Постанова № 20957671, 10.01.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 січня 2012 року Справа № 2а-11737/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ципко О.В.

при секретарі судового засідання Гаркуші Ю.О.,

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 17 від 18.01.2010 р.),

від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність № 3/10 від 30.12.2011р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом малого приватного підприємства "Поліпласт" до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про визнання дій протиправними та акту недійсним,-

ВСТАНОВИВ

Позивач МПП "Поліпласт" 16 грудня 2011 року звернувся із вищезазначеним позовом до Луганського окружного адміністративного суду.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач зазначив, що відповідачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку діяльності МПП "Поліпласт", за результатами якої було складено акт перевірки. З висновками, викладеними у акті перевірки, позивач не згоден, оскільки відповідачем під час проведення перевірки не вивчались первинні документи, а підприємство взагалі не повідомляли про її проведення, чим позбавили позивача права надати документальне підтвердження здійснення господарських операцій. Також, на думку позивача, відповідач не дотримався обовязкових умов оформлення перевірки, не дослідив обєктивно та в повному обсязі первинні документи підприємства за перевіряємий період, у звязку з чим, висновки викладені у акті перевірки, на його думку, не відповідають дійсності. Враховуючи наведене, позивач просив суд визнати протиправними дії Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганськущодо проведення позапланової невиїзної перевірки МПП «Поліпласт» ЄДРПОУ 31443942 та щодо складання акту перевірки від 29.03.2011 року № 174/23-31443942 та скасувати цей акт перевірки.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача позов не визнав, надав суду письмові заперечення, в яких зазначив, що відповідно до п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст.78 ПКУ документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, а саме: отримання постанови суду (ухвали суду) про призначення перевірки або постанови органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні. Так, старшим слідчим СВ ПМ Ленінської МДПІ у м. Луганську майором податкової міліції Верещагою Д.А. була спрямована постанова про призначення позапланової виїзної документальної перевірки малого приватного підприємства «Поліпласт» по кримінальній справі. На підставі вищевикладеного був складений акт № 174/23-31443942 від 29.03.2011 року про результати невиїзної документальної позапланової перевірки малого приватного підприємства «Поліпласт» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період жовтень, грудень 2009 р. січень-квітень 2010р. Перевіркою встановлені порушення МПП «Поліпласт»: п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. З, п.4.1 ст. 4, п.п.7.3.1 п.7.3, п.п 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року, зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 2332313 грн. Представник відповідача звернув увагу суду на те, що актом перевірки МПП «Поліпласт» для позивача не встановлено будь-якого обов'язку, не порушено конкретних прав платника податків. З урахуванням наведеного, представник відповідача в судовому засіданні просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Вислухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Мале приватне підприємство "Поліпласт" 04.04.2001 р. зареєстровано виконавчим комітетом Луганської міської Ради, що підтверджується свідоцтвом (а.с. 25), має свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 17300835 (а.с. 27).

Статтею 75 Податкового кодексу України визначено право органів державної податкової служби на проведення камеральних, документальних (планових або позапланових; виїзних або невиїзних) та фактичних перевірок. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Стаття 78 Податкового кодексу України визначає порядок проведення документальних позапланових перевірок.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем Ленінською МДПІ у м. Луганську була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка діяльності МПП "Поліпласт", результати якої оформлені актом від 29.03.2011 року за № 174/23-31443942 (а.с. 28-38).

Зазначений акт перевірки складений субєктом владних повноважень на реалізацію наказу Ленінської МДПІ у м. Луганську за № 525 від 24.03.2011 року «Про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки МПП "Поліпласт, код за ЄДРПОУ 31443942 з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період жовтень, грудень 2009 р., січень-квітень 2010 р.» (а.с. 62).

Як зясовано судом, юридичною підставою для видання наказу субєкт владних повноважень обрав положення п. 21.4 ст. 21, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст.75, п.п. 78.1.3 п. 78.1 ст. 78 і п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України. Фактичною підставою слугував факт отримання відповідачем постанови про призначення документальної невиїзної перевірки МПП "Поліпласт" від 22.03.2011 року (а.с. 63).

