Постанова № 20962639, 07.12.2011, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 2270/14453/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 грудня 2011 рокум. Хмельницький Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіБлонського В.К.,

при секретаріКоновчук Т.В.,

за участі:

представника позивача

представника відповідача Баляндра В.А.,

Красуцького Р.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом <в особі ><в чиїх інтересах >Ізяславської міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області <3-тя особа >до приватного підприємства-Виробнича фірма "Агропродукт" м. Ізяслав Хмельницької області <3-тя особа >про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача в якому просить стягнути з відповідача на користь держави для погашення податкового боргу кошти, які перебувають у його власності на загальну суму в розмірі 5208,03 грн., з рахунків відповідача відкритих в обслуговуючих банках на момент його виконання та за рахунок готівки, що належить відповідачу.

Свій позов позивач мотивує тим, що за відповідачем рахується податковий борг по податку з власників транспортних засобів в сумі 5208,03 грн., в тому числі по основному платежу в сумі 65 грн., та штрафних (фінансових) санкціях в сумі 5138,87 грн., і нарахованій пені в сумі 4,16 грн., який виник внаслідок подання відповідачем податкових розрахунків по податку з власників транспортних засобів за 2009 рік і 2010 рік, та прийнятого позивачем податкового повідомлення-рішення.

Так як відповідач добровільно не сплатив узгоджену суму податкового зобовязання у встановлені строки, тому податковий борг необхідно стягнути примусово з відповідача в сумі 5208,03 грн., на користь держави в рахунок погашення податкового боргу.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, пояснивши суду, що обставини підтверджуючі позовні вимоги викладені у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав повністю, пояснивши суду, що позивач не мав права застосовувати штрафні (фінансові) санкції в сумі 5138,87 грн., і нараховувати пеню в сумі 4,16 грн., тому що пройшли строки проведення перевірки та притягнення до відповідальності, оскільки борг існував у 2003 році, а перевірка позивачем проведена у 2009 році. Крім того представник відповідача подав письмові заперечення по справі.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню частково з таких підстав.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач 05.12.2008 року зареєстрований Ізяславською районною державною адміністрацією Хмельницької області як юридична особа та відповідно до ст. ст. 9, 14, 15 Закону України «Про систему оподаткування» який діяв до 01.01.2011 року є платником податків, зборів та обовязкових платежів і зобовязаний їх сплачувати в терміни передбачені чинним законодавством, та відповідно до ст. ст. 15, 16 Податкового кодексу України зобовязаний сплачувати податки і збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податкові зобовязання відповідача виникли в період дії Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» до 01.01.2011 року.

Преамбулою Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», від 21.12.2000 року № 2181-3 який діяв до 01.01.2011 року передбачено, що цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Згідно розрахунку ціни позову податковий борг відповідача складається із податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів всього в сумі 5208,03 грн., в тому числі основний платіж в сумі 65 грн., штрафні (фінансові) санкції в сумі 5138,87 грн., пеня в сумі 4,16 грн.

Податковий борг по основному платежу з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів виник в звязку з тим, що відповідач подав податковий розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за 2009 рік № 1531 від 26.02.2009 року у якому самостійно визначив податкове зобовязання по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за 2009 рік в сумі 52 грн., та розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за 2010 рік № 2091 від 24.02.2010 року у якому самостійно визначив податкове зобовязання по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за 2009 рік в сумі 52 грн.

Податковим боргом відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визнається податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня нарахована на суму такого зобовязання.

Як зазначено у підпунктах 4.1.1, 4.1.4 пункту 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку вказує у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом «г» підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пункту 4.3 ст. 4, (тобто визначення податкового зобовязання контролюючим органом та за непрямими методами) і зобовязаний подати податкові декларації за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Сума податкового зобовязання відповідача вважається узгодженою відповідно із вимогами пункту 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», так як податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зазначене податкове зобовязання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або в судовому порядку. У разі коли у майбутніх податкових періодах платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, такий платник податків зобовязаний подати нову декларацію, що містить виправлені показники.

Виходячи із викладеного суд приходить до висновку, що податкові зобовязання, самостійно визначені платником податків у податкових деклараціях, податкових розрахунках вважаються узгодженими з дня подання таких податкових декларацій, податковий розрахунків.

Згідно підпункту 5.3.1 пункту 5.3. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого у підпункті 4.1.4 пункту 4.1 ст. 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Враховуючи вказані норми Закону, суд приходить до висновку, що відповідач не пізніше 30 числа кожного місяця зобовязаний був сплатити узгоджені суми податкових зобовязань визначені ним у податковому розрахунку суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за 2009 рік № 1531 від 26.02.2009 року у якому самостійно визначив податкове зобовязання з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за 2009 рік в сумі 52 грн., та податковому розрахунку суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за 2010 рік № 2091 від 24.02.2010 року у якому самостійно визначив податкове зобовязання з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за 2009 рік в сумі 52 грн.

