Постанова № 20956996, 23.03.2011, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 березня 2011 року 2а-692/11/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Музиченко А.В., при секретарі судового засідання Коваленко О.О., за участю представників

позивача:- Негоди О.А.,

відповідача:- Палагути Б.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ШЕЛЬФ»

доБроварської обєднаної державної податкової інспекції Київської області

провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ШЕЛЬФ», звернувся до суду з адміністративним позовом до Броварської обєднаної державної податкової інспекції Київської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Броварської обєднаної державної податкової інспекції Київської області від 8 липня 2010 року № 0000572301/0 в частині нарахування зобовязання з основного платежу (податок на прибуток підприємств) у сумі 27487, 00 гривень та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 13743, 50 гривень.

18 лютого 2011 року від позивача до суду надійшла заява про зміну позовних вимог № 47 від 17.02.2011 року (вхідний № 2986 від 18.02.2011 року), в якій позивач просив суд:

-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Броварської обєднаної державної податкової інспекції Київської області від 8 липня 2010 року № 0000572301/0 в частині нарахування зобовязання з основного платежу (податок на прибуток підприємств) у сумі 27487, 00 гривень та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 13743, 50 гривень;

-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Броварської обєднаної державної податкової інспекції Київської області від 24 вересня 2010 року № 0000572301/1 в частині нарахування зобовязання з основного платежу (податок на прибуток підприємств) у сумі 27487, 00 гривень та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 13743, 50 гривень;

-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Броварської обєднаної державної податкової інспекції Київської області від 10 лютого 2011 року № 0000572301/3 в частині нарахування зобовязання з основного платежу (податок на прибуток підприємств) у сумі 27487, 00 гривень та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 13743, 50 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податкові повідомлення-рішення від 8 липня 2010 року № 0000572301/0, від 24 вересня 2010 року № 0000572301/1 та від 10 лютого 2011 року № 0000572301/3 в частині нарахування зобовязання з основного платежу (податок на прибуток підприємств) у сумі 27487, 00 гривень та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 13743, 50 гривень прийняті з порушенням норм матеріального права, є такими що суперечить нормам чинного законодавства України та підлягають скасуванню.

У судове засідання зявився представник позивача та представник відповідача.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі просив суд позов задовольнити. Надав суду письмові підтвердження № 74 від 02.03.2011 року того, що в провадженні судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції може вирішувати спір, відсутній спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та відсутнє рішення цих органів з такого спору.

Представник відповідача проти позову заперечував з підстав, викладених в письмових запереченнях на адміністративний позов, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши надані документи, заслухавши пояснення сторін, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ШЕЛЬФ»є юридичною особою, зареєстрованою Броварською районною державною адміністрацією Київської області 4 червня 1999 року (місцезнаходження: 07452, Київська область, Броварський район, село Гоголів, вулиця Жовтнева, будинок 92, ідентифікаційний номер: 30444641).

Броварською обєднаною державною податковою інспекцією Київської області проведено перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ШЕЛЬФ», за результатами якої складено Акт № 364/232/30444641 від 22.06.2010 року Про результати планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ШЕЛЬФ»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2008 року по 31.03.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 року по 31.03.2010 року.

В Акті № 364/232/30444641 від 22.06.2010 року зафіксовані наступні порушення:

- заниження ТОВ «Шельф»податку на прибуток в період з 01.07.2008 року по 31.03.2010 року на загальну суму 29642, 00 гривень, у тому числі за 3 квартал 2008 року в сумі 5212, 00 гривень, за 4 квартал 2008 року в сумі 9347, 00 гривень, за 2 кварта 2009 року в сумі 6152, 00 гривень, за 3 квартал 2009 року в сумі 6776, 00 гривень, за 1 квартал 2010 року в сумі 2155, 00 гривень;

- несвоєчасну сплату ТОВ «Шельф»податку на прибуток на загальну суму 34473, 00 гривень.