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені субєктом владних повноважень в основу наказу про призначення спірної перевірки, а також дій про проведенню спірної перевірки, на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд дійшов наступного.

Відповідно до п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Згідно з п.79.1 ст.79 Податкового кодексу України обставини, котрі є підставами для прийняття податковим органом рішення про проведення перевірки діяльності платника податків, визначені ст.ст.77 і 78 Податкового кодексу України.

Що стосується обовязкової умови, встановленої п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України, а саме: надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки, судом не встановлено фактів здійснення таких дій відповідачем, а представником відповідача на їх підтвердження не надано жодного доказу.

Тому, суд переконаний, що субєкт владних повноважень у спірних правовідносинах до початку проведення документальної позапланової невиїзної перевірки МПП "Поліпласт" не дотримався вимог Податкового кодексу України.

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин, дії Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганськущодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки МПП «Поліпласт» визнаються судом протиправними.

З наявних у справі документів вбачається, що на виконання наказу Ленінської МДПІ у м. Луганську № 525 від 24.03.2011 року було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку МПП "Поліпласт", результати якої оформлені актом від 29.03.2011 року за № 174/23-31443942.

Вивчивши зміст акту, суд відзначає, що спірна перевірка була проведена виключно на підставі даних, зазначених у інформаційних базах та в документах обовязкової податкової звітності платника податків.

Судом встановлено, представниками сторін визнано, матеріалами справи підтверджено, що відомості первинних документів, які відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, фіксують факти здійснення господарських операцій та повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а також дані розрахункових документів, котрі згідно з Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» опосередковують рух коштів у безготівковій формі, податковим органом в ході проведення спірної документальної невиїзної перевірки не досліджувались.

З цього приводу, суд зауважує, що за правилами Закону України «Про ПДВ» до 31.12.2010р. та за правилами Податкового кодексу України після 01.01.2011р. рух грошових коштів в межах виконання укладених платниками податків правочинів має юридичне значення для обчислення такими платниками податків податкових зобовязань з ПДВ.

Натомість, як вбачається з матеріалів справи, у спірних правовідносинах відповідач без дослідження жодних первинних і розрахункових документів зробив висновок про порушення з боку позивача - платника податків податкового законодавства, що суперечить закону.

Суд відмічає, що в силу п.83.1 ст.83 Податкового кодексу України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: 83.1.1. документи, визначені цим Кодексом; 83.1.2. податкова інформація; 83.1.3. експертні висновки; 83.1.4. судові рішення; 83.1.5. виключено; 83.1.6. інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Разом з тим, викладені в акті судження субєкта владних повноважень не ґрунтуються на жодному з визначених ст.83 Податкового кодексу України джерел.

Акт спірної перевірки не містить документального підтвердження тих порушень, які в ньому зафіксовані, доказів в їх підтвердження відповідачем до суду не подано, а судом самостійно в ході розгляду справи не виявлено.

Таким чином, суд вважає, що спірна перевірка була проведена податковим органом без вивчення відомостей первинних документів платника податків, висновок субєкта владних повноважень про порушення МПП "Поліпласт" Закону України «Про податок на додану вартість» є помилковим по суті, а дії субєкта владних повноважень по реалізації владних приписів обєктивно зумовлює їх неправомірність через недотримання відповідачем приписів п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України.

Додатково при вирішенні спору суд наголошує, що спосіб дій органу державної податкової служби в разі виявлення факту неправильного обрахування платником податків податкового зобовязання визначений п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України, де указано, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема, дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках (п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54).

За правилами п.58.1 ст.58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення (абз.1 п.58.1 ст.58).

В силу абз.2 п.58.1 ст.58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

Аналізуючи положення наведених норм закону, суд доходить висновку, що у випадку виявлення факту заниження платником податків податкового зобовязання, рівно як і у випадку виявлення факту завищення платником податків податкового зобовязання, в тому числі і внаслідок декларування неіснуючого обєкта оподаткування, податковий орган обтяжений законодавцем обовязком прийняти відповідне податкове повідомлення - рішення.

