Постанова № 20957624, 11.01.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 січня 2012 року Справа № 2а-12057/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Каюди А.М.

при секретарі: Єгорової О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в Луганській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова група Промислова-інвестиційна компанія» про стягнення суми податкового боргу по земельному податку в розмірі 1628,27грн.,-

ВСТАНОВИВ

22 грудня 2011 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в Луганській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова група Промислова-інвестиційна компанія» про стягнення суми податкового боргу по земельному податку в розмірі 1628,27грн

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що ТОВ «Фінансова група Промислово-інвестиційна компанія» є платником податків та зборів та перебуває на податковому обліку в Ленінській МДПІ м.Луганська. Зазначає, що позивач має податковий борг по земельному податку з юридичних осіб, який утворився внаслідок несплати самостійного нарахування в декларації: №3533 від 29.01.2009 року податкового зобовязання, яке підлягає нарахуванню до сплати в бюджет у розмірі 467,68грн. по даті сплати (виникнення податкового боргу) 30.10.09, №3533 від 29.01.2009 року податкового зобовязання, яке підлягає нарахуванню до сплати в бюджет у розмірі 467,68грн. по даті сплати (виникнення податкового боргу) 30.11.09, №3533 від 29.01.2009 року податкового зобовязання, яке підлягає нарахуванню до сплати в бюджет у розмірі 467,68грн. по даті сплати (виникнення податкового боргу) 30.12.09, №3533 від 29.01.2009 року податкового зобовязання, яке підлягає нарахуванню до сплати в бюджет у розмірі 467,68грн. по даті сплати (виникнення податкового боргу) 01.02.10. Відповідно до п.п. 5.4.1 п.5.4. ст..5 Закону №2181, узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені законом, визнається сумою податкового боргу платника податків. Також зазначає, що позивачем 06 листопада 2009 року на адресу відповідача надіслано першу податкову вимогу №1/2801, 13 березня 2010 року другу податкову вимогу №2/701, зазначені вимоги повернулись на адресу податкової з відміткою - за зазначеною адресою не проживає. Податковою було складено акти про неможливість вручення податкових вимог та були розміщені на дошці оголошень. 03 травня 2010 позивачем відносно відповідача прийнято рішення №3818 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу. За таких обставин просив стягнути суму податкового боргу з земельного податку в розмірі 1628,27грн.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, надави пояснення аналогічні викладеному в адміністративному позові, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не зявився про час, місце та дату розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини не явки судне повідомив.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до наступного.

Відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова група Промислово-інвестиційна компанія» зареєстровано виконавчим комітетом Луганської міської ради 12.08.2005 року за реєстраційним номером 1382105 0003 005274 (а.с.6).

В якості платника податків відповідач перебуває на податковому обліку в Ленінській міжрайонній державній податковій інспекції в м.Луганську з 15.09.2005 року (а.с.7).

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України з 01.01.2011 року Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» втратив чинність.

У звязку з тим, що правовідносини, щодо наслідків несплати податкового боргу виникли до набрання чинності Податковим Кодексом України 01.01.2011 і продовжуються після цього, суд приходить до висновку, що в даному випадку слід застосовувати норми Податкового кодексу України та норми Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Згідно преамбули Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181 (далі - Закон № 2181) цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Відповідно до п. 1.12 ст.1 Закону №2181 контролюючий орган - державний орган, який у межах своєї компетенції, визначеної законодавством, здійснює контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) та погашенням податкових зобов'язань чи податкового боргу. Вичерпний перелік контролюючих органів визначається статтею 2 цього Закону.

Підпункт 2.1.4 пункту 2.1. ст. 2 Закону № 2181 визначає, що податкові органи є контролюючим органом стосовно податків і зборів (обов'язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпунктах 2.1.1-2.1.3 цього пункту.

Згідно ст. 67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про плату за землю» № 2535 від 03.07.1992, який діяв до 01.01.2011 (далі - Закон № 2535), використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування», який діяв до 01.01.2011, платники податків та зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків та зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами термін.

