Постанова № 20957728, 11.01.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 січня 2012 року Справа № 2а-11553/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Коршикова С.К.,

при секретарі: Андріасяні І.М.,

за участю:

представника позивача : ОСОБА_1 (довіреність № 7 від 03.01.2012)

представника відповідача: ОСОБА_2 (довіреність № 19519/10/10-013 від 07.11.2011)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Антрацит» до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.10.2011 за № 0002518012,-

ВСТАНОВИВ:

12 грудня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державного підприємства «Антрацит» (далі ДП «Антрацит») до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську (далі СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Луганську) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.10.2011 за № 0002518012.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що головним державним податковим ревізором-інспектором відділу адміністрування податків та зборів управління податкового супроводження підприємств вугільно-енергетичної галузі, інспектором податкової служби ІІ рангу Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Сердюковим С.О. проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ДП «Антрацит» з питань правомірності нарахування податку на додану вартість за період з 01.04.2011 по 31.05.2011, за результатами якої складено акт № 547/08-2/32226065 від 15.09.2011 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ДП «Антрацит» з питань правомірності нарахування податку на додану вартість за період з 01.04.2011 по 31.05.2011».

З актом перевірки ДП «Антрацит» не погодилося і 22.09.2011 надало свої заперечення щодо нього. 04.10.2011 СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Луганську своєю відповіддю № 17369/10/08-217 визнала заперечення ДП «Антрацит» такими, що суперечать нормам чинного законодавства України та не підлягають задоволенню.

07.10.2011 СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Луганську винесено податкове повідомлення-рішення № 0002518012, яким на підставі акта перевірки № 547/08-2/32226065 від 15.09.2011 встановлено порушення ч. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, у звязку з чим збільшено суму грошового зобовязання ДП «Антрацит» за платежем: податок на додану вартість, код платежу 14010100, на загальну суму 553539,00 грн., з якої 553539,00 основний платіж, 01,00 штрафні санкції.

18 жовтня 2011 року ДП «Антрацит» направило до Державної податкової адміністрації в Луганській області скаргу, в якій просило скасувати податкове повідомлення рішення № 0002518012 від 07.10.2011.

08 листопада 2011 року ДП «Антрацит» отримало від Державної податкової адміністрації в Луганській області рішення про результати розгляду первинної скарги № 21759/25-08, яким у задоволенні скарги ДП «Антрацит» було відмовлено.

Позивач вважає, що порядок проведення, висновки та обґрунтування викладені у вказаному акті перевірки, не відповідають існуючим фактам та діючому податковому законодавству.

Згідно наказу № 440 від 13.09.2011 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ДП «Антрацит» перевірка проводилася у приміщенні СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Луганську 15.09.2011, однак даний наказ та повідомлення про запрошення платника податків ДП «Антрацит» були отримані ДП «Антрацит» лише 16.09.2011, тобто вже після проведення перевірки.

Крім того позивач зазначив, що СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Луганську не було запропоновано ДП «Антрацит» надати документи до перевірки і тому відповідачем безпідставно було зазначено в акті перевірки № 547/08-2/32226065 від 15.09.2011 про те, що до перевірки позивачем не було надано податкові накладні, документи, що підтверджують розрахунки між підприємствами за отримані товари (роботи, послуги), інформацію щодо відображення у бухгалтерському обліку ДП «Антрацит» зазначених операцій, документальне підтвердження отримання товарів (робіт, послуг).

Висновок відповідача про відсутність фактичних поставок продукції, а відповідно і про безпідставність формування податкового кредиту за рахунок сум ПДВ по податком накладним, отриманим від контрагента - постачальника Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова група «Восток» (далі - ТОВ «ТПГ «Восток») на загальну суму 553537,76 грн., зроблений без наявних для того підстав.

На підставі вищевикладеного позивач просив визнати протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.10.2011 за № 0002518012.

В ході судового розгляду справи представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, дав пояснення, аналогічні тим, що викладені у позовній заяві та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог позивача заперечував, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог позивача за їх необґрунтованістю.

Обґрунтовуючи свої заперечення, представник відповідача зазначив, що рішення щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки було оформлено наказом заступника голови Державної податкової адміністрації в Луганській області начальником СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Луганську від 13.09.2011 за № 440.