На наявність у відповідача обовязку діяти саме у такий спосіб вказує також зміст листа ДПА України від 31.01.2011р. №2518/7/23-4017/89 "Щодо окремих питань стосовно перевірок", де зазначено, що відповідно до впроваджених нормативно-правових актів передбачено складання податкових повідомлень-рішень не тільки на збільшення сум податкових зобов'язань платника податків, а і на їх зменшення за результатами перевірки, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення за формою згідно з додатком 2 (форма "Р") складається також і на суму зменшення податкових зобов'язань.

Разом з тим, як встановлено судом, у спірних правовідносинах відповідач жодних податкових повідомлень рішень не виносив.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Оскільки судовим розглядом встановлений факт порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин в галузі оподаткування, то поданий позов належить задовольнити в частині вимог стосовно визнання неправомірними дій щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки.

Щодо вимог МПП "Поліпласт" про визнання протиправними дій відповідача щодо складання акту перевірки від 29.03.2011 року за № 174/23-31443942 та визнання зазначеного акту недійсним, слід зазначити наступне.

П. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України визначено, що результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Відповідно до п. 86.4 ст. 86 Податкового кодексу України акт (довідка) документальної невиїзної перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, та реєструється в органі державної податкової служби протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

Акт (довідка) документальної невиїзної перевірки після його реєстрації вручається особисто платнику податків або його законним представникам. У разі відмови платника податків або його законних представників від підписання акта (довідки) перевірки посадовими особами органу державної податкової служби складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. Відмова платника податків або його законних представників від підписання акта перевірки не звільняє такого платника податків від обов'язку сплатити визначені органом державної податкової служби за результатами перевірки грошові зобов'язання. Заперечення по акту перевірки розглядаються у порядку і строки, передбачені пунктом 86.7 цієї статті. Податкове повідомлення-рішення приймається у порядку і строки, передбачені пунктом 86.8 цієї статті.

Як вбачається з акту перевірки від 29.03.2011 року за № 174/23-31443942 (а.с. 72), особа, який податковий орган вручав копію акту, ОСОБА_4 від підпису відмовився зазначивши причинами те, що за перевіряємий період він не був директором МПП "Поліпласт", а на момент вручення копії акту вже звільнений.

Порядок оформлення результатів перевірок платників податків органами ДПС врегульовано Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затвердженим Наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010 № 984, та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 за № 34/18772 (надалі Порядок).

Відповідно до абзацу 1 пункту 3 розділу I Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства акт службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Згідно з п. 7 розділу IV Порядку за результатами розгляду керівником органу державної податкової служби (його заступником) акта перевірки, заперечень посадових осіб платника податків або його законних представників та інших матеріалів перевірки, у терміни та порядку, встановлені Кодексом, приймаються відповідні податкові повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Таким чином, рішенням податкового органу, з яким закон повязує виникнення у платника податків податкових зобовязань, є податкове повідомлення-рішення.

Отже, акт перевірки - це лише службовий документ, компетентна обґрунтована думка (позиція) ревізора щодо результатів перевірки, яка викладена ним для використання уповноваженою службовою особою при прийнятті конкретного управлінського рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що акт перевірки органу державної податкової служби не є рішенням (актом індивідуальної дії) в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, він не є обовязковим до виконання, сам по собі не тягне для позивача ніяких правових наслідків. Дії податкового органу зі складання акту перевірки є способом реалізації наданих субєкту владних повноважень компетенції.

З огляду на вищевикладене, суд зазначає, що вимоги позивача в цій частині не підлягають задоволенню через відсутність порушення прав, а обраний позивачем спосіб захисту не відповідає обєкту порушеного права.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 2, 17, 18, 87, 94,159, 160, 161,163,167 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ

<Текст >

Позовні вимоги малого приватного підприємства "Поліпласт" до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганськущодо проведення позапланової невиїзної перевірки МПП «Поліпласт» ЄДРПОУ 31443942.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь малого приватного підприємства "Поліпласт" (м. Луганськ, вул. Інтернаціональна, 17, код ЄДРПОУ 31443942) судові витрати у сумі 15,75 грн. (пятнадцять грн. 75 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 16 січня 2012 року.

<Текст >

СуддяО.В. Ципко