів, проте добровільно відповідачем-1 вимога виконана не була.

Лист від 20.10.2011р. було вручено директору фірми «Волвест».

Відповідно до ч. 2 ст. 553 Цивільного кодексу України порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 554 Цивільного кодексу України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст. 554 Цивільного кодексу України кредитор вправі на свій вибір пред'явити позов до боржника або поручителя, до боржника і поручителя одночасно, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача-1 та відповідача-2 800 грн. заборгованості.

Відповідно до статті 1115 Цивільного кодексу України за договором комерційної концесії одна сторона (правоволоділець) зобовязується надати другій стороні (користувачеві) за плату право користування відповідно до її вимог комплексом належних цій стороні прав з метою виготовлення та (або) продажу певного виду товару (або) надання послуг.

Згідно із ст. 1116 Цивільного кодексу України предметом договору комерційної концесії є право на використання об'єктів права інтелектуальної власності (торговельних марок, промислових зразків, винаходів, творів, комерційних таємниць тощо), комерційного досвіду та ділової репутації.

Договором комерційної концесії може бути передбачено використання предмета договору із зазначенням або без зазначення території використання щодо певної сфери цивільного обороту.

За змістом ст.ст.526, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до п.1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовною давністю є строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 Цивільного кодексу України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Як визначено п.4.3. договору комерційної концесії періодичні внески сплачуються користувачем щомісячно, не пізніше 5-го числа кожного наступного місяця у розмірі 1,5 відсотків від суми реалізованих товарів з ПДВ.

Спірний період стягнення несплачених періодичних внесків січень 2007 року вересень 2009 року.

З огляду на приписи ст.ст.256, 257 Цивільного кодексу України, враховуючи строки сплати періодичних внесків, встановлених договором комерційної концесії, а також період, за який несплачені періодичні внески заявлено до стягнення, для стягнення періодичних внесків в розмірі 37715,27 грн. за період січень 2007 року листопад 2008 року позивач пропустив строки позовної давності.

У відповідності із пунктами 3, 4 ст.267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Оскільки в порушення вимог ст.ст.526, 554, 1115 Цивільного кодексу України та умов договорів відповідач-1, відповідач-2 не виконали належним чином взятих на себе зобовязань, вимога позивача про стягнення солідарно з відповідача-1, відповідача-2 800 грн. заборгованості, з відповідача-1 26913,17 грн. заборгованості за період грудень 2007 року вересень 2009 року є обґрунтованою.

З огляду на те, що під час розгляду справи відповідач-2 підприємець ОСОБА_1 заявила про застосування строків позовної давності, тому вимога про стягнення з неї 37715,27 грн. заборгованості за період січень 2007 року листопад 2008 року до задоволення не підлягає.

У звязку з тим, що спір до розгляду судом доведено з вини відповідачів, які не виконали договірних зобовязань, відповідно до ст. ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України на них слід покласти судові витрати по справі пропорційно до розміру задоволених позовних вимог по відношенню до кожного з них .

Керуючись ст.ст. 256, 257, 267, 526, 554, 599, 1115, 1116 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з фірми "Волвест" у формі ТзОВ (м. Луцьк, вул. Ковельська, 40, код ЄДРПОУ 30089575, р/р 26008321106477 в Луцькій філії ВАТ «ВТБ Банк», МФО 303473) та підприємця ОСОБА_1 (43000, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Наш Край-ЛЦ" (45632, Волинська область, Луцький район, с. Зміїнець, вул. Березова, 22; поштова адреса: 43023, м. Луцьк, вул. Карбишева, 1, р/р 26008321106477 в Луцькій філії ВАТ «ВТБ Банк», МФО 303473, код ЄДРПОУ 35607079) 800 грн. заборгованості, 17 грн. 26 коп. судового збору.

3. Стягнути з підприємця ОСОБА_1 (43000, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Наш Край-ЛЦ" (45632, Волинська область, Луцький район, с. Зміїнець, вул. Березова, 22; поштова адреса: 43023, м. Луцьк, вул. Карбишева, 1, р/р 26008321106477 в Луцькій філії ВАТ «ВТБ Банк», МФО 303473, код ЄДРПОУ 35607079) 26 913 грн. 17 коп. заборгованості, 580 грн. 55 коп. судового збору.

4. В позові про стягнення 37715 грн. 27 коп. заборгованості відмовити.

Суддя І. О. Якушева

Повний текст рішення

складено та підписано

20.01.12