Постанова № 20957549, 04.01.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 січня 2012 року Справа № 2а-10869/11/1270 < Текст >

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чиркіна С.М.

при секретарі:Лушніковій О.С.,

за участю

представника позивачаКаруна С.С.,

представників відповідачаМорозова П.В., Оласюк О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Темп ЛТД-А» до Антрацитівської обєднаної державної податкової інспекції в Луганській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 03.11.2010 № 0001932310/0 та № 0001942310/0 , -

ВСТАНОВИВ:

18 листопада 2010 року Луганським окружним адміністративним судом відкрито провадження за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Темп ЛТД-А» до Антрацитівської обєднаної державної податкової інспекції в Луганській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 03.11.2010 № 0001932310/0 про визначення суми податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 8393620,5 грн. та № 0001942310/0 про визначення суми податкового зобовязання з податку на прибуток (доходи) приватних підприємств в розмірі 13 921 598,00 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 12 січня 2011 року у справі № 2а-8529/10/1270 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.02.2011 постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12.01.2011 залишено без змін.

Ухвалою Вищого Адміністративного Суду від 18 жовтня 2011 року К/9991/14184/11 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Темп ЛТД-А” задоволено частковою, постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12.01.2011 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.02.2011 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

В якості підстав для скасування рішень зазначено, що судовими інстанціями не були взяті до уваги факти, встановлені вироком Ленінського районного суду м. Луганська від 21.10.2010 стосовно засновника та директора ПП „КФ „Парадігма”, якого визнано винним у вчиненні дій щодо заснування юридичної особи ПП „КФ „Парадігма та не було зясовано чи відбулись господарські операції.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що вказані податкові повідомлення-рішення прийняті податковим органом за результатами проведеної в жовтні 2010 року перевірки дотримання позивачем вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 по 30.06.2010.

Позивач не згоден з висновками перевірки в частині встановлення порушень вимог ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та висновків про невідповідність вимогам законодавства договорів на постачання вугілля та товарно-матеріальних цінностей, укладених між позивачем та ПП «КФ «Парадігма» в частині їх нікчемності, у звязку із визнанням вироком суду засновника ПП «КФ «Парадігма» винним у скоєні злочину, передбаченого ст. 205 КК України, оскільки відповідачем не доведена безтоварність вищезазначених операцій.

Позивач наполягав на недоведеності відповідачем умислу посадових осіб позивача на змову з посадовими особами КФ «Парадігма», направлену на ухилення від сплати податків.

Додатково позивач посилався на недотримання відповідачем Порядку оформлення результатів перевірок в частині порушення строку складання акту перевірки, неправомірного вимагання від позивача документального підтвердження взаємовідносин з ПП «КФ «Парадігма» після завершення перевірки.

Позивач наполягав на протиправному аналізі господарської діяльності позивача під час перевірки відповідачем на підставі відомостей програмного продукту «Система автоматизованого співставлення податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», без урахуванням даних бухгалтерського та податкового органу згідно із вимогами Наказу ДПА України № 166 від 30.05.1997року, на підставі відомостей програмного продукту «Система автоматизованого співставлення податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України».

З урахуванням вимог ухвали Вищого Адміністративного Суду К/9991/14184/11, не змінюючи предмету позову, надав доповнення до позову, в якому наполягав на фактичному здійснені господарських операцій, укладених з ПП „КФ„Парадігма" за договорами № 01/10-08 від 01.10.2008 р. на поставку вугілля та № 01/10-08 від 01.10.2008 р. на поставку товарно-матеріальних цінностей.

На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій та правомірність виникнення права на податковий кредит за січень-грудень 2009 року, послався на оприбуткування на склад отриманих від контрагента ПП „КФ„Парадігма" ТМЦ ліцензійною програмою „1-С Підприємство", що також підтверджується первинними документами дослідженими відповідачем під час перевірки та додатними до матеріалів справи.