Ст. 1 Закону № 2181 передбачено: п.1.3 податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно п.5.1 ст. 5 Закону № 2181, податкове зобов'язання (зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та строки визначені цим Законом або іншими законами України), самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до ст. 14 Закону № 2535 платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Платник податків має право подавати щомісячно нову звітну податкову декларацію, що не звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, що не звільняє від обов'язку подання податкової декларації протягом місяця з дня виникнення права на нововідведену земельну ділянку, протягом 20 календарних днів місяця наступного за звітним.

Відповідно до п. п 5.4.1 .п. 5.4 ст.5 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до п. п 5.4.1 .п. 5.4 ст.5 Закону №2181 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Підпунктом 16.1.1. пункту 16.1 ст.16 вищезазначеного Закону передбачено, що після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Підпунктами 16.4.1 та 16.4.2 підпункту 16.4 вищезазначеної статті Закону передбачено, що пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Відповідно до ст. 15 Закону № 2535 власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 269 Податкового кодексу України платниками податку (плата за землю) є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі.

Відповідно до ст.14 Податкового кодексу України, податковий борг це сума грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобовязання.

Відповідно до п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобовязання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно п. «в» ч.1 ст. 91 Земельного кодексу України, власники земельних ділянок зобов'язані, зокрема, своєчасно сплачувати земельний податок.

Судом встановлено, 20.01.2009 року відповідачем до податкової було подано податковий розрахунок земельного податку №3533 з самостійно визначеною сумою податкового зобовязання що підлягає сплаті (а.с.14). Таким чином, відповідач узгодив податкове зобовязання з земельного податку.

Сума заборгованості, заявленої до стягнення також підтверджена випискою з картки особового рахунку відповідача, з якої серед іншого вбачається часткова сплата відповідачем податкового зобовязання зі сплати земельного податку, заборгованість відповідача згідно розрахунку №3533 виникла за період з вересня по грудень 2009 року (а.с.18-25)

Враховуючи вищевикладене, податкова заборгованість відповідача підтверджена матеріалами справи та на час розгляду справи не погашена.

Статтею 6 Закону України №2181 передбачено, що в разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

06 листопада 2009 року позивачем було винесено першу податкову вимогу №1/2801, яка була надіслана на адресу відповідача, зазначена вимога повернулась на адресу позивача з позначкою пошти «за зазначеною адресою не проживає» (а.с.9).

13 березня 2010 року позивачем було винесено другу податкову вимогу №2/701, яка була надіслана на адресу відповідача, зазначена вимога повернулась на адресу позивача з позначкою пошти «за зазначеною адресою не проживає» (а.с.9).

Керуючись абз. 4 п.п. 6.2.4 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у звязку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

В звязку з неможливістю вручення податкової вимоги №1/2801 від 06 листопада 2009 року та податкової вимоги №2/701 від 13 березня 2010 року податковим керуючим було складено акти відповідно від 10 лютого 2010 року та від 04 квітня 2010 року про неможливість вручення поштою податкової вимоги у звязку з незнаходженням платників податків за юридичною адресою. (а.с.10,12).

Рішенням Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м.Луганську від 03 травня 2010 року №38/8 на підставі ст..10 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» було вирішено здійснити стягнення коштів та продаж інших активів, що перебувають у власності відповідача, як платника податків, а також активів, права власності на які він набуде у майбутньому, в рахунок погашення узгодженої суми податкового боргу цього платника податків. (а.с.13)

Враховуючи те, що відповідач за час судового розгляду справи у добровільному порядку податковий борг не сплатив, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають повному задоволенню.

Відповідно до статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в Луганській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова група Промислова-інвестиційна компанія» про стягнення суми податкового боргу по земельному податку в розмірі 1628,27грн задовольнити повністю.

<Текст >

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова група Промислова-інвестиційна компанія», 91055, м.Луганськ, вул..Карла Маркса,57, код 33701847 податковий борг зі сплати земельного податку в розмірі 1628,27грн. (одна тисяча шістсот двадцять вісім гривень 27коп.) з рахунків платника податків у банків, обслуговуючих такого платника податків.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Постанову у повному обсязі складено та підписано 13.01.2012

<Текст >

СуддяА.М. Каюда