Позивач, не погодившись з Актом перевірки № 364/232/30444641 від 22.06.2010 року, на імя начальника Броварської ОДПІ Київської області Лаврова О.С. надіслав письмові заперечення № 144 від 01.07.2010 року до Акту № 364/232/30444641 від 22.06.2010 року.

У відповідь на заперечення позивача № 144 від 01.07.2010 року до Акту перевірки № 364/232/30444641 від 22.06.2010 року, Броварська ОДПІ Київської області листом № 7673/10/232/631 від 06.07.2010 року повідомила позивача, що висновки до Акту № 364/232/30444641 від 22.06.2010 року залишаються без змін.

За результатами проведеної перевірки на підставі Акту № 364/232/30444641 від 22.06.2010 року Броварською обєднаною державною податковою інспекцією Київської області було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000572301/0 від 8 липня 2010 року, яке одержане позивачем 13.07.2010 року, яким ТОВ «Шельф»було визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 61699, 50 гривень, в тому числі за основним платежем 29642, 00 гривень, за штрафними (фінансовими) санкціями 32057, 50 гривень.

Позивач вважає протиправними та такими, що підлягають скасуванню, наступні положення податкового повідомлення-рішення № 0000572301/0 від 8 липня 2010 року:

- положення щодо визначення суми податкового зобовязання з основного платежу (податок на прибуток підприємств) у сумі 27487, 00 гривень, нарахованого Броварською ОДПІ Київської області за заниження ТОВ «Шельф»податку на прибуток на загальну суму 27487, 00 гривень, у тому числі за 3 квартал 2008 року в сумі 5212, 00 гривень, за 4 квартал 2008 року в сумі 9347, 00 гривень, за 2 кварта 2009 року в сумі 6152, 00 гривень, за 3 квартал 2009 року в сумі 6776, 00 гривень (податковий облік витрат на придбання ТОВ «Шельф» рекламних послуг по організації просування товару);

- положення щодо визначення штрафних (фінансових) санкцій на суму 13743, 50 гривень, нарахованих Броварською ОДПІ за заниження ТОВ «Шельф»податку на прибуток на загальну суму 27487, 00 гривень.

Позивач визнав та сплатив відповідачу встановлену в податковому повідомленні-рішенні № 0000572301/0 від 8 липня 2010 року суму основного платежу (податкового зобовязання) у розмірі 2155, 00 гривень та нарахованих на нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 17236, 50 гривень, нарахованих на суму несвоєчасно сплаченого податку на прибуток у розмірі 34473, 00 гривень (декларування витрат на придбання запасів, які в подальшому використані не в господарській діяльності).

Позивач, не погодившись з податковим повідомленням-рішенням № 0000572301/0 від 8 липня 2010 року в частині нарахування зобовязання з основного платежу (податок на прибуток підприємств) у сумі 27487, 00 гривень та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 13743, 50 гривень, оскаржив його шляхом подання скарги № 19/07-1 від 19.07.2010 року Начальнику Броварської обєднаної державної податкової інспекції Київської області на податкове повідомлення-рішення № 0000572301/0 від 8 липня 2010 року.

Рішенням Броварської обєднаної державної податкової інспекції Київської області від 23.09.2010 року № 36(ск)/10/25-008/147 про результати розгляду первинної скарги, податкове повідомлення-рішення № 0000572301/0 від 8 липня 2010 року залишено без змін в частині нарахування основного платежу з податку на прибуток в сумі 27487, 00 гривень та застосованих штрафних (фінансових) санкцій в сумі 13743, 50 гривень, а скаргу позивача без задоволення.

У звязку з залишенням оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 8 липня 2010 року № 0000572301/0 без змін, а скарги ТОВ «Шельф»без задоволення, 24.09.2010 року позивач отримав від Броварської ОДПІ Київської області податкове повідомлення-рішення № 0000572301/1 від 24.09.2010 року.