Відповідач позов не визнав, надав заперечення в якому наполягав на правомірності висновків акту перевірки щодо встановлених порушень діючого законодавства позивачем, оскільки договори та інші бухгалтерські документи від імені контрагента позивача - ПП «КФ «Парадігма» підписні особою, яка не мала на це повноважень. Підставою для зазначених висновків слугує набравший чинності вирок Ленінського районного суду м. Луганська від 21.10.2010 року стосовно засновника та директора ПП «КФ «Парадігма», якого визнано винним у створенні СГД з метою прикриття незаконної діяльності, у скоєнні злочинів, направлених на порушення порядку здійснення підприємницької діяльності, порядку оподаткування.

З посиланням на вирок суду у кримінальній справі, відповідач наполягав на фактичній відсутності господарських операцій, що в свою чергу є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку. Право на податковий кредит або валові витрати у платника податків не виникає, оскільки при цьому не дотримано обовязкових умов для виникнення такого права придбання товарів з метою їх використання у господарській діяльності.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлений позов, просив скасувати податкові повідомлення-рішення, як такі, що прийняті на підставі необґрунтованих висновків проведеної перевірки.

Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали, просили відмовити в його задоволенні з підстав, викладених в письмових запереченнях проти позову, в яких, зокрема, зазначено, що в ході проведеної перевірки позивача встановлені факти, що свідчать про відсутність реального характеру господарських операцій між позивачем та ПП «КФ «Парадігма».

Договір та інші бухгалтерські документи від імені цього підприємства підписні особою, яка не мала на це повноважень. Оскільки певна господарська операція не відбулася, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку. Право на податковий кредит або валові витрати у платника податків не виникає, оскільки при цьому не дотримано обовязкових умов для виникнення такого права придбання товарів з метою їх використання у господарській діяльності. Відповідач звертає увагу суду на наявність на день розгляду справи такого, що набрав чинності вироку суду, яким засновника та директора ПП «КФ «Парадігма» гр. ОСОБА_5 визнано винним у створенні вказаного підприємства з метою прикриття незаконної діяльності. Таким чином, відповідач вважає, що вказані угоди суперечать інтересам держави та суспільства та одночасно є таким, що порушують публічний порядок, а, отже, є нікчемними та не породжують жодних зобовязань бюджету. На думку відповідача, про відсутність реального характеру вказаних операцій свідчать також неможливість здійснення позивачем зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, необхідних для виконання робіт чи послуг, відсутність у платника необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, що підтверджується серед іншого і поясненнями працівників підприємства позивача. Крім того, відповідач вказав на встановлення в ході перевірки порушень оформлення позивачем документів первинного обліку, зокрема, дорожніх листів, товарно-транспортних накладних, тощо. При цьому представники відповідача не заперечували проти фактичного оприбуткування в документах бухгалтерського обліку придбання позивачем вугілля та товаро-матерільних цінностей за спірними угодами, їх подальшу реалізацію та використання. Погодились з фактичним оприбуткуванням на склад отриманих від ПП «КФ Парадігма» ТМЦ ліцензійною програмою „1-С Підприємство".

Судом були розяснені сторонам вимоги статей 69-72 КАС України та наслідки їх невиконання.

Сторони вважали за необхідне розглянути справу на підставі наявних доказів.

Заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як зазначено в п. 1 ч. 1 ст. З КАС України справа адміністративного суду -публічно-правовий спір у якому хоча б однією із сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства.

У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Позивач зареєстрований в якості юридичної особи виконавчим комітетом Антрацитівської міської ради Луганської області 08.06.2005 за № 1379123 0000 000225, внесено до Єдиного державного реєстру підприємство та організацій України (ЄДРПОУ) за № 24052390, взято на облік платником податків Антрацитівською ОДПІ 15.04.97., зареєстровано платником податку на додану вартість 16.06.05, що підтверджується відповідними свідоцтвами та довідками (Т.1 арк. с. 185-188).

Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Організація і діяльність органів виконавчої влади, згідно з п. 12 статті 92 Конституції України, визначаються виключно законами України. Статтею 3 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», передбачено, що «... органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України...»