Підставою для прийняття рішення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки було отримання інформації за наслідками перевірок інших платників податків, яка стосується позивача.

СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Луганську було отримано акт Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську від 22.08.2011 за № 523/23-37234809 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ТПГ «Восток» з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 по 30.06.2011.

Наказ СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Луганську про проведення невиїзної позапланової документальної перевірки ДП «Антрацит» від 13.09.2011 за № 440 разом з письмовим повідомленням про запрошення посадових осіб ДП «Антрацит» для ознайомлення та підписання акту перевірки, направлено відповідачем на адресу ДП «Антрацит» засобами поштового звязку з повідомленням про вручення поштового відправлення 14.09.2011.

ДП «Антрацит» мало можливість надати документальне підтвердження щодо взаємовідносин з контрагентами, але не скористалось нею.

Позивачем документально не підтверджено отримання товарів (робіт, послуг). При відсутності фактичних поставок продукції підприємство не має права на формування податкового кредиту.

До СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Луганську надійшов лист Ленінської МДПІ у м. Луганську від 18.07.2011р. №30122/7/16-106, у якому зазначено, що 07.07.2011р. співробітниками Ленінської МДПІ у м. Луганську здійснено вихід за юридичною адресою TOB «ТПГ «Восток». Підприємство за юридичною адресою не знаходиться. До підрозділу податкової міліції направлено запит на встановлення місцезнаходження TOB «ТПГ «Восток».

Як вже зазначалось, СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Луганську отримано акт Ленінської МДПІ у м. Луганську від 22.08.2011 № 523/23-37234809 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ТПГ «Восток», код за ЄДРПОУ 37234809, з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 по 30.06.2011», яким встановлено наступне:

За результатами проведених заходів місцезнаходження директора TOB «ТПГ «Восток» встановлено та опитано. У TOB «ТПГ «Восток» відсутня необхідна матеріальна база для виконання підприємницької діяльності, підприємство за місцем реєстрації не знаходиться, посадовою особою документально не підтверджено факт постачання товарно-матеріальних цінностей, надання послуг не підтверджено, що у сукупності вказує на «нікчемність» правочину.

Фактично підприємство за юридичною адресою не знаходиться. Підприємство має стан - 9 (направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням).

Перевіркою встановлено відсутність поставок товарів, робіт, послуг та укладення угод без мети настання реальних наслідків. У зв'язку з тим, що угоди поставки є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. В даному випадку відсутні як база, так і об'єкт оподаткування податком на додану вартість.

На думку представника відповідача, фінансово-господарські відносини між ДП «Антрацит» та TOB «ТПГ «Восток» не спричинили реального настання правових наслідків, відбувалися з метою формування податкового кредиту, та як наслідок заниження податкових зобов'язань, несплати податку на додану вартість, втрат дохідної частини Державного бюджету України, тому у задоволенні позовних вимог представник відповідача просив відмовити за необґрунтованістю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 КАС України, суд дійшов висновку про необхідність повного задоволення позовних вимог з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст. 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті ( вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень та вимог п. п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби щодо податків, які справляються до бюджетних та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Відповідно до п. 62.1 ст. 62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України,що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Особливості проведення документальної невиїзної перевірки встановлено ст.79 Податкового кодексу України.

Так п.79.1 ст.79 Податкового кодексу України встановлено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Відповідно до п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач Державне підприємство «Антрацит», ідентифікаційний код 32226065, зареєстроване виконавчим комітетом Антрацитівської міської ради у якості юридичної особи 30 квітня 2003 року (Т. 1 а. с. 167).

Згідно п. 2.2 Статуту ДП «Антрацит» основними напрямками діяльності підприємства є:

-добування та збагачення камяного вугілля;

-оптова торгівля паливом (Т.1 зворотній бік а. с. 165).

Відповідно до наказу № 440 від 13.09.2011 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ДП «Антрацит» відповідачем 15.09.2011 було здійснено перевірку ДП «Антрацит», за результатами якої 15.09.2011 було складено акт за № 547/08-2/32226065.

