Постанова № 20962744, 21.12.2011, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 2270/13925/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2011 рокум. Хмельницький Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіБлонського В.К.,

при секретаріВарченко В.В.,

за участі:

представника позивача

представаника відповідача Плющ Л.П.,

Подлевського О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом <в особі ><в чиїх інтересах >науково-методичного центру професійно-технічної освіти та підвищення кваліфікації інженерно-педагогічних працівників у Хмельницькій області м. Хмельницький <3-тя особа >до виконавчої дирекції Хмельницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності м. Хмельницький <3-тя особа >про визнання протиправним та скасування рішення № 313 від 11.10.2011 року, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача в якому просить рішення виконавчої дирекції Хмельницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 11 жовтня 2011 року № 313 визнати протиправним та скасувати.

Свій позов позивач мотивує тим, що рішенням № 313 від 11.10.2011 року відповідач зобовязав позивача повернути 2940 грн., неправомірно витраченої суми страхових коштів та сплатити накладений штраф в розмірі 50 відсотків неправомірно витрачених коштів в сумі 1470 грн.

В рішенні не зазначено в чому полягає неправомірність витрачання коштів в сумі 2940 грн.

Крім того відповідачем не прийнято до уваги, що особа яка отримала путівку є інвалідом 2-ї групи, тому потребувала особливих умов проживання та додаткового супроводу, в звязку з чим до санаторію був відправлений лист з проханням перенести термін перебування в санаторії до моменту отримання номера для проживання з відповідними умовами. З цих причин оплата була здійснена 01.09.2010 року.

Такої відповідальності яка вказана у рішенні відповідача, Законом України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» не передбачено.

Рішення № 313 від 11.10.2011 року не відповідає нормам Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», тому є протиправним та підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала повністю, пояснивши суду, що 30.09.2010 року була проведена перевірка позивача з питань правильності і повноти сплати страхових внесків.

Проведеною перевіркою встановлено порушення порядку видачі путівки на санаторно-курортне лікування.

За результатами перевірки позивача з питань правильності і повноти сплати страхових внесків відповідач оформив акт перевірки від 30 вересня 2011 року.

На підставі акту перевірки посадовою особою відповідача прийнято рішення № 313 від 11 жовтня 2011 року згідно якого позивач повинен повернути відповідачу неправомірно витрачену суму страхових коштів в розмірі 2490 грн., по використанню путівок на санаторно-курортне оздоровлення, а також по відношенню до позивача застосовано штраф в розмірі 50 відсотків неправомірно витрачених коштів в сумі 1740 грн.

В рішенні не зазначено в чому полягає неправомірність витрачання коштів в сумі 2940 грн.

Крім того відповідачем не прийнято до уваги, що особа яка отримала путівку є інвалідом 2-ї групи, тому потребувала особливих умов проживання та додаткового супроводу, в звязку з чим до санаторію був відправлений лист з проханням перенести термін перебування в санаторії до моменту отримання номера для проживання з відповідними умовами. З цих причин оплата була здійснена 01.09.2010 року.

Такої відповідальності яка вказана у рішенні відповідача, Законом України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», не передбачено.

Рішення № 313 від 11.10.2011 року не відповідає нормам Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав повністю пояснивши суду, що працівником відповідача була проведена перевірка правильності нарахування, своєчасності і повноти сплати страхових внесків, інших платежів до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, та цільового і правильного витрачання коштів Фонду.

Перевіркою встановлено порушення науково-методичним центром професійно-технічної освіти та підвищення кваліфікації інженерно-педагогічних працівників у Хмельницькій області законодавства про соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності при видачі путівки на санаторно-курортне оздоровлення працівнику позивача.

В звязку з виявленим порушенням прийнято рішення № 313 від 11.10.2011 року, яке повністю відповідає нормам Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням».

Враховуючи викладене у задоволенні позову необхідно відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи вважає, що позов задоволенню не підлягає з таких підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивач 14.04.1997 року зареєстрований як юридична особа виконавчим комітетом Хмельницької міської ради.

Відповідно до Основ законодавства України про загальнообовязкове державне соціальне страхування правові, організаційні та фінансові основи загальнообовязкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у звязку з вагітністю та пологами, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей визначені Законом України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 року № 2240-3.

Загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, передбачає матеріальне забезпечення громадян у звязку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сімї), вагітності та пологів, часткову компенсацію витрат, повязаних із смертю застрахованої особи або членів її сімї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також за рахунок інших джерел, передбачених цим Законом (ст. 1 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням»).

Підпунктами 1, 2, 3, 5 частини 1 ст. 2 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» встановлено, що субєктами загальнообовязкового державного соціального страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням є застрахована особа або інша особа у випадках, передбачених статтями 45, 47 цього Закону, страхувальник та страховик.