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» , державні податкові інспекції в містах забезпечують застосування та своєчасне стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим законом та іншими законодавчими актами за порушення податкового законодавства; проводять перевірки фактів приховування і заниження сум податків та зборів в порядку, встановленому цим законом та іншими законами України.

Таким чином, відповідач у справі субєкт владних повноважень, на якого чинним законодавством України покладені владні управлінські функції щодо контролю відносно субєктів господарювання у сфері оподаткування.

На підставі направлення від 06.09.2010 № 59, виданого Антрацитівською ОДПІ Луганської області, відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок субєктів господарювання співробітниками відповідача з 06.09.2010 по 15.10.2010 проведено планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 по 30.06.2010. За результатами проведеної перевірки складено акт від 22.10.2010 за № 788/23-24052390 (т.1 арк. 14-180, далі - акт № 788).

У висновках акту № 788 зазначені наступні порушення податкового законодавства з боку позивача:

1)п.5.1, пп.5.2.1., п.5.2., пп.5.3.9. п.5.3. ст.. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», заниження податку на прибуток на 6960799 грн., у т.ч. за календарний квартал 2009р. на 3394274 грн., за півріччя 2009р. на 4249880 грн., за три квартали 2009р. на 4970909 грн. за 2009р. на 6969799 грн.;

2)п. п.7.4.1, 7.4.2., 7.4.5., п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», зменшено залишок відємного значення ПДВ станом на 01.01.2009р. у сумі 91980 грн. та відємне значення ПДВ, заявлене платником податків протягом 2009 р. у сумі 328272 грн. та занижено ПДВ на суму 5595747 грн. , у т.ч. за лютий 2009 р. в сумі 1183062 грн., за березень 2009р. в сумі 1467404 грн., за квітень 2009р. в сумі 86595 грн., за серпень 2009 р. в сумі 54624 грн., за вересень 2009 р. в сумі 817289 грн., за січень 2010 р. в сумі 52536 грн., за лютий 2010р. в сумі 87882 грн., за березень 2010 р. в сумі 104821 грн., за квітень 2010 р. в сумі 160922 грн., за травень 2010 р. в сумі 41199 грн.;

3)договори від 01.10.2008 № 01/10-08 між ПП «КФ «Парадігма» та ТОВ «Темп ЛТД-А» на постачання вугілля та товарно-матеріальних цінностей суперечать інтересам держави і суспільства, а отже, відповідно до п.п. 1, 2 ст. 215, п.п.1, 5 ст. 203, ст. 228 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу ст. 216 Цивільного кодексу не створюють юридичних наслідків, крім тих, що повязані з їх недійсністю та підлягають виключенню з податкового обліку підприємства.

На підставі акту перевірки відповідачем 03 листопада 2010 року прийнято податкові

повідомлення-рішення № 0001942310/0, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій з податку на прибуток (доходи) приватних підприємств 13921598 грн., в тому числі за основним платежем 6960799 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 6960799 грн. та № 0001932310/0, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість (надалі ПДВ) 8393620,50 грн., в тому числі за основним платежем 5595747 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 2797873,5 грн. (Т.1 арк. с. 12, 13).

Вказані обставини сторонами не заперечувались.

Як вбачається з акту перевірки № 788 та не заперечується сторонами, висновки податкового органу щодо заниження позивачем податкових зобовязань з податку на прибуток та з ПДВ фактично ґрунтуються на відсутності реального характеру господарських операцій між позивачем та ПП «КФ «Парадігма».

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд враховує наявність на день розгляду справи вироку Ленінського районного суду м. Луганська від 21.10.2010 у кримінальній справі за звинуваченням ОСОБА_5 у скоєнні злочинів передбачених статтями 358,205 КК України.

