Постанова № 20957116, 07.04.2011, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 квітня 2011 року 2а-1344/11/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Музиченко А.В., при секретарі судового засідання Коваленко О.О., за участю представників

позивача:- Кібець С.В.,

відповідача:- не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДочірнього підприємства «ШРБУ № 100»Відкритого акціонерного товариства «Державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України»

доДержавної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області

проскасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Дочірнє підприємство «ШРБУ № 100» Відкритого акціонерного товариства «Державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України», звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0008261703/0 від 25.02.2011 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податкове повідомлення-рішення № 0008261703/0 від 25.02.2011 року прийняте з порушенням норм матеріального права, є такими що суперечить нормам чинного законодавства України та підлягають скасуванню.

У судове засідання зявився представник позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи в судове засідання не зявився, надав суду клопотання (вхідний № 6380 від 07.04.2011 року), в якому просив суд перенести розгляд справи у звязку із перебуванням в іншому судовому засіданні.

Дослідивши клопотання відповідача, суд дійшов висновку, що воно задоволенню не підлягає.

Причини неявки в судове засідання, призначене на 7 квітня 2011 року, суд не визнав поважними виходячи з того, що Державна податкова інспекція у Вишгородському районі Київської області є субєктом владних повноважень з відповідним апаратом та штатом працівників, тому зазначені у клопотанні доводи щодо перебування працівника Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області в іншому судовому засіданні до уваги судом не беруться. Крім того, суду не надано доказів на підтвердження фактів перебування представника відповідача у судових засіданнях по іншим судовим справам.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що представник відповідача не прибув до суду без поважних причин, тому судом ставилося на обговорення питання про можливість розгляду справи без участі представника відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи.

Представник позивача не заперечував про розгляд справи без участі представника відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце розгляду справи.

З огляду на вищевикладене суд визнав за можливе розгляд справи проводити без участі представника відповідача.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд позов задовольнити, надав суду копію статуту Дочірнього підприємства «ШРБУ № 100»Відкритого акціонерного товариства «Державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України», копію свідоцтва про державну реєстрацію позивача та копію наказу від 04.06.2010 року № 58-ВК.

Відповідач заперечення на адміністративний позов чи будь-яких пояснень суду не надав.

Розглянувши надані документи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

Дочірнє підприємство «ШРБУ № 100»Відкритого акціонерного товариства «Державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України»є юридичною особою, зареєстрованою Вишгородською районною державною адміністрацією Київської області 17 квітня 2002 року (місцезнаходження: 07335, Київська область, Вишгородський район, село Демидів, ідентифікаційний номер: 05423018).

З позовної заяви вбачається, що 25 лютого 2011 року Державною податковою інспекцією у Вишгородському районі Київської області було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0008261703/0 про нарахування Дочірньому підприємству «ШРБУ № 100»Відкритого акціонерного товариства «Державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України»штрафу за несвоєчасну сплату з власників наземних транспортних засобів.

Оскаржуване рішення мотивоване тим, що позивач несвоєчасно сплатив податок з власників транспортних засобів, чим порушив вимоги пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України та Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів».

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 1 статті 5 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів»(чинного до прийняття Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI), податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується юридичними особами щоквартально рівними частинами до 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом.

Судом встановлено, що позивач повинен був сплатити податок з власників транспортних засобів до 15 січня 2011 року, проте сплатив 20 січня 2011 року. Тобто, порушення строків сплати податку було вчинене після набрання чинності Податковим кодексом України від 02.12.2010 року № 2755-VI.

Надаючи правової оцінки відносинам, що виникли між сторонами, застосовуючи нормативно-правові акти, чинні на момент виникнення спірних правовідносин, суд виходить з наступного.

Згідно з пунктом 58.1 Податкового кодексу України, у разі коли сума грошового зобовязання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток або відємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобовязання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток або відємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобовязань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення відємного значення результатів господарської діяльності або відємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобовязання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобовязання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобовязання та штрафних (фінансових) санкцій.

Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов'язання визначається центральним контролюючим органом.

Відповідно до пункту 58.2 статті 58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 7 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Визначення «порушення податкового законодавства»у Податковому кодексі України не наведено, але є визначення «податкового правопорушення». Відповідно до пункту 109.1 статті 109 Податкового кодексу України податковим правопорушенням є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, встановлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотримання якого покладено на контролюючі органи. Тобто, невчасна сплата податку це бездіяльність платника податку. Аналізуючи положення глави 11 Податкового кодексу України, слід відмітити, що будь-яке порушення норм Кодексу є податковим правопорушенням, яке в свою чергу є синонімом «порушення податкового законодавства»

Отже, порушуючи терміни сплати податкових зобовязань, платники податків порушують податкове законодавство і до них відповідно повинні бути застосовані штрафні (фінансові) санкції (штрафи).

Відповідно до пункту 113.3 статті 113 Податкового кодексу України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) застосовуються за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотримання якого покладено на органи державної податкової служби, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Отже, будь-які порушення, допущені платником податку за період з 1 січня по 30 червня 2011 року, штрафуються у розмірі 1 гривня.

Відповідно до підпункту 21.1.1 пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобовязані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Виходячи з вищевикладеного суд дійшов висновку, що відповідачем всупереч нормам чинного законодавства прийняте оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення № 0008261703/0 від 25.02.2011 року, тому воно вважається недійсним та підлягає скасуванню.

Статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 71 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім розгляду справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкту владних повноважень.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Субєкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідач не надав суду обґрунтованих доказів та підстав, якими керувався під час винесення спірного рішення.

Суд, заслухавши думку сторін, всебічно та обєктивно дослідивши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області від 25 лютого 2011 року № 0008261703/0.

3.Стягнути з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства «ШРБУ № 100»Відкритого акціонерного товариства «Державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України»здійснені ним судові витрати в сумі 3 (три) гривні 40 копійок.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно з частиною другою статі 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Музиченко А.В.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 08 квітня 2011 року.