Постанова № 20957465, 12.01.2012, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 січня 2012 року Справа № 1170/2а-5160/11

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Нагібіної Г.П.

при секретарі Дигас В.М.

за участю:

представника позивача Турчанова О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Велес-Авто" до Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВИКЛАД ОБСТАВИН:

ТОВ «Велес-Авто»звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (а.с.107) та ухвали про розєднання позовних вимог від 27.12.2011 р. (а.с.129), про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Світловодської ОДПІ №0001302300 від 05.12.2011 р., яким збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 21034 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Світловодська ОДПІ неправомірно дійшла висновку про нікчемність правочину між ТОВ «Велес-Авто»та ТОВ «Технорес», оскільки придбання ТМЦ підтверджується первинними документам, а тому товариством правомірно сформовано податковий кредит за правочинами з ТОВ «Технорес».

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги позовної заяви, просив суд задовольнити їх повністю з підстав зазначених в позові.

Представник відповідача в судове засідання вдруге не зявився, надав суду клопотання про відкладення розгляду справи в звязку з відсутністю фінансування на відрядження та неможливістю представника прибути до суду. Відповідачем подані заперечення на позовну заяву відповідно до яких, позов не визнається у повному обсязі, оскільки, на думку відповідача, господарські операції ТОВ «Велес-Авто»щодо придбання у ТОВ «Технорес»ТМЦ здійснені без мети настання реальних наслідків, оскільки зі змісту акту перевірки ТОВ «Технорес» вбачається, що останнє зареєстроване як фіктивне підприємство.

Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 р. № 2747-ІУ (далі КАС України), у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши думку представника позивача, який зазначив, що відповідач вдруге не зявляється в судове засідання та не повідомляє навіть приблизної дати, коли у нього буде можливість прибути в судове засідання, суд вирішив продовжити розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Свідок ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, який працює менеджером у ТОВ «Велес-Авто»повідомив суду, що відповідно до функціональних обовязків він займається замовленнями та отриманнями запасних частин для автомобілів і є матеріально-відповідальною особою. Відповідно до укладеного з ТОВ «Технорес»договору поставки, свідок в телефонному режимі зробив заявку на отримання запасних частин, які ТОВ «Технорес»були доставлені на адресу ТОВ «Велес-Авто»і відповідно до довіреності свідок отримав їх.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України в судовому засіданні 12.01.2012 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено у строк до 17.01.2012 р., про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні.

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, свідка, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Велес-Авто»(далі позивач) зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Світловодської міської ради Кіровоградської області про що видано свідоцтво про державну реєстрацію Серія А01 №557277 (а.с.63) та відомості щодо нього внесені до ЄДР (а.с.62).

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 17 КАСУ, юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Згідно статті 1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 4 грудня 1990 року N 509-XII, державні податкові інспекції в районах, містах, районах у містах входять до системи органів державної податкової служби.

Світловодська ОДПІ (далі відповідач) в розумінні пункту 7 частини 1 статті 3 КАС України, є субєктом владних повноважень, рішення якого оскаржене.

Посадовими особами податкового органу 22.11.2011 р. на підставі наказу Світловодської ОДПІ від 21.11.2011 р. № 620 проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Велес-Авто» код за ЄДРПОУ 36983753 з питання достовірності вчинених правочинів та дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Технорес»(код ЄДРПОУ 36983816) за період лютий, березень 2011 р., за результатами якої складено акт №306/2300/36983753 від 22.11.2011 р. (а.с.31-42), висновком якого є порушення, на думку відповідача, ТОВ «Велес-Авто»п.198.2, п.198.3 ст.198 Податкового Кодексу країни, п.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», в результаті чого завищено суму податкового кредиту за лютий, березень 2011 р. в сумі 21033 грн., у т.ч. за лютий 8358 грн., за березень 2011 р. 12675 грн. по операціях з ТОВ «Технорес».

