Постанова № 20960903, 22.12.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

22 грудня 2011 р. № 2-а- 15432/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого судді Присяжнюк О.В.,

суддів Зоркіної Ю.В., Спірідонова М.О.,

за участю секретаря судового засідання Крайник Т.О.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1, представника прокуратури Бабанян Г.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом

Приватного підприємства «Тріада +»до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень, -

В С Т А Н О В И В:

ПП «Тріада +»звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень від 11 листопада 2011 р. № 0002262302, № 0002272302, № 0002282302, обґрунтовуючи свої позовні вимоги наступним.

Фахівцями ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова проведено документальну планову виїзну перевірку позивача, за результатами якої складений акт № 3348/23-212/32238547 від 28 жовтня 2011 р.

В ході перевірки були встановлені наступні порушення: пп. 5.2.1 п.5.2., п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п. 7.20 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті заниження податку на прибуток на суму 1535478 грн.; п.п. 7.4.3, 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 410070 грн., завищено відємне значення різниці між сумою податкових зобовязань та податкового кредиту за період в сумі 276146 грн.

На підставі висновків вищезазначеного акту перевірки 11 листопада 2011 р. відповідачем винесені податкові повідомлення рішення № 0002262302, № 0002272302, № 0002282302.

Позивач не погоджується з зазначеними податковими повідомленнями рішеннями у звязку з тим, що вони необґрунтовані та прийняті з порушенням діючого законодавства.

У судове засідання відповідач свого представника не направив, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав викладених у адміністративному позові та просив задовольнити їх у повному обсязі.

У судовому засіданні представник прокуратури проти задоволення адміністративного позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні у повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, представника прокуратури, дослідивши матеріали справи встановив наступні обставини.

Фахівцями ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова проведено документальну планову виїзну перевірку позивача, за результатами якої складений акт № 3348/23-212/32238547 від 28 жовтня 2011 р.

В ході перевірки були встановлені наступні порушення: пп. 5.2.1 п.5.2., п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п. 7.20 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті заниження податку на прибуток на суму 1535478 грн.; п.п. 7.4.3, 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 410070 грн., завищено відємне значення різниці між сумою податкових зобовязань та податкового кредиту за період в сумі 276146 грн.

На підставі висновків вищезазначеного акту перевірки 11 листопада 2011 р. відповідачем винесені податкові повідомлення рішення № 0002262302, № 0002272302, № 0002282302.

Податковим повідомленням рішенням № 0002262302 позивачу донарахована сума грошового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 1730813 грн., з яких основний дорівнює 1 535478 грн., штрафні санкції 195335 грн.

В ході перевірки встановлено, що позивачу донарахована сума грошового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 1730813 грн., у звязку з порушенням п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3. ст. 5, п. 7.20, ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» при формуванні податкового обліку та звітності за результати взаємовідносин з ФО - П ОСОБА_3, ФО П ОСОБА_4 та субєктами господарювання, які надавали позивачу поліграфічні та інші послуги: ТОВ фірма «Промпостачсервіс», ТОВ «Пак Імнекс», ФО П ОСОБА_5, ТОВ «Актив друк», ФО П ОСОБА_6, ТОВ «ТБВ Єдельвейс», ФО П ОСОБА_7, ПП «Прага», ТОВ «Обаріг», ТОВ «Фоліо».

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», дата збільшення валових витрат: датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Згідно пп. 5.3. 9 п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь які витрати, не підтверджені відповідними розрахунками, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

У ході судового розгляду справи встановлено, що позивачем були понесені витрати, сплачені у звязку з підготовкою, організацією, ведення виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) за отримані юридичні послуги від ФО П ОСОБА_3 та за отримання інформаційних послуг від ФО П ОСОБА_4, які згідно свідоцтв про державну реєстрацію фізичної особи підприємця є фізичними особами підприємцями.

Отримання юридичних послуг від ОСОБА_3, які були надані на підставі договору № 03/01/09 ю, підтверджується актами пройму передачі наданих послуг.

Отримання інформаційних послуг ФО - П ОСОБА_4, які були надані на підставі договорів, підтверджується актами пройму передачі наданих послуг.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

У ході судового розгляду справи встановлено, що позивачем при проведені перевірки були надані вищезазначені первинні документи, які підтверджують віднесення витрат з оплати інформаційних та юридичних послуг до валових витрат.

Валові витрати за отримання позивачем поліграфічних та інших послуг, які були надані субєктами господарювання здійснювалось на підставі належним чином оформлених первинних документів, що не заперечується відповідачем.

