Постанова № 20958021, 11.01.2012, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

11.01.2012 р. Справа № 2а-5047/11/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т.О. за участю секретаря судового засідання Котенкової Л.В., пр. позивача: ОСОБА_1, довіреність № 1, від 27.07.11; пр. відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 1/10-039, від 04.01.11;

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовомТОВ "Сота-Плюс", вул. Самойловича, 38,Миколаїв,54051 доДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва, вул. Артема, 1-А,Миколаїв,54000 проскасування податкового повідомлення-рішення №475/23-00/34233975 від 14.06.2011 р., В С Т А Н О В И В: Позивач звернувся до адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Корабельному районі м. Миколаєва про визнання протиправним та часткове скасування податкового повідомлення рішення № 475/23-00/34233975 від 14.06.2011 р. в сумі 101413 грн. В судовому засіданні 28.07.2011 р. позивач уточнив предмет позову та зазначив, що просить скасувати частково податкове повідомлення-рішення від 22.06.2011 р. № 0000412300 в сумі 101413 грн. Суд, відповідно до ст.137 КАС України, прийняв заяву позивача про зміну предмета позову до розгляду та розглядав справу з урахуванням заяви позивача. Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що податкове повідомлення - рішення підлягає скасуванню, оскільки висновок про нікчемність угоди, укладеної позивачем з ТОВ «КПВ Гранит»на підставі ст.228 ЦК України, є необґрунтованим та не підтверджується будь-якими доказами. Угода, укладена позивачем з ТОВ «КПВ Гранит»є дійсною та виконаною, рішення суду про визнання угоди недійсною не існує. Сторони оформили належним чином договірні правовідносини, первинні документи бухгалтерської та податкової звітності, тому позивач правомірно сформував податковий кредит. Відповідач надав заперечення проти позову, просить в позові відмовити, оскільки при перевірці позивачем не було надано довіреностей на отримання товару та товарно-транспортні накладні, акт перевірки керівником підписаний без зауважень. Угода, яка позивачем укладена з ТОВ «КПВ Гранит», є нікчемною і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.Угода є безтоварною, тому позивачем штучно сформований податковий кредит, а податкові зобовязання з податку на додану вартість позивачу в сумі 101413,46 грн. донараховані законно та обґрунтовано. У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину постанови. Заслухав пояснення представників сторін, дослідив матеріали справи суд приходить до наступного висновку:

Актом № 475/23-00/34233975 від 14.06.2011 р. про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Сота-плюс»щодо взаємовідносин з ТОВ «КПВ Гранит»за березень 2011 р. встановлено, що ТОВ «Сота-плюс»укладено письмовий договір поставки з ТОВ «КПВ Гранит»від 01.01.2011 р. на поставку нафтопродуктів, за умовами якого постачальник ТОВ «КПВ Гранит»зобовязується передати, а покупець ТОВ «Сота-плюс»зобовязується прийняти та оплатити нафтопродукти в кількості по номенклатурі, цінам та термінам поставки згідно умов договору. На виконання умов договору ТОВ «Сота плюс»отримано наступні податкові накладні за березень 2011 р. : № 321 від 03.03.2011 р. на суму 270125,25 грн. в т.ч. 45020,88 грн. ПДВ, № 322 від 15.03.2011 р. на суму 338355 грн. в т.ч. 56392,58 грн. ПДВ та видаткові накладні від 03.03.2011 р. № КП-0000005 та від 15.03.2011 р. № КП-0000006. Довіреностей на отримання товару та товарно-транспортні накладні при перевірці не були надані. Розрахунки між субєктами господарювання проводились у готівковій та безготівковій формах в березні-травні 2011 р., що підтверджується платіжними дорученнями та квитанціями до прибуткових касових ордерів

На адресу ДПІ надійшов акт перевірки від ДПІ у Жовтневому районі м. Миколаєва від 07.06.2011 р. «Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «КПВ Гранит»з питання дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з ТОВ «Юмекс Транс», ПП «Краскерам», ТОВ «ТехноНіколь-Центр»за березень 2011 р. відповідно до якого встановлено, що податковий кредит ТОВ «КПВ Гранит» у березні 2011 р. згідно декларації з ПДВ складає 2339,4 тис. грн., з яких 2266,895 тис. грн. або 96,9% сформовано за рахунок постачальників ТОВ «Юмектранс», ПП «Краскерам», ТОВ «ТехноНіколь-Центр».

