Постанова № 20957516, 10.01.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 січня 2012 року Справа № 2а-12041/11/1270 Суддя Луганського окружного адміністративного суду Ципко О.В., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовною заявою Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області до Приватного підприємства НВП "Техенергохімпром" про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ

22 грудня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов зазначений адміністративний позов.

В обґрунтування позову, позивач посилається на вимоги ч. 1 п. 95.3 статті 95 Податкового Кодексу України, яка передбачає стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Приватним підприємством НВП "Техенергохімпром"не сплачено до бюджету суму податкового боргу по податку на додану вартість в розмірі 168,44 грн. Позивач стверджує, що указану суму не сплачено у передбачений п. 57.1 статті 57 Податкового кодексу України строк, у звязку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з рахунків відповідача вказаного податкового боргу.

23 грудня 2011 року ухвалою Луганського окружного адміністративного суду було відкрито провадження у справі за вказаним позовом та призначено справу до розгляду в скороченому провадженні.

У строк, встановлений ч. 3 статті 1832 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач не подав до канцелярії суду заперечення проти позову, тому справа розглядається на основі наявних доказів.

Згідно п.3 ч.5 ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів у разі якщо протягом семи днів з дня закінчення строку, передбаченого частиною третьою цієї статті, до суду не надійшло заперечення відповідача та за умов, що справа не розглядається судом за місцезнаходження відповідача.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що Приватне підприємство НВП "Техенергохімпром" зареєстроване виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради Луганської області від 06.02.2007 року (а.с.11) та внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, про що видана довідка (а.с.9-10). Відповідач взятий на податковий облік в Державній податковій інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області з 07.02.2007року № 34 (а.с.6).

Конституцією України (ч.1 ст.67) визначено, що кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 4.1.1. пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010р. зазначено, що кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу.

Ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобовязані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до підпункту 168.4.3. пункту 168.4 статті 168 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010р. контроль за правильністю та своєчасністю сплати податку здійснює орган державної податкової служби за місцезнаходженням юридичної особи або її відокремленого підрозділу.

Згідно із пунктом 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до п.57.1 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із статтею 203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.06.2009 року Державною податковою інспекцією в м. Сєвєродонецьку Луганської області на підставі акту перевірки № 1374/16-34767668 від 23.06.2009 року за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань було винесено податкове повідомлення - рішення № 0001531600/0 на суму 170,00 грн., про що було повідомлено відповідача, що підтверджується підписом на корінці податкового повідомлення-рішення форми «Р» (а.с.15). У звязку з переплатою в розмірі 1,56 грн. сума до стягнення становить 168,44 грн., що підтверджується зворотнім біком облікової картки платника (а.с.17-21).

З матеріалів справи вбачається, що податковим органом було сформовано 09.07.2009 року першу податкову вимогу № 1/323 (а.с.12) та 13.08.2009 року другу податкову вимогу 2/398 (а.с.13), але прийняті позивачем заходи, спрямовані на погашення відповідачем податкового боргу, результатів не дали.

Судом встановлено, що 15.09.2009 року позивачем було прийнято рішення № 46/24-073 про стягнення коштів та продаж інших активів відповідача в рахунок погашення його податкового боргу (а.с.14).

Відповідно до пп.14.1.155 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010р. встановлено, що податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.

Зокрема, пунктом 88.1 ст.88 вказаного кодексу встановлено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Згідно п. 89.2 ст. 89 вказаного кодексу з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Таким чином, відповідно до п. 89.2 ст. 89 ПКУ активи платника податків були передані у податкову заставу, що підтверджується витягом № 24130203 від 20.07.2009 року (а.с.16).

Станом на момент звернення до суду з позовом та розгляду справи судом, зазначене податкове зобовязання відповідачем несплачено, а отже, сума податкового боргу складає 168,44 грн.

Позивач стверджує, що Державною податковою інспекцією в м. Сєвєродонецьку Луганської області були здійснені всі можливі заходи щодо погашення податкового боргу, але вони результатів не надали.

Правовою підставою звернення до суду податковий орган визначив вимоги статті 95 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 158-163, 1832, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

<Текст >

Позовні вимоги Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області до Приватного підприємства НВП "Техенергохімпром" про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих платника податку Приватного підприємства НВП «Техенергохімпром», код 34767668 (93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул.Лисичанська,5а/7) кошти за податковим боргом з податку на додану вартість в розмірі 168,44 грн. (сто шістдесят вісім грн. 44 коп.) на р\р 31111029700080, код платежу 14010100 банк ГУДКУ в Луганській області, МФО 804013, отримувач УДК в м.Сєвєродонецьку, код отримувача 24046627.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ч. 8 ст. 1832, ст. ст. 185-187 КАС України.

Постанову складено в повному обсязі та підписано 10.01.2012 року.

<Текст >

СуддяО.В. Ципко