Податковим боргом відповідно до пункту 1.3 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визнається податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня нарахована на суму такого зобовязання.

Відповідно до підпункту 5.4.1 пункту 5.4 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Так як відповідач не сплатив самостійно узгоджені суми податкового зобовязання визначені ним у податкових розрахунках суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у строки встановлені законом такі податкові зобовязання необхідно вважати податковим боргом.

Крім податкового боргу по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в сумі 65 грн., згідно податкових розрахунків суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за 2009 та 2010 роки, інший податковий борг виник в період дії Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» який виник внаслідок прийняття позивачем відповідного податкового повідомлення-рішення за порушення відповідачем податкового законодавства.

Посадовою особою державного податкового органу була проведена невиїзна документальна перевірка відповідача з питань перевірки щодо порушення граничних термінів сплати узгоджених сум податкових зобовязань.

За результатами перевірки складений акт «Про результати невиїзної документальної перевірки щодо порушення граничних термінів сплати узгоджених сум податкових зобовязань приватного підприємства виробничої фірми «Агропродукт» код 03365392» від 25.12.2009 року № 1131.

В акті перевірки зазначено, що відповідач порушив ст. 6 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів», в результаті чого проведено несвоєчасну оплату податкового боргу по податку з власників транспортних засобів за податковими розрахунками суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів № 604 від 28.02.2002 року і № 397 від 28.02.2003 року.

Згідно пункту 6.1 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли сума податкового зобовязання розраховується контролюючим органом відповідно до ст. 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобовязань, сума податку чи збору (обовязкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобовязання (штрафних санкцій за їх наявності).

На підставі зазначеного акту перевірки позивачем були прийняті податкові повідомлення рішення: № 0038391701/0 від 25 грудня 2009 року, згідно якого відповідачу визначено податкове зобовязання по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в сумі 13,46 грн., (штрафні (фінансові) санкції в сумі 13,46 грн.,), № 0038381701/0 від 25 грудня 2009 року, згідно якого відповідачу визначено податкове зобовязання по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в сумі 14 грн., (штрафні (фінансові) санкції в сумі 14 грн.,), № 0038401701/0 від 25 грудня 2009 року, згідно якого відповідачу визначено податкове зобовязання по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в сумі 3992,04 грн., (штрафні (фінансові) санкції в сумі 3992,04 грн.,), № 0038371701/0 від 25 грудня 2009 року, згідно якого відповідачу визначено податкове зобовязання по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в сумі 1185,32 грн., (штрафні (фінансові) санкції в сумі 1185,32 грн.,).

Пунктами 1.2, 1.3 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено, що податкове зобовязання - це зобовязання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та строки, визначені цим Законом або іншими Законами України, а податковий борг (недоїмка) це податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), узгоджене платником податків або встановлене судом, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобовязання.

Сума податкового зобовязання відповідача, яке нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» вважається узгодженим відповідно до вимог підпункту 5.2.1 пункту 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту, тобто при зверненні платника податків до контролюючого органу із скаргою про перегляд рішення у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобовязання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом.

Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Процедура адміністративного оскарження закінчується згідно підпункту 5.2.4 пункту 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» в тому числі останнім днем строку, передбаченого підпунктом 5.2.2 цього пункту для подання заяви про перегляд рішення контролюючого органу, у разі коли така заява не була подана у зазначений строк.

Підпунктами 5.2.2, 5.2 3 пункту 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що у разі адміністративного або судового оскарження податкового повідомлення подана заява зупиняє виконання платником податків податкових зобовязань, визначених у податковому повідомленні, на строк від дня подання такої заяви до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума податкового зобовязання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Згідно підпунктів 5.2.4, 5.2.5 пункту 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобовязання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

З урахуванням строків позовної давності платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобовязання у будь який момент після отримання відповідного повідомлення.

Із копій податкових повідомлень рішень вбачається, що податкові повідомлення рішення були отримані представником відповідача особисто.

Відповідач мав право на протязі десяти календарних днів, наступних за днем отримання таких податкових повідомлень-рішень оскаржити його в адміністративному порядку.

Відповідач не скористався своїм правом звернення до суду, та не оскаржив податкові повідомлення рішення до суду.

Податкові повідомлення-рішення відповідач не оскаржив ні в адміністративному ні в судовому порядку.

