Постанова № 20957375, 17.08.2011, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 серпня 2011 року № 2а-3156/11/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шевченко А.В., при секретарі судового засідання Коваленко О.О., за участю

прокурора: Матвійця В.В.,

представника позивача: Літвінова О.А.,

представника відповідача: не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомПрокурора Вишгородського району Київської області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Димерське дослідно-спеціалізоване господарство «Фазан»

простягнення заборгованості, - В С Т А Н О В И В:

Прокурор Вишгородського району Київської області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області, звернувся до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Димерське дослідно-спеціалізоване господарство «Фазан» про стягнення заборгованості.

Право звертатись до суду із заявами про захист прав і законних інтересів держави законом надано прокурору. Підставою для представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою. Виявивши порушення інтересів держави, прокурор звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача податкової заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що згідно з даними податкового обліку у відповідача утворилася заборгованість перед бюджетом з ПДВ, з земельного податку та комунального податку. Податкові органи в силу закону від імені держави здійснюють функції з контролю за своєчасністю, правильністю нарахування та сплатою податків і зборів (обовязкових платежів), а також стягнення з платників податків заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами, тому прокурор Вишгородського району Київської області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача податкової заборгованості.

В призначений день та час у судове засідання зявився прокурор, представник ДПІ у Вишгородському районі Київської області, позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили суд позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не зявився, відзиву на позовну заяву, заперечень проти позову, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань суду не надав.

Заслухавши думку представника позивача та прокурора, всебічно та обєктивно дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Димерське дослідно-спеціалізоване господарство «Фазан», 25 жовтня 2000 року зареєстрований Вишгородською районною державною адміністрацією Київської області як юридична особа, місцезнаходження: 07333, Київська область, Вишгородський район, село Глібівка, вулиця Лесі Українки, будинок 26, ідентифікаційний номер 03928211.

Відповідно до довідки про взяття на облік платника податків, відповідач узятий на облік в органах державної податкової служби 07.11.2000 року за № 551, на дату видачі даної довідки перебуває на обліку в ДПІ у Вишгородському районі Київської області.

ТОВ «Димерське дослідно-спеціалізоване господарство «Фазан» до ДПІ у Вишгородському районі Київської області було подано податкову декларацію з ПДВ за 1 та 3 місяці 2011 року (вхідний номер в ДПІ від 21.02.2011 року ;№ 4859 та від 20.04.2011 року № 23724), яким визначено податкове зобовязання з ПДВ в розмірі 8, 00 гривень та 13, 00 гривень. Загальна сума заборгованості з ПДВ складає 21, 00 гривень.

Крім того, ТОВ «Димерське дослідно-спеціалізоване господарство «Фазан» до ДПІ у Вишгородському районі Київської області було подано податкові розрахунки земельного податку за 2010 та 2011 роки, яким самостійно визначено податкове зобовязання в розмірі 21854, 57 гривень за 2010 рік та 1749, 40 гривень за 2011 рік. Загальна сума заборгованості з земельного податку ТОВ «Димерське дослідно-спеціалізоване господарство «Фазан» складає 23603, 97 гривень.

Окрім того, 10.03.2011 року працівниками ДПІ у Вишгородському районі Київської області складено акт № 519/15-3/03928211, згідно якого встановлено несвоєчасне подання відповідачем податкового розрахунку земельного податку. На підставі акту перевірки від 10.03.2011 року № 519/15-3/03928211, відповідно до пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України, прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.03.2011 року № 0001771503, яким визначено штрафну санкцію у розмірі 170, 00 гривень.

Податкове повідомлення-рішення від 10.03.2011 року № 0001771503 було отримано відповідачем, про що свідчить підпис.

Зокрема, відповідачем було подано податковий розрахунок комунального податку за ІV квартал 2010 року, яким самостійно визначено суму грошового зобовязання, що підлягає сплаті в розмірі 61, 20 гривень.

Зазначена заборгованість була частково погашена відповідачем за рахунок переплати ТОВ «Димерське дослідно-спеціалізоване господарство «Фазан» в розмірі 8, 28 гривень.

Також, було встановлено порушення вимог дотримання податкового законодавства в частині своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобовязання відповідача. За результатами перевірки ДПІ у Вишгородському районі Київської області складено акт № 207/15-3/03928211 від 07.02.2011 року. На підставі акту перевірки № 207/15-3/03928211 від 07.02.2011 року, прийняті податкові повідомлення-рішення від 08.02.2011 року № 0000432503/0 та № 0000411503/0, яким визначено штрафну санкцію в розмірі 5, 97 гривень та 0, 29 гривень, які надіслані рекомендованим листом з повідомленням про вручення та отримані 16.02.2011 року.

У звязку з існуванням податкової заборгованості відповідачу на підставі підпункту 6.2.1 пункту 6.2. статті 6 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 266 від 03 липня 2001 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 липня 2001 року, виставлено першу податкову вимогу № 1/557 від 02.07.2010 року на загальну суму податкового боргу за узгодженими податковими зобовязаннями 10914, 36 гривень. Дана податкова вимога була отримана відповідачем 02.07.2010 року.

