Постанова № 20960842, 21.12.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2011 р. справа № 2а-9115/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Котеньова О.Г., суддів Бабаєва А.І., Бідонька А.В., при секретарі судового засідання Мартинчук С.М.,

за участі сторін:

представника позивача - Грінцова О.В.,

представника відповідача - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут електромагнітних досліджень" до Державної податкової інспекції в Дзержинському районі м. Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інститут електромагнітних досліджень", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Дзержинському районі м. Харкова, в якому просить суд визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова щодо викладення в акті невиїзної документальної позапланової перевірки від 13.04.2011 №1139/2305/22616948 висновків про порушення ч.1 ст.203, ст.215 , ч.1 ст.216, ст.228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених Приватним підприємством "Сканто"; порушення пп.7.4.1, пп.7.4.4 п.7.4 та пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, на суму 1408127,00 грн., в тому числі за січень 2011 року на суму 1408127,00 грн. А також скасувати податкове повідомлення-рішення №000183305 від 28 квітня 2011 року, винесене Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова. Посилаючись на факти викладені в позовній заяві, позивач просить суд задовольнити позов в повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, надав письмові заперечення проти позову, в яких просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши доводи адміністративного позову та заперечень проти нього, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Інститут електромагнітних досліджень" зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Харківської міської ради, та знаходиться на податковому обліку в Державній податковій інспекції в Дзержинському районі м. Харкова з 04.10.1994 року за №4290, та є платником податку на додану вартість, відповідно до свідоцтва №28246756 від 17.07.1997 року.

13.04.2010 року Державної податкової інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова була проведена невиїзна документальна позапланова перевірка ТОВ "Інститут електромагнітних досліджень" щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з ПП "Сканто" за період з 01.10.2010 року по 31.01.2011 року.

За наслідками перевірки було складено акт перевірки №1139/2305/22616948 від 13.04.2011 року, згідно висновків якого було встановлено з боку позивача наступні порушення:

- ч.1 ст.203, ст.215 , ч.1 ст.216, ст.228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених Приватним підприємством "Сканто";

- пп.7.4.1, пп.7.4.4 п.7.4 та пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, на суму 1408127,00 грн., в тому числі за січень 2011 року на суму 1408127,00 грн.

На підставі зазначених висновків, відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення №000183305 від 28.04.2011 року про зменшення розміру відємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1408127,00 грн.

Не погодившись з зазначеними податковим повідомленнями-рішеннями, позивач подав скаргу до ДПА в Харківській області, за результатами розгляду якої, було прийняте рішення від 01.07.2011 року №2877/10/25-103, яким податкове повідомлення-рішення №000183305 від 28.04.2011 року залишено без змін, а скарга - без задоволення.

Перевіривши оскаржувані дії та податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд встановив наступне.

Позивач оскаржує дії ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова щодо викладення в акті невиїзної документальної позапланової перевірки від 13.04.2011 №1139/2305/22616948 висновків про порушення ч.1 ст.203, ст.215 , ч.1 ст.216, ст.228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених Приватним підприємством "Сканто"; порушення пп.7.4.1, пп.7.4.4 п.7.4 та пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, на суму 1408127,00 грн., в тому числі за січень 2011 року на суму 1408127,00 грн.

Суд зазначає, що відповідно до вимог ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України

Згідно ст.61 Податкового кодексу України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у стаття 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пп.41.1.1 п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової службу - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Статтею 62 Податкового кодексу України встановлено, що податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Тобто, проведення камеральних, документальних (планових або позапланових; виїзних або невиїзних) та фактичних перевірок є правом ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, як податкового органу.

Податковим кодексом України обов'язок щодо податкового контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства покладено на органи податкової служби України. Одночасно органам податкової служби надане право проводити перевірки визначені Податковим кодексом України.