Страхувальником відповідно до цього Закону являється роботодавець для осіб, зазначених у частині першій статті 6 цього Закону, тобто для осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах, члени колективних підприємств, сільськогосподарських та інших виробничих кооперативів.

Роботодавець власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання; фізична особа, яка використовує працю найманих працівників (у тому числі іноземців, які на законних підставах працюють за наймом в Україні).

Виходячи із змісту наведених норм закону суд приходить до висновку, що позивач як роботодавець є страхувальником, та згідно частин 1, 3, 4 ст. 22 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» в редакції статті 22 яка була чинною до 01.01.2011 року являвся платником страхових внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, починаючи з дня взяття його на облік у робочому органі відділення Фонду, на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», тобто не пізніше наступного робочого дня з дня отримання зазначених відомостей робочими органами відділень Фонду.

Згідно пункту 4 ст. 2 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» відповідач - Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності являється страховиком.

Пунктами 1, 3, 4, 6 частини 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» встановлено, що страховик має право здійснювати перевірку обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності застрахованим особам, правильності нарахування і повноти сплати страхових внесків та використання страхових коштів на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, одержувати необхідні пояснення (у тому числі письмові) з питань, що виникають під час перевірок, накладати фінансові санкції та адміністративні штрафи, передбачені цим Законом та іншими актами законодавства. Також відповідно пункту 3 частини 2 ст. 28 цього ж Закону страховик зобовязаний здійснювати контроль за дотриманням порядку використання страхувальником страхових коштів.

Посадовими особами відповідача в строк 28 29 вересня 2011 року було проведено перевірку правильності нарахування, своєчасності і повноти сплати страхових внесків, інших платежів до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та цільового і правильного витрачання його коштів за період з 01 жовтня 2009 року по 30 червня 2011 року.

За результатами перевірки посадовою особою виконавчої дирекції Фонду було складено «Акт перевірки правильності нарахування, своєчасності і повноти сплати страхових внесків, інших платежів до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та цільового і правильного витрачання його коштів» № 390 від 30 вересня 2011 року.

На підставі акту перевірки посадовою особою виконавчої дирекції Фонду було прийнято рішення № 313 від 11 жовтня 2011 року «Про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності», згідно якого зобовязано науково-методичного центр професійно-технічної освіти та підвищення кваліфікації інженерно-педагогічних працівників у Хмельницькій області відшкодувати в повному обсязі неправомірні витрати в сумі 2940 грн., та застосовано штраф у розмірі 50 відсотків належної до сплати суми страхових внесків, що становить 1470 грн.

Актом перевірки № 390 від 30 вересня 2011 року встановлено порушення науково-методичним центром професійно-технічної освіти та підвищення кваліфікації інженерно-педагогічних працівників у Хмельницькій області пункту 4.14 «Порядку отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності», затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності» № 12 від 25 лютого 2009 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 квітня 2009 року за № 339/16355, тобто видано путівку на санаторно-курортне лікування застрахованій особі за відсутності квитанції про внесення часткової оплати вартості путівки), а саме:

- доплата за путівку № 1053 до санаторію «Райдуга» з 30.07.2010 року згідно протоколу № 7 з частковою доплатою 30 відсотків вартості путівки в сумі 1260 грн., внесена 01.09.2010 року. Неправомірні витрати становлять: 4200 грн., 1260 грн., = 2940 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 27 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», відповідач як страхувальник зобовязаний надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення та соціальних послуг відповідно до цього Закону.

Кошти загальнообовязкового державного соціального страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням спрямовуються в тому числі і на виплату застрахованим особам допомоги по тимчасовій непрацездатності, вагітності та пологах, на поховання, фінансування санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованих осіб і членів їх сімей (пункти 1), 2) ст. 20 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням»).

Згідно ч. 1 ст. 21 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» фінансування страхувальників-роботодавців для надання матеріального забезпечення найманим працівникам здійснюється виконавчими дирекціями відділень Фонду в порядку, встановленому правлінням Фонду.

За загальнообовязковим державним соціальним страхуванням у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням надаються такі види матеріального забезпечення та соціальних послуг як забезпечення оздоровчих заходів (оплата путівок на санаторно-курортне лікування застрахованим особам та членам їх сімей) (ст. 47, 48 цього Закону) (ст. 34 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням»).

Відповідно до ст. 47 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» для забезпечення відновлення здоровя застрахована особа та члени її сімї мають право на отримання санаторно-курортного лікування, оздоровлення в спеціалізованих оздоровчих закладах у межах асигнувань, установлених бюджетом Фонду на зазначені цілі, та в порядку і на умовах, визначених правлінням Фонду.

