Постанова № 20963762, 27.12.2011, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

< Копия >

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

27.12.11Справа №2а-3186/11/2770 Суддя Окружного адміністративного суду міста Севастополя Майсак О.І., при секретарі Маненковій А.І.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1 (довіреність № 166 від 18.10.2011 року); представника відповідача ОСОБА_2 (довіреність № 65/10-025 від 31.08.2011 року);

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оксі»доДержавної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Оксі»звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень. Вказує, що ТОВ «Оксі»були отримані податкові повідомлення-рішення ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 000039230 від 12.09.2011 року та № 0000712310 від 12.09.2011 року. Вказані податкові повідомлення-рішення були прийняті на підставі акту перевірки № 2067/23-123/22274413 від 18.05.2011 року. Вважає, що вказані податкові повідомлення-рішення є необґрунтованими.

Просить визнати нечинними податкові повідомлення-рішення.

Ухвалою від 11 жовтня 2011 року відкрито провадження по адміністративній справі. Ухвалою від 11 жовтня 2011 року закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

23 грудня 2011 року від представника позивача надійшла заява про виправлення технічної помилки, відповідно до якої просить визнати нечинним повністю податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Гагарінському райони м. Севастополя № 0000392310 від 06 червня 2011 року про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 39068,00 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями 9767,00 грн.; визнати нечинним повністю податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Гагарінському райони м. Севастополя № 0000402310 від 06 червня 2011 року про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств за основним платежем у сумі 32754,00 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями 8188,50 грн. (а.с.130).

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просить позов задовольнити. Вказує, що ТОВ «Оксі»були отримані податкові повідомлення-рішення ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000392310 від 12.09.2011 року та № 0000402310 від 12.09.2011 року. Вказані податкові повідомлення-рішення були прийняті на підставі акту перевірки № 2067/23-123/22274413 від 18.05.2011 року. Вважає, що вказані податкові повідомлення-рішення є необґрунтованими.

Представник відповідача з адміністративним позовом не погоджується повністю, просить у задоволенні відмовити. Обґрунтовує свої заперечення тим, що за результати перевірки TOB «Оксі»було встановлено, що операції щодо купівлі-продажу товар по ланцюгу ТОВ «Максростаб»- ТОВ «Оксі», ТОВ «Дніпро-Бріг»- ТОВ «Оксі»укладені з порушенням вимог цивільного законодавства України без мети настання реальних наслідків та є нікчемними. Також відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку в звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обороту). Таким чином, одним з обов'язкових підстав для виникнення у платника права на податковий кредит є сплата платником податку відповідних сум податку.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська або Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам на підставі пункту 2 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України. Тому, з огляду на вказане, спір належить розглядати за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, дослідивши інші докази в межах позовних вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судом встановлено наступне. Товариство з обмеженою відповідальністю «Оксі»є юридичною особою, знаходиться на податковому обліку в органах державної податкової служби та є платником податку на додану вартість з 06.07.1999 року.

З 08.04.2011 року по 11.05.2011 року ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя було проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Оксі»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2008 року по 31.12.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 року по 31.12.2010 року. За результатами перевірки складений акт № 2067/23-123/22274413 від 18.05.2011 року (а.с.10-48). На підставі акту перевірки керівництвом ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя 06 червня 2011 року були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000392310 про визначення суми грошового зобовязання з податку на прибуток в розмірі 48835,00 грн. (а.с.59) та № 0000402310 про визначення грошового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 40942,50 грн. (а.с.60). Перевіркою було встановлено, що 1 2010 році TOB «ОКСІ»включило до складу валових витрат суми витрат в загальному розмірі 156270,00 грн. (в тому числі в розмірі 154193,00 грн. та в розмірі 2077,00 грн. по документах, оформлених від імені TOB «Макростаб»та ТОВ «Дніпро-Бріг», відповідно, по операціях з придбання товарів), та у серпні 2010 року включило до складу податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 30 838,54 грн. по податкових накладних, оформлених від імені TOB «Макростаб»: від 10.08.2010 року №68 на суму 104652,00 грн. (в тому числі ПДВ 17442,00 грн.) від 26.08.2010 року №70 на суму 14563,20 грн. (в тому числі ПДВ 2427,20 грн.) та від 26.08.2010 року № 93 на суму 65816,04 грн. (в тому числі ПДВ 10969,34 грн.); та у розмірі 415,45 грн. по податковій накладній, оформленій від імені TOB «Дніпро-Бріг», від 03.08.2010 року № 030805 на суму 2492,70 грн. (в тому числі ПДВ 415,45 грн.): та у жовтні 2010 року - у розмірі 4419,56 грн. замість 2919,20 грн. по TOB «Кримбудпостач».