Наказ СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Луганську про проведення невиїзної позапланової документальної перевірки ДП «Антрацит» від 13.09.2011 за № 440 (Т. 1 а. с. 21) разом з письмовим повідомленням про запрошення посадових осіб ДП «Антрацит» для ознайомлення та підписання акту перевірки (Т. 1 а. с. 22), направлено відповідачем на адресу ДП «Антрацит» засобами поштового звязку з повідомленням про вручення поштового відправлення 14.09.2011 та було отримано позивачем лише 16.09.2011, тобто після проведення податковим органом невиїзної позапланової документальної перевірки.

Згідно акта перевірки СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Луганську № 547/08-2/32226065 від 15.09.2011 невиїзною перевіркою ДП «Антрацит» встановлено порушення ч. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755- VI зі змінами та доповненнями, в результаті чого ДП «Антрацит» занижено податок на додану вартість на суму 553538,00 грн., у тому числі по періодах:

-квітень 2011 року у сумі 322502,00 грн.;

-травень 2011 року у сумі 213036,00 грн. (Т. 1 а. с. 23-30).

22 вересня 2011 року ДП «Антрацит» подало до СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Луганську заперечення на акт перевірки № 547/08-2/32226065 від 15.09.2011 (Т. 1 а. с. 31-32).

04 жовтня 2011 року СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Луганську розглянуло заперечення ДП «Антрацит» від 22.09.2011 на акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ДП «Антрацит» з питань правомірності нарахування податку на додану вартість за період з 01.04.2011 по 31.05.2011 та повідомило, що заперечення ДП «Антрацит» від 22.09.2011 № 09/529 щодо порушення ч. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755- VI зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 553538,00 грн., у тому числі за квітень 2011 року у сумі 322502,00 грн.; за травень 2011 року у сумі 213036,00 грн. є такими, що суперечать нормам чинного законодавства України та не підлягають задоволенню (Т. 1 а. с. 33-34).

27 жовтня 2011 року на підставі акта перевірки № 547/08-2/32226065 від 15.09.2011 СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Луганську було прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0002518012 про зменшення суми грошового зобовязання Державному підприємству «Антрацит» з податку на додану вартість на загальну суму 553539,00 грн., з якої 553538,00 грн. основний платіж, 01,00 грн. штрафні (фінансові) санкції (Т. 1 а. с. 37).

18 жовтня 2011 року ДП «Антрацит» було подано до Державної податкової адміністрації в Луганській області скаргу, в якій позивач просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.10.2011 № 0002518012 (Т. 1 а. с. 35-36).

07.11.2011 Державною податковою адміністрацією в Луганській області за результатами розгляду первинної скарги ДП «Антрацит» від 18.10.2011 прийнято рішення, яким залишено без змін податкове повідомлення - рішення СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Луганську від 07.10.2011 № 0002518012 (Т. 1 а. с. 39-40).

Розділ V Податкового кодексу України визначає платників податку на додану вартість, обєкт оподаткування, дату виникнення податкових зобовязань, порядок визначення бази оподаткування, розміри ставок податку, порядок визначення суми податку та строки проведення розрахунків тощо.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у звязку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у звязку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з положеннями абз. 1, 2 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно з п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Пунктом 7 підр. 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Судом встановлено і сторонами по справі не заперечувалось, що податкове повідомлення-рішення № 0002518012 від 27.10.2011, яким позивачу збільшено грошового зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 553539,00 грн., з якої 553538,00 грн. основний платіж, 01,00 грн. штрафні (фінансові) санкції, прийнято відповідачем на підставі акта перевірки №№ 547/08-2/32226065 від 15.09.2011.

В акті перевірки від 07.10.2011 № 0002518012 зазначено, що за період з 01.04.2011 по 31.05.2011 ДП «Антрацит» задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 14981831,00 грн. Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.04.2011 по 31.05.2011 встановлено його завищення всього у сумі 553538,00 грн., у тому числі: за квітень 2011 року у сумі 322502,00 грн., травень 2011 року у сумі 231036,00 грн. ДП «Антрацит» у квітні-травні 2011 року до складу податкового кредиту було неправомірно віднесено суму податку на додану вартість у розмірі 553538,00 грн. вартості придбання товарів (робіт, послуг) у Товариства з обмеженою відповідальністю «ТПГ «Восток»

Підставою для зробленого податковим органом висновку про наявність порушення позивачем податкового законодавства, стало твердження відповідача про неправомірність віднесення до складу податкового кредиту перевіряємого періоду сум податку на додану вартість, сформованих по господарським операціям з ТОВ «ТПГ «Восток».