Аналіз вказаних статтей Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» дає підставу суду зробити висновок про те, що виконавчі дирекції відділень Фонду зобовязані проводити фінансування страхувальників-роботодавців для санаторно-курортного лікування, оздоровлення в спеціалізованих оздоровчих закладах у межах асигнувань, установлених бюджетом Фонду на зазначені цілі, та в порядку і на умовах, визначених правлінням Фонду.

Частиною 1 ст. 22 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» встановлено, що часткова плата за путівки на санаторно-курортного лікування перераховується страхувальниками до органу Фонду, який надав путівку, в порядку, встановленому правлінням Фонду.

На виконання цієї статті Закону правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності своєю постановою № 12 від 25 лютого 2009 року затвердило «Порядок отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності».

Рішення про виділення путівки застрахованій особі приймає комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства, установи, організації із загальнообовязкового державного соціального страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням на підставі особистої заяви та довідки для одержання путівки.

Відповідно до пунктів 4.13, 4.14 «Порядку отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності» часткова оплата вартості путівки вноситься до каси страхувальника за основним місцем роботи застрахованої особи, а при відсутності каси-через установу банку на транзитний рахунок органу Фонду за місцем обліку страхувальника.

За відсутності квитанції до прибуткового касового ордера або квитанції про часткову оплату вартості путівки, застрахованій особі путівка не видається.

Рішенням комісії із соціального страхування з тимчасової втрати працездатності науково-методичного центру професійно-технічної освіти та підвищення кваліфікації інженерно-педагогічних працівників у Хмельницькій області від 01 липня 2010 року оформленого протоколом № 7 було надано путівку для оздоровлення працівнику установи.

Доплата за путівку № 1053 до санаторію «Райдуга» вартістю 4200 грн., з частковою доплатою 30 відсотків вартості путівки (4200 грн., Х 30 %), внесена застрахованою особою позивача 01.09.2010 року в сумі 1260 грн., що підтверджується копією квитанції № 52/58 від 01.09.2010 року. Згідно зворотного талону до вказаної путівки термін лікування становив строк з 30.07.2010 року по 12.08.2010 року. Неправомірні витрати становлять: 4200 грн., 30 % (1260 грн.,) = 2940 грн.

Враховуючи наведене суд приходить до висновку, що комісією із соціального страхування з тимчасової втрати працездатності науково-методичного центру професійно-технічної освіти та підвищення кваліфікації інженерно-педагогічних працівників у Хмельницькій області путівка № 1053 до санаторію «Райдуга» за 2010 рік, була видана із порушенням «Порядку отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності», а посадовою особою відповідача при проведенні перевірки цілком законно встановлено порушення вказаного Порядку, яке зафіксовано в акті перевірки.

Пунктом 6.2 «Порядку отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності» передбачено, що сума витрат Фонду за путівки, що видані з порушенням цього Порядку, у тому числі не використані, не приймається до заліку та відшкодовується за рахунок страхувальника.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» страховику надано право накладати фінансові санкції та адміністративні штрафи, передбачені цим Законом та іншими актами законодавства.

Згідно із ч. 1 ст. 30 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» страхувальники та інші отримувачі страхових коштів у разі порушення порядку використання страхових коштів відшкодовують Фонду в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачують штраф у розмірі 50 відсотків такої суми.

Згідно ч. 4 ст. 30 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» право застосування фінансових санкцій, передбачених цією статтею, мають керівники виконавчої дирекції Фонду та його відділень, їх заступники.

Так як позивачем допущено порушення законодавства про державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності, заступником директора виконавчої дирекції Хмельницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності 11 жовтня 2011 року прийнято рішення № 313 про відшкодування в повному обсязі неправомірно витрачених сум страхових коштів в розмірі 2940 грн., та застосовано штраф в сумі 1740 грн., відносно виданої путівки на санаторно-курортного лікування з порушенням вимог «Порядку отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності».

Враховуючи викладене, аналізуючи все в сукупності, суд приходить до висновку, що позов необґрунтований та повністю недоведений у судовому засіданні дослідженими доказами, тому у його задоволені необхідно відмовити.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 6, 21, 22, 28, 30, 34, 47 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», пунктами 4.13, 4.14, 6.2 «Порядку отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності», ст.ст. 9, 11, 86, 159 163, 167 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову відмовити.

Сторони повідомлені судом про можливість отримання копії постанови суду в повному обсязі безпосередньо у суді 26.12.2011 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 26 грудня 2011 року

< чи набрала законної сили ><Дата набрання законної сили >

Суддя/підпис/В.К. Блонський

"Згідно з оригіналом" СуддяВ.К. Блонський