Відповідно до ст.86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Таким чином, складання актів та довідок за результатом проведених перевірок є правом органів податкової служби, яке реалізовується фахівцями органів податкової служби. Викладення в актах та довідка складених за результатом перевірок фактичних даних про господарську діяльність перевіряємої особи є правом органів податкової служби, яке реалізовується фахівцями органів податкової служби.

Щодо суті, встановлених відповідачем з боку позивача порушень, суд зазначає наступне.

З акту перевірки №1139/2305/22616948 вбачається, що станом на 13.04.2011 року інформація та її документальне підтвердження на запит органу державної податкової служби від 30.03.2011 №5967/10/23-523 стосовно підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з ПП "Сканто" за період з 01.10.2010 року по 31.01.2011 року, позивачем до ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова не надано.

Відповідно до даних Бази автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України встановлено, що ТОВ "Інститут електромагнітних досліджень" отримано від що ПП "Сканто" ТМЦ на загальну суму 12013456,08 грн., у тому числі ПДВ - 2002242,68 грн. (за жовтень 2010 року - 1408127,06 грн., за грудень 2010 року - 44323,52 грн., за січень 2011 року - 549792,10 грн.)

Відповідно до даних додатку 5 "Розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" та даних податкових деклараціях з ПДВ за відповідні періоди, встановлено що ТОВ "Інститут електромагнітних досліджень" отримано від що ПП "Сканто" ТМЦ на загальну суму 12013456,08 грн., у тому числі ПДВ - 2002242,68 грн., в тому числі: за грудень 2010 року у сумі ПДВ 1408127,06 грн., за січень 2011 року у сумі ПДВ 594115,62 грн.

На підтвердження вказаних в додатку 5 "Розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" податкових декларацій ТОВ "Інститут електромагнітних досліджень", позивачем були надані податкові накладні отримані від ПП "Сканто": №27414 від 01.10.2010 року, №40604 від 10.02.2011 року, №38208 від 17.01.2011 року, №38206 від 17.01.2011 року, №38205 від 17.01.2011 року, №38202 від 17.01.2011 року, №33707 від 03.12.2010 року, №28816 від 15.10.2011 року.

Зазначені податкові накладні, відповідають вимогам пп.7.2.1. п.7.2. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року.

Пунктом 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року (далі - Закон №168/97-ВР) визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з пп.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону №168/97-ВР - податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця у двох примірниках, оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом та одночасно розрахунковим документом. Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобовязань із сплати податків.

На підставі п.7.1 ст.7 Закону №168/97-ВР, поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.

Відповідно до п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом звітного періоду у звязку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону №168/97-ВР встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

При цьому, згідно пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Таким чином податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару та є підставою для нарахування податкового кредиту.

З матеріалів справи вбачається, що у позивача були в наявності податкові накладні, на підставі яких був сформований податковий кредит за період, що перевірявся.

Між тим, суд зазначає, що наявність у ТОВ "Інститут електромагнітних досліджень" податкових накладних є обовязковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною, оскільки підставою для виникнення права на податковий кредит є, зокрема, виникнення обєкту оподаткування, та реальність господарських операцій, на підставі яких сформовано податковий кредит.

Як вбачається із матеріалів справи, під час здійснення своєї господарської діяльності позивач мав взаємовідносини з ПП "Сканто".

Податковим органом ставиться під сумнів реальність господарських операцій позивача з названим контрагентом, у звязку з тим, що позаплановою невиїзною перевіркою ПП "Сканто", проведеною Харківською обєднаною державною податковою інспекцією у Харківській області (акт №385/234/36875101 від 17.03.2011 року), на підставі використаних документів та баз даних ДПС, встановлено проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди покупцям підприємства та далі по ланцюгу постачання, з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, з використанням контрагентів, які не виконують свої податкові зобовязання; встановити реальність та товарність здійснених операцій по поставці товарів (робіт, послуг) підприємством за перевіряємий період на адресу покупця не має можливості.