Позивач, не погодившись з Рішенням Броварської обєднаної державної податкової інспекції Київської області від 23.09.2010 року № 36(ск)/10/25-008/147 про результати розгляду первинної скарги на податкове повідомлення-рішення № 0000572301/0 від 8 липня 2010 року, якою податкове повідомлення-рішення № 0000572301/0 від 8 липня 2010 року залишено без змін в частині нарахування основного платежу з податку на прибуток в сумі 27487, 00 гривень та застосованих штрафних (фінансових) санкцій в сумі 13743, 50 гривень, а скаргу позивача без задоволення, звернувся зі скаргою № 260 від 01.10.2010 року до Голови Державної податкової адміністрації в Київській області на податкове повідомлення-рішення Броварської ОДПІ Київської області № 0000572301/0 від 8 липня 2010 року та податкове повідомлення-рішення № 0000572301/1 від 24.09.2010 року.

Рішенням Державної податкової адміністрації в Київській області № 2449/10/25-017/288.289-1156 про результати розгляду повторної скарги, Державна податкова адміністрація в Київській області залишила без змін податкове повідомлення-рішення № 0000572301/0 від 8 липня 2010 року щодо сплати податкового зобовязання з податку на прибуток в розмірі 61699, 50 гривень, № 0000602301/0 щодо сплати податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 1506424, 10 гривень, а також рішення Броварської ОДПІ Київської області від 23.09.2010 року № 36(ск)/10/25-008/147, № 37(ск)/10/25-008/148 про результати розгляду первинних скарг, а скарги позивача залишила без задоволення.

03.12.2010 року позивач звернувся зі скаргою № 322 від 03.12.2010 року до Голови Державної податкової адміністрації України на податкове повідомлення-рішення Броварської ОДПІ Київської області № 0000572301/0 від 8 липня 2010 року та податкове повідомлення-рішення № 0000572301/1 від 24.09.2010 року.

02.02.2011 року позивач отримав рішення Державної податкової адміністрації України від 31.01.2011 року № 2085/6/25-0115 про результати розгляду скарг позивача. Вказаним рішенням у задоволенні скарги позивачу було відмовлено.

В процесі розгляду справи, а саме після відкриття провадження у справі згідно ухвали Київського окружного адміністративного суду від 8.02.2011 року, 14.02.2011 року позивач отримав від Броварської ОДПІ Київської області податкове повідомлення-рішення № 0000572301/3 від 10.02.2011 року, винесене на підставі Акту № 364/232/30444641 від 22.06.2010 року, у звязку з чим, позивачем була подана заява про зміну позовних вимог.

Відповідач в своїх запереченнях на адміністративний позов вимоги позивача вважає необґрунтованими та безпідставними, посилаючись на той факт, що під час перевірки позивачем не було надано додаткових угод, планів підготовчих заходів щодо проведення рекламних заходів, кошторисів витрат на їх проведення, первинних документів, які засвідчували б відпуск ТМЦ зі складу для подальшого їх розповсюдження, не було надано звітів організації виконавців, які засвідчували б факт дотримання поставлених умовами договорів та додаткових угод до них, завдань та/або досягнення мети проведення відповідних заходів тощо.

Відповідач вважає, що акти виконаних робіт не містять точної інформації про зміст реклами, вид та/або види наданих рекламних послуг, місце (адресу), обсяг та спосіб надання рекламних послуг.

Надані до перевірки екземпляри рекламної продукції копії примірників рекламних буклетів та фото багерів не містять інформації про ТОВ «Шельф»як про виробника та/або реалізатора продукції.

Надані до перевірки фотокопії фотокарток з місць проведення промоакцій (тестувань), як свідчення надання послуг по просуванню товарів, не містять достовірної інформації про місце (місця) та дату (дати) проведення заходів, не містять посилання на фізичних осіб чи організації, які їх зробили, а, отже, за результатами перевірки не можливо було встановити використання зазначених рекламних заходів в господарській діяльності ТОВ «Шельф».