В силу ч. 4 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальній справі, який набрав законної сили, є обов'язковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Вищевказаним вироком суду встановлено, що гр. ОСОБА_5 вчинив протиправні діяння, які полягають у реєстрації на його імя Приватного підприємства «Комерційної фірми «Парадігма» без мети здійснення підприємницької діяльності за грошову винагороду. У вироку суду зазначено, що гр. ОСОБА_5 зареєстрований також директором та головним бухгалтером підприємства, при цьому відношення до фінансово-господарської діяльності підприємства не має, жодних договорів, податкових накладних чи інших документів бухгалтерської чи податкової звітності від імені ПП «КФ «Парадігма» не складав та не підписував.

Таким чином гр. ОСОБА_5 визнано винним у скоєнні злочинів за ознаками фіктивного підприємництва, тобто створення чи набуття субєкта підприємницької діяльності з метою приховування незаконної діяльності, наміри цього громадянина не тягнуть за собою дійсного настання цивільно-правових наслідків.

Згідно із ч.5 ст. 227 КАС України, висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.

У висновках, викладених в ухвалі Вищого Адміністративного Суду по справі К/9991/14184/11, зазначено, що суди попередніх інстанцій не дали належної оцінки чи відбулися угоди, акцентувавши увагу лише на створенні ПП „КФ „Парадігма”. Під час нового розгляду, суду слід врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, витребувати та об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, встановити дійсні права і обов'язки сторін, і в залежності від встановленого правильно застосувати норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та прийняти законне і обґрунтоване рішення.

Аналізуючи вимоги позивача, суд зазначає, що проблемою даного спору є встановлення реального характеру господарських операцій між позивачем та ПП «КФ «Парадігма» з урахуванням наявності вироку суду.

З урахуванням предмету спору, дослідженню підлягає реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит, добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит.

Стаття 205 КК України передбачає кримінальну відповідальність за фіктивне підприємництво, тобто створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона.

При розгляді справи суд приймає до уваги, той факт, що зазначений вирок суду не містить даних про певні наслідки вчинення ОСОБА_6 діяння, передбаченого ст. 205 КК України, не містить даних щодо певних господарських угод укладених між позивачем та ПП «КФ «Парадігма».

З 01.01.2011 відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України № 2755-VI, прийнятий 02.12.2010 (надалі ПК України).

Відповідно до п.2 Прикінцевих положень ПК України з 01.01.2011 втратив чинність, серед інших, Закон України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 (надалі Закон 168), який визначав порядок обліку, звітування та внесення податку на додану вартість до бюджету.

Проте, зважаючи на те, що спірні правовідносини виникли до набрання чинності ПК України, разом із нормами ПК України застосуванню підлягають норми, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин.

Порядок обчислення і сплати податку на додану вартість до 01.01.2011 визначався ст. 7 Закону 168.

Згідно зі ст. 1 Закону 168 податкове зобовязання загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, визначена згідно з цим Законом. Податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. Бюджетне відшкодування сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Порядок обчислення та сплати податку на прибуток до 01.01.2011 року визначався Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі Закон № 334)

Повноваження податкового органу визначені в ст.ст. 10, 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», компетенція податкового органу визначена в ст. 2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі - закон № 2181).

Підстави і порядок проведення податковими органами планових виїзних перевірок, умови допуску посадових осіб до проведення планових виїзних перевірок регламентовані ст. 11-1, ст. 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Статтею 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" на органи державної податкової служби покладено обов'язки щодо здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, до якого відноситься і Закон України "Про податок на додану вартість".

До компетенції державних податкових інспекцій законодавцем віднесено забезпечення обліку платників податків, контроль за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, функцій щодо перевірки достовірності цих документів стосовно правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків (статті 10, 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" (далі - закон № 509).

Пунктом 5.1. ст. 5 Закону України № 334 встановлено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп.5.2.1 п.5.2. ст. 5 Закону № 334 до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Згідно з пп. 5.3.9. п.5.3. ст.5 Закону № 334 не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до пп. 7.4.1. п.7.4. ст. 7 Закону № 168 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

В силу пп.7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону № 168 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Наказом ДПА України № 165 від 30.05.97, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.06.97. № 233/2037, затверджено форму та Порядок заповнення податкової накладної (надалі Порядок №165).