Керівники ТОВ «Юмектранс», ПП «Краскерам», ТОВ «ТехноНіколь-Центр»надали листи, в яких зазначили, що не мали господарських взаємовідносин з ТОВ «КПВ Гранит»в березні 2011 р. Угоди укладені ТОВ «КПВ Гранит»з ТОВ «Юмектранс», ПП «Краскерам», ТОВ «ТехноНіколь-Центр»є нікчемними відповідно до ст. ст. 203,215,216 ЦК України. Таким чином , ТОВ «КПВ Гранит»штучно сформувало податковий кредит у березні 2011 р.

В акті перевірки зазначено, що операції з придбання товарів, робіт,послуг, придбаних у постачальника ТОВ «КПВ Гранит»у березні 2011 р. вчинені в порушення ст. ст.203, 207, 215, 216, 228 ЦК України в частині недодержання правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними. Зазначені правочини є нікчемними і в силу ст.216 ЦК України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що повязані з їх недійсністю.

У висновку відповідач зазначив, що встановлено порушення позивачем п.198.1, п.198.4, п.198.6 ст.198 ПК України, ст.203,215,216,228 ЦК України завищено податковий кредит на суму 101413 грн. в частині включення до складу податкового кредиту податку на додану вартість з вартості ППМ, отриманих від ТОВ «КПВ Гранит»по нікчемному правочину, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальна суму 101413 грн. за березень 2011 р.

На підставі акта перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000412300 від 22.06.2011 р. про порушення п.198.1, п.198.4, п.198.6 ст.198 ПК України, ст.203,215,216,228 ЦК України, в результаті чого збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 107397 грн. основного платежу та 1 грн. штрафних санкцій.

Згідно з пп. 198.1 ст.198 Податкового Кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при

передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно припису підпункту 198.4. ПК України якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Згідно з п.п.198.6. ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку,

сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Статтею 1 Закону від 16.07.99р. №996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, акти виконаних робіт, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

У зв'язку з цим, суд зазначає, що наслідки в бухгалтерському, і, відповідно в податковому обліку платника, створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що повязані з рухом активів, зміною зобовязань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку правочинах. Тобто у разі безтоварності операцій визначення податкового кредиту слід визнати безпідставним, незважаючи на наявність у платника податку, а в даному випадку у позивача, доказів сплати продавцеві (виконавцю) вартості товару (робіт, послуг) з ПДВ, а також наявність оформлених податкових накладних.

Таким чином, право позивача на формування податкового кредиту повинно бути підтверджено належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Позивач надав суду товарно-транспортні накладні від 01.03.2011 р., 15.03.2011 р., які не були надані позивачем при перевірці ( арк.с.38,39), які свідчать, що вантажовідправником є ТОВ «КПВ Гранит», Замовником та автопідприємством є ТОВ «СОТ плюс», вантажоодержувач ТОВ «Сота плюс», автомобіль Вольва НОМЕР_2. Пункт навантаження та пункт розвантаження в ТТН вказаний вул. Самойловича,38.

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що ТОВ «СОТ плюс»та ТОВ «Сота плюс», які зазначені в ТТН це одно й теж підприємство.

Довіреностей на отримання товару позивач суду не надав.

Довідка ДАІ ( арк.с.112) свідчить, що транспортних засобів за позивачем та ТОВ «КПВ Гранит»не зареєстровано.