Дослідивши надані позивачем докази, а саме фотокопії фотокарток з місць проведення промоакцій (тестувань), як свідчення надання послуг по просуванню товарів встановлено, що вони містять достовірну інформацію про місце (місця) та дату (дати) проведення заходів, також містять інформацію про використання зазначених рекламних заходів в господарській діяльності ТОВ «Шельф». Також цей факт підтверджується наступними доказами, які містяться в матеріалах справи, а саме:

-додаток № 3/р до договору № ТТБР112 від 01.01.2009 року;

-звітом про проведені рекламних заходів № 30-08 від 30.08.2009 року;

-звітом про проведені рекламних заходів № 31-08 від 31.08.2009 року;

-звітом про проведені рекламних заходів № 29-09 від 29.09.2009 року;

-актом приймання-передачі виконаних робіт № 4800948761 від 15.10.2009 року відповідно до договору № ТТБР112 від 01.01.2009 року;

-звітом про проведення маркетингових заходів № 24/02/08 від 24.02.2008 року;

-звітом про проведення маркетингових заходів № 24/03/08 від 24.03.2008 року;

-звітом про ефективність проведення маркетингових заходів № 11/05 від 11.05.2008 року;

-актом приймання-передачі виконаних робіт № 4800282017 від 30.04.2008 року відповідно до договору № МТБР178 від 01.01.2008 року;

-актом приймання-передачі виконаних робіт № 4800388835 від 31.07.2008 року відповідно до договору № МТБР178 від 01.01.2008 року;

-звітом про ефективність проведення маркетингових заходів № 20/06 від 20.06.2008 року;

-звітом до договору № 10052 від 24.01.2008 року щодо надання рекламних (маркетингових) послуг від 30.11.2008 року;

-актом приймання-передачі виконаних робіт № 94764299 від 30.11.2008 року;

-звітом про ефективність проведення маркетингових заходів № 04/12 від 04.12.2008 року.

Надаючи правової оцінки відносинам, що виникли між сторонами, застосовуючи нормативно-правові акти, чинні на момент виникнення спірних правовідносин, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України від 28.12.1994 року №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

В силу підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 28.12.1994 року №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з підпунктом 5.4.4 пункту 5.4. статті 5 Закону України від 28.12.1994 року №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», до валових витрат включаються витрати платника податку на проведення передпродажних та рекламних заходів стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) такими платниками податку.

Витрати на організацію прийомів, презентацій і свят, придбання і розповсюдження подарунків, включаючи безоплатну роздачу зразків товарів або безоплатне надання послуг (виконання робіт) з рекламними цілями, але не більше двох відсотків від оподаткованого прибутку платника податку за попередній звітний (податковий) рік.

Таким чином, у разі, якщо платник податку здійснив певні витрати на придбання товарів (робіт, послуг) для їх подальшого використання у власній господарській діяльності і ці витрати підтверджуються відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, він має право віднести такі витрати до складу валових витрат для зменшення свого валового доходу в цілях оподаткування податком на прибуток.

Відповідно до пункту 7.1 статті 7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»передбачено, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у звязку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Таким чином, якщо платник податку придбав товари (роботи, послуги) для їх подальшого використання у господарській діяльності, при цьому сплатив у складі вартості цих товарів (робіт, послуг) податок на додану вартість і це підтверджується належним чином оформленими податковими накладними, він має право включити сплачені суми податку до складу податкового кредиту.

Податковий кредит по отриманим ТОВ «Шельф» послугам повністю підтверджується відповідними податковими накладними.

Податковим органом не доведено належними та достатніми доказами фактів безпідставного чи неправомірного формування позивачем валових витрат та податкового кредиту.

Основним видом економічної (господарської) діяльності ТОВ «Шельф», згідно із Довідкою з ЄДРПОУ виробництво рибних продуктів; додатковими неспеціалізована оптова торгівля харчовими продуктами; роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту.