07 квітня 2010 року між ТОВ «Макростаб»(далі Продавець) та ТОВ «Оксі»(далі - Покупець) укладено договір № 07/04-01 (а.с.135-137). Відповідно до п. 1 Договору, Продавець зобовязується передати у власність Покупця товар, а Покупець прийняти та сплатити. Вартість товару вказана в рахунках фактурах та накладних на постачання товару, які є невідємною частиною даного Договору. Згідно з п. 2.2-2.4 п. 2 Договору, Продавець в тридцятиденний строк з моменту отримання заявки зобовязаний надати товар до відвантаження зі свого складу, про що за 3 дні повідомляє Покупця. Покупець в пятиденний строк з моменту отримання повідомлення про готування товару до відвантаження зобовязаний забрати товар зі складу Продавця. Умови постачання товару самовивіз зі складу Продавця. За ризик пов'язаний з транспортуванням товару несе відповідальність Покупець.

Відповідно до п.п. 7.2.1 п. 7.2 ч. 7 Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (далі Закон № 168) (що діяв на період, що перевірявся відповідачем) платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

З видаткових накладних за серпень 2010 року (а.с.138, 140, 142), які видані позивачу ТОВ «Макростаб»вбачається, що видаткові накладні містять усі необхідні реквізити, передбачені підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону.

Отже, позивач виконав усі передбачені Законом вимоги для формування податкового кредиту.

Відповідач не спростовує дійсності видаткових накладних, що видані позивачу ТОВ «Макростаб»щодо фактичного виконання умов договору № 07/04-01 та сплату позивачем коштів за отримані товари.

Відповідно до ліцензії серії АВ № 432790, виданої ТОВ «Оксі»Головною державною інспекцією на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та звязку України 07.10.2008 року, ТОВ «Оксі»надає послуги з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України «Про автомобільний транспорт», також дозволено внутрішні перевезення вантажів вантажними автомобільними, причепами та напівпричепами (а.с.134).

Також представником позивача на вимогу суду надані товарно-транспортні накладні, які було видано ПП «Макростаб»позивачу за серпень 2010 року (а.с.139, 141, 143). Зі змісту товарно-транспортних накладних вбачається, що вантажовідправником товарів був саме ТОВ «Макростаб».

Зі змісту акту перевірки № 2067/23-123/22274413 від 18.05.2011 року вбачається, що TOB «Оксі»у серпні 2010 року мав фінансово-господарські взаємовідносини з TOB «Макростаб»на підставі договору від 07.04.2010 №07/04-01 на придбання товару. По ланцюгу ТОВ «Макростаб»- ТОВ «Алабама»- ТОВ «Елфра Дісплей»- ТОВ «Е-Восток Україна». Згідно з актом перевірки Броварської обєднаної податкової інспекції Київської області від 29.04.2011 року №466/231/36597313 (а.с.105-115), свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Макростаб»анульовано 19.09.2010 року (зворотній а.с.105). Також відповідно до вищевказаного акту перевірки: ТОВ «Алабама»не встановлено за його місцезнаходженням (довідка від 19.10.2010 року № 4438/77/26-408); свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Елфра Дісплей»анульовано (акт від 14.10.2010 року № 821/23-10/33743908); свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Е-Восток Україна»анульовано (акт від 820/23-10/34478763).