Договір оренди № 5 ( арк.с.138) від 01.09.2008 р. свідчить, що ПП ВТФ «ТАБ»передає, а позивач приймає в орендне користування майно, згідно Додатку. Додаток до договору оренди не був наданий позивачем суду.

В п.1.7 вищезазначеного договору зазначено, що Орендодавець ПП ВТФ «ТАБ»в особі ОСОБА_3 надає послуги Орендарю позивачу в особі ОСОБА_4 по перевезенню ПММ автомобілем ГАЗ 53 державний номер НОМЕР_1.

Постанова про порушення кримінальної справи від 08.08.2011 р. свідчить, що 27.07.2011 р. в ході проведення обшуку автомобіля ОСОБА_5 були вилучені печатки підприємства ТОВ «КПВ Гранит».

Протокол допиту ОСОБА_6 від 13.09.2011р., яка є матірю керівника та засновника ТОВ «КПВ Гранит»- ОСОБА_7, пояснила, що не знала, що її син є керівником фірми, оскільки син працює на автомийці у м. Москва.

В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що ОСОБА_7 за даними Державної прикордонної служби України перетнув митний кордон з Росії тільки 30.03.2011 р., тому підписувати податкові та видаткові накладні, квитанції до прибуткового касового ордеру в березні 2011 р. не мав можливості, оскільки фізично не знаходився на Україні. ( арк.с.169).

Таким чином: - позивач не надав суду довіреностей на отримання товару,

- в наданих товарно-транспортних зазначено, що товар перевозився автомобілем ВОЛЬВО, але доказів того, що цей автомобіль передавався позивачу в оренду позивач суду не надав.

- Договір оренди транспортних засобів, наданий позивачем свідчить, що йому передавався в оренду автомобіль ГАЗ.

- Первинні документи підписані особою директором ТОВ «КПВ Гранит»ОСОБА_7., який знаходився поза межами України,

- печатки підприємства ТОВ «КПВ Гранит»були вилучені податковою міліцією при обшуку в межах кримінальної справи у відношенні ОСОБА_5 по ст.205 КК України.

- Згідно акта перевірки ТОВ «КПВ Гранит»всі його контрагенти, за рахунок яких ТОВ «КПВ Гранит»сформував податковий кредит в листах зазначили, що не мали господарських взаємовідносин з ТОВ «КПВ Гранит».

Тому суд приходить до висновку, що відповідачем вірно зроблено висновок про безтоварність господарських операцій, укладених позивачем з ТОВ «КПВ Гранит»та їх спрямованість лише на отримання податкової вигоди шляхом декларування податкового кредиту та зменшення своїх зобов'язань перед Державним бюджетом. Відповідачем правомірно встановлено порушення позивачем норм Податкового кодексу України, а саме заниження податкових зобовязань з податку на додану вартість в сумі 101413 грн. за березень 2011 р.

Відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку-учасників відповідної операції.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва від 22.06.2011 р. № 0000412300, яким позивачу збільшено податкові зобовязання з податку на додану вартість прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті ( вчинені) вони відповідно до вимог ст. 2 КАС України.

Відповідно до ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні. Суд надає перевагу встановленню фактичних обставин та достовірності поданих доказів над їх формальною наявністю та відповідністю за зовнішніми ознаками вимогам закону та дійшов висновку, що ТОВ «КПВ Гранит»не мало можливості фактичного здійснення господарських операцій.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що угода укладена між позивачем та ТОВ «КПВ Гранит» була нереальна та безтоварна, укладена виключно для досягнення певної податкової вигоди і не мала на меті досягнення певного реального господарського ( виробничого) результату.

Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень, обовязок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За таких обставин, податкове повідомлення рішення є законним та обґрунтованим і скасуванню не підлягає.

Судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 11,71,94,158-163, 167, 254 КАС України суд -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення/отримання копії постанови апеляційної скарги, вимоги до якої встановлені статтею 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Суддя Т. О. Гордієнко

Повний текст постанови складений

та підписаний суддею 16.01.2012 р.