Постанова № 20963656, 27.12.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 грудня 2011 року № 2а-14637/11/2670

В приміщенні Окружного адміністративного суду міста Києва за адресою у м.Києві по вул. Хрещатик, 10,

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого БояринцевоїМ.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Соломянському районі м.Києва

до Субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Соломянському районі м.Києва звернулася до суду з позовом про стягнення з Субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 заборгованості з орендної плати з фізичних осіб у розмірі 12113,59 грн.

Ухвалою суду від 17 жовтня 2011 року відкрито скорочене провадження у справі та надано відповідачу строк для подання заперечень або заяви про визнання позову до 15 листопада 2011 року.

Ухвалою суду від 16 листопада 2011 року справу призначено до судового розгляду, оскільки суд прийшов до висновку про неможливість ухвалення законного та обґрунтованого рішення без проведення судового засідання та виклику осіб.

Під час розгляду справи представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач в судові засідання не зявилася, заперечень чи пояснень по суті заявлених позовних вимог суду не надала. Судом направлялися ухвали суду про відкриття скороченого провадження у справі, про призначення справи до судового розгляду та повістки про виклик за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, проте поштова кореспонденція повернулася з відміткою працівника пошти «за закінченням терміну зберігання».

За правилами, встановленими пунктом 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особам та фізичним особам-підприємцям за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Пункт 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи неявку представника відповідача в судове засідання 14 грудня 2011 року, суд приходить до висновку про розгляд справи у письмовому провадженні та на основі наявних матеріалів справи.

В обгрунтування заявлених вимог позивач посилається на Податковий кодекс України, закони України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», «Про державну податкову службу в Україні»та зазначає, що Субєкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_1 має заборгованість з орендної плати з фізичних осіб в розмірі 12113,59 грн.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець Соломянською районною у м. Києві державною адміністрацією 15 березня 2006 року та є платником податків в Державній податковій інспекції у Соломянському районі м.Києва, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання: 03049, АДРЕСА_1.

27 жовтня 2005 року Київська міська рада прийняла рішення № 305/3766 «Про передачу громадянці ОСОБА_1 земельну ділянку для будівництва, експлуатації та обслуговування художньої майстерні у провулку Миколи Островського у Соломянському районі м. Києва».

10 листопада 2006 року між Київською міською радою та ОСОБА_1 укладений договір оренди земельної ділянки. У вказаному договорі зазначено, що згідно з витягом з технічної документації №Н-00655/2006 Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) від 22 червня 2006 року № 490 нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 205692,31 грн. Пунктом 4.2 договору визначено, що річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 1,5 відсотка від її нормативної грошової оцінки.

12 липня 2007 року Державною податковою інспекцією у Соломянському районі м.Києва прийняте податкове повідомлення №0025751701, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобовязання в розмірі 3085,38 грн. за платежем: орендна плата з фізичних осіб, код платежу 5013050500. У вказаному податковому повідомленні зазначено, що граничний строк сплати податкового зобовязання в розмірі 1542,69 грн. 14 серпня 2007 року та граничний строк сплати податкового зобовязання в розмірі 1542,69 грн. 14 листопада 2007 року.

7 грудня 2007 року Державною податковою інспекцією у Соломянському районі м. Києва винесене податкове повідомлення-рішення №0114311710/0, яким за затримку на 2 календарних дні граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання в розмірі 1542,69 грн. накладено на ОСОБА_1 штраф у розмірі 154,26 грн. за платежем: орендна плата за землю з фізичних осіб, код платежу 13050500.

10 липня 2008 року Державною податковою інспекцією у Соломянському районі м.Києва прийняте податкове повідомлення №0014411701, яким ОСОБА_1 згідно з підпунктом «г»підпункту 4.2.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та відповідно до статті 13 та статті 17 Закону України «Про плату за землю»визначено суму податкового зобовязання в розмірі 4750,48 грн. за платежем: орендна плата з фізичних осіб, код платежу 5013050500. У вказаному податковому повідомленні зазначено, що граничний строк сплати податкового зобовязання в розмірі 2375,24 грн. 14 серпня 2008 року та граничний строк сплати податкового зобовязання в розмірі 2375,24 грн. 14 листопада 2009 року.

30 червня 2009 року Державною податковою інспекцією у Соломянському районі м. Києва прийняте податкове повідомлення №0014011701, яким ОСОБА_1 згідно з підпунктом «г»підпункту 4.2.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та відповідно до статті 13 та статті 17 Закону України «Про плату за землю»визначено суму податкового зобовязання в розмірі 5034,75 грн. за платежем: орендна плата з фізичних осіб, код платежу 5013050500. У вказаному податковому повідомленні зазначено, що граничний строк сплати податкового зобовязання в розмірі 2517,38 грн. 14 серпня 2009 року та граничний строк сплати податкового зобовязання в розмірі 2 517,37 грн. 16 листопада 2009 року.

Податкове повідомлення направлялося на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, проте поштова кореспонденція повернулася до податкової інспекції з відміткою працівника пошти «за закінченням терміну зберігання», про що Державною податковою інспекцією у Соломянському районі м. Києва 5 серпня 2009 року складений акт №3376/17-3-2704619165 про невручення податкового повідомлення.