Пунктом 2 Порядку № 165 встановлено, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Відповідно до п. 18 Порядку № 165 усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження правомірності включення сум до валових витрат та формування податкового кредиту позивачем надано документи бухгалтерського та податкового обліку, зокрема договори та податкові накладні, які підписані від імені ПП «КФ «Парадігма» гр. ОСОБА_5 (т.2 арк. с. 19-210, т. 7-14).

Сторонами визнано дослідження зазначених документів відповідачем під час проведення перевірки, їх кількість та зміст сторонами не оспорюються.

Зокрема в акті перевірки зазначено, що перевіркою достовірності показників зазначених у поданих Деклараціях з податку на прибуток підприємств за період з 01.01.2009р. по 30.06.2010р. встановлено відображення у рядку 01.1 декларації „доходи від продажу товарів (робіт, послуг)" показників за період з 01.01.2009р. по 30.06.2010р. у загальній сумі 164355 862 грн. Сторонами визнано, що на формування цих показників мало вплив здійснення операцій із реалізації вугілля, чорних та кольорових металів, наданням послуг з видобування вугілля, наданням послуг, повязаних з перевезенням вантажу, наданням послуг по оренді проммайданчиків, основних фондів.

Згідно із актом № 788 та поясненнями сторін, під час проведення перевірки відповідачем у тому числі використовувались декларації з податку на прибуток та податок на додану вартість за період з 01.01.2009р. по 31.12.2009р., за перше півріччя 2010 року, головні книги по бухгалтерських рахунках № 701 “доход від реалізації готової продукції”, “ 702 “доход від реалізації товарів”, № 703 “доход від реалізації послуг”, № 712 “доход від реалізації інших оборотних активів", зворотно - сальдових відомостей по рахункам: № 6852 “розрахунки з іншими кредиторами”, № 361 “розрахунки з вітчизняними покупцями”, 311 “розрахунковий рахунок”, первинні документи (платіжні доручення, податкові накладні, договори та не було встановлено заниження або завищення задекларованих ТОВ “Темп ЛТД А” показників у рядку 01.1 Декларацій „доходи від продажу товарів (робіт, послуг)” (т.1 а.с.19-20).

Сторонами визнано, що під час перевірки позивачем були надані всі необхідні документи, що також відображено в акті № 788.

В акті перевірки робиться акцент на вирок суду та пояснення ОСОБА_5 за якими останній до фінансово-господарської діяльності підприємства відношення не мав, документів не підписував, доручень на здійснення своїх повноважень директора та засновника у встановленому порядку іншим особам не надавав.

На підставі викладеного, відповідачем в акті зроблений висновок про не підтвердження відповідальною особою ПП «КФ «Парадігма» факту причетності до фінансово-господарської діяльності підприємства.

З урахуванням викладеного, відповідач в акті перевірки зазначив, що договори, первинні документи та документи податкового обліку ПП «КФ «Парадігма», вважаються укладеними без волевиявлення уповноваженої особи підприємства, тобто не мають статусу юридично значимих та вважаються недійсними.

При цьому в акті перевірки також зазначено, що перевіркою відображених у рядку 01.6 Декларацій „інші доходи ” показників за період з 01.01.2009р. по 30.06.2010р. у загальній сумі 781 216 грн. встановлено вплив на формування цих показників здійснення операцій з отримання доходів від отриманих відсотків банка та списання простроченої кредиторської заборгованості.

Проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.01.09р. по 31.12.2009р. в сумі 2 003 грн., за півріччя 2010 року в сумі 779 213 грн. на підставі таких документів: головна книга по бухгалтерських рахунках: № 732 "інші доходи від операційної діяльності” , зворотно - сальдові відомості по рахунку № 311 “розрахунковий рахунок”, не встановлено заниження або завищення задекларованих ТОВ “Темп ЛТД А” показників у рядку 01.6 Декларацій „доходи від продажу товарів (робіт, послуг) (т.1 а.с.20).