На підставі акту перевірки Світловодською ОДПІ винесене податкове повідомлення-рішення від 05 грудня 2011 р. №0001302300, яким збільшено суму грошового зобовязання з податку додану вартість в розмірі 21033 грн. - за основаним платежом та 1 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (далі оскаржуване рішення, а.с.14).

Стосовно оскаржуваного рішення, суд назначає наступне.

З акту перевірки акт №306/2300/36983753 від 22.11.2011 р. суд вбачає, що посадові особи податкового органу дійшли висновку про те, що господарські операції щодо придбання позивачем у ТОВ «Технорес»запасних автозапчастин на загальну суму 126200,06 грн. в т.ч. ПДВ 21033,34 грн. не спрямовані на настання правових наслідків, оскільки правочини укладені позивачем з ТОВ «Технорес»є нікчемними.

Такі висновки посадовими особами податкового органу зроблені з огляду на те, що ТОВ «Технорес»згідно п.3.4 алгоритму відбору та відпрацювання доведених переліків субєктів господарювання у розрізі категорій на регіональному та районному рівнях має ознаки фіктивності та в діяльності даного підприємства відсутній факт реального здійснення господарської діяльності. Крім того, в акті перевірки зазначено, що 07.10.2011 р. ТОВ «Технорес»скасовано свідоцтво ПДВ. Також в акті перевірки є посилання на пояснення ОСОБА_4, яка є директором ТОВ «Технорес». Тобто, в акті перевірки зазначено, що усі операції купівлі-продажу товарів та отримання послуг ТОВ «Велес-Авто»не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є нікчемними по ланцюгу постачання до «вигодонабувача».

Висновки посадових осіб, які викладені в акті перевірки №306/2300/36983753 від 22.11.2011 р. суд оцінює критично, так як вони мають ознаки вільного трактування обставин господарських операцій субєктів господарської діяльності і є такими, що йдуть врозріз нормам ПК України. Акт перевірки не містить жодних посилань на докази щодо нікчемності правочинів укладених ТОВ «Технорес» з іншими контрагентами. Більш того, суд звертає увагу, що в акті перевірки відсутні навіть назви контрагентів ТОВ «Технорез»по «ланцюгу», які податковий орган розцінив як нікчемні.

Відповідач в акті перевірки зазначив, що позивач подав по податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2011 р., де в рядку17 «податковий кредит»зазначена сума 121413 грн. та за березень 2011 р., де в ряд.17 «податковий кредит»зазначена сума 176333 грн.

За лютий 2011 р. позивач відніс до складу податкового кредиту суму 8358,04 грн. на підставі податкових накладних №2121 від 21.02.2011 р., №2823 від 28.02.2011 р., які виписані ТОВ «Технорес»(а.с.115,118).

За березень 2011 р. позивач відніс до складу податкового кредиту суму 12675,30 грн. на підставі податкової накладної №54 від 25.03.2011 р., яка виписана ТОВ «Технорес»(а.с.112).

Згідно розділу 1 договору № 180211 «поставки»від 18 лютого 2011 р., який укладений ТОВ «Технорес»(продавець) та ТОВ «Велес-Авто»(покупець), продавець зобовязаний передати у власність покупця автомобільні зап.частини, а покупець зобовязується прийняти товар та оплатити його вартість (а.с.108-109).

Згідно з п.3.6 зазначеного договору одночасно з передачею товару, продавець надає покупцю рахунок-фактуру, видаткову накладну, податкову накладну та гарантійний талон.

На підставі договору поставки позивач отримав зап.частини від ТОВ «Технорес». Факт отримання зап.частин в податковому обліку підтверджений рахунком-фактурою: №2535 від 25.03.2011 р., №2121 від 21.02.2011 р., №2823 від 28.02.2011 р. (а.с.,110,114,116); видатковими накладними №2535 від 25.03.2011 р., №2121 від 21.02.2011 р., №2823 від 28.02.2011 р. (а.с.111, 113,117) та податковими накладними №54 від 25.03.2011 р.,№2121 від 21.02.2011 р., №2823 від 28.02.2011 р. (а.с.112,115,118).