Позивач зазначив, що стратегія діяльності ТОВ «Шельф»полягає у набутті провідних позицій на ринку продуктів харчування України за рахунок завоювання прихильності споживача. Мета ТОВ «Шельф»полягає в тому, щоб кінцевий покупець споживав саме продукцію ТОВ «Шельф». Для досягнення цією мети ТОВ «Шельф»необхідно довести до відома споживача про існування продукції ТОВ «Шельф», викликати інтерес споживача саме до продукції ТОВ «Шельф»та постійно підтримувати здобуту прихильність споживача до продукції саме ТОВ «Шельф».

На думку позивача, вказана мета може бути досягнута, в тому числі, шляхом постійного й безперебійного розміщення продукції ТОВ «Шельф»у доступних для її придбання місцях продажу, проведення рекламних акцій у місцях продажу.

Оскільки ТОВ «Шельф»не має власних торгівельних приміщень, та враховуючи, що ТОВ «ОКЕЙ Україна», ДП «Мережа-Трейд», ТОВ «Квіза-Трейд»та ДП «Терра-Трейд», мають матеріальну базу та фактичні можливості у допомозі ТОВ «Шельф»досягти поставленої мети господарської діяльності шляхом постійного й безперебійного розміщення продукції ТОВ «Шельф»на своїх торгівельних площах, ТОВ «Шельф»були укладені відповідні договори з метою отримання певних послуг, зокрема:

1)договір поставки № 137/07/07-ПТ від 23.07.2007 року з ТОВ «ОКЕЙ Україна»;

2)договір про надання рекламних послуг № ТТБР112 від 01.01.2009 року з ДП «Терра-Трейд»;

3)договір про надання рекламних послуг № МТБР178 від 01.01.2008 року з ДП «Мережа-Трейд»;

4)договір про надання рекламних (маркетингових) послуг № 10052 від 24.01.2008 року з ТОВ «Квіза-Трейд».

За результатами надання послуг ТОВ «Шельф» на виконання умов вищенаведених договорів та на підставі звітів ТОВ «ОКЕЙ Україна», ДП «Мережа-Трейд», ТОВ «Квіза-Трейд»та ДП «Терра-Трейд», наданих ними в довільному вигляді ТОВ «Шельф», підписані акти приймання-передачі послуг, що є достатньою підставою для віднесення витрат на ці послуги до складу валових.

Згідно з абзацом 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 28.12.1994 року №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до статті 9 Закону України 16.07.1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до вищевказаного, діючим законодавством не встановлено конкретного (особливого) переліку документів, ведення якого є необхідним для підтвердження витрат на послуги мерчандайзингу, інформаційно-консультаційні, рекламні та маркетингові послуги.

Таким чином, витрати на маркетинг (й відповідно споріднені з ним за своєю господарською сутністю витрати на інформаційно-консультаційні послуги та послуги мерчандайзингу), включаються до складу валових за умови наявності документів, що підтверджують факт отримання послуг від іншої особи та зв'язок понесених витрат із господарською діяльністю платника податку.

Необхідно зазначити, що ТОВ «Шельф»при віднесенні витрат на придбання послуг до складу валових в повному обсязі дотримано вищезазначені вимоги, а саме:

- отримання ТОВ «Шельф»від ТОВ «ОКЕЙ Україна», ДП «Мережа-Трейд», ТОВ «Квіза-Трейд»та ДП «Терра-Трейд» рекламних послуг та послуг по організації просування вироблених ТОВ «Шельф»товарів підтверджується відповідними актами наданих послуг, підписаними між ТОВ «Шельф»та ТОВ «ОКЕЙ Україна», ДП «Мережа-Трейд», ТОВ «Квіза-Трейд»та ДП «Терра-Трейд»;

- у відповідності до умов вищевказаних договорів про надання послуг та договорів поставки, укладених між ТОВ «Шельф»та ТОВ «ОКЕЙ Україна», ДП «Мережа-Трейд», ТОВ «Квіза-Трейд»та ДП «Терра-Трейд», на підставі яких надано послуги, вбачається прямий зв'язок наданих ТОВ «Шельф»послуг із господарською діяльністю останнього, зокрема, повязаною із продажем власної продукції (рибна продукція).