Схеми руху товарногрошових потоків за період з 01.01.2009р. по 31.12.2009р., півріччя 2010р. відображені у додатках 20, 21 до акт № 788, та за твердженням сторін співпадають з документами доданими позивачем до справи.

Фактично в акті перевірки відповідач зазначає про відображення позивачем в документах бухгалтерського обліку валового доходу та валових витрат, їх оприбуткування, оплату та використання товару, отриманого від ПП «КФ «Парадігма».

В судовому засіданні встановлено, що між позивачем (Покупцем) в особі директора ОСОБА_7, було укладено два договори за одним номером та датою, а саме: №01/10-08 від 01.10.2008 з ПП „КФ «Парадигма», згідно яких Продавець (ПП «КФ» Парадигма», в особі директора ОСОБА_6, діючого згідно Уставу, уклали угоди про постачання вугілля та товарно-матеріальних цінностей.

На виконання умов вищезазначених договорів ПП„КФ «Парадигма»” було оформлено документи на реалізацію в адресу ТОВ «ТЕМП ЛТД-А» вугілля та товарно -матеріальних цінностей (дизпаливо, масло дизельне, ліс, таке інше) на загальну суму 27843195 грн. та ПДВ 5568639 грн. відповідно до наступних документів, перелік яких наведено у таблиці № 9 до акту.

Документи щодо фактичного здійснення господарських операцій були досліджені як під час проведення перевірки, так і під час судового засідання, та викликали зауваження з боку відповідача лише щодо їх підпису від імені ПП„КФ «Парадигма»” директором ОСОБА_6

На підтвердження факту одержання товару позивачем надані видаткові накладні, данні про оприбуткування товару на склад, які також були досліджені та відображені в акті перевірки № 788. (т.6, а.с.99-113).

З акту перевірки, податкових накладних, реєстру отриманих та виданих податкових накладних, убачається відображення в документах бухгалтерського обліку суми ПДВ за операціями з ПП «КФ «Парадігма» у розмірі 5568 639 грн. а саме: за січень 2009 року в сумі 65115,49 грн., за лютий 2009 року в сумі 1159460,34 грн., за березень 2009 року в сумі 1442935,26 грн., за квітень 2009 року в сумі 67995,05 грн., за травень 2009 року в сумі 73516,30 грн., за червень 2009 року в сумі 590901,99 грн., за липень 2009 року в сумі 100584,04 грн., за серпень 2009 року в сумі 156473,69 грн., за вересень 2009 року в сумі 319744,94грн., за жовтень 2009 року в сумі 1151919,26 грн., за листопад 2009 року в сумі 103385,21 грн., за грудень 2009 року в сумі 336607,50 грн. (т.1.а.с.84-88).

Таким чином, правомірність включення зазначених сум у відповідний період до складу податкового кредиту також підтверджується отриманими від контрагента ПП „КФ„ Парадігма", належним чином оформлених податкових накладних, які не визнані недійсними.

Сторонами визнано, що перелік податкових накладних наведений в додатку 9 до акту перевірки № 788 співпадає з податковими накладними, наданими позивачем до матеріалів справи.

На підтвердження реальності господарських операцій позивачем наданий реєстр платіжних доручень за період 01.01.09-30.06.10р., згідно із якими було перераховано ПП «КФ «Парадігма» грошових коштів на загальну суму 22 425 720,09 грн. по договорам №01/10-08 від 01.10.2008 у т.ч. Зазначені документи долучені до матеріалів справи, та не виклакали зауважень у представників відповідача (т.14, а.с.95-174). .

Таким чином, позивачем була здійснена оплата за отриману вугільну продукцію та товарно-матеріальні цінності.

На підтвердження реальності господарських операцій з ПП „КФ„Парадігма" позивачем надані данні використання отриманих ТМЦ у виробничій діяльності підприємства ТОВ «Темп ЛТД-А», та їх подальший рух. Підтверджуючі документи були також досліджені під час проведення перевірки відповідачем.