Судом встановлено, що 15 лютого 2011 року між ДП «Антрацит» та його контрагентом - ТОВ «ТПГ «Восток» укладено договір від № 10 на підставі тендерних торгів від 19.01.2011, відповідно до якого ТОВ «ТПГ «Восток» зобовязується продати, а ДП «Антрацит»прийняти та оплатити продукцію нафтопереробки бензин АІ 76(80), бензин А-95, дизпаливо. Загальна сума договору складає 14900600,00 грн., в тому числі ПДВ 20%. (Т. 1 а. с. 51-52).

Відповідно до п. 3.3 договору № 10 від 15 лютого 2011 року розрахунок здійснюється шляхом перерахування грошових коштів ДП «Антрацит», отриманих від реалізації власної продукції, на розрахунковий рахунок ТОВ «ТПГ «Восток»

З матеріалів справи вбачається, що на виконання угоди, укладеної між ДП «Антрацит» та ТОВ «ТПГ «Восток» позивачем отримано товар, на що оформлено податкові накладні та контрагентом позивачу видано видаткові накладні (Т. 1 а. с. 53-88).

05 травня 2011 року між ДП «Антрацит» та його контрагентом - ТОВ «ТПГ «Восток» укладено договір № 75, відповідно до якого ТОВ «ТПГ «Восток» зобовязується продати, а ДП «Антрацит»прийняти та оплатити продукцію нафтопереробки бензин А-95. Загальна сума договору складає 71400,00 грн., в тому числі ПДВ 20%. (Т. 1 а. с. 89).

05.05.2011 року ТОВ «ТПГ «Восток» було видано ДП «Антрацит» податкову накладну на загальну суму 71400,00 грн., з якої ПДВ 11 900,00 грн. та видаткову накладну № РН-0000075 (Т.1 а. с. 90-91).

16 травня 2011 року між ДП «Антрацит» та його контрагентом - ТОВ «ТПГ «Восток» укладено договір № 84, відповідно до якого ТОВ «ТПГ «Восток» зобовязується продати, а ДП «Антрацит»прийняти та оплатити продукцію нафтопереробки бензин А-95. Загальна сума договору складає 40800,00 грн., в тому числі ПДВ 20%. (Т. 1 а. с. 92).

16.05.2011 року ТОВ «ТПГ «Восток» було видано ДП «Антрацит» податкову накладну на загальну суму 40800,00 грн., з якої ПДВ 6800,00 грн. та видаткову накладну № РН-0000084 (Т.1 а. с. 94).

Оплату за отримання товару зазначеного в договорі № 10 від 15 лютого 2011 року, № 75 від 05 травня 2011, № 84 від 16 травня 2011 року ДП «Антрацит» здійснювало в безготівковій формі на розрахунковий рахунок ТОВ «ТПГ «Восток», що підтверджується платіжними дорученням, які містяться в матеріалах справи (Т. 1 а. с. 123-137).

В акті перевірки від 07.10.2011 № 0002518012 зазначено, що ДП «Антрацит» до перевірки не надано документи, що підтверджують розрахунки між підприємствами за отримані товари (роботи, послуги), документи, які підтверджують факт придбання товарів (робіт, послуг), передачі права власності (довіреності, акти прийому-здачі, товарно-транспортні накладні, сертифікати якості) до перевірки не надані, позивачем документально не підтверджено отримання товарів (робіт, послуг), у звязку з чим відповідачем було зроблено висновок, що ДП «Антрацит» безпідставно сформовано податковий кредит за рахунок сум ПДВ по податком накладним, отриманим від контрагента постачальника ТОВ «ТВГ «Восток» на загальну суму 553538,00 грн.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідачем передчасно та упереджено було зроблено висновок стосовно того, що ДП «Антрацит» безпідставно сформовано податковий кредит за рахунок сум ПДВ по податком накладним, отриманим від контрагента постачальника ТОВ «ТВГ «Восток» на загальну суму 553538,00 грн. з посиланням на те, що позивач до перевірки не надав документи, що підтверджують розрахунки між підприємствами за отримані товари (роботи, послуги), документи, які підтверджують факт придбання товарів (робіт, послуг), передачі права власності (довіреності, акти прийому-здачі, товарно-транспортні накладні, сертифікати якості) до перевірки не надані, позивачем документально не підтверджено отримання товарів (робіт, послуг).

