Постанова № 20957281, 19.07.2011, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 липня 2011 року № 2а-3019/11/1070

Суддя Київського окружного адміністративного суду Шевченко А.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва <Список >Комунального підприємства «Облсвітло» про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Державна податкова інспекція у Подільському районі міста Києва, звернувся до суду з адміністративним позовом до Комунального підприємства «Облсвітло» про стягнення податкового боргу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно з даними податкового обліку у відповідача утворилася заборгованість перед бюджетом з орендної плати за земельні ділянки. Податкові органи в силу закону від імені держави здійснюють функції з контролю за своєчасністю, правильністю нарахування та сплатою податків і зборів (обов’язкових платежів), а також стягнення з платників податків заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами, тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача податкової заборгованості.

В призначений день та час у судове засідання сторони не з’явилися.

Від представника позивача до суду надійшло письмове клопотання (вхідний № 12189 від 19.07.2011 року) про розгляд справи в порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідачу за адресою його місцезнаходження (08150, Київська область, Києво-Святошинський район, місто Боярка, вулиця Івана Франка, будинок 103), відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, направлялися ухвали про відкриття провадження у справі та про закінчення підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду. Копія позовної заяви разом із усіма доданими до неї документами відповідачу направлялася позивачем, що підтверджується відповідними доказами в матеріалах справи. Однак до суду всі поштові відправлення, які направлялися відповідачу за адресою його місцезнаходження – повернулися з позначкою про те, що адресат за зазначеною адресою не проживає.

Місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (стаття 93 Цивільного кодексу України, стаття 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» від 15.05.2003 року № 755-IV).

Згідно зі статтею 18 Закону №755-IV, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними, а в силу частини восьмої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру. За таких обставин, неприбуття в судове засідання представника відповідача не є перешкодою для розгляду справи (частина друга статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Судом встановлено, що для розгляду і вирішення даної справи відсутня потреба у заслуховуванні свідків чи експертів, також немає інших перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, зазначених у статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, клопотання представника позивача вважається обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню, з огляду на це, суд визнав за можливе розглядати справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження на основі наявних в матеріалах справи доказів.

Відповідач відзиву на позовну заяву, заперечень проти позову, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань суду не надав.

Всебічно та об’єктивно дослідивши матеріали справи, та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідач, Комунальне підприємство «Облсвітло», 23.11.1992 року зареєстрований Київською міською державною адміністрацією як юридична особа, місцезнаходження: 08150, Київська область, Києво-Святошинський район, місто Боярка, вулиця Івана Франка, будинок 103, ідентифікаційний номер 03346354.

Згідно довідки № 5703/9/24-106 від 01.06.2011 року встановлено, що у відповідача наявні розрахункові рахунки в установах банків, а саме: р/р № 26045026433021, КМФ ПАТ «УСБ» м. Київ, МФО 322012 та р/р № 26001026433021, КМФ ПАТ «УСБ» м. Київ, МФО 322012.

Станом на 01.06.2011 року за відповідачем рахується заборгованість з орендної плати за землю у сумі 28683, 00 гривень.

Згідно з пунктом 286.1 статті 286 Податкового кодексу України, підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Відповідно до пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно з пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

01.02.2010 року відповідачем було подано до ДПІ у Подільському районі міста Києва податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2010 рік на загальну суму 28683, 00 гривень з щомісячною платою у розмірі 2390, 25 гривень. Дана сума податкового зобов’язання, визначена відповідачем самостійно.

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У зв’язку з існуванням податкової заборгованості відповідачу на підставі підпункту 6.2.1 пункту 6.2. статті 6 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який діяв на час відправлення податкових вимог, виставлено першу податкову вимогу № 1/1541 від 12.05.2009 року на загальну суму податкового боргу за узгодженими податковими зобов’язаннями – 522, 04 гривень. Дана податкова вимога була направлена на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення, однак повернувся конверт з позначкою про те, що адресат за зазначеною адресою не проживає.

Працівниками податкового органу був складений Акт № 321 від 12.06.2009 року, відповідно до якого податкову вимогу розміщено на дошці податкових оголошень.

Оскільки вищевказана податкова вимога залишилась без задоволення, ДПІ у Подільському районі міста Києва відповідачу виставлено другу податкову вимогу № 2/21967 від 13.07.2009 року на загальну суму податкового боргу за узгодженими податковими зобов’язаннями – 5634, 78 гривень. Дана податкова вимога була направлена на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення, однак повернувся конверт з позначкою про те, що адресат за зазначеною адресою не проживає.

Працівниками податкового органу був складений Акт № 464 від 12.08.2009 року, відповідно до якого податкову вимогу розміщено на дошці податкових оголошень.

Також в ході вжитих заходів щодо розшуку майна відповідача було встановлено, що за КП «Облсвітло» зареєстровано ряд автотранспортних засобів, про що свідчить лист-відповідь від ГУ ДАІ УМВС України в місті Києві від 06.04.2010 року № 10/1828.

Таким чином, відповідач має заборгованість перед Державним бюджетом України в сумі 28683, 00 гривень.

На день судового розгляду заборгованість відповідачем до Державного бюджету України не сплачено.

Надаючи правової оцінки відносинам, що виникли між сторонами, застосовуючи нормативно-правові акти, чинні на час виникнення спірних правовідносин, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до статті 2 Закону України від 03.07.1992 року № 2535-XII «Про плату за землю» використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Статтею 14 Закону України від 03.07.1992 року № 2535-XII «Про плату за землю» передбачено, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій.

Згідно із статтею 17 Закону України від 03.07.1992 року № 2535-XII «Про плату за землю» податкове зобов’язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг – сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з підпунктом 14.1.137 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, орган стягнення – державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Пунктом 41.5 статті 41 Податкового кодексу України, органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

Згідно з пунктом 11 статті 10 Закону України від 04.12.1990 №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Позивачем надано суду докази наявності у відповідача заборгованості перед Державним бюджетом України, наявності у позивача компетенції відносно стягнення з відповідача заборгованості, а також правильності нарахування пені.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги те, що доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості на день прийняття рішення не надано, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з активів, у тому числі з усіх виявлених Державною виконавчою службою розрахункових рахунків Комунального підприємства «Облсвітло» (08150, Київська область, Києво-Святошинський район, місто Боярка, вулиця Івана Франка, будинок 103) податковий борг у розмірі 28683 (двадцять вісім тисяч шістсот вісімдесят три) гривні 00 копійок шляхом перерахування коштів на р/р № 34129999700008, одержувач: УДК у Подільському районі міста Києва, банк одержувача: ГУ ДКУ у місті Києві, МФО 820019, код ЄДРПОУ 2607793.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно з частиною другою статі 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                                                                     Шевченко А.В.