Посилання ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова на те, що рух паперово картонної продукції для обробки та деталей для технічного обслуговування від замовника до виконавця та назад у вигляді готового напівфабрикату не підтверджується товарно транспортними накладними, суд не приймає до уваги, оскільки позивачам були надані подорожні листи на підставі яких здійснювався рух транспорту.

Відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженим наказом Мінтрансу від 14 жовтня 1997 р., первинний документ про облік вантажних автомобільних перевезень, що характеризує роботу автомобіля і водія з моменту їх виїзду з автотранспортного підприємства і до повернення на підприємство.

Відповідно до п. 7.20 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», платники податку, зазначені у пунктах 7.11, 7.13, 7.21 цієї статті, ведуть окремий облік доходів, які не включаються до складу валових доходів або звільняються від оподаткування згідно з нормами зазначених пунктів.

Згідно до пп. 7.13.7 п. 7.13 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», тимчасово, до 1 січня 2015 року звільняється від оподаткування прибуток видавництв, видавничих організацій, підприємств поліграфії, отриманий ними від діяльності з виготовлення на території України книжкової продукції, крім продукції еротичного характеру.

У ході судового розгляду справи встановлено, що під час проведення перевірки посадовим особам ДПІ повідомлялось про помилку при заповнені декларації, а саме: у рядку 06.5.2 зазначені витрати від операційної курсової різниці та позивачем надані договори, виписки банку, журнали ордери по рахунках та інші документи, копі яких знаходяться в матеріалах справи.

Відповідно до п.п. 75.1.2. п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, предметом документальної перевірки є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим кодексом податків та зборів.

Податковим повідомленням рішенням від 11 листопада 2011 р. № 0002272302 позивачу донарахована сума грошового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 491655, 75 грн., у звязку з порушенням позивачем п.п. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. 198. 4 ст. 198 ПК України при формуванні податкового обліку та звітності за результати господарських операцій з придбання паперу, фарби, картону, оренди приміщення, оренди обладнання, поліграфічних послуг, послуг звязку.

Податковим повідомленням рішенням № 0002282302 від 11 листопада 2011 р. позивачу зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість у декларації за червень 2011 р. у сумі 276146 грн.

У ході перевірки відповідачем встановлено, що позивачем надані регістри, у яких обліковуються доходи та витрати від підготовки і випуску книжкової продукції, виготовлення тиражу книжкового видання поліграфічними та іншими технічними засобами, у звязку з чим, податковий орган прийняв рішення про доцільність перерахування податкового кредиту з ПДВ у відсотковому відношенні до отриманих доходів, які обкладаються ПДВ.

Відповідно до п. 11.38 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість», тимчасово до 1 січня 2015 року звільняються від оподаткування операції з виконання робіт та поставки послуг у видавничій діяльності, діяльності з виготовлення та розповсюдження видавництвами, видавничими організаціями, підприємствами поліграфії, розповсюджувачами книжкової продукції, виробленої в Україні, операції з виробництва та/або поставки паперу і картону, вироблених в Україні для виготовлення книжкової продукції, а також операції з поставки книжкової продукції, виробленої в Україні, крім послуг реклами, розміщення матеріалів рекламного та еротичного характеру і видань рекламного та еротичного характеру.

Згідно до пп. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», у разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.

Відповідно до п. 198. 4 ст. 198 Податкового кодексу України, якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Згідно ст. 199 Податкового кодексу України, у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, до сум податку, які платник має право віднести до податкового кредиту, включається та частка сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг в оподатковуваних операціях. Частка використання сплаченого (нарахованого) податку за придбаними (ввезеними) товарами (послугами) між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік.

Таким чином, із врахуванням вищевикладеного, суд приходить до оскаржувані податкові повідомлення рішення необґрунтовані та прийняті з порушенням чинного законодавства, оскільки у ході судового розгляду справи встановлено, що позивачем при проведенні перевірки були надані всі первинні документи, які підтверджують правомірність формування податкового кредиту та відємного значення.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідності до ст. 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобовязані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з Податковим кодексом та іншими законами і нормативними актами.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, із врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. 7, 11 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік», ст. ст. 21, 198, 199 Податкового кодексу України, ст.ст. 8-14, 71, 86, 94, 159, 160-164, 167, 185, 186, 255 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства «Тріада +»до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова № 0002262302 від 11 листопада 2011 р.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова № 0002272302 від 11 листопада 2011 р.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова № 0002282302 від 11 листопада 2011 р.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.

Якщо субєкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги.

Постанову у повному обсязі виготовлено 27 грудня 2011 р.

Головуючий - суддя О.В. Присяжнюк

Судді Ю.В. Зоркіна

М.О. Спірідонов