Постанова № 20963440, 12.01.2012, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2012 року Справа № 2а/2370/3715/2011

12.01.12

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Чалої А.С.,

при секретарі Хатковому А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Городищенському районі Черкаської області до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернулося управління Пенсійного фонду України в Городищенському районі Черкаської області, в якій просить стягнути з ФОП ОСОБА_1 заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за ІІІ - ІV квартал 2010 року в сумі 1 243 грн. 94 коп.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058 зобовязаний вчасно та в повному обсязі здійснювати сплату страхових внесків. Проте, відповідач належні суми внесків на загальнообовязковедержавне пенсійне страхування не сплачує, в звязку з чим позивач просить стягнути заборгованість в судовому порядку.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 23 травня 2011 року на підставі пункту 3 частини 1 статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративній справі зупинено до набрання законної сили рішенням Черкаського окружного адміністративного суду у справі № 2а/2370/614/2011 за позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Городищенському районі Черкаської області про визнання протиправною та скасування вимоги.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2011 року апеляційну скаргу фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Городищенському районі Черкаської області про визнання протиправною та скасування вимоги залишино без задоволення, постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 11 березня 2011 року залишино без змін.

В звязку з набранням законної сили рішенням Київського апеляційного адміністративного суду, 27 грудня 2011 року провадження в справі 2а/2370/3715/2011 поновлено.

Позивач в судове засідання представника свого не направив, проте надіслав клопотання, в якому позовні вимоги підтримує та просить розгляд справи провести без участі представника позивача.

Відповідач в судове засідання не зявився, хоча був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Заяву про розгляд справи без його участі та заперечення проти позову на адресу суду не надіслав.

Розглянувши подані документи, суд приходить до наступного.

Спеціальним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, є Закон України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV).

Статтею 1 Закону № 1058-IV визначено, що страхувальниками є роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Згідно пункту 3 статті 11 Закону № 1058-IV, загальнообовязковому державному пенсійному страхуванню підлягають фізичні особи - субєкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Пунктом 5 статті 14 Закону № 1058-IV встановлено, що страхувальниками, відповідно до цього Закону, є застраховані особи, зазначені в пунктах 3 і 4 статті 11 та частині першій статті 12 цього Закону.

Відповідно до статті 15 Закону № 1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на 27.04.2011 року, зареєстрована Хустською районною державною адміністрацією Закарпатської області 23.03.2007року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 та зареєстрована в Пенсійному фонді, а тому є платником страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 17 Закону № 1058-IV страхувальник зобовязаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Абзацом 9 частини 2 статті 19 зазначеного Закону встановлено, що страхові внески до солідарної системи нараховуються для осіб, зазначених у пункті 5 статті 14 цього Закону, - на суми доходу (прибутку), отриманого від відповідної діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.

Пунктом 6 статті 20 Закону № 1058-IV передбачено, що страхувальники зобовязані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для сплати страхових внесків фізичними особами підприємцями, які сплачують єдиний податок, є квартал. Згідно частини 12 статті 20 вищезазначеного Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. Відповідно до підпункту 4 пункту 8 розділу XV Закону № 1058-IV фізичні особи - субєкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.

Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.

Статтею 1 Закону № 1058-IV передбачено, що мінімальний страховий внесок - сума коштів, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановлених законом на день отримання заробітної плати (доходу).

Мінімальний розмір заробітної плати згідно Законів України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати»від 20.10.2009 року № 1646-VI та «Про Державний бюджет України на 2010 рік»від 27.04.2010 року № 2154-VI з 1 жовтня по 1 грудня 2010 року 907 грн. та з 1 грудня 2010 року 922 грн., розмір мінімального страхового місячного внеску за ці періоди відповідно становить: з 1 жовтня по 1 листопад 2010 року 301 грн. 12 коп. (907 грн. х 33,2%), з 1 по 31 грудня 2010 року 306 грн. 10 коп. (922 грн. х 33,2%).

Судом встановлено, що управлінням Пенсійного фонду України в Городищенському районі Черкаської області проведено перевірку відповідача щодо нарахування, обчислення та сплати внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за період з 01.07.2010 року по 31.12.2010 року, за результатами якої було складено акт перевірки від 05.02.2011 року № 279.

В ході перевірки встановлено, що сума страхових внесків на пенсійне страхування, сплачених за місяць відповідачем, нижча мінімального страхового внеску, в звязку з чим за ІІІ- ІV квартал 2010 року відповідачу було донараховано 1 243 грн. 94 коп.

На підставі частини 3 статті 106 Закону № 1058-IV відповідачу направлялась вимога про сплату боргу № Ф 279 від 05.02.2011 року, на суму 1243 грн. 94 коп., котра отримана відповідачем особисто, про що свідчить підпис на рекомендованому повідомленні.

Частина 3 ст. 106 Закону №1058 передбачає, що протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

ОСОБА_1 звернулась до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до УПФУ в Городищенському районі про скасування вимоги про сплату боргу № Ф-379 від 05.11.2010 року.

Постановою суду першої інстанції в задоволенні позовних вимог позивача відмовлено повністю. ОСОБА_1 оскаржила постанову суду від 11.03.2011 р. у справі № 2а/2370/614/2011 в апеляційному порядку.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.10.2011 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишино без задоволення, постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 11.03.2011 року без змін.

В ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду зазначено, що колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у визнанні протиправною та скасування вимоги № Ф-379 від 05.11.2010 року в сумі 717 грн.

Згідно частини 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.

Згідно статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Враховуючи викладене, суд вважає обґрунтованою та законною вимогу управління Пенсійного фонду України в Городищенському районі № Ф-279 від 05.02.2011 року про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 в сумі 1 243 грн. 94 коп., а позов таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 17, 86, 94, 159, 162, 163, 254 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в Городищенському районі Черкаської області (19500, Черкаська область, м. Городище, вул. Миру, 117, ідентифікаційний код 21366596) заборгованість зі сплати страхових внесків у сумі 1 243 ( одна тисяча двісті сорок три) грн. 94 коп.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку передбаченому ст. ст. 185 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.С. Чала

Виготовлення повного тексту постанови 17 січня 2012 року.