В судовому засіданні було встановлено, що позивачу стало відомо про те, що 15.09.2011 відповідачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ДП «Антрацит» лише 16.09.2011 року, тобто після отримання наказу про проведення документальної позапланової перевірки від 13.09.2011 за № 440 та повідомлення № 15651/10/08-217 від 13.09.2011 про запрошення платника податків ДП «Антрацит» на 15.00 год. 15.09.2011 до СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Луганську з питань ознайомлення та підписання акту позапланової документальної перевірки з питань правомірності нарахування податку на додану вартість за період з 01.04.2011 по 31.05.2011.

Фактично відповідач позбавив позивача права надати до перевірки, яка проводилася відповідачем, документів на підставі, яких позивачем було сформовано податковий кредит за рахунок сум ПДВ по податком накладним, отриманим від контрагента постачальника ТОВ «ТВГ «Восток» на загальну суму 553538,00 грн.

Крім того в судовому засіданні було встановлено і про це не заперечували сторони, що 03 червня 2011 року СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Луганську на адресу ДП «Антрацит» було направлено» лист № 10105/10/08-217 про надання пояснень та їх документального підтвердження та включення результатів таких операцій до податкового обліку з відповідним їх відображенням у податкових деклараціях (розрахунках звітах тощо) за період квітень 2011 року з питань відносин з ПАТ «Луганська вугільна компанія» ПП «Лантан компані» ТОВ «ФК «Стоік», ПП «Укрстандарт-2009» та ТОВ «ТПГ «Восток».

22 червня 2011 року ДП «Антрацит» повідомило СДПІ з великими платниками податків у м. Луганську, що у позивача відсутні правові підстави для надання пояснень та їх документального підтвердження на запит СДПІ від 03 червня 2011 року за № 10105/10/08-217, у разі належного оформлення запиту ДП «Антрацит» надасть письмові пояснення у встановленому законом порядку.

06 вересня 2011 року СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Луганську на адресу ДП «Антрацит» було направлено» лист № 15308/10/08-217 з проханням надати документальне підтвердження щодо правомірності формування податкового кредиту та правильності складання «Розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» по декларації з ПДВ за лютий-липень 2011 року (Т. 1 а. с. 16-17).

16 вересня 2011 року ДП «Антрацит» надало СДПІ з великими платниками податків у м. Луганську наступні документи стосовно підтвердження щодо формування податкового кредиту за лютий-липень 2011 року по визначеним контрагентам:

- за лютий 2011 року - ПрАТ «Луганська вугільна компанія»,

- за березень 2011 року - ПрАТ «Луганська вугільна компанія», ТОВ «Восток»;

- за квітень 2011 року - ПрАТ «Луганська вугільна компанія»,

- за липень 2011 року ТОВ «Стоик».

ДП «Антрацит» в листі від 16 вересня 2011 року зазначило, що документи по взаємовідносинам з ТОВ «ТПГ «Восток» за квітень травень 2011 року додавались до відповіді № 02-1324 від 09.09.2011 на лист СДПІ по роботі з великими платниками податків № 13732/10/08-217 від 08.08.2011 (Т. 1 а. с. 18).

Суд критично розцінює доводи представника відповідача, що підтвердження того, що угоди укладенні між ДП «Антрацит» та ТОВ «ТПГ «Восток» були безтоварними є висновок зроблений Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Луганську в акті перевірки від 22 серпня 2011 року за № 523/23-37234809 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ТПГ «Восток» з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 по 30.06.2011, згідно якого перевіркою встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків. Господарські операції за період з 01.01.2011р. по 30.06.2011р. щодо придбання TOB «ТПГ «Восток» товарів (робіт, послуг) у контрагентів - постачальників та продажу товарів (робіт, послуг) на адресу контрагентів покупців не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій,місцезнаходження майна, наявності трудових, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій.

