Постанова № 20957593, 10.01.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 січня 2012 року Справа № 2а-11435/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чиркіна С.М.,

при секретарі Лушниковій О.С.,

за участю

представника позивача: Тащенко В.В.,

представник відповідача: не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Луганська справу за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області до Дочірнього підприємства комунального підприємства «Теплогорець» «Теплогірськ-жилсервіс» про стягнення недоїмки по єдиному соціальному внеску в розмірі 32194,25 грн., -

ВСТАНОВИВ:

08 грудня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області до Дочірнього підприємства комунального підприємства «Теплогорець» «Теплогірськ-жилсервіс» про стягнення недоїмки по єдиному соціальному внеску в розмірі 32194,25 грн. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що в управлінні Пенсійного фонду України в м. Стаханові зареєстровано платником страхових внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування субєкт підприємницької діяльності - Дочірнє підприємство комунального підприємства «Теплогорець» «Теплогірськ-жилсервіс», код 31463204. Згідно ст.ст. 4,6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» №2464 від 08.07.2010 року підприємства, установи і організації створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання є страхувальниками та платниками єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування. Відповідно до п.1 ч.2 ст.6, ч.8 ст.9 Закону №2464 страхувальники зобовязані нараховувати, обчислювати і сплачувати у встановлені строки та в повному обсязі єдиний внесок до ПФУ не пізніше, ніж через 20 календарних днів з дня закінчення базового звітного періоду. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.(ч.12 ст.9) В порушення вказаних норм Закону, відповідач не сплачує єдиний внесок на загальнообовязкове державне соціальне страхування, у звязку з чим станом на 18.10.2011 року у нього склалася заборгованість по єдиному внеску у сумі 32194,25 грн., яка виникла за липень 2011 року. Відповідно до ч.4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» УПФУ в м. Стаханові відповідачу направлено вимогу про сплату боргу №Ю35 від 02.09.2011 року на суму 32194,25 грн., яка отримана 27.09.2011 року, сума боргу не сплачена, вимога не оскаржена. Позивач просив стягнути з відповідача на його користь недоїмку по єдиному внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування в сумі 32194,25 грн.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, надав пояснення аналогічні викладеним у позові, просив стягнути з відповідача на користь УПФУ в м. Стаханові Луганської області недоїмку по єдиному внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування в сумі 32194,25 грн.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, про дату, місце та час слухання справи був повідомлений належним чином, причини не явки суду не повідомив, заперечень проти позову не надав.

Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до такого.

В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідач Дочірнє підприємство комунального підприємства «Теплогорець» «Теплогірськ-жилсервіс» перебуває на обліку в УПФУ в м. Стаханові Луганської області, як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зареєстрований в якості юридичної особи Виконавчим комітетом Стахановської міської ради Луганської області 12.04.2001, ідентифікаційний код юридичної особи 31463204, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії НОМЕР_1. (а.с.17) та довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України НОМЕР_2 (а.с.15).

Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування».

Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. №2464-VІ (далі - Закон №2464-VІ) визначено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Пенсійний фонд України (далі - Пенсійний фонд) - орган, уповноважений відповідно до Закону №2464-VІ вести облік платників єдиного внеску, забезпечувати збір та ведення обліку страхових коштів, контролювати повноту та своєчасність їх сплати, вести Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування та виконувати інші функції, передбачені законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 цього Закону платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відповідно до частини 2 статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску зобовязаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно з положеннями ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з територіальним органом Пенсійного фонду за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік.

Частиною 11 статті 9 Закону у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

На підставі пункту 7 частини 1 статті 13 Закону № 2464 Пенсійний фонд та його територіальні органи мають право стягувати з платників несплаченої суми єдиного внеску.

Ч. 4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» передбачено, що територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобовязаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

У разі якщо згоди з органом Пенсійного фонду не досягнуто, платник єдиного внеску зобовязаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти робочих днів з дня надходження рішення відповідного органу Пенсійного фонду або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи в судовому порядку.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

У випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.

Відповідно до п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464 з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.

Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що за відповідачем ДП КП «Теплогорець» «Теплогірськ-жилсервіс» виникла заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування за липень 2011 року в сумі 32194,25 грн., що підтверджується звітом про нарахування єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування. (а.с.19-20).

Розмір заборгованості з єдиного внеску - 32194,25 грн. також підтверджується карткою особового рахунку платника єдиного внеску за період з 01.01.2011 по 10.10.2011. (а.с.9-14).

У звязку з тим, що сума страхових внесків відповідачем не була сплачена, відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону України №2464 УПФУ в м. Красному Лучі Луганської області на адресу Дочірнього підприємства комунального підприємства «Теплогорець» «Теплогірськ-жилсервіс» була направлена вимога про сплату боргу від 02.09.2011 № Ю-35 (а.с.18).

Вимога про сплату боргу була отримана уповноваженим представником Дочірнього підприємства комунального підприємства «Теплогорець» «Теплогірськ-жилсервіс» 27.09.2011 року, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення (а.с.18 зворотній бік), однак ані узгоджена з органом Пенсійного фонду, ані оскаржена у встановленому порядку відповідачем не була. Відповідач мав сплатити заборгованість у 10-денний термін, але борг не сплатив.

На час розгляду справи, відповідач у добровільному порядку заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 32194,25 грн. не сплатив, у звязку з чим суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне стягнути з Дочірнього підприємства комунального підприємства «Теплогорець» «Теплогірськ-жилсервіс» заборгованість з єдиного внеску у розмірі 32194,25 грн.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області до Дочірнього підприємства комунального підприємства «Теплогорець» «Теплогірськ-жилсервіс» про стягнення недоїмки по єдиному соціальному внеску в розмірі 32194,25 грн. - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Дочірнього підприємства комунального підприємства «Теплогорець» «Теплогірськ-жилсервіс» (вул. Л. Чайкіної, 25, м. Ірміно, м. Стаханов, Луганська область, 94092, р/р 26008002853980 в філії ДРУ ВАТ «Банк «Фінанси та кредит», код 31463204) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області (вул. Б.Хмельницького, 19, м. Стаханов, Луганська область, 94002, р/р 25604301739 в ЛОУ ВАТ «Держаний ощадний банк» в м. Луганську, МФО 304665, код 21792465) недоїмку з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 32194,25 грн. (тридцять дві тисячі сто девяносто чотири грн. 25 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не буде подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанову складено в повному обсязі та підписано 10 січня 2012 року.

СуддяС.М. Чиркін