У разі визначення податкового зобовязання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах «а» - «в» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобовязаний погасити нараховану суму податкового зобовязання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження, як це передбачено підпунктом 5.3.2 пункту 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідач протягом десяти календарних днів з дати отримання податкових повідомлень-рішень, узгоджену суму податкових зобовязань самостійно не сплатив.

Відповідно до підпункту 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Так як податкові зобовязання по податкових повідомленнях рішеннях вважаються узгодженими, позивач направив відповідачу податкову вимогу.

Така вимога була надіслана відповідачу за № 2562 від 26 квітня 2011 року і отримана ним 04 травня 2011 року.

Разом з тим пунктом 15.1 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобовязань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобовязань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобовязання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Податкове зобовязання може бути нараховане або провадження у справі такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного у підпункті 15.1.1 цього пункту, у разі коли:

а) податкову декларацію за період, коли виникло податкове зобовязання, не було подано;

б) судом встановлено скоєння злочину посадовими особами платника податків або фізичною особою платником податків щодо умисного ухилення від сплати зазначеного податкового зобовязання.

Відлік строку давності зупиняється на будь який період, протягом якого платник податку перебуває поза межами України, якщо такий період є безперервним та дорівнює чи є більшим за 180 днів.

Згідно підпункту 4.1.4 пункту 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом «г» підпункту 4.1.4 цього пункту (платники податку на доходи фізичних осіб), - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Статтею 6 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» від 11.12.1991 року № 1963-12 визначено, що податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів обчислюється юридичними особами на підставі звітних даних про кількість транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів станом на 1 січня поточного року.

Юридичні особи на основі бухгалтерського звіту (балансу) у строки, визначені законом для річного звітного періоду, подають відповідному органу державної податкової служби за місцем реєстрації транспортних засобів розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на поточний рік за формою, затвердженою центральним податковим органом України.

Як вбачається із змісту акта перевірки вона була проведена 25.12.2009 року і в той же день був виготовлений акт перевірки. Перевіркою встановлено проведення несвоєчасної оплати податкового боргу по податку з власників транспортних засобів за податковими розрахунками суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів № 604 від 28.02.2002 року і № 397 від 28.02.2003 року, граничний строк подання яких становив відповідно за 2001 рік 01.03.2002 року, а за 2002 рік 03.03.2003 року.

Так як перевірка була проведена поза межами строків давності передбачених підпунктом 15.1.1 пункту 15.1 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у задоволені позову в частині стягнення штрафних (фінансових) санкцій в сумі 5138,87 грн., визначених у податкових повідомленнях рішеннях: № 0038391701/0 від 25 грудня 2009 року, згідно якого відповідачу визначено податкове зобовязання по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в сумі 13,46 грн., (штрафні (фінансові) санкції в сумі 13,46 грн.,), № 0038381701/0 від 25 грудня 2009 року, згідно якого відповідачу визначено податкове зобовязання по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в сумі 14 грн., (штрафні (фінансові) санкції в сумі 14 грн.,), № 0038401701/0 від 25 грудня 2009 року, згідно якого відповідачу визначено податкове зобовязання по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в сумі 3992,04 грн., (штрафні (фінансові) санкції в сумі 3992,04 грн.,), № 0038371701/0 від 25 грудня 2009 року, згідно якого відповідачу визначено податкове зобовязання по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в сумі 1185,32 грн., (штрафні (фінансові) санкції в сумі 1185,32 грн.,) та стягнення пені в сумі 4,16 грн., необхідно відмовити.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України відповідно до пункту 1.1 ст. 1 якого він регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обовязки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обовязки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Пунктом 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України встановлено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до пункту 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі його недостатності-шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно пункту 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Також відповідно до пункту 95.4 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Так як відповідачем не сплачена сума податкового боргу в розмірі 65 грн., суд вважає за необхідне стягнути його в примусовому порядку.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та доведений у судовому засіданні частково, тому його необхідно задовольнити частково.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 9, 14, 15 Закону України «Про систему оподаткування», ст. ст. 15, 16, 87, 95 Податкового кодексу України, ст. ст. 1, 5, 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст.ст. 9, 11, 86, 159 163, 167 КАС України суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути із приватного підприємства виробничої фірми «Агропродукт» м. Ізяслав Хмельницької області на користь Державного бюджету України податковий борг в розмірі 65 грн., (шістдесят пять гривень) по податку з власників транспортних засобів, шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків і стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

В решті позовних вимог відмовити.

Сторони повідомлені судом про можливість отримання копії постанови суду в повному обсязі безпосередньо в суді 09 грудня 2011 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 09 грудня 2011 року

< чи набрала законної сили ><Дата набрання законної сили >

Суддя/підпис/В.К. Блонський

"Згідно з оригіналом" СуддяВ.К. Блонський