Законом України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (далі Закон № 168, який діяв на час виникнення спірних правовідносин та підлягає застосуванню при вирішенні даного спору по суті) а саме пункт 1.8 статті 1 встановлено, що бюджетним відшкодуванням є сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з підпунктом 7.4.1. пункту 7.4 статті 7 Закону № 168 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до підпунктом 7.4.5. пункту 7.4 статті 7 Закону № 168 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до пункту 7.7. Закону № 168 порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків. Підпунктом 7.7.1. пункту 7.7 Закону № 168 встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Згідно пункту 7.7.2., якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то, бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг). Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період (п. 7.7.3 п. 7 стаття 7 Закону № 168).

Аналіз зазначених норм Закону № 168 дозволяє зробити висновок про те, що в підпункті 7.7.1 йдеться про суму податкового кредиту, розраховану за правилами підпунктів 7.4.1, 7.4.5, 7.5.1, - тобто як про сплачений так і про нарахований податок на додану вартість. Бюджетне відшкодування це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету, у звязку із зайвою сплатою (нарахуванням) податку не залежить від сплати даного податку до бюджету постачальником. Пріоритетному застосуванню, щодо норм Закону, регулюючих порядок визначення сум бюджетного відшкодування, мають спеціальні норми пункту 7.7. статті 7 Закону № 168, а не лише термінологія поняття бюджетного відшкодування, наведена в пункті 1.8. статті 1 цього ж Закону.

За загальним правилом несплата ПДВ продавцем і його постачальниками сама по собі не є підставою для зменшення податкового кредиту або відмови у відшкодуванні зазначеного податку покупцю, який відніс до податкового кредиту суму ПДВ, сплачену продавцю разом із ціною товару (послуги).

Встановлення судом необґрунтованості заявлених платником податку вимог про надання податкової вигоди тягне за собою відмову в її задоволенні. Відповідно до частини другої статті 71 КАС України обовязок доказування обставин, що свідчать про незаконність операцій, на підставі яких виникло право на бюджетне відшкодування, покладається на податкові органи.

На підставі вищевикладених нормативно-правових актів судом робиться висновок, що суму бюджетного відшкодування з боку позивача визначено правомірно, на підставі податкових накладних, оформлених відповідно до вимог діючого законодавства на підставі договорів купівлі-продажу, договорів про здійснення транспортних послуг щодо перевезення товарів та товарно-транспортних накладних, складених на виконання даних договорів. Відносини позивача з контрагентом (саме ТОВ «Макростаб») з приводу товарності господарських операцій та реальності правочинів, на підставі яких заявлено відшкодування з бюджету податку на додану вартість (відповідність предмету договору поставки виду діяльності позивача та використання у виробництві а.с.62), підтверджено у судовому засіданні письмовими доказами у повному обсязі. Судом встановлено факт здійснення господарських операції позивача з контрагентами до анулювання свідоцтв платників ПДВ.

За таких обставин позовні вимоги ТОВ «Оксі»підлягають задоволенню повністю, податкові повідомлення-рішення № 0000392310 від 06.06.2011 року та № 0000402310 від 06.06.2011 року скасуванню.

Постанову складено у повному обсязі 03 січня 2012 року.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України №2747-ІV від 06.07.2005 року, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя № 0000392310 від 06.06.2011 року про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 39068,00 грн. та за штрафними санкціями 9767,00 грн.

3.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя № 0000402310 від 06.06.2011 року про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток за основним платежем в сумі 32754,00 грн. та за штрафними санкціями 8188,50 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили у порядку та строки передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя< підпис >О.І. Майсак

< З оригіналом згідно >

< Суддя ><підпис ><Суддя >