Постанова № 20963346, 10.01.2012, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2012 року Справа № 2а/2370/8518/2011

10.01.12

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мишенка В.В.,

при секретарі - Гришанові Д.Є.,

за участю представника позивача - Недосєки І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Черкаси адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у місті Черкаси до приватного підприємства «Артбуд Вектор»про стягнення податкової заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у місті Черкаси звернулася до суду з адміністративним позовом до приватного підприємства «Артбуд Вектор»про стягнення заборгованості по сплаті 36055 грн. 77 коп. податку на прибуток приватних підприємств, податку на додану вартість та штрафних санкцій.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та зазначив, що приватне підприємство «Артбуд Вектор»зареєстроване як платник податків у державній податковій інспекції у місті Черкаси та має заборгованість по сплаті податку на прибуток приватних підприємств, податку на додану вартість і штрафних санкцій в загальному розмірі 36 055 грн. 77 коп. Податкове зобовязання, самостійно визначене відповідачем у поданих ним деклараціях, вважається узгодженим і підлягає до стягнення. Оскільки вказана сума боргу не була погашена добровільно, вона належить до стягнення в судовому порядку.

Відповідач по справі, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, в судове засідання не зявився, про причину неприбуття не повідомив, заперечення на позов чи клопотання про відкладення справи не надав, а тому суд вирішив провести розгляд справи за його відсутності на підставі наявних матеріалів.

Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи та оцінивши письмові докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Приватне підприємство «Артбуд Вектор»згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи зареєстроване виконавчим комітетом Черкаської міської ради 31.08.2006 р., ідентифікаційний код 34556385, та перебуває на обліку в державній податковій інспекції у місті Черкаси як платник податків і зборів. В тому числі 03.10.2006 р. відповідач зареєстрований як платник податку на додану вартість.

Податковою інспекцією встановлено, що відповідач не виконав свій обовязок та не погасив у встановлені законом терміни борг по податку на додану вартість за липень серпень 2011 року.

Відповідачем подані декларації з податку на додану вартість за липень серпень 2011 року, в яких указано загальну суму зазначеного податку в розмірі 57 620 грн. 51 коп. Внаслідок його часткової сплати згідно облікової картки відповідача непогашеною лишилася 37 620 грн. 51 коп. заборгованості по податку.

Згідно пункту 4.1.1 статті 4 Податкового кодексу України (далі Кодекс) однією з основних засад податкового законодавства України є загальність оподаткування кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу.

Статтею 9 Кодексу податок на додану вартість віднесено до загальнодержавних податків, які є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Податок на додану вартість це непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V Кодексу.

Відповідно до пункту 180.1 статті 180 Кодексу для цілей оподаткування платником податку є: 1) будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу; 2) будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку; 3) будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України; 4) особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без утворення юридичної особи; 5) особа управитель майна, яка веде окремий податковий облік з податку на додану вартість щодо господарських операцій, пов'язаних з використанням майна, що отримане в управління за договорами управління майном; 6) особа, що проводить операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави (у тому числі майна, визначеного у статті 172 Митного кодексу України), незалежно від того, чи досягає вона загальної суми операцій із постачання товарів/послуг, визначеної пунктом 181.1 статті 181 цього Кодексу, а також незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством; 7) особа, що уповноважена вносити податок з об'єктів оподаткування, що виникають внаслідок поставки послуг підприємствами залізничного транспорту з їх основної діяльності, що перебувають у підпорядкуванні платника податку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пункт 185.1 статті 185 Кодексу визначає, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт); г) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт); ґ) з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 37 Митного кодексу України; д) з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно пункту 193.1 статті 193 Кодексу ставки податку встановлюються від бази оподаткування в таких розмірах: 17 відсотків або 0 відсотків.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, відповідно до пункту 200.1 статті 200 Кодексу визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 203.1 статті 203 Кодексу визначено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

У свою чергу, пунктом 203.2 статті 203 Кодексу встановлений обовязок платника податку самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

У разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.1 статті 59 Кодексу).

У звязку з наявністю у відповідача податкового боргу, йому направлялися податкові вимоги за № 1/636 від 07.04.2008 р. та № 2/1082 від 18.06.2008 р., які були розміщені на дошці податкових оголошень (повідомлень) 19.05.2008 р. та 28.07.2008 р. відповідно. Крім того, в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна була зареєстрована податкова застава майна відповідача від 14.04.2008 р. Однак зазначені дії до погашення боргу не призвели.

До того ж, перевіркою дотримання відповідачем граничних строків сплати узгодженої суми зобовязання по податку на додану вартість від 30.08.2011 р. встановлено порушення вказаних строків, що зафіксовано в актах перевірки № 5296/15-2 та № 5297/15-2. На їх основі до відповідача податковими повідомленнями рішеннями від 30.08.2011 р. форми «Р»за № 0009391502 та форми «Ш»за № 0009371502 та № 0009361502 застосовано штрафні санкції на загальну суму 5494 грн. 60 коп.

Позивачем також 30.09.2011 р. проведено камеральну перевірку, якою встановлено факт неподання податкової звітності з ПДВ. На підставі акту про дану перевірку за № 6060/15-2 було винесене податкове повідомлення рішення форми «Р»від 03.10.2011 р. за № 0010441502, яким нараховано відповідачу штрафні санкції за вказане порушення в розмірі 1020 грн.

Так, з урахуванням часткової сплати загальна заборгованість по податку на додану вартість та штрафних санкціях складає 29 402 грн. 84 коп.

Окрім зазначеного, відповідач у поданій ним квартальній декларації 2011 року по податку на прибуток приватних підприємств самостійно визначив 8841 грн. податку, що підлягає до сплати, однак добровільно вказану суму податкового зобовязання не погасив. З урахуванням попередньої переплати згідно облікової картки платника податку в розмірі 2 188 грн. 07 коп. несплаченими лишаються 6652 грн. 93 коп. податку на прибуток.

Податок на прибуток підприємств 9 статтею Кодексу віднесено до загальнодержавних податків, які є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Серед інших платниками вказаного податку з числа резидентів підпункт 133.1.1 статті 133 Кодексу визначає суб'єкти господарювання юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами.

Підпунктом 134.1.1 статті 134 встановлено, що об'єктом оподаткування по даному виду податку є в тому числі прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Визначена відповідачем в декларації сума податкового зобовязання по податку на прибуток у встановлені законом терміни не сплачена, а тому визнається податковим боргом і підлягає до стягнення у примусовому порядку.

Пунктом 54.1 статті 54 Кодексу встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання визнається податковим боргом (пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Кодексу визначено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

На основі викладеного суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову про стягнення з приватного підприємства «Артбуд Вектор»податкової заборгованості в загальній сумі 36 055 грн. 77 коп.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 159 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства «Артбуд Вектор», ідентифікаційний код 34556385, на користь бюджету через державну податкову інспекцію в місті Черкаси податковий борг на загальну суму 36055 (тридцять шість тисяч пятдесят пять) грн. 77 коп.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд за правилами встановленими ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Мишенко