Зокрема на підтвердження зазначених обставин позивачем надані документи бухгалтерського обліку щодо отримання оплати за використані у виробничій діяльності товари та відправлення покупцям за відповідними договорами, банківські виписки які підтверджують оплату позивачу контрагентами покупцями ТОВ ТПФ „Русь", ВАТ „Алчевський меткомбінат", ВАТ „ММК Ілліча" проданого вугілля (т.14, а.с.84-93).

В акті перевірки № 788 та матеріалах справи відсутні будь - які документи отримання (або можливості отримання) товарів проданих позивачем за господарськими угодами ТОВ ТПФ „Русь", ВАТ „Алчевський меткомбінат", ВАТ „ММК Ілліча", від будь-якого іншого постачальника ніж ПП „КФ„Парадігма".

Згідно з даними державного реєстру та обліку відповідача, протягом всього оскаржуваного періоду ПП „КФ„Парадігма" було зареєстровано в якості юридичної особи, платника податку, у тому числі на додану вартість (т.6 л.с. 212-222).

Згідно з ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, вони повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення, первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити - назву документу, дату і місце його складання, назву підприємства від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Такі ж вимоги до первинних документів містяться і в Положенні про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704.

Цим же Положенням заборонено приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативним та законодавчим актам.

У відповідності з Порядком складання податкової накладної, затвердженим наказом ДПА України №165 від 30 травня 1997 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за № 233/2037, всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Досліджені в судовому засіданні податкові накладні відповідають вимогам ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та вимогам Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88.

Зокрема, згідно п.18 Порядку заповнення податкової накладної всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку продавця.

Ані в межах кримінальної справи, а ні під час проведення перевірки відповідачем, почеркознавчі експертизи не проводились та не встановлювалась особа яка підписувала документи від імені ПП «КФ» Парадігма». Факт підроблення підписів на податкових накладних, підписаних та виданих від імені ПП «КФ» Парадігма»", використаних позивачем у спірних господарських операціях, вироком суду в кримінальній справі не встановлювався.

Таким чином в межах розслідування кримінальної справи не встановлювалась правомірність вищезазначених угод та легітимність документів.

Стаття 86 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює право і обов'язок суду оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному і повному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Відповідачем під час прийняття оскаржених рішень не була дана належна оцінка укладеним угодам, були лише прийняті до уваги обставини створення ПП „КФ „Парадігма”.

Таким чином, на виконання вимог ст. 71 КАС України відповідачем не надані належні та допустимі докази на спростування фактичного здійснення господарських операцій укладених між позивачем та ПП «КФ» Парадігма», за наслідками яких прийняті оскаржені повідомлення рішення.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

З урахуванням обраного позивачем способу захисту, та вимог ст. 11 КАС України, суд вважає за необхідне визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 03.11.2010 № 0001932310/0 та № 0001942310/0.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на порушення відповідачем Порядку оформлення перевірок, строку складання акту перевірки, вимагання від позивача документів після завершення перевірки, оскільки самі по собі ці обставини не можуть бути в даному випадку підставою для визнання висновків перевірки неправомірними та для скасування прийнятих податкових повідомлень-рішень, якими позивачу визначено суми податкових зобовязань.

Відповідно до вимог ст. 94 КАС України, у звязку із задоволенням позову, судові витрати необхідно стягнути на користь позивача.

Відповідно до ст. 160 КАС України у судовому засіданні 04 січня 2012 року, оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення повного тексту постанови відкладено, про що сторони повідомлено в судовому засіданні з урахуванням вимог ст. 167 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 158-163, 158 - 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Темп ЛТД-А» до Антрацитівської обєднаної державної податкової інспекції в Луганській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 03.11.2010 № 0001932310/0 та № 0001942310/0 задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Антрацитівської обєднаної державної податкової інспекції в Луганській області №0001932310/0 від 03.11.2010 та № 0001942310/0 від 03.11.2010.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Темп ЛТД-А» судові витрати у розмірі 3.4 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови виготовлено 10 січня 2012 року.

<Текст >

СуддяС.М. Чиркін