Вищенаведене свідчить про неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій ПП "Сканто" та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України. Правочини укладені від імені ПП ПП "Сканто" не спричиняють реального настання правових наслідків та суперечать інтересам держави та суспільства.

Враховуючи те, що ПП "Сканто" не здійснювало реальної діяльності, перевіркою встановлено: неможливість реального здійснення фінансово - господарських операцій ПП "Сканто" та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України у перевіряємому періоді; порушення ч.1 ст.203, ст.215, п.1 ст.216, ст.228, ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП "Сканто" з постачальниками та покупцями; перевіркою встановлено відсутність обєктів, які підпадають під визначення ст.3, ст.4, ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", перевіркою встановлено відсутність обєктів, які підпадають під визначення ст.ст.3, 4, 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Відповідно до пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Згідно пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону №168/97-ВР - датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Позивачем не надано доказів використання в господарській діяльності, товарів придбаних у ПП "Сканто", які зазначені у податкових накладних №27414 від 01.10.2010 року, №40604 від 10.02.2011 року, №38208 від 17.01.2011 року, №38206 від 17.01.2011 року, №38205 від 17.01.2011 року, №38202 від 17.01.2011 року, №33707 від 03.12.2010 року, №28816 від 15.10.2011 року.

Також суд має зазначити, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27.04.2011 року по справі №2а-2951/11/2070 частково задоволено адміністративний позов ПП "Сканто" до Харківської обєднаної державної податкової інспекції Харківської області про визнання дій протиправними.

Згідно зазначеної постанови визнано протиправними дії Харківської обєднаної державної податкової інспекції щодо проведення документальної невиїзної перевірки ПП "Сканто" за наслідками якої було складено акт №385/234/36875101 від 17 березня 2011 року. Визнано протиправними дії Харківської обєднаної державної податкової інспекції щодо викладення в акті документальної невиїзної перевірки приватного підприємства ПП "Сканто" №385/234/36875101 від 17 березня 2011 року висновків про:

- неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій ПП "Сканто" та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України у перевіреному періоді;

- порушення ч.1 ст.203, ст.215 , п.1 ст.216, ст.228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП "Сканто" з постачальниками та покупцями;

- встановлення відсутності обєктів, які підпадають під визначення ст.3, ст.4, ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість";

- встановлення відсутності обєктів, які підпадають під визначення ст.ст.3, 4, 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Разом з тим постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2011 року по справі №2а-2951/11/2070, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.04.2011 року по цій же справі скасовано в частині визнання протиправними дій Харківської обєднаної державної податкової інспекції щодо викладення в акті документальної невиїзної перевірки приватного підприємства "Сканто" №385/234/36875101 від 17 березня 2011 року висновків про: неможливість реального здійснення фінансово - господарських операцій приватним підприємством "Сканто" та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України у перевіреному періоді; порушення ч.1 ст.203, ст.215 , п.1 ст.216, ст.228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених приватним підприємством "Сканто" з постачальниками та покупцями; встановлення відсутності обєктів, які підпадають під визначення ст.3, ст.4, ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість"; встановлення відсутності обєктів, які підпадають під визначення ст.ст.3, 4, 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Та в цій частині прийнято нову постанову, якою у позові відмовлено.

Таким чином, суд дійшов висновку, що у періоді, що перевірявся, позивачем по справі зменшено залишок від'ємного значення податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, на суму 1408127,00 грн., в тому числі за січень 2011 року на суму 1408127,00 грн..

Відповідно ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

За зазначених обставин, суд, вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідає зазначеним вище критеріям, а тому не підлягає скасуванню.

На підставі викладеного керуючись ст.ст. 9, 71, 94, 159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут електромагнітних досліджень" до Державної податкової інспекції в Дзержинському районі м. Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова в повному обсязі виготовлена 26 грудня 2011 року.

Головуючий Суддя Котеньов О.Г.

суддіБабаєв А.І.

Бідонько А.В.