Згідно виписки по особовим рахункам за період з 21.07.2010 року по 21.07.2010 року ТОВ «Шельф»вбачається, що позивач сплатив узгоджену частину суми податкового зобовязання, визначеного податковим повідомленням-рішенням Броварської ОДПІ Київської області від 08.07.2010 року № 0000572301/0 в розмірі 20469, 00 гривень.

Згідно з пунктом 58.1 Податкового кодексу України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.

Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов'язання визначається центральним контролюючим органом.

Відповідно до пункту 58.2 статті 58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Пунктом 3.4 Розділу 3 «Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків», затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року № 985 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.12.2010 року за № 1440/18735 передбачено, що, якщо за результатами адміністративного або судового оскарження грошове зобов'язання, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування, та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість збільшується, то, крім раніше надісланого податкового повідомлення-рішення, направляється окреме податкове повідомлення-рішення на суму збільшення, якому присвоюється номер та вноситься до відповідного реєстру податкових повідомлень-рішень у порядку, передбаченому пунктом 3.3 цього розділу.

Якщо за результатами адміністративного або судового оскарження грошове зобов'язання, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування, та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість зменшується, то до платника податків направляється податкове повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов'язання, якому присвоюється номер та вноситься до відповідного реєстру податкових повідомлень-рішень у порядку, передбаченому пунктом 3.3 цього розділу.

В результаті адміністративного оскарження позивачем податкових повідомлень-рішень, сума грошового зобовязання змінена не була.

Виходячи з вищевикладеного, висновки Броварської ОДПІ Київської області про порушення позивачем пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.2 пункту 5.3, підпункту 5.4.4 пункту 5.4 та пункту 5.9 статті 5 Закону України від 28.12.1994 року №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»щодо заниження ТОВ «Шельф»податку на прибуток на загальну суму 27487, 00 гривень, у тому числі за 3 квартал 2008 року в сумі 5212, 00 гривень, за 4 квартал 2008 року в сумі 9347, 00 гривень, за 2 квартал 2009 року в сумі 6152, 00 гривень, за 3 квартал 2009 року в сумі 6776, 00 гривень є необґрунтованими, належними доказами не підтверджені та такими, що не мають фактичного та правового обґрунтування. З огляду на вищевикладене, податкові повідомлення-рішення від 8 липня 2010 року № 0000572301/0, від 24 вересня 2010 року № 0000572301/1 та від 10 лютого 2011 року № 0000572301/3 в частинах нарахування зобовязання з основного платежу (податок на прибуток підприємств) у сумі 27487, 00 гривень та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 13743, 50 гривень є такими, що суперечать нормам чинного законодавства України та підлягають скасуванню у вказаній частині.

Статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 71 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім розгляду справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкту владних повноважень.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Субєкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідач не надав суду обґрунтованих доказів та підстав, якими керувався під час винесення спірного рішення.

Суд, заслухавши думку сторін, всебічно та обєктивно дослідивши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Броварської обєднаної державної податкової інспекції Київської області від 8 липня 2010 року № 0000572301/0 в частині нарахування зобовязання з основного платежу (податок на прибуток підприємств) у сумі 27487, 00 гривень та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 13743, 50 гривень.

3.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Броварської обєднаної державної податкової інспекції Київської області від 24 вересня 2010 року № 0000572301/1 в частині нарахування зобовязання з основного платежу (податок на прибуток підприємств) у сумі 27487, 00 гривень та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 13743, 50 гривень.

4.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Броварської обєднаної державної податкової інспекції Київської області від 10 лютого 2011 року № 0000572301/3 в частині нарахування зобовязання з основного платежу (податок на прибуток підприємств) у сумі 27487, 00 гривень та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 13743, 50 гривень.

5.Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ШЕЛЬФ»здійснені ним судові витрати в сумі 3 (три) гривні 40 копійок.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно з частиною другою статі 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Музиченко А.В.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 28 березня 2011 року.