Суд вважає за необхідне зазначити, що акт перевірки це лише службовий документ, компетентна обґрунтована думка (позиція) ревізора щодо результатів перевірки, яка викладена ним для використання уповноваженою службовою особою при прийнятті конкретного управлінського рішення. Уповноважена службова особа при прийнятті управлінського рішення на підставі акту перевірки може як погодитися з думкою (позицією) ревізора, так і відхилити її.

Відповідачем не спростовується факт того, що ТОВ «ТПГ «Восток» на момент укладення договорів та складення податкових накладних було включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

На момент укладення договору, що викликає сумнів у відповідача щодо реальності його виконання, ТОВ «ТПГ «Восток» та ДП «Антрацит» мали статус платників податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, тому формування позивачем податкового кредиту на підставі податкових накладних, оформлених ТОВ «ТПГ «Восток», є правомірним.

Посилання відповідача на те, що правочин між позивачем та ТОВ «ТПГ «Восток» здійснений без мети настання реальних наслідків, а отже є нікчемним - не знайшло свого підтвердження у наданих до матеріалів справи доказах.

Згідно із частиною 1 статті 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам..

Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Абзацом 1 частини 1 статті 216 ЦК України визначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Частина 1 статті 228 ЦК України зазначає, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Стаття 215 ЦК України розрізняє нікчемні та оспорювані правочини. Відмінність оспорюваних правочинів від нікчемних правочинів полягає в тому, що оспорювані правочини припускають дійсними, такими, що породжують цивільні права та обов'язки. Проте їхня дійсність може бути оспорена стороною правочину або іншою зацікавленою стороною у судовому порядку. Тобто, в даному випадку існує виключно судовий порядок (спеціальні правила) визнання правочину недійсним. Зазначимо, що хоча відповідач і використав в акті перевірки такий термін, як "нікчемний правочин", проте не звернув уваги на те, що згідно із частиною 2 статті 215 ЦК України нікчемним правочином є правочин, недійсність якого встановлена законом. СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Луганську, при використанні терміну "нікчемний правочин", не звернуто увагу на те, що недійсність нікчемних правочинів визначена безпосередньо у правовій нормі.

Приписами закону, які прямо передбачають нікчемність правочину, є приписи, які містяться: у частині 1 статті 219 ЦК України, відповідно з якою у разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину такий правочин є нікчемним; у частині 1 статті 220 ЦК України, відповідно з якою у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним; у абзаці 1 частини 2 статті 221 ЦК України, відповідно з якою у разі відсутності схвалення правочину, який вчинено малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності батьками (усиновлювачами) малолітньої особи або одним з них, з ким вона проживає, або опікуном, цей правочин є нікчемним, тощо.

Відповідачем не доведено обставин, які підтверджують той факт, що укладаючи згаданий договір, сторони діяли з метою, яка суперечить інтересам держави і суспільства, порушували публічний порядок, спрямована на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, а їхні наміри були спрямовані на ухилення від сплати податків, а тому висновки відповідача щодо нікчемності укладених правочинів є безпідставними.

Суд зазначає, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету - це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

З урахуванням вищевикладеного, відсутні підстави вважати угоди, укладені між ДП «Антрацит» та ТОВ «ТПГ «Восток» нікчемними.

Під час розгляду справи позивачем були надані суду копії документів, які свідчать про оприбуткування ВП «Антрацитвантажтранс» і «Автобаза» ДП «Антрацит» паливно-мастильних матеріалів, отриманих від ВП «УМТП» ДП «Антрацит», які в свою чергу отримані згідно укладених договорів з ТОВ «ТПГ «Восток» (Т. 1 а. с. 183-248, Т. 1 а. с. 2-116).

На підставі вищевикладеного, суд приходить до переконання, що позовні вимоги є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Питання по судових витратах вирішується наступним чином, відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 11 січня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 17, 71, 87, 94, 158 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Державного підприємства «Антрацит» до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.10.2011 за № 0002518012 задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.10.2011 № 0002518012.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Антрацит» (код ЄДРПОУ 32226065, адреса: 94613, Луганська область, м. Антрацит, вул. Ростовська, 38) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 28,23 грн. (двадцять вісім гривень 23 копійки).

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено та підписано у повному обсязі 16 січня 2012 року

СуддяС.К. Коршиков