Згідно видаткових накладних товар був отриманий на підставі довіреності, які були зареєстровані в журналі реєстрації довіреностей за 2011 р. - ОСОБА_3 (а.с.81-83). Факт отримання запасних частин від ТОВ «Технорес»підтверджений також і показами свідка ОСОБА_3

Розрахунок за поставлений товар відбувся по факту отримання товару безготівково в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями від 25.03.2011 р. №327, від 25.03.2011 р. №328, від 12.04.2011 р. №374 (а.с.119-121).

Після отримання позивачем зап.частин, останні оприбутковані на баланс товариства, що підтверджується карткою рахунком: 631 за період з 01.02.2011 р. по 30.04.2011 р. (а.с.122-125). В подальшому зап.частини позивачем були використані, що підтверджується матеріальним звітом по місцю збереження за 01.02.2011 р. по 31.02.2011 р. (а.с.139-144) та актами списання №СпТ-000085 від 28.02.2011 р., №СпТ-000086 від 28.02.2011 р., № СпТ-000078 від 28.02.2011 р., № СпТ-000080 від 28.02.2011 р., СпТ-000120 від 31.03.2011 р., №СпТ-000127, №СпТ-000129 (а.с.145-151).

Крім того, на автомобільні шини 315/80R 22/5 (факт придбання яких відображений в податковій накладній №2823 від 28.02.2011 р.) ТОВ «Технорес»отримало гарантійний талон №22/36983816 (а.с.152).

Відповідно пункту 14.1.36 статті 14 Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 р. N 2755-VI (далі ПК України) господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з довідки АБ №0252632 з ЄДРПОУ позивач займається такими видами діяльності за КВЕД 60.24.0 діяльність автомобільного вантажного транспорту; та ін. (а.с.62). Крім того підприємство має Ліцензію Міністерства транспорту та звязку України на надання послуг з перевезення пасажирів і вантажнів автомобільнм транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України «Про автомобільний транспорт»(а.с.84).

У позивача в оренді перебували транспортні засоби для перевезення вантажів на підставі договорів оренди транспортних засобів (а.с.85-102), укладених позивачем з іншими субєктами господарювання.

Згідно договору на перевозку вантажів автомобільним транспортом від 01.06.2010 р. позивач зобовязується по завданню ПП «Зерно-Мир»надавати послуги по транспортуванню автомобільним транспортом вантажу (а.с.103-104).

Тобто, все вищеперелічене свідчить про те, що позивач використовував придбані зап.частини для обслуговування вантажних автомобілів, які використовувались ним в його господарській діяльності.

Придбані зап.частини позивач використав в своїй господарській діяльності, що підтверджується первинними бухгалтерськими та податковими документами, а відтак суд дійшов висновку про правомірність віднесення до складу податкового кредиту суми 21033 грн. за наслідками правочину щодо придбання зап.частин по правочинам з ТОВ «Технорес».

Зміст вище перелічених правочинів мав як реальний так і економічний зміст. А тому, суд дійшов висновку, що позивачем були придбані у ТОВ «Технорес»зап.застини та використання ним для обслуговування вантажних автомобілів, які позивач використовує в своїй господарській діяльності. А відтак, позивач правомірно сформував податковий кредит за лютий в сумі 8358 грн. та березень 2011 р. в сумі 12675 грн. по операціях з ТОВ «Технорес».

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно частини 1 статті 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Частиною 1 статті 70 КАС України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Суд не приймає в якості належного доказу нікчемності правочинів, посилання відповідача в акті перевірки на пояснення ОСОБА_4, оскільки останні навіть не були додані відповідачем до матеріалів справи і також не можуть бути доказом безтоварності чи нікчемності господарських операцій.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Судом встановлено, що у відповідності до п.201.1 ст.201 ПК України ТОВ «Технорес»були надані позивачеві податкові накладні №54 від 25.03.2011 р., №2121 від 21.02.2011 р., №2823 від 28.02.2011 р. (а.с.112,115,118),суми по яких були включені позивачем до податкової декларації за лютий 2011 р. та березень 2011 р. відповідно. Таким чином, фактичне виконання умов договору № 180211 «поставки»від 18 лютого 2011 р., сторонами оформлено первинними документами належним чином.