Оскільки вищевказана податкова вимога залишилась без задоволення, ДПІ у Вишгородському районі Київської області відповідачу виставлено другу податкову вимогу № 2/622 від 03.08.2010 року на загальну суму податкового боргу за узгодженими податковими зобовязаннями 24813, 79 гривень. Дана податкова вимога була отримана відповідачем 03.08.2010 року.

Відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами» у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Абзацом 2 підпункту 6.2.2 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами» встановлено, що податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобовязань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.

Таким чином, відповідач має заборгованість перед Державним бюджетом України в сумі 23854, 15 гривень.

На день судового розгляду заборгованість відповідачем до Державного бюджету України не сплачено.

Надаючи правової оцінки відносинам, що виникли між сторонами, застосовуючи нормативно-правові акти, чинні на час виникнення спірних правовідносин, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до підпункту 2.1 статті 2 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», платником податку є будь-яка особа, яка: а) здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку; б) підлягає обовязковій реєстрації як платник цього податку; в) імпортує товари (супутні послуги) в обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком згідно з нормами цієї статті.

Обєкти оподаткування і база оподаткування визначаються статтями 3, 4 цього Закону.

Згідно з підпунктом 6.1 статті 6 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», обєкти оподаткування, визначені статтею 3 цього Закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків.

Згідно з підпунктом 7.8.1 пункту 7.8 статті 7 Закон України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», при сплаті податку на додану вартість податковим періодом є один календарний місяць.

Згідно з поданою податковою декларацією № 4859 від 21.02.2011 року, нараховано ПДВ 8, 00 гривень, а згідно податкової декларації № 23724 від 20.04.2011 року 13, 00 гривень.

Загальна сума заборгованості з ПДВ складає 21, 00 гривень.

Відповідно до статті 2 Закону України від 03.07.1992 року № 2535-XII «Про плату за землю» використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Статтею 14 Закону України від 03.07.1992 року № 2535-XII «Про плату за землю» передбачено, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обовязку подання щомісячних декларацій.

Згідно із статтею 17 Закону України від 03.07.1992 року № 2535-XII «Про плату за землю» податкове зобовязання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно з поданим податковим розрахунком земельного податку за листопад-грудень 2010 року № 1343 від 27.01.2010 року, відповідачем самостійно обчислено податкове зобовязання та нараховано 21 854, 57 гривень; згідно розрахунку № 2700 від 09.02.2011 року за січень-квітень 2011 року нараховано 1749, 40 гривень; згідно податкового повідомлення-рішення № 0001771503/0 від 10.03 2011 року за несвоєчасне подання податкового розрахунку відповідачу нараховано штраф в сумі 170, 00 гривень.

Згідно зі статтею 15 Декрету Кабінету Міністрів України від 20 травня 1993 року № 56-93 «Про місцеві податки і збори» комунальний податок справляється з юридичних осіб, крім бюджетних установ, організацій, планово-дотаційних та сільськогосподарських підприємств.

Згідно з поданим податковим розрахунком комунального податку за ІV квартал 2010 року, відповідачем самостійно обчислено податкове зобовязання.

Всього нараховано 61, 20 гривень.

Погашено за рахунок переплати 8, 28 гривень.

Штрафна санкція становить 0, 29 гривень та 5, 97 гривень.

Згідно з пунктом 58.1 Податкового кодексу України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.

Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов'язання визначається центральним контролюючим органом.

Відповідно до пункту 58.2 статті 58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, якщо базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю, - податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно з пунктом 120.1 статті 120 Податкового кодексу України, неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Згідно з підпунктом 14.1.137 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, орган стягнення державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Пунктом 41.5 статті 41 Податкового кодексу України, органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

Згідно з пунктом 11 статті 10 Закону України від 04.12.1990 №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Відповідно до статті 361 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року № 1789-XII, прокурор здійснює представництво інтересів держави у суді, тобто, вчиняє від імені держави процесуальні та інші дії, спрямовані на захист інтересів держави. Підставою для представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Враховуючи, що предметом позову є стягнення заборгованості до Державного бюджету України, безумовно, позов прокурором предявлено в інтересах держави, в межах наданих законом повноважень.

Відповідач неодноразово повідомлявся про виникнення у нього заборгованості, але належним чином не відреагував, тому позивач змушений був звернутися до суду з даним позовом.

На день розгляду справи заборгованість відповідачем перед Державним бюджетом України не погашена та складає 23854, 15 гривень.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Позивачем надано суду докази наявності у відповідача заборгованості перед Державним бюджетом України, наявності у позивача компетенції відносно стягнення з відповідача заборгованості, а також правильності нарахування пені.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги те, що доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості на день прийняття рішення не надано, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 128, 159 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Димерське дослідно-спеціалізоване господарство «Фазан» на користь Державного бюджету України в особі Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області суму заборгованості в розмірі 23854 (двадцять три тисячі вісімсот пятдесят чотири) гривні 15 копійок.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно з частиною другою статі 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Шевченко А.В.

Постанова у повному обсязі виготовлена 18 серпня 2011 року.