7 червня 2010 року Державною податковою інспекцією у Соломянському районі м. Києва прийняте податкове повідомлення №0000181701, яким ОСОБА_1 згідно з підпунктом «г»підпункту 4.2.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та відповідно до статті 13 та статті 17 Закону України «Про плату за землю»визначено суму податкового зобовязання в розмірі 5331,80 грн. за платежем: орендна плата з фізичних осіб, код платежу 5013050500. У вказаному податковому повідомленні зазначено, що граничний строк сплати податкового зобовязання в розмірі 2665,90 грн. 16 серпня 2010 року та граничний строк сплати податкового зобовязання в розмірі 2665,90 грн. 15 листопада 2010 року.

Податкове повідомлення направлялося на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, проте поштова кореспонденція повернулася до податкової інспекції з відміткою працівника пошти «за закінченням терміну зберігання», про що Державною податковою інспекцією у Соломянському районі м. Києва 26 липня 2010 року складений акт №4678/17-3-2704619165 про невручення податкового повідомлення.

31 грудня 2010 року Державна податкова інспекція у Соломянському районі м. Києва винесла податкове повідомлення-рішення № 0040421710/0, яким за затримку на 125 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання в розмірі 2514,86 грн. наклала на ОСОБА_1 штраф у розмірі 1257,43 грн. за платежем: орендна плата з фізичних осіб.

Крім того, за відповідачем обліковується пеня в розмірі 190,79 грн.

Враховуючи часткову сплату відповідачем орендної плати за землю, сума податкового боргу ОСОБА_1 складає 12113,59 грн.

Відповідно до статті 2 Закону України від 03.07.1992 № 2535-ХІІ «Про плату за землю»(який був чинний на час виникнення спірних правовідносин, далі Закон №2535) використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

Статтею 13 Закону № 2535 встановлено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Згідно статті 14 Закону № 2535 нарахування громадянам сум земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 15 липня поточного року платіжне повідомлення про внесення платежу.

Земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності громадянами сплачується рівними частками до 15 серпня і 15 листопада (стаття 17 Закону № 2535).

Відповідно до підпункту 4.2.1 статті 4 Закону України від 21.12.2000 №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(який був чинний на час виникнення спірних правовідносин, далі Закон № 2181), якщо згідно з нормами цього пункту сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми у порядку, встановленому цим Законом.

Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо згідно з законами з питань оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору (обов'язкового платежу), є контролюючий орган (підпункт «г»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону № 2181).

Підпунктом 4.2.3. пункту 4.2 статті 4 Закону № 2181 встановлено, що обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених підпунктом 4.2.2 цього пункту, є помилковим, покладається на платника податків, за винятком випадків, визначених пунктом 4.3 цієї статті.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач неодноразово направляв на адресу ОСОБА_1 повідомлення щодо необхідності зявитися до податкової інспекції для проведення перевірки з питань дотримання податкового законодавства щодо орендної плати за землю (повідомлення № 2939/м/17-316 від 18 лютого 2009 року, № 16816/м/ від 22 вересня 2009 року, № 9816/м/17-316 від 24 червня 2009 року, № 9816/м/17-316 від 21 червня 2009 року, №1535/м/17316 від 18 лютого 2010 року), проте ОСОБА_1 до податкових органів не зявлялася.

Повідомлення направлялися на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, проте поштова кореспонденція повернулася до податкової інспекції з відміткою працівника пошти «за закінченням терміну зберігання».

Згідно підпункту 17.1.7. пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181 у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Позивачем, з метою стягнення податкового боргу, направлено відповідачу першу податкову вимогу від 23 січня 2008 року № 1/17 та другу податкову вимогу від 18 березня 2008 року № 2/24.

Відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону № 2181-ІІІ у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків. обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу (підпункт 6.2.3 пункту 6.2 статті 6 Закону №2181-ІІІ).

Згідно актів Державної податкової інспекції у Соломянському районі м.Києві від 6 лютого 2008 року № 338/24-30 та від 8 квітня 2008 року №1273/24-30, податкові вимоги направлялися на адресу місцезнаходження орендованого приміщення, проте поштова кореспонденція повернулася до податкової інспекції з відміткою працівника пошти, що за вказаною адресою фізична особа-підприємець не знаходиться.

Державна податкова інспекція у Соломянському районі м. Києва направляла запит від 24 березня 2011 року № 2151 до Адресного бюро УВС м.Києва, в якому просила повідомити місце проживання ОСОБА_1 Згідно довідки Адресного бюро м.Києва № 61 від 1 квітня 2011 року відповідач по м.Києву та Київській області не зареєстрована.

Згідно Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»саме на господарюючого субєкта покладений обовязок внесення змін до інформації, яка подається ним до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобовязаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

8 травня 2008 року Державною податковою інспекцією у Соломянському районі м.Києва винесене рішення № 214 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.

Відповідно до підпункту 20.1.18. статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Беручи до уваги те, що суму боргу у розмірі 12113,59 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, податковий борг є узгодженим, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, а тому суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та визнає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 98, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Державної податкової інспекції у Соломянському районі м.Києва задовольнити повністю.

2. Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 (місце проживання: 03049, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) до Державного бюджету України заборгованість з орендної плати з фізичних осіб у розмірі 12113 (дванадцять тисяч сто тринадцять) грн. 59 коп. на р/р 33214815700010, одержувач ВДК у Соломянському районі м.Києва, ідентифікаційний код 26077951, банк одержувача: УДК у м. Києві, МФО 820019, код платежу 13050500.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя М.А.Бояринцева