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з частиною 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинні документи, тобто податкові, видаткові накладні, рахунки, довіреності, акти виконаних робіт, акти прийому - передачі товарів, робіт, послуг оформлені на паперових носіях та при наявності таких обов'язкових реквізитів: назва документа (форми); дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильності її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Суд вважає за необхідне зазначити, що надані до суду первинні документи складені у відповідності до вимог Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”від 16.07.1999 року, тобто відповідають вимогам чинного законодавства щодо надання документу юридичної сили і доказовості. На час здійснення правочинів ТОВ «Технорес»було зареєстроване як платник податку на додану вартість. Свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «Технорес»було скасовано 07.10.2011 р., тобто після укладання правочинів.

Враховуючи доведеність факту реальності господарської операції позивача з ТОВ «Технорес»висновок відповідача про завищення суми податкового кредиту за лютий та березень 2011 р. суд вважає помилковим.

Стосовно посилання відповідача щодо порушення позивачем під час укладення правочину норм цивільного законодавства, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 1 статті 3 Господарського кодексу України господарська діяльність - це діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

У статті 67 Господарського кодексу України відображено, що відносини між підприємствами здійснюються на підставі договорів.

Відповідно до частини 1 та частини 3 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Волевиявлення учасника правочину (договору) має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 Цивільного Кодексу України, згідно якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження обєктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу обєктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших обєктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. Дана позиція викладена у Постанові Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними».

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено обставин, які б свідчили про нікчемність правочину між позивачем ТОВ «Технорес». Таким чином, суд вважає помилковими та необґрунтованими висновки податкового органу про нікчемність фінансово-господарських операцій між позивачем та його контрагентом ТОВ «Технорес».

Відповідач не позбавлений права на звернення до суду про визнання правочинів такими, що вчинені всупереч інтересам держави.

Згідно частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Дані положення кореспондуються з вказаним у п.1 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ»від 6 березня 2008 року № 2 (далі постанова Пленуму).

З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам (пп.3 п.1 постанови Пленуму).

Встановлення невідповідності діяльності субєкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову, однак лише за умови, що встановлено порушення прав, свобод та інтересів позивача.

Оскільки в судовому засіданні встановлено, що Світловодською ОДПІ безпідставно збільшено позивачу грошове зобовязання з податку на додану вартість, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення підлягають задоволенню у повному обсязі.

У відповідності до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відповідно до Закону України «Про судовий збір»від 8 липня 2011 року N 3674-VI сума сплати судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру, на день звернення позивача до суду, складає 28,23 грн.

Позивач при звернення до суду сплатив державне мито в сумі 29,55 грн., що підтверджується квитанцією №QS12452058 від 13.12.2011 р. (а.с.2), але поверненню з Державного бюджету України підлягає лише судовий збір в сумі 28,23 грн. Стосовно решти суми сплаченої позивачем 1,32 грн. (29,55 грн. 28,23 грн.), то суд звертає увагу позивача, що останній може звернутись до суду з заявою про повернення надмірно сплаченої суми.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 17, 86, 94, 158, 163-165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Велес-Авто" до Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Світловодської обєднаної державної податкової інспекції від 05.12.2011 р. №0001302300, яким збільшено грошове зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 21033 грн. за основним платежом та 1 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Присудити товариству з обмеженою відповідальністю "Велес-Авто" судовий збір в розмірі 28,23 грн., зобовязавши Державне казначейство України в Кіровоградській області стягнути 28,23 грн. з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку Світловодської обєднаної державної податкової інспекції.

Постанова суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі, протягом десяти днів з дня проголошення постанови суду, апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови суду виготовлений 15.01.2012 р.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Г.П. Нагібіна